Водні об’єкти антропогенного походження. Підземні води
- 21-01-2022, 01:07
- 590
8 Клас , Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (поглиблене вивчення)
§ 48. Водні об’єкти антропогенного походження. Підземні води
ПРИГАДАЙТЕ
- Яке призначення великих штучних водойм?
- Як накопичуються під землею води та як вони залягають?
Поряд з природними водними об’єктами по території України поширені й численні об’єкти антропогенного походження. До таких, що з різною метою створені людиною, належать водосховища, ставки та канали.
• Водосховища. Ці штучні водойми споруджують, як ви пам’ятаєте, для зберігання води, звідки вона забирається на найрізноманітніші потреби. Водосховищем називають штучну водойму місткістю понад 1 млн м3. Усього в Україні споруджено понад 1100 водосховищ.
Поширені водосховища по території України нерівномірно. Найбільша їхня кількість зосереджена в посушливих центральних та південно-східних областях України. Половина загальної кількості водосховищ знаходиться в басейні Дніпра. Саме на Дніпрі найбільша в країні група водосховищ, що належить до однієї річки. Це величезні сховища води, що за розмірами нагадують моря. Довжина їх понад сотні кілометрів, а ширина найбільших сягає 25-28 км. Нині від кордону з Білоруссю майже до гирла Дніпра таких морів-водосховищ аж шість.
Кожне з водосховищ - наче водна сходинка вниз, якими Дніпро «крокує» до Чорного моря. Завдяки їм водою дніпровських водосховищ у будь-яку пору року може користуватися більш як половина населення нашої країни. Дніпровська вода напуває також понад половину зрошуваних у нас земель, а це майже 15 тис. км2. Через мережу каналів дніпровські водосховища «простягають руки допомоги» в далекі регіони країни, де також потрібна вода, наприклад на Донбас.
Завдяки морям на Дніпрі його вода виробляє ще й електроенергію. А сама річка тепер судноплавна по всій своїй довжині. Зрештою, дніпровські водосховища - це величезні «рибні квартири», де безліч смачних «мешканців». Не випадково тут полюбляють відпочивати жителі й гості України.
Київське водосховище розташоване в межах Київської та Чернігівської областей України та є верхнім у каскаді. Утворено греблею Київської ГЕС у 1964-1966 рр. Водосховище, яке покращило умови судноплавства, використовується також для водопостачання, риборозведення, рекреації. У водосховище впадають річки Прип’ять, Тетерів, Ірпінь.
Канівське водосховище розташоване в Київській і Черкаській областях. Канівське водосховище, що утворено Канівською ГЕС, е другим за течією та наймолодшим у каскаді Дніпровських водосховищ. Його заповнення водою відбувалося упродовж 1974-1976 рр. Канівське водосховище дозволило покращити водопостачання промислових підприємств і населених пунктів. Завдяки цьому забезпечено наскрізне глибоководне судноплавство від Чорного моря до гирла р. Прип’ять, а також створено умови для подальшого розвитку рибного господарства та зрошення. Найбільшою притокою Дніпра, що впадає в Канівське водосховище, є Десна. Значно менші річки: ліва притока - Трубіж та права - Стугна.
Кременчуцьке водосховище розташоване в Черкаській, Полтавській та Кіровоградській областях. Водосховище було створено в 1959-1961 рр. греблею Кременчуцької ГЕС, що є третьою сходинкою в Дніпровському каскаді. За своєю площею - 2252 км2 - Кременчуцьке водосховище є найбільшим і головним регулятором стоку Дніпра.
Створення цього водосховища покращило умови судноплавства. Його вода використовується для водопостачання, зрошення, рибальства, рекреації. Найбільшими притоками Дніпра, що впадають у водосховище, є річки: з правого берега - Рось, Вільшанка, Тясмин; з лівого берега - Супій, Сула.
Кам’янське водосховище розташоване частково в Кіровоградській, Полтавській і Дніпропетровській областях. Є четвертою сходинкою каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі, що споруджувалася впродовж 1963-1965 рр. Призначене для регулювання навантаження в енергосистемі в пікові часи. Найбільшими притоками Дніпра, що впадають у Кам’янське водосховище, є Псел і Ворскла.
