§ 40. Кількість населення у світі та Україні

• Як ви вважаєте, які методи географічних досліджень здебільшого ми застосовуватимемо при вивченні населення світу та України (§1, п. 2)?

• Пригадайте назви частин світу й материків та поясніть різницю між цими поняттями.

1. Сучасна кількість населення світу і України

Основою кожної держави є населення — люди, які є її громадянами, носіями державного суверенітету. Розвиток держави неможливий без достатньої кількості населення, його працересурсного та інтелектуального потенціалу, виробничої й духовної культури.

Наука, що вивчає склад населення та закономірності його змін (рухів), називається демографія (від давньогрец. «демос» — народ та латин. «графе» — опис).

За підрахунками Організації Об’єднаних Націй (ООН) кількість населення Землі на початок 2016 р. становила понад 7,3 млрд жителів. На початок 2016 р. найбільшими за кількістю населення країнами світу були: 1) Китай (1,375 млрд жителів, що становить 19,2% від загальної кількості населення Землі), 2) Індія (1,284 млрд, 17,7%), 3) Сполучені Штати Америки (понад 321 млн, 4,4%), 4) Індонезія (257,5 млн), 5) Бразилія (203 млн), 6) Пакистан (198 млн), 7) Нігерія (182 млн), 8) Бангладеш (160 млн), 9) Росія (146,5 млн), 10) Японія (127 млн).

Україна в цьому списку посідає 32-ге місце із кількістю населення 42,7 млн жителів (без урахування Автономної Республіки Крим і міста Севастополя). У 2014 р. разом із цими територіями кількість населення України становила 45,4 млн жителів.

За даними на початок 2016 р. серед країн Європи Україна за кількістю населення посідає 7-ме місце. Її випереджають Росія (146,5 млн), Німеччина (81,2 млн), Велика Британія (64,8 млн), Франція (64,2 млн), Італія (60,8 млн) та Іспанія (46,4 млн жителів).

Кількість населення окремих держав залежить від двох основних чинників: природного руху і міграцій (іноді вживають термін «механічний рух населення»). Послідовно проаналізуємо ці чинники.

Мал. 40.1. Розподіл населення між частинами світу

Мал. 40.2. Країни-лідери за природним приростом населення (на 2014 р.). У цьому списку Україна посідала 224-те місце

2. Природний рух населення

Природний рух (відтворення) населення — це сукупність процесів народжуваності, смертності та природного приросту, що забезпечують безперервне відновлення й зміну людських поколінь.

Природний приріст (ПП) населення — це різниця між кількістю людей, які народилися (або народжуваністю в розрахунку на 1000 жителів — Н), і тими, що померли (або смертністю на 1000 жителів — С), протягом року: ПП = Н - С.

Природний приріст може бути додатним (+), нульовим (0) або від’ємним (-).

У 2015 р. були зафіксовані такі середні показники природного руху населення світу:

Н — 19/1000 жителів

С — 7,6/1000 жителів

ПП = +11,4/1000 жителів

Ці показники в різних регіонах Землі неоднакові (мал. 40.2, 40.3). Співвідношення між складовими частинами природного руху населення залежить від рівня соціально-економічного розвитку держав, традицій, демографічної політики.

3. Типи відтворення населення

Традиційний тип відтворення населення характерний для суспільств, головним заняттям яких було сільське господарство. Основними ознаками цього типу є високі народжуваність і смертність, невеликий природний приріст і мала середня тривалість життя (25—35 років). У Європі цей тип відтворення населення був характерний у XVIII ст., а в деяких африканських і азіатських країнах спостерігався ще півстоліття тому.

Раціональний тип відтворення населення властивий окремим розвиненим державам світу. Він характеризується невисокою народжуваністю і невеликим природним приростом населення, значною середньою тривалістю життя (понад 75 років).

Мал. 40.3. Природний приріст населення в різних регіонах

Мал. 40.4. Схема традиційного типу відтворення населення і фаз демографічного переходу

Перехід від традиційного до раціонального типу відтворення називається демографічним переходом (мал. 40.4). Для нього характерні чотири фази.

Перша фаза: висока народжуваність, різке зниження смертності і, як наслідок — високий природний приріст населення, що призводить до різкого зростання кількості населення упродовж короткого часу (демографічний вибух). Демографічний вибух у країнах Західної Європи припинився на початку XX ст., а в країнах, що розвиваються, він почався в середині XX ст. і триває до сьогодні.

