Географічні відомості про територію України в минулому. Сучасні географічні дослідження території та населення України
- 20-01-2022, 21:18
- 592
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 2. Географічні відомості про територію України в минулому. Сучасні географічні дослідження території та населення України
Пригадайте, які частини світу утворюють материк Євразія та в якій із цих частин розташована Україна.
1. ГЕОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ В МИНУЛОМУ. Тисячоліттями Україною проходили шляхи, які поєднували різні народи, культури й цивілізації. У фізико-географічному відношенні це одна з найсприятливіших для ведення господарства й життя людей територій світу, яку природа наділила багатими ресурсами. Саме тому тут упродовж тисячоліть зникали одні та відроджувалися інші цивілізації, племена й культури: трипільська, ямна, катакомбна, зрубна, кіммерійська, скіфська, сарматська, готська, антська, а згодом Русь-Україна, Українська козацька держава й сучасна Україна.
Територія України з прадавніх часів приваблювала дослідників. За даними перших дослідників цих земель (Геродот, Страбон, Птолемей, Гіппократ, Пліній Старший), рід занять давнього населення порівняно із сучасним майже не змінився: тут вирощували пшеницю й жито, овочі й фрукти, розводили тварин, займалися ремеслом.
Ще у V ст. до н. е. «батько» історії Геродот детально описав відому йому частину території Скіфії, народи, що її населяли, річки Борисфен (Дніпро), Істр (Дунай), Гіпаніс (Південний Буг) тощо.
twirpx.com/file/426013/ — праця Геродота «Скіфія. Найдавніший опис України з V ст. до н. е.».
Природні умови, ресурси й населення Скіфії також описували Гіппократ, Страбон (етнографічна картина Північного Причорномор’я) і Птолемей (міста й поселення північного узбережжя Чорного моря, Дніпра та річок між Дунаєм і Доном). На початку нашої ери римський природознавець Пліній Старший у своїй «Природничій історії», яку вважають першою європейською енциклопедією, описував території сучасної України, зокрема флору, фауну, міста, населення, корисні копалини, давню топоніміку, розселення й рух народів.
Про східних слов’ян, русів також писав найдавніший арабський письменник Ібн Абдаллах (820—912 рр.).
Більше інформації про дослідження та опис території сучасної України в давнину шукайте на офіційному сайті Інституту історії України: history.org.ua/.
2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. Із X ст. н. е. землі сучасної України згадуються в працях візантійських та арабських мандрівників. Арабський мандрівник і купець Абу-Гамід відвідав Русь і залишив відомості, яких немає навіть у руських літописах. Тричі він відвідував і місто Куйав (Київ), у книгах «Ясний виклад деяких чудес Магрибу» та «Подарунок умам і вибірка з чудес» розповідав про його жителів, природу й господарство Русі, побут слов’ян.
У 20—50-х рр. X ст. арабський письменник Аль-Масуді у своїх описах слов’ян згадує русів, волинян, вказує на їхні зв’язки з Іспанією, Римом, Візантією.
Видатний арабський мандрівник Ібн Баттута, який подорожував майже 30 років, у XIV ст. перетнув Чорне море. Він написав книгу «Подарунок споглядачам про дива міст та чудеса подорожей», де описав також Крим і Приазов’я.
3. ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНИ НАШИМИ СПІВВІТЧИЗНИКАМИ. У 1483 р. Юрій Дрогобич видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року», у якій, крім астрологічних прогнозів, містилися метеорологічні та географічні відомості, зокрема опис земель Галичини, де автор нагадав європейцям, що це землі не Польщі, а Русі.
Наприкінці XIX ст. дослідження території України здійснював вчений-енциклопедист Павло Чубинський. Результатом праці багатьох людей стало семитомне видання наукової збірки етнографічно-статистичних матеріалів експедиції в Західноросійський край, надруковане в Санкт-Петербурзі в 1872—1879 рр.
Більше інформації про П. Чубинського шукайте на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: nbuv.gov.ua/.
У XX ст. географічні дослідження нашої країни продовжив Степан Рудницький — засновник наукової географії України, політичної та військової географії. Він працював у Львові, Відні, Празі, у 1927 р. заснував у Харкові Український науково-дослідний інститут географії і картографії. Під час ув’язнення в 1933 р. С. Рудницький продовжував наукову роботу та написав дві праці — «Геономія» та «Ендогенна динаміка земної кори». Разом з іншими представниками української інтелігенції науковець був розстріляний у 1937 р. в таборі «Сандармох», що в Карелії (Росія).
Більше інформації про С. Рудницького шукайте на сайті Національної бібліотеки Україні імені В. І. Вернадського: nbuv.gov.ua/.
4. УКРАЇНСЬКЕ ГЕОГРАФІЧНЕ ТОВАРИСТВО ТА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ. Створення 13 лютого 1873 р. Південно-Західного (українського) відділу Російського географічного товариства та Академії наук України активізувало географічні дослідження території України, заснування університетів, налагодження співпраці з провідними географічними товариствами Європи (Франції, Італії, Іспанії тощо). Головою Південно-Західного (українського) відділу Російського географічного товариства обрали юриста, мецената, українофіла Григорія Галагана, секретарем і керуючим справами відділу — Павла Чубинського. Проте вже через три роки указом царя Олександра II Південно-Західний відділ Російського географічного товариства закрили.
Опрацюйте додаткові джерела та поясніть, чому і на який термін відділ припинив діяльність. Зробіть висновки.
У листопаді 1918 р. за указом гетьмана Павла Скоропадського було засновано Академію наук незалежної на той час України. Її очолив Володимир Вернадський. У цій науковій установі також почали розвиватися географічні дослідження.
geoukr.at.ua/ — офіційний сайт Українського географічного товариства.
nas.gov.ua/UA/Pages/default.aspx — офіційний сайт Національної Академії наук України.
