Заказники створюються з метою збереження та відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, але, на відміну від заповідників, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів, які беруть на себе зобов’язання забезпечувати режим їх охорони та збереження. Заказники бувають загальнодержавного та місцевого значення.

Пам’ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне й пізнавальне значення, із метою збереження їх у природному стані. Пам’ятки природи теж бувають загальнодержавного та місцевого значення, а за призначенням — комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні.

Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, із метою збереження їх у природному стані.

Ботанічні сади (загальнодержавного та місцевого значення) створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої та світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій.

Дендрологічні парки створюються з метою збереження та вивчення в спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій. Найвідомішими з них є «Софіївка» (місто Умань), «Олександрія» (місто Біла Церква), Тростянецький (Ічнянський район Чернігівської області).

Зоологічні парки діють у Києві, Харкові, Миколаєві, Одесі.

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — антропогенні ландшафти рекреаційного призначення, що потребують постійного догляду. Вони є в багатьох населених пунктах.

2. Національна екологічна мережа України

Мал. 38.5. Дендропарк «Софіївка» в місті Умань

Мал. 38.6. Національний ботанічний сад імені М. Гришка в Києві

У Законі України «Про екологічну мережу України» (2004 р.) зазначено: «Екологічна мережа — це єдина територіальна система, яка утворюється з метою покращення умов для формування та відновлення навколишнього середовища, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття... місць оселення та зростання цінних видів тваринного й рослинного світу, шляхів міграції тварин...»

Мал. 38.7. Національний природний парк «Святі гори», річка Сіверський Донец

Елементи екомережі:

1) ключові території («ядра» екомережі, що, як правило, є об’єктами природно-заповідного фонду);

2) сполучні території (екокоридори), які поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин, поширення насіння тощо;

3) буферні (перехідні) території, які забезпечують захист ключових та сполучних територій від негативних зовнішніх впливів;

4) відновлювальні території, у межах яких доцільно відновлювати ландшафти до природного стану (із метою поєднання розрізнених територій у єдину екомережу). Переважно це схилові й ерозійні, заболочені, засолені землі, піски тощо.

Національна екологічна мережа формується як складова частина Загальноєвропейської екологічної мережі.

Функцію екологічних коридорів виконують видовжені природні елементи: гірські пасма, річкові та балкові системи, захисні лісові смуги тощо.

До загальноєвропейських екологічних коридорів можна віднести Карпатську гірську країну («Східні Карпати» разом із Польщею та Словаччиною).

Як національні екокоридори субмеридіонального напрямку розглядають долини великих річок — Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Західного Бугу та Сіверського Дінця (див. карту атласу).

Як регіональні екокоридори розглядають долини середніх річок, а як локальні — лісосмуги, долини невеликих річок і балкову мережу, лісопаркові зони міст тощо.

Мал. 38.8. Нижньоворсклянський регіональний ландшафтний парк

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Назвіть категорії територій і об'єктів природно-заповідного фонду України. 2. Порівняйте критерії виділення природних і біосферних заповідників. 3. Якими є критерії виділення національних природних парків? Чим вони відрізняються від заповідників?

4. Які території у вашій місцевості слід віднести до елементів екологічної мережі?

5*. Які об'єкти й території природно-заповідного фонду розташовані у вашій місцевості? Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету (http://pzf.menr.gov.ua), дізнайтеся про особливості їхніх ландшафтів і природних компонентів. Підготуйте повідомлення за цим питанням.

Мал. 38.9. Національний природний парк «Синевир»

ПРАКТИЧНА РОБОТА 10

Позначення на контурній карті об'єктів природно-заповідного фонду України

Позначте на контурній карті об’єкти природно-заповідного фонду України.

1. Природні заповідники: «Недобори» (Тернопільська область), Поліський (Житомирська область), Канівський (Черкаська область); «Михайлівська цілина» (Сумська область), Карадазький, Український степовий, філії: «Хомутівський степ» (Донецька область, на межі з Росією), «Кам’яні Могили» (межа Запоріжжя та Донеччини), «Крейдяна флора» (Донецька область) і ще один — найближчий до вашої місцевості.

2. Біосферні заповідники: Карпатський (Закарпатська область), «Асканія-Нова» (Херсонська область), Дунайський (Одеська область), Чорноморський (Миколаївська й Херсонська області), Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

3. Національні природні парки: Карпатський, Шацький, «Синевир», «Подільські Товтри», «Меотида».

4. Українські частини транскордонних біосферних резерватів: українсько-польсько-словацького «Східні Карпати» — Ужанський національний парк і Надсянський регіональний ландшафтний парк; українсько-білорусько-польського «Західне Полісся» — Шацький національний природний парк.

5. Найближчий до вашої місцевості регіональний ландшафтний парк.

Мал. 38.10. «Кам'яні Могили» — філія Українського степового заповідника