Річки
- 19-01-2022, 00:50
- 478
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька
§ 28. РІЧКИ
• Пригадайте, яке живлення мають річки.
• Чим різниться характер течії рівнинних і гірських річок?
ГУСТОТА РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ. Наче густе блакитне мереживо обплітають річки й струмки нашу землю, збираючи воду з усіх куточків і несучи її до морів. В Україні загалом понад 63 тис. природних водотоків. Серед них найбільше струмків (довжиною менш ніж 10 км) і малих річок (завдовжки до 100 км). Середніх річок (від 100 до 500 км) - трохи більше ста, а великих (довжиною понад 500 км) - лише 14. Розподіл річок по території країни залежить насамперед від рельєфу та клімату. Найбільша густота річкової мережі в Українських Карпатах і Кримських горах, найменша - на Причорноморській низовині. У найбільш посушливій її частині - між Дніпром і затокою Сиваш - постійних водотоків взагалі немає, а тимчасові утворюються лише під час танення снігу або зливових дощів.
ХАРАКТЕР ТЕЧІЇ. Напрямок і швидкість течії річок визначає рельєф. За цими ознаками розрізняють річки рівнинні та гірські. Більшість річок України є рівнинними, у тому числі й найдовші - Дніпро (мал. 99) і Південний Буг із притоками, що входять до їх річкових систем. Прськими є деякі річки Українських Карпат (мал. 100) і Південного берега Криму. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на північних схилах Головного пасма Кримських гір, є гірсько-рівнинними (Дністер, Тиса, Прут, Салгир та ін.).
Рекорди України
Найдовшою річкою України і третьою за довжиною в Європі (після Волги і Дунаю) є Дніпро. Його загальна довжина - 2 201 км (у межах України - 981 км).
Мал. 99. Дніпро - типова рівнинна річка
Мал. 100. Черемош - гірська річка
Рельєф визначає падіння та похил річок. Падінням річки називається різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки — це відношення її падіння до довжини. Наприклад, витік р. Сули, що має довжину 363 км, розташований на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Дніпро) - на висоті 80 м. Отже, її падіння становить: 155 - 80 = 75 м, а середній похил дорівнює: 75 м : 363 км = 21 см/км. Похил річки показує, на скільки метрів чи сантиметрів у середньому «падає» річка на кожний кілометр своєї довжини. Сула має незначні падіння і похил, тому її течія повільна.
Такі показники характерні для рівнинних річок. Натомість гірські річки мають великі значення падіння і похилу, тому їх течія швидка й бурхлива. Порівняйте: падіння карпатської р. Лімниці становить 1 185 м, а похил - 9,7 м/км.
ЖИВЛЕННЯ І РЕЖИМ РІЧОК. Живлення, тобто надходження води до річкових систем, визначається кліматичними умовами території України. В Україні річки мають змішаний тип живлення. Основна частка в ньому припадає на атмосферні опади (сніг і дощ): ними річки поповнюються переважно навесні та влітку. Загалом у річках рівнинної частини країни переважає снігове живлення, а в гірських - дощове. Живлення підземними водами становить не більш як 20 % і переважає взимку. У степовій зоні влітку окремі малі річки пересихають.
Режим річки - це особливості її поведінки впродовж року (зміна рівня і кількості води, період замерзання тощо). Рівень води в річці то піднімається, то опускається залежно від сезонного характеру живлення. Повінь - тривале підняття рівня води, яке повторюється з року в рік в один і той самий сезон. На річках рівнинної частини України вона настає навесні під час танення снігу. Повінь триває від 10 днів на малих річках до півтора місяця - на великих. Тоді вода на тривалий час затоплює заплаву річки. Паводок - значне і швидке підняття води в річці, яке відбувається в різні пори року внаслідок раптових відлиг або сильних злив. Паводки упродовж усього року трапляються в Карпатах, на Прикарпатті й Закарпатті. Річки там мають неширокі заплави, тому рівень води в них швидко піднімається. На гірських річках Криму паводки характерні здебільшого навесні та взимку. На річках рівнинної території України паводки бувають рідше. Межень - найнижчий рівень води в річці - буває переважно під час літніх посух і в морозні зими.
Рекорди України
Найбільш водною річкою в Україні є Дунай, річний стік якого становить близько 123 км3, що вдвічі перебільшує стік Дніпра.
Взимку річки в Україні вкриваються кригою. Льодостав (суцільний льодовий покрив) установлюється в грудні і триває зазвичай 2-3 місяці. На гірських річках стійкий льодовий покрив не утворюється через швидку течію.
Живлення і режим річок впливають на їх стік. Річковий стік - це об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за певний проміжок часу (наприклад, за рік). Найбільший річний стік мають Дунай, Дніпро, Дністер. Серед малих і середніх річок більший річний стік у річок півночі й заходу країни, де надмірне й достатнє зволоження. Значно менший він у річок, що збирають воду в районах з недостатнім зволоженням (на півдні).
РОБОТА РІЧОК. Річки виконують велику роботу: руйнують (розмивають і змивають) гірські породи, переносять і відкладають їх часточки у вигляді наносів уздовж русла чи в гирлі. Результатом такої довготривалої роботи є формування річкових долин і дельт.