Дніпровське водосховище розташоване на території Запорізької і Дніпропетровської областей. Дніпровське водосховище, що утворилося при будівництві Дніпрогесу (завершилося в 1939 р.), є найменшим серед водосховищ каскаду. Але за максимальною глибиною (53 м) воно є найглибшим. Водосховище здійснює тижневе та добове регулювання стоку. Окрім того, воно затопило пороги та створило умови для наскрізного судноплавства по Дніпру від гирла до Києва й вище. Найбільшими притоками Дніпра, що впадають у Дніпровське водосховище, є Оріль і Самара.
Каховське водосховище розташоване в Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях України. Створено греблею Каховської ГЕС. Каховська ГЕС є останньою - шостою - сходинкою у каскаді гідроелектростанцій на Дніпрі. Заповнення водосховища відбувалося упродовж 1955-1958 рр. Каховське водосховище є своєрідним рекордсменом серед інших своїх «братів». Воно має найбільший об’єм води серед водосховищ каскаду, а за площею поступається лише Кременчуцькому. Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства та рекреації. З водосховища беруть початок кілька великих каналів: Північнокримський, Каховський, Дніпро - Кривий Ріг.
Дністровське водосховище (Галицьке море) - це фактично два водосховища. Адже Дністер зарегульований трьома гідроелектростанціями, дві з яких знаходяться на території України (Дністровська ГЕС-1 та Дністровська ГЕС-2) та одна на території Республіки Молдова (Дубосарська ГЕС). Дністровське водосховище - 1 (головне) площею 142 км2 лежить в межах Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Вінницької областей України та є верхнім за розташуванням у каскаді. Дністровське водосховище - 2 площею 6 км2 розташовано нижче за течією Дністра. Основне призначення Дністровського водосховища - гідроенергетика. Поряд з виробленням електроенергії завдяки йому забезпечується водопостачання населення, промисловості та сільського господарства, а також захист населених пунктів від повеней.
ВАША ДУМКА
Існують думки щодо необхідності ліквідувати дніпровські водосховища. Адже спорудження гігантської дніпровської «драбини» спричинило серйозні небажані зміни в природі. Було затоплено близько 300 населених пунктів і чимало родючих земель та лук. Помітно змінився клімат прилеглих до водосховищ територій, виявилися підтопленими ґрунти, подекуди почали зникати звичні тварини й рослини. Вода водосховищ через бурхливе розмноження водоростей «цвіте», зменшуються рибні запаси. До того ж неабиякі хвилі, які здіймаються на рукотворних морях, продовжують руйнувати крутосхилі береги, у водосховища щорічно змиваються тонни родючого ґрунту.
Чи готові ви приєднатися до наукової дискусії щодо користі дніпровських водосховищ? Яка ваша думка із цього приводу?
Печенізьке водосховище — було побудовано на р. Сіверський Донець у Харківській області, головним чином для забезпечення водою міста Харкова. Гребля Печенізького водосховища розташована в селищі Печеніги, яке, як і водосховище, отримало назву від кочових племен печенігів, які мешкали на цих землях у ІХ-Х ст. Нині дзеркало цього штучного моря площею понад 85 км2 - ще й улюблене місце відпочинку багатьох харків’ян. Оскільки воно розташоване в селищі Старий Салтів, друга назва водосховища - Салтівське море.
• Ставки, яких в Україні нараховується близько 49,5 тис., займають майже 3 тис. км2 території. За площею водної поверхні та величиною повного об’єму ставків вирізняються Вінницька, Дніпропетровська та Полтавська області. Найменшу кількість ставків створено у Закарпатській та Чернівецькій областях. Найбільша кількість ставків (майже 49 %) зосереджена в басейні Дніпра.
• Канали. Призначення каналів відрізняється в різних регіонах України. Так, якщо в перезволоженому Поліссі та передгір’ях Карпат їх використовують для штучного водовідведення, то на півдні вони, навпаки, постачають воду як для населених пунктів, так і для зрошування сільськогосподарських угідь.
Найдалі передає воду Північнокримський канал, загальна довжина якого понад 400 км. Він призначений для подання дніпровської води з Каховського водосховища в степи Херсонщини та Північного Криму й аж до самої Керчі.
