Українські Карпати: загальні риси природних умов і висотна поясність
- 16-01-2022, 22:45
- 702
8 Клас , Географія 8 клас Булава
§ 34. Українські Карпати: загальні риси природних умов і висотна поясність
• Пригадайте критерії виділення фізико-географічних країн і за ними обґрунтуйте виділення Карпатської гірської країни.
• Скільки відсотків від площі України складають Карпатські гори?
1. Розміри та географічне положення
Українські (Східні або Лісисті) Карпати — один із країв Карпатської гірської фізико-географічної країни. Власне гори мають протяжність до 280 км (із північного заходу на південний схід) і ширину до 110 км. Східну межу фізико-географічної країни проводять по глибинному тектонічному розлому, який у рельєфі переважно відповідає долині Дністра (мал. 34.1).
Поясніть, чим і чому відрізняється план характеристики гірських країн (додаток 7, с. 197) від плану вивчення природних зон.
2. Найважливіші риси геологічної будови й рельєфу
Карпатська фізико-географічна країна сформувалася в межах великої тектонічної структури у складі Середземноморського рухливого поясу — Карпатської складчастої системи. У її межах виділяють Передкарпатський крайовий прогин (у рельєфі він відповідає Передкарпатській височині) і Закарпатську міжгірську западину (у рельєфі відповідає Закарпатській низовині). Між прогинами і западиною розташована Карпатська гірська складчасто-покривна споруда, якій у рельєфі відповідають пасма Українських Карпат. Південно-західні схили Карпат більш стрімко обриваються до Закарпатської низовини, а північно-східні схили є більш положистими, що поступово переходять до Передкарпатської височини.
Пригадайте, із яких пасом складаються гори (с. 44—45).
У межах гірського масиву Чорногора розташовані шість найвищих вершин: гори Говерла (2061 м), Бребенескул (2032 м) та інші.
Більшість пасом складаються із зім’ятих у складки осадових гірських порід. Винятком є Рахівські й Чивчинські гори, де на поверхню виходять кристалічні гірські породи пра-Карпат, а також Вулканічне пасмо й конуси згаслих вулканів на Закарпатті.
Мал. 34.1. Українські Карпати (фрагмент фізичної карти)
Мал. 34.2. Чорногорський масив із горою Говерла. Атлантичні циклони часто зумовлюють тут негоду
Мал. 34.3. Полонина, вкрита альпійськими луками
Сучасні складчасті Карпати в геологічному відношенні є дуже молодими. Вони почали утворюватися близько 25 млн років тому внаслідок підняття, зминання у складки та насування по розломах тонких шарів різних осадових гірських порід (на с. 52).
В епохи уповільнення підняття поверхня гір згладжувалася, вирівнювалася. Пізніше ці вирівняні поверхні були знову підняті й зараз являють собою полонини (мал. 34.3).
У льодовиковий період найвищі вершини Карпат вкривали гірські льодовики. Слідами їх перебування тут є заглибини поблизу вершин — льодовикові кари й цирки, на дні яких часто утворювалися озера (мал. 14.6, 24.2).
На території Закарпатського прогину карстові явища пов’язані із соленосними шарами. Добре відомий соляний карст.
Чи рівномірно розташовуються родовища корисних копалин у межах прогинів і гір?
У межах прогинів, що утворювалися одночасно з підняттям гір, у палеогеновому й неогеновому періодах накопичувалися потужні товщі пісків і глин, а серед них — горючі копалини (природний газ, нафта, буре вугілля, горючі сланці, озокерит), а також нерудні корисні копалини — кам’яна й калійна солі тощо. Карпатська гірська складчасто-покривна споруда значно бідніша на корисні копалини. Винятком є Рахівські й Чивчинські гори, до яких приурочені родовища чорних металів і ртуті, та Вулканічний хребет, до якого приурочені родовища руд кольорових і благородних металів (свинцю, цинку, золота, барію, алюмінію тощо).
3. Особливості клімату Карпат
Завдяки достатній висоті, розташуванню на шляху перенесення мас морського повітря з Атлантичного океану клімат Карпат є вологим (випадає від 700 мм опадів на рік у передгір’ях до 1600—2000 мм — на найвищих вершинах).
Чи впливає розташування гір на основні відмінності клімату північно-східних і південно-західних схилів? Так, і доволі суттєво. Південно-західні схили тепліші (приблизно на 2 °С) та вологіші за північно-східні. Навітряним є південно-західний схил Карпат, де випадає на 100—200 мм опадів більше, ніж на тих самих висотах на північно-східному схилі.
Як влітку, так і взимку в Закарпатті на 2 °С тепліше, ніж у Прикарпатті. Середня температура повітря в січні відповідно -3 °С і -5 °С; у липні - +20 °С і +18 °С. Гори є бар’єром для холодних північних вітрів, особливо взимку.
На вершинах гір середня температура січня становить -6...-12 °С, липня - +8...+14 °С.
Пригадайте особливості вод і ґрунтового покриву Українських Карпат:
1) Які характер течії, водне живлення та режим розподілу стоку впродовж року мають річки?
2) Чому повені часто трапляються не в Передкарпатті, а в Закарпатті?
3) Яке походження мають озера Карпат? Наведіть їхні приклади.
Мал. 34.4. Українські Карпати
Поясніть вплив клімату на побут жителів Карпат.
Мал. 34.5. «Долина нарцисів» — ділянка справжніх та остепнених луків Закарпаття (філія Карпатського біосферного заповідника)
4. Загальні риси рослинного покриву
Зміна клімату на схилах Українських Карпат зумовлює такі зміни природної рослинності на різних висотах (див. таблицю).
