Українські Карпати. Передкарпаття та Закарпаття
- 19-01-2022, 11:03
- 484
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)
ПЕРЕДКАРПАТТЯ. Передкарпаття простягається смугою завширшки 30-45 км уздовж Зовнішніх Карпат - між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200-500 м (мал. 163). У її основі лежить Передкарпатський прогин, що утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи. Він заповнений зім’ятими у складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття широкими долинами.
Мал. 163. Передкарпатська височина
З осадовими породами прогину пов’язане поширення у Передкарпатті родовищ нафти і природного газу, сірки, кам’яної і калійних солей, озокериту, природних будівельних матеріалів, а також мінеральних вод. Більшість з цих копалин видобуваються вже тривалий час, тому їх родовища майже вичерпано.
Клімат Передкарпаття помірно континентальний. Він подібний до клімату інших регіонів України, що лежать на тій самій географічній широті. Середні температури січня становлять -4 °С, липня +19 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 700 мм. Зволоження території надмірне.
Передкарпаття порізане густою мережею річок - верхніми течіями Дністра, Прута та їхніми притоками (Стрий (мал. 164), Свіча, Лімниця, Бистриця). Вони повноводні навесні (внаслідок танення снігу) і влітку (внаслідок злив у горах). Часто бувають паводки. Річки доволі бурхливі, проте вийшовши з гір на рівнину, вони сповільнюють течію і відкладають у долинах велику кількість твердого матеріалу, який принесли з Карпат. Тому в руслах річок багато островів, розгалужень-рукавів.
Подорож у слово
Річку Прут Геродот називав Пората - хвиляста; а від сарматського слова ця назва означає широка; від грецького - бурхлива; від ірано-скіфського - прудка, швидка. Назва річки Стрий походить від скіфсько-сарматського слова, що означає бистринь; Свіча - від давньослов'янського - світла; Бистриця - бистра, швидка.
Мал. 164. Річка Стрий
Передкарпатська височина вкрита дерново-підзолистими та буроземно-опідзоленими ґрунтами. На них колись росли широколисті ліси (переважно дубові й дубово-букові з домішкою граба, клена), а на підвищених ділянках - мішані ліси (з домішкою смереки і ялиці). Нині вони вкривають менш ніж 25 % території.
ЗАКАРПАТТЯ. Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського фізико-географічного краю. Природні умови там суттєво відрізняються від умов інших частин Українських Карпат. Майже плоска Закарпатська низовина (110 м над р. м.) є крайньою частиною Середньодунайської низовини (мал. 165). У її основі лежить міжгірська западина, заповнена як осадовими, так і вулканічними породами. Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями - Берегівським горбогір’ям (з абсолютною висотою понад 360 м). Вони є наслідком прориву магматичних порід на поверхню під час активних тектонічних рухів.
Мал. 165. Закарпатська низовина
Складна геологічна будова території зумовила наявність різноманітних корисних копалин: поліметалічних, алюмінієвих і ртутних руд, золота, бурого вугілля, кам’яної солі, будівельних матеріалів. Поширені джерела мінеральних вод.
Клімат Закарпаття помірно континентальний, але значно тепліший від рівнинних територій України, що лежать на тій самій географічній широті. Це зумовлено тим, що гори захищають її від холодних повітряних мас з півночі та сходу. Середня температура січня становить -2 °С, липня - +20 °С. Опадів випадає понад 750 мм за рік.
Закарпатську низовину перетинає річка Тиса і чимало її правих приток - Боржава, Латориця, Уж (мал. 166). Незначний нахил поверхні й невелика глибина річкових долин утруднюють поверхневий стік, тому в деяких місцях відбувається заболочування. Під час сильних злив і танення снігу в горах знижені місця нерідко затоплюються водою. Повені й паводки, які на Закарпатті є доволі частим явищем, - справжнє лихо для місцевих мешканців. Ґрунтовий покрив на Закарпатті подібний до передкарпатського. У минулому низовина була вкрита широколистими лісами (з дуба і бука). Нині вони майже не збереглися.
