§ 43. Гірські ландшафти Українських Карпат, особливості їхньої зміни з висотою. Використання та охорона

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Які чинники впливають на формування ландшафтів у горах?
• Що таке вертикальна поясність?

Загальні фізико-географічні особливості Українських Карпат. Українські Карпати є лише однією з провінцій великої Карпатської гірської країни, що розташована також і в інших європейських країнах, зокрема на території наших сусідів - Польщі, Словаччини, Румунії. Площа Карпат у межах України становить 24 тис. км2. Українські Карпати простягаються з північного заходу на південний схід на 280 км, а по ширині - з північного сходу на південний захід - на 100-110 км (мал. 87).

Мал. 87. Українські Карпати

Карпати є східним продовженням Альп, з якими в них багато спільного. Адже й Альпи, і Карпати належать до області альпійської складчастості. Однак новітнє підняття Карпат дещо відставало від Альп, які піднімалися набагато активніше. Тому зовні Карпати не схожі на Альпи, але мало відрізняються від інших середньовисотних гір. Головну роль у геологічній будові Карпат відіграють осадові товщі пісковику, глинистих сланців, мергелю, які залягають під певним кутом і мають назву карпатський фліш (мал. 88). З давніших гірських порід, на які можна натрапити в Рахівському кристалічному масиві, слід виділити гнейси та сланці, вапняки й кварцити, доломіти та яшми. Вулканічний хребет складений вулканічними породами - андезитами, базальтами, туфами.

Мал. 88. Карпатський фліш

Рельєф Карпат нагадує величезний вал, вигнутий дугою і розділений на окремі частини хребтами, гірськими масивами й міжгірними долинами. У льодовиковий період найвищі гірські масиви - Рахівський, Чорногорський і Полонинський хребти - зазнали впливу льодовика, який і донині зберігає тут свої сліди у вигляді реліктових льодовикових форм рельєфу: цирків, озерних котловин, моренних валів. Значну роль у формуванні рельефу відіграють річкові долини, що утворюють подекуди глибокі ущелини. Не обійшлося тут і без карстових процесів.

Кліматичні умови Українських Карпат визначаються гірським рельєфом. Річний радіаційний баланс у середньому становить 1800-1830 МДж/м2, а з підняттям угору зменшується на 25-30 %. На території гірської країни діють західні й південно-західні циклони, з якими пов’язана значна кількість опадів. Температура повітря й кількість опадів змінюються не лише з висотою, а й у напрямку із заходу та південного заходу на схід і північний схід. За температурою в Українських Карпатах виділяють такі кліматичні райони: дуже теплий (у Закарпатті); теплий (Передкарпаття та передгір’я Вулканічного хребта); помірний (найпоширеніший, на висотах 400-750 м); прохолодний (на висотах 750-950 м); помірно холодний (на висотах 1000-1500 м); холодний (на висотах понад 1500 м).

Густа гідрографічна сітка Українських Карпат (1-1,2 км/км2) є наслідком надмірного зволоження й гірського рельєфу. Річки належать до басейнів Дністра, Дунаю і Вісли. Живлення річок мішане. Наймаловоднішою порою року є осінь. У горах переважають озера льодовикового походження - Бребенескул, Верхнє, Несамовите та ін., хоча найбільшим з озер за площею басейну є загатне озеро Синевир.

Вертикальна поясність ґрунтового й рослинного покривів, і загалом ландшафтів, - найхарактерніша риса Українських Карпат (мал. 89). Значну площу (понад 50 %) тут охоплюють ліси. У передгірному поясі (від 400 до 700 м) переважають дубові, вторинні грабові та осиково-вільхові ліси. У низькогірному поясі (на різних схилах вони піднімаються від 500-700 м до 1000-1200 і 1350-1400 м) домінують букові, ялицево-букові, грабово-букові та дубово-грабові ліси. Вище 1350-1500 м переважають вологі ялицево-букові ліси. Чисті ялицеві ліси охоплюють верхні частини найвищих гірських масивів: Чорногори, Рахівських і Чивчинських гір, а також Горган. На вершинах-полонинах у субальпійському поясі (висоти 1200-1500, 1650-1859 м) панують гірська сосна, ялівець, вільха зелена, рододендрон, злакові й різнотравні луки. Альпійський пояс (1800-1850 м) подекуди належить трав’янистим і чагарниковим угрупованням, які поширені тут окремими плямами. В інших місцях поясу рослинності майже немає, натомість крутими схилами гір «стікають» кам’яні річки.

