§ 19. Формування рельєфу. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Основні форми рельєфу та їхнє походження.
• Чим зумовлене переважання на території України рівнин?

Формування рельєфу. Рельєф території формується в результаті взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) рельєфотвірних чинників і процесів. Внутрішні сили Землі проявляються, зокрема, у русі літосферних плит, у проникненні речовини мантії в земну кору та виливі її на поверхню. Під дією ендогенних процесів сформувалися великі форми земної поверхні - материки й западини океанів, гірські країни й материкові рівнини, гірські хребти та міжгірні улоговини. Зовнішні рельєфотвірні чинники (екзогенні процеси) діють на поверхні Землі. Це робота вітру, діяльність океанів і морів, текучих поверхневих і підземних вод, льодовиків і вічної мерзлоти, це вивітрювання й діяльність рослин, тварин і людини.

Внутрішні та зовнішні сили діють одночасно. При цьому внутрішні сили в основному створюють великі форми рельєфу, а зовнішні здебільшого їх руйнують. Формування рельєфу відбувається безперервно: змінюються обриси гір, вирівнюються пагорби, хоч і дуже повільно, але змінюються навіть обриси материків.

Типи рельєфу за походженням. Поверхня кожної з великих форм рельєфу далеко не однорідна. І на рівнинах, і в горах можна натрапити на безліч дрібніших форм рельєфу. Вони також є наслідком безперервної взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Саме під одночасним впливом таких сил і виникає закономірне утворення й розташування форм рельєфу на певній території - геоморфологічна будова.

Типи рельєфу України безпосередньо пов’язані з тектонічними структурами й геологічною будовою її території. Крім того, на їхнє утворення дуже сильно вплинули й зовнішні чинники - кліматичні процеси, діяльність поверхневих і підземних вод тощо.

Вулканогенні типи рельєфу виникли внаслідок вулканічної діяльності. Такі форми рельєфу трапляються в Криму, наприклад згаслий вулкан Карадаг, гори Аюдаг і Кастель. Вулканогенні типи рельєфу є також і в Карпатах. І не тільки у Вулканічному хребті, а й на Закарпатській низовині. Так, в околицях міста Берегове Хустського району, де колись діяли вулкани, тепер височать численні горби (мал. 35).

Мал. 35. На вершині вулканічного купола височіє Мукачівський замок

На Керченському півострові вулканогенні форми рельєфу пов’язані з діяльністю грязьових вулканів (мал. 36). Їх тут понад п’ятдесят, переважно невеликих горбів заввишки інколи лише 1-2 м. Подекуди вони повільно зростають завдяки грязі, що стікає схилами грязьової сопки. Однак деякі вулкани згаслі й мають вигляд округлих невеликих прогинів, які нагадують казани. Найбільшим грязьовим вулканом Керченського півострова та всієї України є Джау-Тепе (у перекладі з тюркської - «ворожа вершина»). Його абсолютна висота становить близько 120 м, а відносна - 60 м.

Мал. 36. Грязьові вулкани Керченського півострова

Історія географії

Грізний «бруднуля». Грязь не завжди спокійно виливалася з жерла Джау-Тепе. Траплялися й катастрофічні виверження цього вулкана. Так, 1914 р. він нагадав про себе страшенним гуркотом, який було чути на відстані до 10 км, і стовпом чорного диму, що здіймався до хмар. Разом із гряззю, потужні потоки якої (завширшки до 2 м) виливалися на відстань 500 м, вулкан викидав великі, у зріст людини, брили.

Денудаційні типи рельєфу (від лат. denudatio - оголення) утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхніх уламків з підвищених форм рельєфу. Активну участь в утворенні денудаційного типу рельєфу відіграють води, лід, вітер. Саме завдяки їм такий тип рельєфу виник, зокрема, у Кримських горах, де поширені куести - пасма з асиметричними схилами. Денудаційний тип рельєфу характерний і для Карпат, а також багатьох височин України, де виникли численні пагорби-«останці», пасма, вали, уступи тощо. Так, наприклад, на Подільській височині майже на 200 км простягаються Товтри - горбисте пасмо (мал. 37). Це залишки бар’єрних рифів давнього моря на зразок сучасного Великого Бар’єрного рифу біля північно-східних берегів Австралії.