Мал. 1. Портолан Чорного моря (1559 р.) Дієго Омема. Паризька Національна бібліотека.
5. ПЕРШІ КАРТИ УКРАЇНИ. Відомості давніх часів про землі сучасної України знайшли відображення на давніх рукописних картах, зокрема іспанського ченця Беатуса (776 р.), арабського географа Аль-Ідрісі (1100—1166 рр.), на Ербсторській (XIII ст.) та Герфордській (1280 р.) картах світу, картах-портоланах Чорного моря з узбережжям, інших середньовічних картах (мал. 1). Це морські навігаційні карти, більшість яких була виготовлена в Італії, Іспанії та Німеччині. Територія сучасної України була представлена також на карті Касторіуса (IV ст.), яка зараз зберігається в Аугсбурзі (Німеччина).
Розгляньте карту Чорного моря в атласі та зробіть висновки щодо точності картографічного виконання портолану XVI ст. на мал. 1.
До давніх карт, на яких уперше згадується Україна, належить карта французького купця Мотієля (1580 р., автор карти невідомий). На ній зображено українські міста, зокрема Київ.
СЛОВНИК
Карти-портолани — морські карти, які вирізняються високою картографічною точністю. Уперше були складені в XIII ст. для басейну Середземного моря, а пізніше для інших регіонів.
Portolan maps are nautical maps, first made in the 13th century in the Mediterranean basin and later expanded to include other regions, which have been noted for their high cartographic accuracy.
У 1544 р. з’явилася «Космографія» Себастьяна Мюнстера. На його карту було нанесено багато держав Європи, зокрема Русь-Україну, Московію, Тартарію, Литву, Пруссію.
Значний внесок у розвиток географічних досліджень України зробив французький військовий картограф на польській службі Гійом Левассер де Боплан. Його «Опис України» було надруковано у французькому місті Руан (1650—1652 рр.). Пізніше книгу було перекладено англійською (1704 р.), німецькою (1780 р.) та польською (1822 р.) мовами, а у 2019 р. було зроблено її перший повний переклад українською. На географічних картах Г. Л. де Боплан позначив не лише землі сучасної України, але й назви сусідніх держав, зокрема Московії.
Землі сучасної України зображав на картах і німецький видавець і картограф Матеус Зойтер. У 1730 р. вийшла його Нова карта Причорномор’я. Ще через десять років ці землі він уже позначив як «Україна — держава козаків».
Розгляньте давні карти земель сучасної України в географічному атласі. Картографи яких країн і коли створювали ці карти?
6. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. У минулому ледь не єдиним джерелом географічних знань були мандрівки нечисленних дослідників нашої планети, торговців тощо. Здобувалися знання з географії і під час воєнних походів, переселення народів, подорожей мореплавців.
Минули віки, і географічні знання, накопичені впродовж усієї історії людства, були зібрані в підручники, енциклопедії, довідники, карти. Проте географічна інформація швидко застаріває. У сучасному світі до джерел географічних знань додався Інтернет, користуватися яким треба з обережністю. Географічні інформаційні системи (ГІС) сьогодні є величезним банком інформації, що постійно оновлюється (мал. 2).
Проаналізуйте схему на мал. 2 та вкажіть джерела географічної інформації, якими ви користуєтеся найчастіше. Зробіть висновки.
Мал. 2. Джерела географічної інформації.
7. СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Сучасні географічні дослідження території, населення і господарства України здійснюють різні наукові установи, університети й академічні інститути. Найвідомішими з них є Інститут географії Національної Академії наук України та географічні факультети провідних університетів.
Теоретичні розробки вчених-географів України базуються на експедиційних і дистанційних дослідженнях території країни. Стаціонарні та експедиційні дослідження територіальної організації її природи й населення використовуються для вивчення паводків на річках, прокладання шляхів сполучення, будівництва міст, складання прогнозів погоди, вивчення змін родючості ґрунтів, складання карт на основі аерокосмічних досліджень території тощо.
Через агресію Росії щодо України з 2014 р. зростає внесок географів у розвиток військової географії і топографії, а з 2019 р. — і в медичну географію, що пов’язано з пандемією COVID-19.
Актуальними є сучасні суспільно-географічні дослідження, наприклад, на тему «Сформованість громадянського суспільства» (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), картографічні, наприклад, «Прогнозування розвитку територій та їх картографування» (Національний університет «Львівська політехніка») та інші.
Про широке коло досліджень Інституту географії Національної Академії наук України та їхні результати дізнайтеся на сайті: igu.org.ua/uk/.
- 1. Доберіть інформацію про українські географічні дослідження Антарктиди на станції «Академік Вернадський». Підготуйте повідомлення.
- 2. Спрогнозуйте розвиток сучасних напрямів географічної науки.
Наукова і науково-технічна діяльність вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації регламентується Міністерством освіти і науки України. Фундаментальні дослідження та прикладні розробки фінансуються за рахунок державних коштів, а їхня тематика проходить конкурсний відбір.
ВИСНОВКИ
- Територія сучасної України з прадавніх часів цікавила як європейських, так і азійських дослідників.
- Найбільше активізувалися географічні дослідження України в епоху Середньовіччя.
- За століття вивчення земель сучасної України накопичилося багато географічної інформації.
- Величезним банком географічної інформації, яка постійно оновлюється, є ГІС.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Обґрунтуйте необхідність постійного географічного моніторингу території України.
- 2. Проаналізуйте внесок різних авторів у дослідження України за часів Середньовіччя.
- 3. Проаналізуйте внесок українських вчених у дослідження Антарктиди.
Коментарі (0)