Чим більший похил річки, тим більшу руйнівну роботу вона виконує. Процес руйнування річкою гірських порід називається річковою ерозією. У верхів’ях, де більший похил і швидша течія, річка головним чином врізається в земну поверхню, поглиблюючи свою долину. У середній частині та в пониззі, де похил і швидкість течії зменшуються, переважають відкладання принесених порід, підмивання берегів і розмивання схилів долини. Внаслідок цього долина річки розширюється. Вона починає «блукати» по долині, звиватися, утворюючи петлеподібні вигини - меандри (мал. 101). Вода сильно підмиває круті береги, а біля пологих відкладає наноси. З них утворюються пляжі - пологі намивні береги. Після тривалого підмивання берегів вигини річища стають дедалі крутішими, а перемички біля їх основи звужуються. Під час повені чи паводка вода може розмити перемичку, і річка отримає нове випрямлене русло. А вигин старого стане старицею - озером серпоподібної форми, що поступово перетвориться на болото внаслідок заростання.
Україна дивовижна
Водна ерозія
«Дія води (головно пливучої) така ж важлива, як дія вітру. Пливуча вода риє собі русла, збирається в них, поглиблює їх та розширює. Як сильно й успішно працює вода - знає кожний, що дивиться на балки-водориї. їх дуже багато по всій Україні».
Степан Рудницький, 1917 р.
Мал. 101. Утворення меандрів, стариць та пляжів
Внаслідок ерозії річка виробляє тераси - пологі ділянки зі схилами-уступами (мал. 102). Вони є залишками колишніх днищ долини, що були тоді, коли річка текла на вищому рівні. Річки України мають до 7 терас, найбільше їх - у долині Дністра та його приток - 11.
Рівнинні річки мають широкі (іноді до кількох кілометрів) річкові долини переважно з пологими схилами.
Русло в них звивисте, з меандрами, рукавами, протоками, островами, на заплавах багато стариць. Для гірських річок характерні здебільшого вузькі, глибокі долини з крутими схилами. Їх русла слабозвивисті, кам’янисті, з порогами та водоспадами. На окремих ділянках річка може утворювати каньйон - вузьку, глибоку долину з майже прямовисними схилами й вузьким дном. Каньйони формуються в гірських районах Криму й Карпат і на височинах, які зазнали тектонічного підняття. Наприклад, каньйони мають Дністер і його ліва притока р. Смотрич, що стікає з Подільської височини (мал. 103).
У результаті руйнівної роботи річка має не тільки рідкий (водний), а й твердий стік. Це увесь твердий матеріал, що його в завислому і розчиненому вигляді переносить річка. Від кількості речовин, що містяться в 1 м3 води, залежить каламутність води. Найвищі показники твердого стоку і каламутності мають гірські річки Українських Карпат і Криму, а також ті, що перетинають височини лісостепу і степу. Найменший твердий стік у річок лісової зони.
Мал. 102. Схема річкової долини
Мал. 103. Каньйон р. Смотрич
Рекорди України
Найглибшим каньйоном в Україні є Великий каньйон у Криму. Це гігантська розколина на північних схилах Ай-Петринської яйли, у вапнякову товщу якої упродовж тисячоліть «вгризалася» річка Аузун-Узень. За довжини понад 3 км і ширини, що місцями звужується до 3 м, глибина каньйону сягає 320 м.
Рекорди України
Найбільшу в Україні дельту і одну з найбільш их в Європі утворює Дунай (площа - 5 640 км2). Щороку дельта висувається в Чорне море на 30 м. Вона порізана численними протоками, вкрита озерами, поросла очеретом. Це дунайські плавні.
Мал. 104. Космічний знімок і вигляд на місцевості дельти Дунаю
Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і виноситься головними річками в моря чи озера. Там він нагромаджується на дні або ж відкладається в гирлах річок у вигляді островів, що творять дельту. Дельти мають найбільші річки України - Дунай (мал. 104) і Дніпро.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• Падіння річки - це різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки - це відношення її падіння до довжини.
• Річний річковий стік - це об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за рік.
• Річкова ерозія - це процес руйнування річкою гірських порід.
• Твердий стік - це завислий і розчинений у воді твердий матеріал, який переноситься річкою.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Розкажіть, як залежить характер течії річки і формування її долини від рельєфу.
2. Визначте похил Дніпра в межах України, якщо відомо, що на білорусько-українському кордоні його русло розташоване на висоті 108 м над рівнем моря.
3. Яке живлення мають річки України?
4. Як впливають живлення і режим річок на їх річний стік?
5. Яку роботу виконують річки?
6. Що таке меандри? Як річка їх утворює?
ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА
Для характеристики річкового стоку використовують показник витрати води в річці - об’єму води, що протікає через поперечний переріз річки за 1 с. Його обчислюють за формулою: Q = Sv, де Q - витрата води, м3/с; S - площа поперечного перерізу річки, м2; v - швидкість течії річки, м/с. Обчисліть витрату води в річці, якщо поперечний переріз її русла має вигляд трапеції, ширина водної поверхні становить 56 м, ширина дна - 34 м, середня глибина - 2,5 м, а швидкість течії - 0,4 м/с.
Коментарі (0)