Кліматотвірні чинники
- 20-01-2022, 17:15
- 751
8 Клас , Географія 8 клас Гільберг, Паламарчук, Совенко 2021 (повторне видання)
8 Клас , Географія 8 клас Гільберг, Паламарчук, Совенко 2021 (повторне видання)
Пригадайте: 1. Назвіть основні кліматотвірні чинники? 2. Чому для характеристики клімату місцевості важливо знати її географічну широту?
Відмінності клімату визначаються кліматотвірними чинниками, від яких залежить клімат певної місцевості. Основними кліматотвірними чинниками є сонячна радіація (тепло й світло, випромінені Сонцем), атмосферна циркуляція, характер підстильної поверхні. Клімат залежить також від географічної широти, висоти над рівнем моря, наявності льодового й снігового покриву, віддаленості території від океанів і морів тощо.
Сонячна радіація. Джерелом тепла на Землі є Сонце. Воно випромінює велику кількість енергії у вигляді теплових, світлових, ультрафіолетових променів. Сукупність променевої енергії Сонця називають сонячною радіацією. Радіацію, що потрапляє на земну поверхню безпосередньо від сонячного диска, називають прямою сонячною радіацією. Проходячи крізь атмосферу, сонячні промені часто розсіюються чи відхиляються. Таку радіацію називають розсіяною. Пряма й розсіяна радіація разом дають сумарну сонячну радіацію. Кількісною мірою сонячної радіації є кількість променевої енергії, що падає на одиницю площі, її визначають у кіловатах на квадратний метр (кВт/м2) або мегаджоулях (МДж/м2).
У межах України річні показники сумарної сонячної радіації коливаються від 1150 кВт • год/м2 на північному заході до 1550 кВт • год/м2 на Південному березі Криму. Сумарна радіація на території України змінюється за сезонами.
Дискусійний клуб
Як змінюється сумарна радіація в різні пори року й чим пояснюються такі зміни?
Водночас із надходженням сонячного тепла на Землю відбувається і його витрата у вигляді випромінювання. До 48 % сонячної енергії повертається у світовий простір унаслідок відбивання й поглинання, 52 % потрапляє на поверхню Землі та в атмосферу (мал. 42).
Мал. 42. Розподіл сонячної енергії
Різниця між надходженням тепла і його втратою становить радіаційний баланс. Радіаційний баланс визначає найважливіший кліматичний показник — температуру повітря. Показники радіаційного балансу в межах України змінюються від 1700 МДж/м2 на півночі до 2400 МДж/м2 на півдні. На всій території країни радіаційний баланс за рік позитивний, тобто земна поверхня отримує тепла більше, ніж випромінює.
Циркуляція атмосфери. Завдяки циркуляції атмосфери відбувається перерозподіл тепла й вологи. Вона зумовлює перенесення повітряних мас, їхню трансформацію та взаємодію. У формуванні клімату важливу роль відіграє положення території щодо атмосферних центрів. Розподіл атмосферного тиску біля земної поверхні відображають ізобари.
Зони високого й низького тиску називають баричними системами. Зони низького тиску називають баричними мінімумами, зони високого тиску — баричними максимумами. Області високого й низького атмосферного тиску визначають напрямок панівних вітрів і переміщення повітряних мас.
Атмосферні процеси над Україною залежать від впливу таких центрів високого чи низького тиску, як постійні Азорський, Арктичний і сезонний Азійський (Сибірський) максимуми, постійний Ісландський мінімум.
На атмосферну циркуляцію над територією України значною мірою впливає вісь О. Воейкова — смуга високого атмосферного тиску Євразійського материка, що простягається вздовж 50° пн. ш. (мал. 43). У межах України вісь проходить по лінії Балта — Кропивницький — Полтава — Харків. Вона впливає на перерозподіл тепла й вологи: вище неї переважає західне перенесення, нижче — східне.
У Карпатах і в Криму формуються місцеві вітри: улітку — гірсько-долинні, узимку — фени (теплі сухі вітри, що рухаються гірськими схилами вниз у долини). На узбережжі морів виникає бризова циркуляція.
Мал. 43. Вісь О. Воєйкова
Характер підстильної поверхні. Важливим кліматичним чинником є характер підстильної поверхні. Різні поверхні нагріваються й охолоджуються неоднаково. Це впливає на кількість поглинутої та відбитої радіації, а отже, і на радіаційний баланс. Відбиту радіацію характеризує альбедо — відношення інтенсивності відбитої радіації до сумарної на горизонтальну поверхню. Визначають у відсотках. Теоретично альбедо може змінюватися від 0 % (абсолютно чорна поверхня) до 100 % (поверхня, яка повністю відбиває сонячні промені). Найбільший показник альбедо має сніг, а найменший — водойми й чорнозем (мал. 44). Альбедо підстильної поверхні залежить не тільки від кольору, а й від її вологості, жорсткості й прозорості.
На формування клімату впливає рельєф і віддаленість території від океану. 95 % території України — рівнина, що полегшує просування повітряних мас її просторами. Гори виступають природними бар’єрами. Вони затримують холодні повітряні маси з півночі й сходу на Закарпаття та Південний берег Криму. Карпати затримують повітряні маси з Атлантики, забираючи на себе велику частку їхньої вологи. Тому західні схили Українських Карпат надмірно зволожені, а на протилежних схилах опадів буває набагато менше. Лісові масиви сприяють накопиченню снігу.
Мал. 44. Альбедо для різних ділянок поверхні
Висновки
Основні терміни й поняття
Альбедо — відношення інтенсивності відбитої радіації до сумарної на горизонтальну поверхню.
Ізобари — лінії, що з’єднують на географічній карті точки з однаковим атмосферним тиском.
Радіаційний баланс — різниця між надходженням тепла і його витратою. Радіаційний баланс визначає температуру повітря.
Сонячна радіація — сукупність променевої енергії Сонця.
Запитання та завдання
Практикум
Визначте кут падіння сонячних променів у вашому населеному пункті для днів літнього та зимового сонцестояння. Порівняйте їх із відповідними показниками м. Києва. Який висновок можна зробити на підставі отриманих даних?
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = 90° - φ ± δ, де φ — географічна широта, δ — схилення сонця. Воно змінюється від 0° (дні рівнодення) до +23°27' (день літнього сонцестояння) і -23°27' (день зимового сонцестояння). Максимальна висота сонця над горизонтом для м. Києва становить 63°, а мінімальна — 16°.
Це цікаво
Коментарі (0)