Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї світу
- 19-01-2022, 17:10
- 500
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 49. Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї світу
Ви дізнаєтесь:
- про етапи формування етносів
- що таке нація
- про найпоширеніші мовні сім'ї світу
- про однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні держави
Пригадайте:
- що таке раса
- найбільші країни світу за кількістю населення
- приклади народів світу
Вважається, що люди сучасного типу з’явилися приблизно 40—45 тис. років тому. Вони стали першими видатними «мандрівниками» і досить швидко розселилися по всій території земної кулі. Різниця в природних умовах та історичних процесах обумовила величезні відмінності, які виникли в їхніх нащадків за особливостями розвитку культури, традиціями, мовами тощо.
1. Формування націй.
У своєму розвитку етноси пройшли тривалий шлях, який поділяють на три етапи. Першою сходинкою їх спільності були племена. Для них характерні родинні зв’язки, поділ на роди, спільність території, мови (діалекту), а також деяких елементів господарства, звичаїв і культів.
Згодом родинні зв’язки замінювалися на територіальні, з’явилися союзи племен. У процесі соціально-економічного розвитку (зміцнення господарських і культурних зв’язків, розвитку самосвідомості) вони перетворилися на народності. Часто їх об’єднувала держава, яка організовувала людей на спільні роботи та для військових дій, сприяла створенню транспортних шляхів, розвитку писемності. Сьогодні народностями називають малі корінні етноси (мал. 1).
Мал. 1. Африканський народ масаї. У деяких народів племінна організація зберігається й сьогодні.
У період подолання феодальної роздробленості на основі територіальної та економічної єдності з народностей стали утворюватися нації. Нацією називають історичну спільність людей, що складається в процесі формування її території, сталих господарських зв’язків, мови й особливостей культури. Це вища форма етнічної спільності, утворення якої пов’язують з усвідомленням своєї відмінності від інших (національною самосвідомістю). Із цим пов’язана поява терміна «національність».
2. Мовні сім'ї та групи.
До найважливіших ознак етносу належить мова. На думку етнографів, загальна кількість мов у світі досягає майже 5 тис. і наближається до кількості націй (їх налічується близько 4 тис.). При цьому в більшості випадків назви нації та її мови збігаються.
Найбільш популярною мовою для міжнародного спілкування є англійська, її вивчають багато мільйонів людей у різних країнах. Англійською (із невеликою різницею в місцевих діалектах) говорять англійці, американці США, англоканадці, англоавстралійці, англоновозеландці. Іспанська мова стала основною мовою більшості націй Латинської Америки.
За принципом спорідненості мов народи світу об’єднані в мовні групи, які, у свою чергу, об’єднуються в мовні сім'ї. Найбільшою за кількістю носіїв мови є індоєвропейська сім’я, яка налічує понад 2,6 млрд осіб. Її мовами розмовляє основна частина жителів Європи, Америки, Австралії; також вона поширена в Південній Азії. Індоєвропейська сім’я включає романську (французи, італійці, іспанці, бразильці, мексиканці), німецьку (німці, англійці, шведи, австралійці, американці), індоарійську (бенгальці, хіндустанці, біхарці), слов’янську, іранську й інші групи.
Мовами найбільшої індоарійської групи розмовляє понад 770 млн осіб. Вони проживають у Південній Азії (Індія, Пакистан, Бангладеш). Слов’янські мови є рідними для понад 290 млн осіб. Виділяють східних, західних і південних слов’ян. До південних слов’ян зараховують сербів, болгар, хорватів, македонців, чорногорців, словенців; до західних — поляків, чехів і словаків; до східних — росіян, українців і білорусів.
Дуже строкатим є етнічний склад населення Азії. Народи, що тут живуть, належать до різних мовних сімей. Крім індоєвропейської, найбільшими з них є китайсько-тибетська, семіто-хамітська й тайська сім’ї.
3. Відмінності між державами за національним складом населення.
Найбільш сприятливою для країни є ситуація, коли етнічні межі збігаються з державними й щонайменше 80 % населення належить до однієї нації. Такі держави називають однонаціональними. До них належать багато країн Європи, Латинської Америки й Південно-Західної Азії. У Європі однонаціональними є близько половини країн, наприклад Німеччина, Італія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Данія, Польща, Австрія, Чехія, Словенія, Португалія. Так, у національному складі Німеччини переважають німці (91 %) (мал. 2).
Мал. 2. Німці відомі своєю працьовитістю, охайністю, практичністю, точністю. При цьому вони не є прихильниками розкішного одягу, а віддають перевагу зручному та діловому.
В Азії типовою однонаціональною країною є Японія. Понад 99 % її населення — японці. Це можна пояснити складністю процедури отримання японського громадянства через традиційну закритість країни (мал. 3).
Мал. 3. Японці шанобливо ставляться до традицій своєї країни. За відсутності значних запасів природних ресурсів основним багатством Японії можна назвати її громадян.
У національному складі населення двонаціональних держав переважають представники двох народів. До таких країн належать Бельгія та Канада. Національний склад населення Канади — це результат імміграційних процесів.
Серед багатонаціональних держав представлені Індія, Індонезія, Пакистан, Іран, Велика Британія, Іспанія. Наприклад, в Індії живуть понад 300 народів і народностей. Частка найбільш численного народу країни — гіндустанців — становить приблизно 25 %. Надзвичайно строкатий не тільки національний, але й расовий склад американців США.
Доволі незвичним є національний склад населення Китаю. Він вважається однонаціональною державою, адже 92% його населення становлять китайці (хань). Однак у країні налічується понад 50 різних народів і народностей, загальна кількість яких перевищує 100 млн осіб (наприклад, чжуанів налічується 17 млн осіб). Проте китайці становлять безумовну більшість практично по всій території країни. Тільки в Тибеті та на північному заході країни приблизно половину місцевого населення складають тибетці та уйгури (мал. 4).
Мал. 4. Основні якості китайської нації — згуртованість, наполегливість, працьовитість, терплячість, дисциплінованість. Ці риси формувалися під час спільної праці на невеликих земельних ділянках у постійному протиборстві з різними природними стихіями.
Головне
• У своєму розвитку етноси пройшли три етапи — від племен, союзів племен до народностей.
• Нацією називають історичну спільність людей, що складається в процесі формування її території, сталих господарських зв’язків, мови й особливостей культури.
• За принципом споріднення мов народи світу об’єднані в мовні сім’ї. Сім’ї поділяються на мовні групи.
• За національним складом населення розрізняють однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні держави.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Розкажіть про етапи формування етносів. 2. Що таке нація? 3. Якими є особливості географії найбільших мовних сімей? 4. Який регіон характеризується найбільш строкатим етнічним складом населення? Чим можна це пояснити? 5. Наведіть приклади однонаціональних держав. Що для них характерно? 6. Розкажіть про склад населення багатонаціональних держав.
Поміркуйте
1. Чим нація відрізняється від народності? 2. Чому в наш час існують не тільки нації, а й народності та навіть племена? Де міг зберегтися племінний устрій? 3. Чому Китай не зараховують до багатонаціональних держав?
Практичне завдання
На контурній карті світу позначте райони поширення індоєвропейської сім'ї.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)