Формування території України та зміни її кордонів
- 20-01-2022, 21:33
- 413
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 20. Формування території України та зміни її кордонів
Пригадайте, як змінювалися територіальні межі Української держави в різні часи її існування.
1. ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. Формування сучасної території України — складний і тривалий процес. Із IX до XIII ст. в межах сучасної України існувала могутня держава Русь-Україна. У той самий час, а саме в 1187 р., у Київському літописі вперше згадується назва нашої держави «Україна». Саме Україна в особі родини київського князя Ярослава Мудрого забезпечила династичні зв’язки української знаті з королівськими династіями численної кількості європейських країн.
У Придніпров’ї археологи знайшли залишки людських поселень часів палеоліту (150—33 тис. років тому). Степове Причор
номор’я та Придніпров’я, де люди займалися збиральництвом, рибальством, полюванням, були заселені із часів мезоліту (10—6 тис. років тому). У часи неоліту (6—4 тис. років тому) люди розселилися в лісостепу, на Поліссі. Вони вже не тільки займалися скотарством, а й вирощували зернові культури — пшеницю, ячмінь. У Північному Причорномор’ї почався розвиток торгівлі з грецькими містами.
За часів Античності в III—II тис. до н. е. територію України заселяли племена землеробів і скотарів — скіфів, які займалися також полюванням, ремісництвом і торгівлею. З’явилися грецькі міста — Ольвія, Херсонес, Кафа, Тіра, Пантікапей. Після розпаду Скіфської держави у причорноморські степи прийшли іраномовні кочові племена сарматів, які залишили нам у спадщину частку «дн» у назвах річок, наприклад, Дніпро, Дністер тощо. Найдавніші державні утворення на землях України — це Скіфська держава (VII—III ст. до н. е.) та Боспорське царство (VI ст. до н. е. — IV ст.).
Племінне об’єднання антів (IV—VI ст.), які жили на землях від Полісся до Чорного моря, український історик Михайло Грушевський вважав першою слов’янською праукраїнською державою. У найдавніших літописах згадуються східнослов’янські племена (поляни, уличі, тиверці, деревляни, волиняни, сіверяни, бужани, білі хорвати), які заселяли великі території в VII—VIII ст. Саме вони стали основою формування української нації, а їхні землі були об’єднані навколо міста Києва — політичного та економічного ядра східнослов’янських племен (IX—X ст.). Княжа держава Русь-Україна мала величезні для того часу розміри та простягалася від Чорного до Балтійського моря, від Східних Карпат до верхньої течії річки Волга. У XII ст. вона розпалася на окремі князівства, більшість яких у XIII ст. були розбиті татарами. Західні частини Русі-України — Галицьке і Волинське князівства — наприкінці XII ст. об’єдналися, створивши Галицько-Волинську державу, що проіснувала до 1340 р.
Пригадайте з уроків історії, як саме утворилася Галицько-Волинська держава.
Від середини XIV й до початку XX ст. етнічні землі нашої країни перебували у складі інших держав: спочатку Литви й Польщі, а згодом — Росії. У XVI ст. в степовій частині нижньої течії Дніпра сформувалося українське запорозьке козацтво, яке створило Козацьку державу. У 1686 р. землі України було поділено по Дніпру між Росією та Польщею. Наприкінці XVIII ст. вся Правобережна Україна й Волинь відійшли до Росії, а Галичина і Буковина — до Австрії (пізніше — Австро-Угорщини).
Упродовж XIX ст. узбережжя Чорного та Азовського морів і річки Кубань були заселені українцями. Отже, фактично українські землі збільшилися майже на третину. На цих територіях у 1917—1918 рр. виникли три держави: Українська Народна Республіка (УНР, столиця Київ), Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР, столиця Харків) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР, столиця Львів). 22 січня 1919 р. в Києві на Софійській площі відбувся Акт урочистої злуки (об’єднання) земель УНР та ЗУНР — проголошення Української соборної держави. Проте зберегти незалежність тоді не вдалося. Вторгнення сусідніх держав, окупація території іноземними військами не дали змогу існувати незалежній Україні.