Мал. 89. Вертикальна поясність Українських Карпат

Ландшафти Українських Карпат. Залежно від особливостей рельєфу, клімату, висотної поясності та господарського використання в Українських Карпатах виділяють такі фізико-географічні (природні) області: Передкарпаття, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногорські, Рахівсько-Чивчинські й Вулканічні Карпати та Закарпатська низовина, - що відрізняються своїми природними комплексами й інтенсивним господарським освоєнням.

Передкарпаття розташоване між долиною верхнього Дністра й власне горами. Рельєф області являє собою глибоко розчленовану височину, що розміщена в передгірському прогині земної кори. З потужною товщею осадових гірських порід тут пов’язані різноманітні корисні копалини (нафта, природний газ, калійна сіль, озокерит та ін.). Клімат області помірно теплий, перезволожений. У Передкарпатті переважають лугово-лісові природні ландшафти, які на значних площах замінені антропогенними сільськогосподарськими ландшафтами. Рілля становить тут понад 40 % території, пасовища й сіножаті - близько 25 %.

Зовнішні Карпати. До складу області входять окремі середньовисотні хребти Зовнішніх Горган з асиметричними гірськими схилами, що тягнуться у вигляді пасом. Найвища точка піднімається до 1836 м. Це гора Сивуля Велика (мал. 90). Інші гірські хребти області - це Покутсько-Буковинські Карпати з пологими схилами та куполоподібними вершинами. Ці Карпати перетинають безліч річкових долин, серед яких Прут, Черемош, Сирет. Клімат області прохолодний і вологий. Тут чітко простежується вертикальна поясність, проте переважають лісові ландшафти (понад 60 %), представлені високопродуктивними ялицево-буковими, буково-дубово-ялицевими лісами з грабом, кленом, ясенем. У цій області знаходиться найбільший масив білої ялиці, що перебуває під охороною. Серед інших ландшафтів переважають вигони й пасовища (15 %), рілля (12 %), сіножаті (близько 12 %), сади та городи (близько 1 %).

Мал. 90. Сивуля Велика - найвища вершина Горган

Вододільно-Верховинські Карпати включають Вододільний, Верховинський і Горганський хребти, а також окремі низькогірні масиви, котловини та верховини. Клімат області загалом помірно континентальний, прохолодний. Малолісисті ландшафти верховин є своєрідною візиткою цієї області. Серед інших природних комплексів області переважають ялиново-ялицеві лісові та субальпійські луки. Тут розташовані легкодоступні гірські перевали Верецький, Ужоцький, Ясинський, Бескидський. Створено туристичні бази й пансіонати.

Полонинсько-Чорногорські Карпати відповідають найвищій смузі гір, до якої належить Полонинський хребет, гірські масиви Свидовець та Чорногора, а також Гринявські гори. Тут розташована найвища вершина Українських Карпат - Говерла. Саме в цій області випадає найбільша для України річна кількість опадів. Літо на полонинах коротке й прохолодне, із частими дощами та туманами, іноді навіть випадає сніг. Узимку опади є постійними гостями високих хребтів. Значні снігопади супроводжуються тут хуртовинами. Основними ландшафтами є лісові, які поступово просуваються схилами, змінюючи свій зовнішній вигляд. Ліси області мають промислове значення, а річки багаті гідроенергетичними ресурсами, які використовують у господарстві.

Рахівсько-Чивчинські Карпати розташовані на сході Закарпаття. Ця область займає давні за віком Мармароський і Рахівський масиви та Чивчинські гори. Ця область відрізняється від сусідніх насамперед своєю давністю й водночас наявністю альпійських форм рельєфу - гострих гребенів вершин, хоча абсолютні висоти тут не досягають 2000 м. Найвища вершина Рахівського масиву - Мармароський Піп-Іван (1944 м). Серед ландшафтів переважають середньогірські, представлені ялиново-ялицевими й мішаними буково-ялиново-ялицевими лісами. Полонин дуже мало. Земель, придатних для ріллі, практично немає. Тому основним напрямком господарської діяльності є лісове господарство.

