Національні меншини та етнічні групи
- 20-01-2022, 20:43
- 260
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна
§ 65. Національні меншини та етнічні групи
- Чи чули Ви що-небудь про школи для національних меншин, які є в Україні? Чим, на Вашу думку, вони відрізняються від звичайних шкіл?
Що таке національна меншина. Нація не є расовим чи генетичним поняттям. Вона — у голові людини і в її серці. Усвідомлюючи власну приналежність до певної нації, людина здатна на героїчні вчинки заради відстоювання національних інтересів. Кращі представники нації готові віддати і віддають життя за свою країну і націю, як це вже зробили тисячі кращих синів української нації, як титульної нації країни. Однак це не означає, що Україну мають захищати лише етнічні українці.
Національні меншини — це групи громадян певної країни, які не є представниками титульної нації, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Якщо Ваше прізвище Іванов, то це ще не означає, що Ви — росіянин чи болгарин за національністю. Якщо Ви вважаєте себе українцем, то Ваше прізвище Іванов є українським прізвищем російського чи болгарського походження.
Набуваючи дедалі більшого поширення, глобалізаційні процеси призводять до переселення значної кількості людей на постійне місце проживання з бідних держав до високорозвинених.
Донедавна в європейських країнах панувала теорія і практика мультикультуралізму. Європейські політики вважали, що переселенці з інших держав, сприймаючи поступово культуру і традиції їхніх країн і народів, вивчаючи мову будуть ставати німцями, французами, італійцями тощо. Та цього не сталося. Представники національних меншин віддали перевагу відособленому існуванню, збереженню власних традицій, мови, релігії тощо. І сьогодні ми бачимо, що ця тенденція поширюється світом. Національні меншини оселяються у власних кварталах і районах, куди вони воліють не пускати чужинців. Таким чином, в європейських країнах формуються своєрідні міні-держави національних меншин (мал. 175). Вони нерідко стають не просто нейтральними для традиційних держав і їх громадян, але й ворожими.
Мультикультуралізм — явище суспільного життя, філософ ський світогляд, теорія, що по лягає у співіснуванні в рамках одного суспільства багатьох культур як нормального природного стану суспільного життя (відхиленням від норми є намагання утвердити в суспільному житті одну єдину «загальноприйняту» культуру, як у суспільствах тоталітарного типу).
Мал. 175. Китайське містечко в Нью-Йорку
Мал. 176. Прапор Каталонської республіки на вулицях іспанської Барселони
Місцеве населення вимагає від своїх урядів обмежити міграцію до їхніх країн представників національних меншин. Поясніть чому.
У наш час серед національних меншин ісламської віри поширюються радикальні ідеї, відбуваються жахливі терористичні акти. Подібні проблеми є не лише у Європі.
У світі існують доволі чисельні нації, які з різних історичних причин виявилися розподіленими між окремими країнами. У кожній з них вони є національною меншиною. Такою є доля багатомільйонного народу фульбе в Африці, курдів в Азії, папуасів в Індонезії тощо. Вони прагнуть створити незалежні держави, оскільки живуть на власній етнічній території. Такі проблеми є і в Європі. Наприклад, каталонці (мал. 176) і баски в Іспанії та Франції, шотландці у Великій Британії, фламандці в Бельгії тощо (мал. 177).
Назвіть країни, у межах яких проживають курди, баски, каталонці.
Окремі нації поділяються на етнографічні групи. На великій території завжди є характерні значні природно-кліматичні і історико-культурні особливості різних місцевостей, до яких пристосовувалося населення у формі своєрідного одягу, форми житла, предметів побуту, своєрідних назв тих чи інших об'єктів і предметів. В усьому світі найбільшу своєрідність проявляли горяни, що призвичаювалися до складних умов життя в горах. В Україні — це лемки, бойки і гуцули. Своєрідність одягу, побуту і мови мають і польські, німецькі, французькі та іспанські горяни.
