Клімат і водні маси. Клімат Чорного моря визначається положенням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини - у помірному. Зима тепла й волога, літо сухе та жарке. Узимку бувають сильні штормові вітри, пов’язані з проходженням середземноморських й атлантичних циклонів. А влітку море знаходиться під впливом Азорського максимуму, завдяки чому тут переважає безхмарна погода. У цей період року виникають грози й спостерігаються смерчі.

Температура поверхневих вод Чорного моря улітку становить +23...+25 °С, а на мілководді може досягати +27...+29 °С (мал. 97). Узимку середня температура води сягає +6...+9 °С, крім північно-західних і північно-східних частин, де в суворі зими море замерзає. Варто зазначити, що, починаючи з глибини 150 м і нижче, температура води залишається сталою і становить +9 °С.

Мал. 97. Температура поверхневих вод Чорного й Азовського морів (°С)

Водний баланс Чорного моря формується за рахунок річкового стоку (360 км3 на рік), атмосферних опадів (230 км3), глибинної течії більш солоних середземноморських вод через протоку Босфор (175 км3) і верхньої течії опріснених азовських вод через Керченську протоку (30 км3). Віддача води відбувається переважно через випаровування (360 км3 на рік), через глибинну течію в Азовське море (20 км3) і поверхневу течію в Середземне (210 км3). Такий баланс сприяє загальному опрісненню морської води та формує вертикальну зміну її солоності. На поверхні вона становить 17-18 ‰, на глибині до 100 м - 19-20 ‰, а в придонних шарах досягає 22-23 ‰.

Рівень води в морі протягом року змінюється, що зумовлено стоком річок, припливами та відпливами, згінно-нагінними вітрами. Припливно-відпливні коливання води становлять у середньому 8-10 см. Амплітуда згінно-нагінних коливань перевищує 40-60 см, а біля північно-західних берегів - навіть 1,5 м. Хвильові процеси в Чорному морі пов’язані з циклонами. Восени та взимку під час штормів хвилі виростають до 5-6 м, а іноді - до 10-14 м.

Характерною особливістю природних умов Чорного моря є існування в ньому постійного шару сірководню. Водні маси моря мають ніби два поверхи. Перший поверх (13 % об’єму) утворюють поверхневі водні маси, що містять кисень, у них розвиваються мікроорганізми, тварини й рослини. Починаючи з глибини 150-200 м і до дна, розмістився другий поверх, води якого насичені отруйним газом сірководнем, де може існувати лише певний вид бактерій. Цей шар становить 87 % об’єму моря.

Органічний світ. Рослинний і тваринний світ Чорного моря зосереджений переважно в поверхневому шарі води, збагаченому киснем (мал. 98). Усього в морі налічують понад 620 видів рослин і понад 2 тис. видів тварин, у тому числі 180 видів риб. З них промислове значення мають білуга, осетер, оселедці, хамса, кефаль, ставрида, скумбрія, тунець. Досить поширені бурі, червоні та зелені водорості. У зелених і бурих водоростях оселяються морські йоржі й мідії, а на прибережних донних пісках - раки, молюски, камбала. У заростях морської трави зостери живуть креветки та морські голки й коники. Глибше зустрічаються гребінці та устриці, ще нижче - губки, мідії і червоні водорості. Найближче до сірководневого шару занурюються особливі види молюсків. У морі мешкає три види дельфінів, є й хижаки, зокрема акула-катран.

Мал. 98. Життя в Чорному морі

Використання та охорона природних морських ресурсів. У Чорному морі здавна виловлюють хамсу, білугу, скумбрію, шпроти, ставриду та інші види риб. На шельфі знайдено поклади нафти та газу. На глибині 80-140 м біля західного узбережжя Кримського півострова заслуговують на увагу залізомарганцеві руди. В акваторії моря відкрито великі запаси будівельних пісків і гравію. На мілководді невичерпними є поклади черепашнику, який можна використовувати в будівництві й для виробництва скла. Активне використання цих і багатьох інших ресурсів Чорного моря є серйозною загрозою забруднення морських вод.

Чорне море відіграє велику роль у внутрішніх і зовнішніх транспортних зв’язках. Тут розміщені найбільші порти України: Одеса, Чорноморськ, Південний, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч.

Екологічна ситуація в морі досить складна, що зумовлено забрудненням води стічними та зрошувальними водами, нафтопродуктами, промисловими відходами, нераціональним використанням біологічних ресурсів. Відбувається постійне скорочення рибних і рослинних ресурсів. Деякі з них опинилися на межі вимирання й потребують охорони. В останні десятиріччя спостерігається зменшення поверхневого кисневого шару води.

Для охорони біотичних ресурсів створено заповідники: Дунайський і Чорноморський біосферні, а також Карадазький, «Мис Мартьян», Кримський природні. Вони охоплюють як ділянки суходолу, так і морську акваторію. Заборонено промисел чорноморських дельфінів. До Червоної книги занесено низку тварин і рослин (дізнайтесь, які саме).

ГОЛОВНЕ

• Чорне море є залишком давнього морського басейну в межах рухливої області альпійської складчастості.

• Особливості клімату моря визначаються розташуванням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини - у помірному.

• Морська вода, починаючи з глибини 150-200 м аж до дна, насичена сірководнем.

• Різноманітне життя в морі зосереджене лише в поверхневому шарі.

• Екологічна ситуація в морі досить складна, що зумовлено забрудненням води стічними та зрошувальними водами, нафтопродуктами, промисловими відходами, нераціональним використанням біологічних ресурсів.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

• 1. Назвіть і покажіть на карті головні елементи берегової лінії Чорного моря.
• 2. Опишіть кліматичні умови Чорного моря.
• 3. Укажіть основні риси фізико-географічних умов Чорного моря.
• 4. Поясніть особливості водного балансу та циркуляції води в Чорному морі.
• 5. Назвіть найважливіші екологічні проблеми Чорноморського басейну.