У 1922 р. більша частина України увійшла до складу СРСР. Галичину, більшу частину Волині, Берестейщину, Підляшшя та Холмщину приєднала до себе Польща. Північну Буковину та Бессарабію захопила Румунія, Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Протягом 1922—1991 рр. УРСР входила до складу СРСР і мала лише формальні ознаки державності. У процесі формування її кордонів із республіками Радянського Союзу до них відійшли українські території — північ Чернігівщини, схід Слобожанщини і Кубанщина — до Росії, Берестейщина і Пінщина — до Білорусі. У 1934 р. столицю УРСР було перенесено з Харкова до Києва. Події Другої світової війни внесли нові зміни. Після підписання пакту Молотова—Ріббентропа до складу Радянської України приєдналися західноукраїнські землі — Волинь і Галичина. У 1940 р. Радянський Союз захопив територію між Дністром і Прутом — Північну Буковину й частину Бессарабії. До того часу з 1924 р. Молдавська Автономна Радянська Республіка входила до складу УРСР. Тепер її об’єднали з Бессарабією і, утворивши Молдавську РСР, включили до СРСР. Тоді ж до складу УРСР увійшли Ізмаїльський, Аккерманський (Білгород-Дністровський) і Хотинський повіти Бессарабії з переважно українським населенням.
СЛОВНИК
Етнічні землі (етнографічні території) — території (землі), які характеризуються певною однорідністю етнічного складу їх постійного населення, чим відрізняються від суміжних ділянок земної поверхні. Етнічна територія змінюється в часі та просторі.
Ethnic lands (ethnographic territories) — territory (land), which characterized by a certain homogeneity of the ethnic composition of its permanent residents, and differs in this from adjacent areas of the earth's surface. Ethnic territory changes in time and space.
Повністю державна територія України сформувалася після Другої світової війни. У 1945 р. остаточно було встановлено кордон із Польщею (частина земель при цьому опинилася за межами України) і приєднано Закарпаття. У 1954 р. Україні зі складу Росії було передано Крим. Після цього державна територія України не змінювалася. Незмінною залишилася вона в міжнародно визнаних межах і після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Відтоді наша країна є суверенною і незалежною.
Нині Україна не контролює понад 7,2% території. Це тимчасово окуповані окремі райони Донецької та Луганської областей і Крим.
За картою в атласі назвіть сусідні з Україною держави, які мають у своєму складі українські етнічні землі.
Мал. 1. Форми адміністративно-територіального устрою держав.
2. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ КРАЇН СВІТУ. За формами адміністративно-територіального устрою всі країни світу поділяються на унітарні й федеративні (конфедеративні) (мал. 1).
За політичною картою світу в атласі назвіть федеративні країни та їхні столиці.
Унітарна держава є єдиним цілісним утворенням, що складається з адміністративно-територіальних одиниць (областей, провінцій, районів), які чітко підпорядковані центральним органам державної влади. Такі держави мають єдину Конституцію та єдину ієрархічну систему державної влади. Області, провінції, райони мають лише органи виконавчої влади, які не наділені жодними законодавчими функціями. До унітарних держав належать Японія, Італія, Греція, Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія, Колумбія, Чилі, Перу, Таїланд тощо.
Федеративні держави мають у своєму складі самоврядні території (республіки, штати, землі, краї, кантони). Ці території хоча і входять до складу єдиної союзної держави, проте мають значну самостійність — автономію. Їм притаманні деякі ознаки незалежних держав — конституція, парламент, президент (або інший глава). До федеративних держав переважно належать великі багатонаціональні держави — Росія, Бразилія, США, Канада.
Конфедерація є юридичним об’єднанням суверенних держав, яке створене з метою забезпечення їхніх загальних інтересів і реалізації спільних проектів (Швейцарський союз). Конфедерація створює центральні органи влади, які мають повноваження, делеговані їм державами — членами союзу. Правовою основою конфедерації є договір. За федеративного устрою такою основою є Конституція. Чимало федеративних сьогодні держав у своєму історичному минулому виникли як конфедерації, наприклад, США.
У багатьох людей виникає запитання: чому така порівняно незначна за площею та однонаціональна держава, як Німеччина, є федерацією? На федерацію її перетворили держави — переможці Другої світової війни (США, Велика Британія, Франція та СРСР), щоб Німеччина знову не стала великою державою і не загрожувала новою війною та експансією.
ВИСНОВКИ
- Територія сучасної України була заселена із часів палеоліту (150—33 тис. років тому).
- Український історик М. Грушевський вважав першою слов'янською праукраїнською державою племінне об'єднання антів (IV—VI ст.), яке населяло землі від Полісся до Чорного моря.
- Після передачі до складу України зі складу Росії в 1954 р. Криму державна територія України не змінювалася. У цих само міжнародно визнаних межах Україна стала суверенною після проголошення її незалежності 24 серпня 1991 р.
- За формою адміністративно-територіального устрою держави світу поділяються на унітарні й федеративні (конфедеративні). У світі переважають унітарні держави.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Назвіть етапи формування території України.
- 2. Коли завершилося формування сучасної державної території України?
- 3. Поясніть необхідність адміністративно-територіального поділу держави.
- 4. Спрогнозуйте проблеми, які виникнуть у федеративних держав у XXI ст.
Коментарі (0)