Мал. 106. Середня густота населення Землі

Далеко не завжди найчисельніші території або країни характеризуються одночасно і найвищою густотою населення. Свідченням цього є показники густоти населення в різних регіонах світу (мал. 107).

Мал. 107. Рейтинг великих регіонів світу за густотою населення

Густота населення дуже різниться в різних країнах світу. У так званих карликових країнах і територіях вона є найвищою. Особливо вирізняються європейське Монако (26 тис. осіб/км2) і азійська Макао (21 тис. осіб/км2). Великою густотою населення вирізняються також такі азійські країни і території, як-от: Сінгапур і Гонконг, а також у Європі Ватикан - 8, 7 і 2 тис. осіб/км2 відповідно.

Густота населення подекуди значно вища за середньосвітову і в значних за площею країнах. Так, наприклад, в Індії вона становить 460 осіб/км2, у Нігерії - 220 особи/км2, у Великій Британії - 279 осіб/км2, у Китаї - 153 осіб/км2, у Франції - 119 осіб/км2. Водночас у деяких не малих за розмірами країнах густота населення, навпаки, помітно нижча за середньосвітову. До прикладу, в Бразилії вона становить 25 осіб/км2, в Алжирі - 18 осіб/км2, у Саудівській Аравії - 16 осіб/км2, а в Монголії - лише 2 особи/км2.

Густота населення в Україні. Попри те що кількість населення України неухильно зменшується, густота населення продовжує залишатися відносно високою. Середня густота населення нині становить 75 особи/км2. Однак населення розміщене по території нерівномірно.

В Україні сформувалося кілька регіонів з найбільш високою концентрацією населення. Найвища густота населення характерна для східних і західних областей, а також Київської області (разом з Києвом). Максимальна густота населення зафіксована у південно-східній частині країни, що є давньопромисловим регіоном України. Тут вирізняється Донецька область, де густота населення перевищує 155 осіб/км2.

Щільно заселені також і деякі західні регіони України, як-от Львівська і Чернівецька області, що склалося тут історично. Густота населення в цих областях перевищує 115 і 111 осіб/км2 відповідно.

У Придніпров’ї вирізняються промислово розвинуті Дніпропетровська і Запорізька області, де висока густота населення - 99 особи/км2 і 62 осіб/км2 відповідно.

Водночас Полісся і південь України через несприятливі природні умови (заболочені землі на Поліссі, нестача вологи на півдні) є слабо заселеними. Так, на півночі, зокрема у Волинській області, густота населення становить 51 особа/км2, у Чернігівській вона взагалі сягає свого мінімуму в країні - 31 особа/км2. Дуже низький показник густоти населення також на півдні в посушливих степових областях: Миколаївська область - 45 осіб/км2, Херсонська область - 36 осіб/км2. Загалом густота населення між крайніми пересічнообласними показниками в Україні - у Донецькій та Чернігівській областях - відрізняється у 5 разів.

Чинники розселення населення. Розселення населення по території України, як і скрізь у світі, визначаються комплексом природних і соціально-економічних чинників. На ранніх стадіях історії людства головним чинником розселення були природні умови, пізніше відчутну роль почали відігравати природні ресурси - земельні, мінеральні, водні тощо. З подальшим розвитком господарства зріс вплив соціально-економічних чинників розвитку суспільного життя, які створюють відповідні можливості використання природних умов і ресурсів.

Територія України має загалом сприятливі для розселення природні умови і багаті природні ресурси. Водночас для них характерна просторова неоднорідність. Найсприятливіші вони в Донецькій, найгірші - у Волинській області. При цьому за сумарною продуктивністю природних ресурсів різниця між крайніми показниками серед 24 областей і АР Крим становить 5,5 раза (найвища у Донецькій, найнижча - у Волинській).

Ще більший контраст виникає, якщо порівнювати окремі види ресурсів за адміністративними районами. Так, показники продуктивності мінеральних ресурсів у Криворізькому районі Дніпропетровської області і Луцькому районі Волинської області відрізняються у 8 тис. разів! Саме інтенсивне освоєння надрових багатств у Дніпропетровській, Донецькій і Луганській областях значною мірою зумовили тут високу густоту населення.

Отже, природні умови та ресурси мають суттєвий вплив на формування розселення. Проте нині визначальне місце для розміщення населення по території посідає виробництво. Вплив виробництва на розселення відбувається переважно через забезпечення підприємства (промислового, сільськогосподарського, транспортного тощо) робочою силою. А кількість і якість цієї робочої сили залежить від характеру виробництва і потужності підприємств.

Великий вплив на розвиток поселень, крім виробництва, має виконання ними соціальних функцій, тобто наявність лікувально-оздоровчих і освітніх установ, торговельних закладів і закладів культури, об’єктів побутового значення (наприклад, відділень зв’язку, будинків побуту) тощо.

Жодний населений пункт не може існувати без зв’язків з іншими поселеннями, оскільки всі вони є частиною єдиного цілого. Таке ціле або розміщені на певній території і пов’язані між собою населені пункти називають системою розселення. У системі розселення України є два основні типи поселень - міські та сільські.