Мал. 177. Територія проживання: а) курдів у Азії; б) басків у Європі; в) каталонців у Європі
Райони розселення та значення національних меншин. За особливостями динаміки кількості населення національні меншини в Україні в другій половині XX ст. можна віднести до трьох груп:
- перша — меншини, в яких кількість населення збільшувалась (росіяни, білоруси, румуни, вірмени, цигани, німці тощо);
- друга — меншини, в яких кількість населення утримувалась майже на одному рівні (молдовани, болгари, угорці, греки, татари, гагаузи, литовці, казахи, словаки, марійці тощо);
- третя — меншини, кількість населення яких зменшилась (євреї, поляки, чехи, башкири, латиші).
Дані останнього перепису населення виявили особливості розселення кожної національної меншини в Україні.
Які з перелічених назв націй Ви вже чули, а які почули вперше?
Внесок українських горян, гуцулів, бойків і лемків, у формування і збереження української нації — величезний. Коли минала лиха година, українці з ландшафтно-етнічного притулку української нації в лісах Карпат розтікалися на схід, до ліпших умов життя і землеробства. Узимку переправлялися через Дніпро і прямували аж до Дону. Так була сформована етнічна територія української нації, яка визначена і в національному гімні — від Сяну до Дону.
Пригадайте та знайдіть на карті усі географічні назви, які є в тексті українського гімну.
Останнє переселення українців Закарпаття, Карпат і Передкарпаття на схід за часів Середньовіччя і сформувало сьогоднішні українські етнічні землі. Про це свідчать відповідні географічні назви, звичаї, прізвиська і прізвища полтавців, чернігівців, сумчан, харків'ян, луганчан тощо. З плином часу вони трансформувалися, але й до сьогодні є помітними «тіні забутих предків». Вінницький Немирів потрапив туди з теперішньої Львівщини, київський Ходорів звідти ж, київський Борщів — з теперішньої Тернопільщини. Чернігівський Свидовець «приїхав» з Гуцульщини, як і назва овечого сиру «бринза» та кислого молока «гляганка» (згляганка). Харківський Золочів назвали переселенці із Золочева Львівського. На Сумщину зі Львівщини прийшли села Великий і Малий Самбір. Чисельні назви підвищених місць і горбів «ґрунь» на Полтавщині і Сумщині прийшли з Гуцульщини. А скільки топонімів «Бойки», «Боєчки», «Бойківщина» на Лівобережжі!
Топоніміка — наука на стику трьох галузей знань: історії, географії й лінгвістики, вивчає походження, смислове значення і розвиток географічних назв, їх сучасний стан, написання та вимову, а також природні та соціальні умови минулого, за яких вони виникли.
Дослідіть історію окремих топонімів Вашої місцевості. Зробіть висновки.
Іншою доволі своєрідною етнографічною групою українців були жителі Полісся. Усе ще зберігають певну індивідуальність литвини на півночі Чернігівщини, поліщуки в центральній і пінчуки в західній частинах Полісся.
З прагненням утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп народу України, створено Закони, які гарантують усім народам, національним групам, громадянам і громадянкам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права: Закон України «Про національні меншини в Україні» та «Декларація прав національностей України».
Нація не є расовим чи генетичним поняттям. Кожна людина усвідомлює власну приналежність до певної нації.
У світі існують доволі чисельні нації, які з тих чи інших історичних причин виявилися розподіленими між окремими країнами, де вони є національною меншиною.
Українські горяни, гуцули, бойки і лемки, зробили значний внесок у формування і збереження української нації. Останнє переселення українців Закарпаття, Карпат і Передкарпаття на схід за часів Середньовіччя формувало теперішні українські етнічні землі.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
- 1. Як Ви зрозуміли поняття «мультикультуралізму»? Наведіть ознаки поведінки, яка йому відповідає.
- 2. Чи є негативним те, що представники європейських національних меншин віддали перевагу збереженню власних традицій і культури?
- 3. Як Ви розумієте поняття «нація без держави»? Наведіть приклади таких націй.
- 4. Підготуйте повідомлення про культуру таких етнографічних груп української нації, як пінчуки, литвини або поліщуки.
Коментарі (0)