Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів. Цінність і невідновлюваність природних мінеральних ресурсів зумовлюють необхідність їхнього раціонального та ощадливого використання. Насамперед в Україні необхідне повне й комплексне геологічне вивчення надр. Сьогодні темпи та обсяги відтворення власної мінерально-сировинної бази не відповідають потребам країни, оскільки через складний стан економіки держави значно скорочені обсяги геолого-зйомочних, пошукових і розвідувальних робіт. Як наслідок, у недалекому майбутньому ситуація може ще більше ускладнитися. Якщо вже сьогодні не вжити дієвих заходів, то нестача окремих видів власної сировини зростатиме, унаслідок чого значно знизиться рівень національної безпеки.

Належне геологічне вивчення надр України дасть змогу найповнішого видобування й сприятиме раціональному (комплексному) використанню як самих корисних копалин, так і компонентів, що містяться в них і мають промислове значення.

Більшість видів мінеральних ресурсів багатокомпонентні. Для господарського використання можуть бути придатні всі складові речовини гірської породи, а не лише основна сировина (вугілля, залізні чи марганцеві руди). Супутні компоненти (будівельні або хімічні) за вартістю часто рівноцінні основній корисній копалині. Проте супутні речовини часто вважають відходами гірничодобувних підприємств і зазвичай складають у відвали, площі під якими бувають значно більшими, ніж площі власне кар’єрних розробок.

Щорічно в Україні в середньому утворюється 10 т відходів у розрахунку на одного мешканця, що у два рази більше від середнього показника в країнах Європейського Союзу. Загалом в Україні накопичено близько 36 млрд т відходів, що становить понад 50 тис т на 1 квадратний кілометр території держави. У таких відходах містяться фактично всі види найважливіших корисних копалин, що застосовуються нині в промисловості. І якби налагодити ефективну переробку промислових відходів, то господарство нашої країни отримало б «з нічого» такі вкрай необхідні йому мідь, золото, ртуть, скандій, галій, тантал, ніобій, ванадій, цирконій тощо, а також дефіцитні корисні копалини, що не видобуваються в Україні - молібден, вольфрам, олово, вісмут, цинк, свинець, платина, срібло та багато інших металів і неметалічної сировини.

Зокрема є можливості комплексного використання горючих сланців Карпат, запаси яких в Україні великі. Окрім безпосереднього використання як енергетичної сировини, можлива також їхня переробка на різноманітні будівельні матеріали як от керамзит, щебень, асфальтобетон, сланцева смола. Із сірчаних руд Прикарпаття можна вилучати сировину для виробництва стронцію. А відходи видобування донецького вугілля можуть стати джерелом германію. Цю речовину містять також окремі вугільні пласти Львівсько-Волинського басейну. До того ж цей басейн містить й інші цінні хімічні речовини, які під час видобутку вугілля залишаються в надрах.

Ефективність одержання корисних копалин з відходів у 3-15 разів вища, ніж при видобутку тих самих продуктів мінеральної сировини з природних родовищ. Так, завдяки комплексній переробці покладів в Україні виготовляють вапнякові добрива, шляховий і будівельний щебінь, цеглу. Родовища корисних копалин, що раніше вважалися непромисловими, починають використовувати у видобутку дефіцитних для України ресурсів - апатитів, фосфоритів, бокситів. Однак поки що промислові відходи використовуються у нас ще дуже мляво, не більш як на 20 %.

Важливим є максимальне зменшення шкідливого впливу на довкілля тих робіт, які виконуються під час видобутку корисних копалин. Так, вугільні шахти Донбасу щорічно викидають в атмосферу великий обсяг метану, що призводить не лише до втрати цінної корисної копалини, а й до погіршення стану навколишнього середовища.

Проблеми створюють залишки продуктів господарської діяльності людини - велетенські звалища відходів, відвали. Упродовж останніх десятиріч одні лише галузі промисловості України щорічно «виробляли» близько 1 млрд тонн таких відходів. Такі звалища займають площу в багато десятків тисяч га і нерідко вкривають ділянки родючих земель, забруднюючи ґрунти, поверхневі й підземні води тощо. Окрім того, вони виділяють газ і пил що надходить у повітря. Отже, для природного середовища, а відтак, - для людей, які мешкають у цьому середовищі, такі рукотворні поклади небезпечні.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За інтерактивною картою техногенних об’єктів України http://minerals-ua.info/mapviewer/urp.php визначте, чи є відвали та звалища відходів у вашій місцевості або неподалік від місця вашого постійного проживання.