Географічні відомості про територію України в минулому. Сучасні географічні дослідження
- 20-01-2022, 16:45
- 536
8 Клас , Географія 8 клас Гільберг, Паламарчук, Совенко 2021 (повторне видання)
8 Клас , Географія 8 клас Гільберг, Паламарчук, Совенко 2021 (повторне видання)
Пригадайте: 1. Кого з дослідників території України ви знаєте? 2. Кого з давньогрецьких учених називають «батьком історії та географії»? 3. Які ви знаєте рукописні твори періоду Русі-України?
Географічні відомості про територію України в минулому. Перші описи території України з’явилися ще в античний період. Ми знаходимо їх у працях Геродота, Гіппократа, Страбона, Клавдія Птолемея та ін.
Твори вірменських, арабських, перських учених VII-IX ст. містять описи, які характеризують природу Криму та півдня України.
Важливі географічні відомості є в літописі «Повість минулих літ». У Київському літописі (1187) уперше згадується назва Україна в межах Переяславської, Київської і Чернігівської земель.
Перші карти української території з’явилися в 1482 р. разом з «Географією» Птолемея.
Дослідження Геродота. У V ст. до н. е. давньогрецький учений Геродот у своїй праці «Скіфія» описав природу півдня України й життя скіфів, які там проживали. Геродот народився в малоазійському м. Галікарнасі, однак через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років він присвятив мандрам. Відвідав країни Передньої Азії, Єгипет, острівну й материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також Північно-Західне Причорномор’я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер у м. Афінах. Четверта книжка Геродота містить опис природних умов Північного Причорномор’я, відомості про етногеографію Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, участь у походах, звичаї скіфських і нескіфських народів, їхні релігію, побут, імена скіфських царів. Від Геродота ми дізналися про самоназву цього народу - сколоти, бо скіфами їх називали давні греки. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджують інші писемні археологічні джерела.
Дослідження Г. де Боплана. Перші досить точні карти території України склав у середині XVII ст. французький військовий інженер Гійом Левассер де Боплан (мал. 3). Перебуваючи на службі в польського короля як інженер військових споруд і картограф, він 17 років (1630-1648) провів в Україні. Шукаючи зручні місця для укріплень, Г. де Боплан ґрунтовно дослідив топографію, етнографію українських земель, а також ознайомився з побутом населення України й найближчих територій. Він часто подорожував, особисто проводив топографічні вимірювання для накреслення карт. Г. де Боплан створив кілька загальних карт України й окремих її частин (Київщини, Поділля, Волині), а також карту Дніпра. Його «Опис України» вийшов друком у 1650 р. Повна назва твору — «Опис України, кількох провінцій Польського королівства, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їх звичаями, способом життя і ведення воєн». Книжка швидко розійшлася. Вона була перекладена майже всіма європейськими мовами й багато разів перевидавалася разом з географічними картами, складеними автором. У Г. де Боплана Україна — це земля козаків. Тут живе український народ, який має давню культуру. Праця вченого та його карти тривалий час були основним джерелом інформації про Україну. Український переклад праці Г. де Боплана було зроблено в 1981 р.
Мал. 3. Карта території України Г. де Боплана. XVII ст.
Степан Рудницький
Дослідження С. Рудницького. Степан Рудницький (1877-1937) — український географ, картограф, академік Всеукраїнської академії наук. Основні праці вченого: «Начерки географічної термінології», «Коротка географія України», «Україна: земля і народ», «Україна — наш рідний край», «Основи землезнавства України», «Завдання географічної науки на українській землі».
Степана Рудницького вважають фундатором сучасної української географії. Він викладав географію у вищих навчальних закладах Відня, Праги та Львова. Організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії та картографії у м. Харкові — тодішній столиці держави. Учений зробив вагомий внесок у розвиток фізичної і політичної географії та картографії України; він перший комплексно описав її територію. Учений також багато зробив для вивчення географії в середній школі: видав підручник «Коротка географія України» (1910), створив першу настінну карту України тощо. Життя видатного вченого обірвалося трагічно: він загинув у сталінських таборах.
Сучасні географічні дослідження. Для дослідження природних умов і ресурсів України, населення і господарства, їх картографування, проблем природокористування та охорони в 1964 р. було створено сектор географії при Інституті геологічних наук Академії наук України, який у 1991 р. реорганізовано в Інститут географії, що став головною академічною установою в галузі географічних досліджень у державі. В інституті працює багато відомих учених-географів (академік ПАН України Л. Руденко, доктори географічних наук: І. Гукалова, В. Нагірна, Ж. Матвіїшина, В. Палієнко, Г. Підгрушний), які активно розвивають основні напрями сучасної географічної науки.
Важливу роль в організації географічних досліджень відіграє Українське географічне товариство. З 1993 р. видається «Український географічний журнал».
Висновки
Запитання та завдання
Це цікаво
Відомості Геродота про життя й звичаї скіфів є чи не єдиною географічною пам’яткою про південні землі України. Скіфія охоплювала нинішні Одеську, Запорізьку, Дніпропетровську, Полтавську, частину Чернігівської області, Поділля, Крим, а також Курську й Воронезьку області Росії і частину Молдови). За часів Геродота на цій території проживало понад 12 млн населення. Її розміри неабияк здивували вченого: «Скіфія — це квадрат, кожна сторона якого становить двадцять днів шляху...» Не менше здивували вченого й кліматичні умови: «...країна має такий суворий клімат, що протягом кількох місяців там стоять нестерпні холоди; море... замерзає, отож скіфи переїжджають кригою на той бік...» Геродот переповідає чутки про «літаюче пір’я» на берегах Меотиди (Азовського моря). І сам пояснює, що це хуртовина — явище, небачене для жителів півдня. Країна скіфів — добре зрошувана рівнина. Тут течуть річки Істр (Дунай), Тірас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Борисфен (Дніпро) і Танаїс (Дон). Найприбутковішим з-поміж них є Борисфен: його вода приємна на смак; у річці багато риби, а вздовж її берегів — чудові орні землі; у гирлі сама собою осідає сіль. Скіфи печуть із зерна хліб, вирощують сочевицю, цибулю, часник, льон і коноплі. Великим багатством вважають бджолиний мед. Усього найважливішого для життя є в них удосталь.
Готуємося до наступного уроку
Проаналізуйте кілька карт України. Які закономірності ви виявили?
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)