Найбільші показники народжуваності й смертності характерні для країн Африки. У Нігері й Малі жінки в середньому народжують 6—8 дітей, у Сомалі й Афганістані — 5—6 дітей.

Друга фаза характеризується переходом від багатодітної сім’ї до малодітної, зниженням показників смертності й народжуваності. Їх прикладами є Туреччина (Н 17 - С 6 = ПП +11/1000 жителів), Китай (Н 12,2 - С 7,2 = ПП +4,7/1000 жителів).

Третя фаза переходу характеризується підвищенням показників смертності, головним чином за рахунок «старіння» населення (при повільному зниженні народжуваності), які іноді призводять до зменшення кількості населення країни (депопуляції). Цю фазу ще називають демографічною кризою.

На жаль, за природним приростом населення у світі Україна посідає останні місця:

Н 9,6 - С 13,8 = ПП 4,2 (2015 р., дані без АР Крим і окремих територій Донецької та Луганської областей);

Н 9,4 - С 15,7 = ПП 6,3 (2014 р., дані для всієї території).

Крім України, ще у 26 країнах світу в 2014 р. спостерігався від’ємний приріст населення. Майже всі вони розташовані в Європі, де жінки в середньому народжують 1,5 дитини (тобто три дитини народжують дві жінки).

Четверта, завершальна фаза переходу характеризується встановленням рівноваги між показниками смертності та народжуваності, збільшенням кількості населення старших вікових груп, пенсіонерів (наприклад у країнах Північної Європи: Данія — Н 10,2 - С 10,2 = ПП 0/1000 жителів).

Таким чином, основні демографічні проблеми сучасності — демографічний вибух у країнах, що перебувають у першій фазі переходу, і демографічне «старіння», характерне для більшості країн Європи, включаючи Україну.

4. Демографічна політика

Для країн, що перебувають на різних фазах демографічного переходу, притаманна різна демографічна політика — цілеспрямована діяльність уряду та державних установ із метою збереження або зміни існуючих тенденцій у демографічних процесах. Зокрема, у країнах, що перебувають на першій і другій стадіях демографічного переходу (Індія, Індонезія, Шрі-Ланка), проводиться політика зі зменшення народжуваності. У багатих європейських країнах, що перебувають у третій і четвертій фазах переходу, запроваджують заходи щодо стимулювання народжуваності (грошові допомоги, пільги тощо).

Мал. 40.5. Нігер — країна з найвищим природним приростом населення у світі й найбільшою кількістю дітей у родинах

Мал. 40.6. Зміни показників природного руху населення в Україні протягом 1950—2015 рр. (осіб/1000 жителів)

Мал. 40.7. Показники кількості дітей на одну жінку в Україні. Як видно на графіку, протягом 1989—2014 рр. середня кількість дітей на одну жінку становила менше двох. За розрахунками вчених, для нормального відтворення населення родина повинна мати дві-три дитини

5. Аналіз показників природного руху населення в Україні

Зміни показників природного руху населення за більше ніж 100 років відображені в додатку 9 (с. 199).

За таблицею додатка 9 визначте, як змінювалися показники: 1) народжуваності; 2) смертності; 3) природного приросту населення; 4) на яких етапах демографічного переходу перебувало населення України в різний час; 5) у яких роках показники народжуваності й смертності зрівнялися.

Із 1991 р. до середини 2000-х рр. народжуваність зменшувалася, а смертність зростала (мал. 40.6). Із середини 2000-х рр. намітилися позитивні тенденції до зменшення від’ємного природного приросту населення (народжуваність суттєво зросла, а смертність повільно зменшувалася). Проте в останні роки показники народжуваності, смертності й природного приросту населення знову почали знижуватися.

У різних регіонах України сучасні показники природного руху населення відрізняються (див. додаток 10, с. 200).

Проаналізуйте показники природного приросту за додатком 10 і з'ясуйте:

1) у яких областях природний приріст населення був додатним або нульовим, у тому числі: завдяки значній частці сільського населення та традиційним цінностям великої сім'ї в Західній Україні; у великому місті завдяки припливу сюди населення дітородного віку;

2) у яких регіонах природний приріст населення був від'ємним, у тому числі: області в Поліссі та лівобережному лісостепу; області в центрі України; області на сході України.