Мал. 166. Річка Уж у районі м. Ужгорода
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНА ПРИРОДИ. Закарпатська низовина й Придністров’я в Передкарпатті належать до найдавніше заселених людиною територій у нашій країні. Розселяючись територією, люди викорчовували і випалювали ліси, перетворюючи землі на ріллю, а луки - на пасовища й сіножаті. Із часом додалися видобуток корисних копалин, лісозаготівля. Через карпатські перевали було прокладено автошляхи й залізниці, річками сплавляли ліс. Гори і передгір’я вабили цілющими джерелами, чистим повітрям, мальовничими краєвидами. З’явилися центри відпочинку й оздоровлення - Яремне, Ворохта, Трускавець, Свалява.
Нині прикарпатські рівнини є високоосвоєними територіями, де переважають антропогенні сільськогосподарські ландшафти (понад 70 %). У горах вони поєднуються з лісогосподарськими. Ліси і луки - величезне природне багатство гірських Карпат. Вони займають відповідно 50 і 35 % від загальної площі гір. Корінними мешканцями там є українські верховинці - гуцули, бойки, лемки. Їх господарська діяльність, побут, традиції, обряди надзвичайно тісно пов’язані з навколишнім природним довкіллям. Карпати оспівано ними в народних піснях, казках, легендах.
Природні комплекси у різних частинах Карпат відзначаються своєрідністю й унікальністю. Однак надмірне і часто нераціональне використання їх природних ресурсів призвели до загрози зникнення природних ландшафтів. Для їх збереження у Карпатах оголошено природозаповідними понад 1 500 об’єктів. Карпатський біосферний заповідник охоплює 8 відділень, які створені в Закарпатській області на масивах Чорногора, Свидовець, Мармароському, Вулканічному, в міжгірній долині. Там охороняють ландшафти різних висотних рівнів - від низовинних («Долина нарцисів» біля м. Хуста) до високогірних (г. Говерла). Під охорону взято зарості нарциса вузьколистого, що є реліктом, дуже давні ліси (праліси) - букові, смерекові, буково-дубові, ялицево-дубові та інші. Природний заповідник «Горгани» створений для захисту вікових лісів з ялиці, смереки, бука, кедра на схилах гір.
Україна дивовижна
Гості з дольодовикового періоду
Так можна назвати дикі гірські нарциси, що збереглися на Закарпатті й ніде в Європі більше не ростуть. Дивовижно, що внаслідок геологічних катаклізмів льодовикового періоду великий шмат ґрунту разом з рослинами сповз із гір у долину р. Хустець і там зберігся. Це місце оголошено заповідним - «Долина нарцисів» є частиною Карпатського біосферного заповідника.
Мал. 167. Долина нарцисів (Карпатський біосферний заповідник)
Національні природні парки покликані як охороняти природу, так і забезпечувати умови для цивілізованого відпочинку людей на привабливих територіях. Зокрема, до Карпатського національного природного парку (Івано-Франківська область) входять гірські території Горган і Чорногори, до парків «Гуцульщина» і «Вижницький» - Покутсько-Буковинських Карпат, парку «Сколівські Бескиди» - однойменний масив Зовнішніх Карпат. Своєрідним брендом Українських Карпат є озеро Синевир - перлина національного парку «Синевир». Окрім гірських озер, боліт і витоків річок там охороняють букові, буково-ялицеві та смерекові ліси. Ужанський національний парк з ландшафтами Полонинського і Вододільно-Верховинського хребтів став частиною першого в Європі польсько-словацько-українського біосферного резервату «Східні Карпати».
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• Передкарпатська височина та Закарпатська низовина - це фізико-географічні області Українських Карпат, що зв’язані з гірськими Карпатами, але різняться з ними природними умовами.
• Для збереження унікальних і своєрідних ландшафтів Українських Карпат створено природні заповідники, національні природні парки та інші природнозаповідні території.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання
Коментарі (0)