Склад рослинності Карпат дуже багатий і різноманітний.
Чим зумовлене багатство та різноманіття рослинного світу Карпат?
Мал. 34.6. Букові праліси на гірсько-буроземних ґрунтах оголошені ЮНЕСКО світовою природною спадщиною
У Карпатах є чимало реліктових видів рослин (сосна кедрова європейська, модрина польська, тис ягідний). Зокрема, модрина — це хвойне дерево, але на зиму воно скидає м’яку хвою.
Багатим також є тваринний світ Карпат, що зумовлено великим різноманіттям природних умов.
За картою атласу визначте характерні для Карпат види тварин.
У Карпатах часто трапляються стихійні фізико-географічні явища — ендогенні (землетруси) та екзогенні, зазвичай спричинені діяльністю людини, зокрема вирубуванням лісів (селі, лавини, зсуви, катастрофічні повені тощо). Унаслідок вирубування лісів, надмірного випасання худоби на полонинах рослинний і тваринний світ Українських Карпат зараз значно збіднюється.
Якими є причини висотної поясності як прояву азональності в географічній оболонці?
5. Висотна поясність в Українських Карпатах
Зниження температури повітря та збільшення кількості опадів із висотою зумовлюють і відмінності в наборі висотних поясів ландшафтів. Найбільшу площу займають середньогірні ландшафти: лісові — у нижніх і середніх частинах схилів, і лучні — у їхніх верхніх частинах, на висоті понад 1500 м. (мал. 34.9):
1) Низовинний пояс (116—200 м) охоплює Закарпатську низовину. Зараз ця територія майже повністю розорана. Зокрема, тут вирощують теплолюбні плодові культури та виноград. Склад рослинності на збережених від розорювання ділянках дає підставу вважати, що в давнину тут переважали широколистяні ліси (із дуба скельного та граба звичайного), а луки на дернових опідзолених алювіальних ґрунтах є вторинними (мал. 34.5).
Чому одні дослідники відносять Закарпатську низовину до зони широколистяних середньоєвропейських лісів, а інші — до зони лісостепу?
Мал. 34.7. Смерічник чорницевий — гірська тайга Карпат
2) Передгірний пояс (200—500 м) дубових лісів на дерново-буроземних ґрунтах поширений на обох схилах Карпат.
Мал. 34.8. Субальпійський пояс: смерекові рідколісся, ялівець сибірський (а), сосна гірська із різнотрав'ям (б)
3) Низькогірний пояс букових лісів на буроземах сформувався в умовах більшого атмосферного зволоження (мал. 34.6).
Поясніть, чому на південно-західному схилі Карпат бук зростає інколи до висоти 1380 м, а на північно-східному — до 1000—1200 м.
Саме в Українських Карпатах збереглися найбільші у Європі площі букових пралісів, тому ці ліси підлягають охороні як безцінна природна спадщина всього людства. У цьому поясі до бука часто домішуються клен-явір і тіньовитривала ялиця.
4) Середньогірний пояс хвойних, переважно смерекових, лісів (у нижній частині — із домішкою ялиці та бука) інколи розглядають як гірський аналог тайги (мал. 34.7). Ці похмурі, темні ліси сформувалися в умовах холодного, дуже вологого клімату, на висотах від 1100 до 1500—1600 м.
5) Субальпійський пояс сформувався на висотах 1500—1800 м в умовах суворого клімату полонин (за температурних показників, близьких до зони лісотундри). У нижній частині поясу зустрічаються ялинові рідколісся (невисокі дерева з покрученими стовбурами та гілками, спрямованими в один бік — за переважаючим напрямком вітру); чагарники-стелюхи, що мають багато стебел, які часто стеляться по землі (пристосування до сильних вітрів і сніжних зим): гірська сосна, ялівець сибірський; барвисті субальпійські луки (мал. 34.8).
6) Альпійський пояс є тільки на вершинах понад 1800 м. Альпійські луки є низькотравними (мал. 34.3), зустрічаються мохово-лишайникові з домішкою рідкісних у цих широтах тундрових рослин, оскільки пояс є гірським аналогом зони тундри.
Мал. 34.9. Схема висотної поясності Українських Карпат
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте географічне положення Українських Карпат. 2. До якої великої тектонічної структури належать Карпати? На які складові частини вони поділяються? Які форми рельєфу відповідають кожній із трьох структур? 3. Із яких гірських порід складаються Вулканічне, Полонинське пасма, Рахівський масив? 4. Перелічіть висотні пояси Українських Карпат (від підніжжя до найвищих вершин). 5. Назвіть і поясніть закономірності розташування корисних копалин у межах частин Карпатської складчастої системи. 6. Як і чому відрізняється клімат Передкарпаття та Закарпаття, південно-західного та північно-східного схилів Карпат? 7. У чому полягає причина багатства й різноманіття рослинного та тваринного світу Карпат?
8. Що вам відомо про особливості живлення та стоку річок Карпат, походження улоговин карпатських озер? 9. Як змінюється склад ґрунтів Карпат із висотою? 10. За таблицею додатка 7 (с. 197) і текстом параграфа наведіть два-три приклади впливу одного природного компонента на інший.
11. Поясніть, чому на південно-західних схилах відповідні висотні пояси починаються вище, ніж на північно-східних. Чому південно-західний схил часто називають «схилом бука», а північно-східний — «схилом смереки»?
12. Чи є справедливим твердження одного мандрівника про те, що на шляху від Івано-Франківська до берега Північного Льодовитого океану він бачив таке ж різноманіття рослинності, що й на шляху від Івано-Франківська до вершини Говерли? Свою відповідь обґрунтуйте.
Коментарі (0)