Мал. 40.8. Поміркуйте, для яких фаз демографічного переходу характерна така кількість людей у родині.

Мал. 40.9. Зміни кількості населення Землі та частин світу

За графіком визначте, як у 2050-х рр. зміниться співвідношення між населенням частин світу.

Об'єднайтесь у групи і виконайте завдання. Кількість населення є результатом природного руху населення (у 2015 р. в Україні він становив -166 тис. осіб, або -4,2/1000 жителів) та міграцій (сальдо міграцій — +11 тис. осіб, або +0,3/1000 жителів). За цими даними визначте загальний приріст населення України у 2015 р. (в абсолютних цифрах і в розрахунку на 1000 жителів).

6. Зміни кількості населення у світі та Україні. Демографічна політика в Україні

У середині 60-х рр. XX ст. середній показник приросту населення Землі досяг максимальних значень (2,2% на рік) і продовжує знижуватися (за прогнозами вчених, на середину XXI ст. абсолютний приріст за рік скоротиться до 0,4—0,5%). Проте з 2010 р. щорічні темпи приросту населення світу становлять 84—85 млн жителів (мал. 40.9).

У додатку 9 (с. 199) подані показники зміни кількості населення України в її сучасних межах. Як бачимо, кількість населення поступово зростала до початку 1990-х рр. Максимальної кількості населення України досягло в 1993 р. (52,2 млн осіб), а далі стала скорочуватися.

Демографічна політика в Україні спрямована на підвищення природного приросту населення за рахунок зростання народжуваності. Для цього одному з батьків для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається відпустка. Із 1993 р. діє Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Зокрема, надаються грошові допомоги при народженні кожної дитини та щомісячні виплати. Саме ці виплати із середини 2000-х рр. дозволили суттєво збільшити народжуваність (мал. 40.7).

Мал. 40.10. Демографічна політика в країнах, населення яких перебуває на 3—4 фазах демографічного переходу, спрямована на збільшення народжуваності й підтримку сімей із дітьми

Інформацію про зміни кількості населення отримують у ході його переписів. У грудні 2001 р. в Україні відбувся перший і єдиний Всеукраїнський перепис населення. Наступний перепис населення має відбутися у 2020 р.

Поточне оцінювання кількості й інших показників складу населення демографи здійснюють за спеціальними методиками. Дані Державної служби статистики на 01.01.2016 р. наведені в додатку 10 (с. 200). Вчені — фахівці з географії населення аналізують ці дані й установлюють просторові закономірності формування і розвитку сучасного населення та населених пунктів.

Перші дослідження населення України належать Павлу Чубинському (1839—1884). Із його ініціативи в Києві був створений Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (невдовзі закритий царським урядом). У 1869—1870 рр. під його керівництвом було організовано експедицію в Україну для вивчення складу, побуту й традицій населення.

Мал. 40.11. Павло Чубинський

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Якою є кількість населення світу та України сьогодні? 2. Перелічіть три найбільші за кількістю населення країни світу та Європи. Яке місце серед них посідає Україна? 3. Дайте визначення понять «природний рух», «народжуваність», «смертність», «природний приріст», «демографічний перехід», «демографічний вибух», «демографічна криза», «депопуляція», «демографічна політика».

4. Назвіть причини погіршення показників природного руху населення в Україні. Які заходи для виправлення ситуації слід запровадити уряду?

5. У країні з населенням 10 млн жителів упродовж року народилося 360 тис. людей і померло 120 тис. Визначте коефіцієнт народжуваності, смертності, природного приросту населення в цій країні. 6. Самостійно складіть задачу на визначення показників природного й механічного рухів населення у своєму регіоні (скористайтеся даними Головного управління статистики у своїй області, отриманими з мережі Інтернет).

7. Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету, підготуйте повідомлення про демографічну політику в різних державах світу (на вибір).

8. Користуючись ресурсами Інтернету, визначте:

а) країни з найбільшою й найменшою народжуваністю за останній рік;

б) країни з найбільшою й найменшою смертністю;

в) природний приріст населення в цих країнах.

Інтернет-ресурси для ознайомлення зі змінами показників природного руху населення:

а) Землі: http://countrymeters.info/ru/World;

б) України: http://www.ukrstat.gov.ua.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Булава", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)