З Каховського водосховища розпочинається і Каховський канал. Упродовж 130 км він несе воду через посушливі землі Херсонської і Запорізької областей на південний схід України.
Функціонування великої кількості водомістких підприємств хімічної та вугільної промисловості, металургії та енергетики, висока щільність населення та водночас украй обмежені водні ресурси спричинили потребу в спорудженні ще одного велетенського каналу - Дніпро — Донбас. Він простягнувся більш як на 260 км від Кам’янського водосховища до Сіверського Дінця. Його воду споживають у Харкові й на Донбасі.
У західному напрямку Дніпро надсилає свої води, наприклад, у Кіровоградську область, через канал Дніпро - Інгулець, що з’єднує два водосховища - Кременчуцьке на Дніпрі та Олександрійське на Інгульці. Дніпропетровська область одержує воду з Каховського водосховища каналом Дніпро - Кривий Ріг.
Крім дніпровської води, канали на півдні України переносять води й інших річок. Таким є, зокрема, канал Сіверський Донець - Донбас та Інгулецький канал - між р. Інгулець і Бузьким лиманом.
• Підземні води. Вони розподілені по території України дуже нерівномірно, утворюючи кілька підземних басейнів (мал. 74). Близько 60 % усіх ресурсів підземних вод зосереджено в басейні Дніпра. Але й тут вони теж розподілені нерівномірно. Переважна частина ресурсів зосереджена в північних, північно-західних областях, що лежать у зоні надмірного зволоження, у межах Дніпровського-Донецького та Волино-Подільського артезіанських басейнів.
Саме артезіанські води мають особливу цінність. З попередніх курсів географії ви пам’ятаєте, що так називають води, які внаслідок низки причин самостійно піднімаються на поверхню.
Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн, приурочений до Дніпровсько-Донецької западини, найбільший в Україні. На нього припадає ледь не половина (49 %) усіх ресурсів підземних вод країни. Він має прісні води, які самостійно підіймаються на поверхню з глибини подекуди 500-600 м. Води цього басейну використовуються, зокрема, для водопостачання Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Полтави, Луганська та прилеглих територій.
Волино-Подільський артезіанський басейн лежить на заході Дніпровського басейну. Особливістю басейну є наявність потужної (до 1000 м і більше) зони прісних вод у східній та північній частинах. У західній частині басейну вона зменшується до 150-70 м. Води цього басейну надходять до Львова та Луцька, Хмельницького й Рівного, Тернополя.
Причорноморський артезіанський басейн пов’язаний з Причорноморською западиною. Його прісні води, що залягають на глибині до 200 м, використовуються для водопостачання південних областей країни - Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, а також Криму.
Запаси підземних вод зберігаються також і в інших природних басейнах, зокрема в областях складчастості Карпат, Кримських гір тощо. Однак вони мають менш сприятливі умови для формування підземних вод.
Мал. 74. Підземні води України
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 (закінчення)
Позначення на контурній карті назв найбільших водосховищ, каналів України.
Позначте на контурній карті водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Кам’янське, Дністровське, Печенізьке; артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський; канали: Північно-кримський, Дніпро-Донбас, Каховський.
ПІДСУМУЄМО!
- В Україні понад 1100 водосховищ, більшість з яких - у басейні Дніпра.
- Канали на Поліссі та в передгір’ях Карпат призначені для штучного водовідведення, а на півдні - для постачання води.
- Підземні води розподілені по території України нерівномірно й утворюють підземні басейни.
- Найбільшим в Україні є Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн.
ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
Водосховища, ставки, канали, підземні води, артезіанський басейн.
ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!
- 1. Чи запам’ятали? Які є найбільші артезіанські басейни України?
- 2. Чи зрозуміли? Схарактеризуйте значення для населення України штучних каналів.
- 3. Чи можете застосувати? За фізичною картою визначте послідовно місця розташування водосховищ від витоку до гирла Дніпра.
- 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте, які саме географічні чинники зумовили будівництво штучних каналів в Україні.
- 5. Чи можете оцінити? За додатковими джерелами підготуйте коротку доповідь на тему «Дніпровські водосховища: користь і шкода».
Коментарі (0)