Мал. 37. Товтри

Водно-ерозійні типи рельєфу, що утворилися завдяки дії текучих вод, поширені повсюдно. Найменші з них - це рівчаки й вимоїни. А серед найбільших, зокрема, річкові долини, що подекуди мають каньйоноподібну форму й сягають завглибшки 180-200 м (мал. 38). Наприклад, на Подільській височині утворився найдовший в Україні каньйон - Дністровський, що має довжину 250 км і сягає глибини 100-120 м. Так само глибокі (до 100-150 м) подекуди каньйоноподібні річкові долини відомі й на Приазовській височині. У Кримських горах невелика гірська річка Аузун-Узень спромоглася виробити трикілометрову ущелину завглибшки 250-320 м. За аналогією до відомого каньйону Північної Америки, вона одержала назву Великий каньйон.

Мал. 38. Каньйон річки Смотрич

Серед водно-ерозійних форм досить поширені на території України також яри та балки. Особливо їх багато в східній частині Придніпровської височини. Великі яри, завдовжки в кілька кілометрів і завглибшки 30-40 м, перерізають схили. Тому тут утворилися численні горбисто-пасмові підвищення, що відомі як Канівські гори. Густою мережею ярів та балок вирізняється Донецький кряж, передусім його центральна частина. Подекуди поверхня тут нагадує відомий північноамериканський бедленд.

Алювіальні (наносні) типи рельєфу утворені відкладами водних потоків (від лат. alluvio - нанесення). До них належать заплави й надзаплавні тераси в річкових долинах. Так, у Прип’яті заплави подекуди сягають 20 км, а тераси - 150 км завширшки.

Льодовикові та водно-льодовикові типи рельєфу є наслідком діяльності покривного та гірського льодовиків. На рівнинах це ками - горби, завширшки іноді понад 1 км і заввишки від 5 до 30 м, представлені поодинокими формами й цілими полями. Вони трапляються на півночі Волинської, Житомирської і Київської областей. Так само на Поліссі подекуди трапляються й ози - лінійно витягнуті пасма, завдовжки понад 20-30 км і заввишки до 30 м. Завдяки покривному льодовику минулих часів на півночі території України також поширені зандри - піщані (зандрові) рівнини. Вони сформувалися в результаті злиття поодиноких конусів, утворених потоками талих вод біля краю льодовика, і мають вигляд смуг до 20-30 км завширшки.

На схилах Українських Карпат, зокрема на масиві Чорногора, трапляються ерозійні форми рельєфу, як-от кари. Вони мають вигляд кріслоподібних заглиблень, які, розростаючись і зливаючись між собою, можуть утворити цирки - великі заглиблення у вигляді амфітеатру.

Суфозійні типи рельєфу (від лат. suffossio - підкопування) виникають через вимивання дрібних часток ґрунту водами та просідання поверхні. Так, на сході Причорноморської низовини на лесовому покриві характерні численні плоскодонні западини й поди (великі западини) овальної форми. Глибина деяких подів сягає 15 м, а площа - до 1 км2.

Чимало невеликих (площею лише кілька квадратних метрів) замкнутих безстічних поглиблень і на Придніпровській низовині. За зовнішніми ознаками їх тут називають степові «блюдця».

Карстові типи рельєфу - лійки, печери, колодязі утворилися внаслідок розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапнякових гірських порід. За сумарною протяжністю найбільших порожнин наша країна займає одне з провідних місць у світі. Тільки в гірській частині Криму вивчено понад 800 природних печер, шахт і колодязів. Найглибша карстова печера в Україні - Солдатська, що на масиві Карабі-Яйла. Тут водам вдалося проникнути у вапнякову товщу до глибини 517 м.