Вулканічні Карпати. Головною формою рельєфу цієї області є Вулканічний хребет. Він утворився внаслідок вулканічних процесів на початку кайнозойської ери й піднімається над Закарпатською низовиною на висоту 600-700 м. До області також входять міжгір’я та Іршавська й Солотвинська котловини. Вулканічні Карпати добре зволожені, тому серед ландшафтів переважають низько- і середньогір’я з дубово-букових і букових лісів. У багатьох місцях ліси вирубані, а на їхньому місці утворилася густа яружно-балкова місцевість. Наявність тут численних мінеральних вод і мальовничих ландшафтів сприяли розвитку санаторно-курортних закладів і баз відпочинку. Значні площі області розорані. Тут зосереджено майже 90 % усіх виноградників Закарпаття.

Закарпатська низовина розташована в прогині земної кори. Рівнинний характер місцевості порушують пагорби вулканічного походження, висота яких досягає 400 м. Клімат теплий і вологий, середня температура січня -3 °С, липня +20 °С. Переважають лісо-лучні ландшафти, хоча лісів у цій області мало. Сучасна лісистість території становить усього 10-15 %. Більша частина території - це сіножаті й пасовища. Багато також садів і виноградників.

Природоохоронні об’єкти. В Українських Карпатах створена велика кількість (понад 1400) природоохоронних територій для збереження унікальної природи (мал. 91, 92). Цей показник є найвищим серед інших регіонів України. Так, до природоохоронних територій належать Карпатський, Яворівський, Вижницький, «Сколівські Бескиди», Ужанський, «Гуцульщина» національні природні парки. Карпатський національний парк створено в 1980 р. одним з перших. У ньому прокладено багато пішохідних, велосипедних, кінних, лижних туристичних маршрутів, є чимало мальовничих водоспадів, озер та інших природних об’єктів. На території парку знаходяться такі відомі туристичні центри, як Яремча, Ворохта, Яблуниця.

Мал. 91. Долина нарцисів

Мал. 92. Буковий праліс Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника

На території НПП «Синевир», створеного в 1989 р., є багато джерел мінеральних вод типу «Нарзан», «Арзні», «Єсентуки-17» та ін., у гірських річках парку водиться форель.

Національне надбання

Унікальні ландшафти Карпат. Такими є природоохоронні території Українських Карпат, серед яких Карпатський біосферний заповідник, який внесений до Списку світової природної спадщини ЮНЕСКО. Він розділений на такі масиви: Чорногорський, Мармароський з унікальними для Європи буково-ялицево-смерековими пралісами, Угольсько-Широколужанський з найбільшим у Європі масивом букових пралісів, Кузійський, де охороняють гірські масиви мішаних лісів. Особливою територією заповідника є Долина нарцисів (257 га поблизу м. Хуст), єдина у своєму роді у світі (мал. 91, 92).

ГОЛОВНЕ

• Українські Карпати належать до альпійської області складчастості з різноманітними формами рельєфу: хребтами, гірськими масивами, міжгірними долинами.

• У горах чітко простежується вертикальна поясність: клімату, ґрунтів і рослинності.

• У межах Українських Карпат виділяють 7 природних областей, кожна з яких вирізняється низькогірними, середньогірними та високогірними ландшафтами.

• Усі природні області Карпат зазнали значних змін унаслідок господарської діяльності.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

• 1. Які особливості рельєфу й клімату Українських Карпат?
• 2. Чим насамперед відрізняються природні області Українських Карпат?
• 3. Чому вертикальні пояси в Карпатах на схилах різної орієнтації розміщені на різних висотах?
• 4. Чому в Українських Карпатах створено багато природоохоронних територій?
• 5. Користуючись додатковими джерелами інформації, підберіть відомості про найбільш змінені природні ландшафти Українських Карпат. Запропонуйте способи їхнього відновлення та збереження.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)