Близько 100 печер виявлено на Поділлі, у Тернопільській області. Саме тут вода розчинила гіпсові породи в горизонтальному напрямку на відстані понад 200 км! Так утворилася найдовша у світі гіпсова печера, яку назвали Оптимістична. Її дослідження тривають, і тому протяжність цієї печери поступово «зростає». За останніми даними вона становить понад 240 км.

Еолові (вітрові) типи рельєфу названі за ім’ям давньогрецького бога вітрів Еола. Утворені вітром піщані горби й пасма, дюни та кучугури поширені на Поліссі. Деякі з них простягаються на десятки кілометрів, сягаючи до 25 м заввишки. Великий погорбований піщаний масив площею понад 1500 км2 - Олешківські піски - утворився також у пониззі Дніпра.

Морські абразійні типи рельєфу створені процесами абразії (від лат. abrasio - зішкрібання), тобто руйнування хвилями й прибоєм берегів морів. Унаслідок такого руйнування на берегах часто утворюються обриви місцями з вертикальними уступами. Подекуди витвори морських хвиль набувають чудернацьких форм, як-от Карадазькі («Золоті») ворота біля підніжжя Карадагу (мал. 39). Ця скеля-острівець нагадує браму заввишки 25 м і складається з вулканічних порід (базальтів).

Мал. 39. Карадазькі ворота

Історія географії

У другій половині XIX ст. рельєф території України досліджував наш співвітчизник, військовий картограф Олексій Андрійович Тілло (1839-1900). Він став одним з перших творців карти України, що була видана в 1889 році. На ній уперше було дуже точно за допомогою горизонталей і певних кольорів зображено нині добре відомі форми рельєфу, як-от Середньоруська й Волино-Подільська височини. Ця карта привернула до себе увагу за кордоном. А самого Тілло за видатну роботу було обрано членом Паризької академій наук.

Морські акумулятивні типи рельєфу виникли завдяки акумуляції, тобто накопиченню (від лат. accumulatio - збирання в купу, накопичення) хвилями гірських порід уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Це пляжі, пересипи, а також видовжені піщані смуги - «стрілки» та «коси». Найбільші серед них Арабатська стрілка завдовжки 115 км і завширшки понад 7 км (мал. 40). Тендрівська коса видовжена на 65 км і має ширину близько 2 км.

Мал. 40. Арабатська стрілка

Техногенні типи рельєфу спричинюються діяльністю людини й можуть бути вироблені та насипні. До найбільших за розмірами вироблених техногенних форм рельєфу належать меліоративні канали, як-от Північнокримський, що завдовжки понад 400 км. Каховський канал простягається більш ніж на 130 км і сягає завглибшки 8 м. Численні вироблені техногенні форми пов’язані з видобуванням корисних копалин, як-от у Дніпропетровській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій областях, Криму тощо.

Серед насипних техногенних форм рельєфу дамби, насипи шосейних доріг і залізниць. А на Донбасі відходи вуглевидобутку утворили цілі штучні «гори» конусоподібної форми - терикони.

ГОЛОВНЕ

• Рельєф території України сформувався в результаті взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) рельєфотвірних чинників і процесів.

• Внутрішні та зовнішні сили діють одночасно. При цьому внутрішні сили в основному створюють великі форми рельєфу, а зовнішні здебільшого їх руйнують.

• На території України переважають такі типи рельєфу за походженням: вулканогенні, денудаційні, водно-ерозійні, алювіальні, льодовикові й водно-льодовикові, суфозійні, карстові, еолові, морські абразійні й акумулятивні, техногенні.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

• 1. Що і як зображено на геоморфологічній карті України?
• 2. Назвіть чинники, що зумовили утворення різноманітних форм рельєфу в Україні.
• 3. Поясніть закономірності поширення різних типів рельєфу на території України.
• 4. Назвіть основні типи рельєфу, які б ви нанесли на геоморфологічну карту вашої місцевості. Обґрунтуйте відповідь.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)