Геолого-геоморфологічні дослідження території України та їх наукове значення
- 20-01-2022, 21:37
- 446
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 25. Геолого-геоморфологічні дослідження території України та їх наукове значення
Пригадайте, як впливає вулканічна та сейсмічна діяльність у літосфері на життєдіяльність людини, на прикладі окремих країн і територій нашої планети.
1. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ П. ТУТКОВСЬКОГО ТА В. БОНДАРЧУКА. Одним із фундаторів української географічної науки є Павло Тутковський (мал. 1). Його наукові праці присвячені мінералогії, гідрогеології, палеонтології, регіональній геології. Він вивчав підземні води України з метою розробки проекту водопостачання Києва артезіанськими водами; ініціював проведення заходів щодо охорони і раціонального використання водних ресурсів; досліджував ландшафти та розробив природно-географічне районування України, відкрив та досліджував карстові явища на Поліссі. Вчений випередив свій час, віднісши до природних комплексів і сільське господарство. Дослідження П. Тутковського й зараз не втратили актуальності.
Павло Тутковський — професор Київського університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), академік. У 1918 р. він був одним із засновників Академії наук України, де очолював фізико-математичне відділення. У 1926 р. П. Тутковський керував інститутом геології, а в 1927—1930 рр. очолював Національний геологічний музей України.
Сферою інтересів академіка Володимира Бондарчука були геотектоніка, геоморфологія, загальна і регіональна геологія, палеогеографія, геологія корисних копалин тощо (мал. 2). Він брав участь у вивченні процесів горотворення по всій планеті й відомий як засновник нового теоретичного напряму в геології — вчення про тектоносферу.
Мал. 1. Павло Тутковський (1858—1930).
Мал. 2. Володимир Бондарчук (1905—1993).
Багато уваги В. Бондарчук приділяв дослідженню геології і геоморфології України, вивчав різні райони країни, зокрема Українські Карпати, Донецьку височину, Наддніпрянщину, Причорномор’я і Полісся.
Праці В. Бондарчука про корисні копалини нашої країни, крім наукового, мають практичне значення і не втратили своєї актуальності. Крім того, він є автором першого підручника загальної геології, що був надрукований українською мовою.
2. НЕОТЕКТОНІЧНІ РУХИ. Неотектонічні рухи — це рухи земної кори впродовж останніх 25—30 млн років, які тривають і нині (неогенові та антропогенові). Вони проявляються у вигляді вертикальних і горизонтальних переміщень гірських порід, сумарні амплітуди яких на території України змінюються на платформних ділянках від +450 до -600 м (вертикальні) до 25 км і більше (горизонтальні), а в гірських районах — +1500 і +2000 м. Швидкість сучасних вертикальних рухів обчислюють у міліметрах на рік. Неотектонічні рухи, які сформували сучасне «обличчя» нашої планети, вивчає наука сейсмологія. Результати неотектонічних досліджень мають велике значення під час пошуків корисних копалин, для інженерних та геологічних робіт.
- 1. Пригадайте, що таке вивітрювання. Як процеси вивітрювання впливають на формування рельєфу?
- 2. За мал. 3 укажіть території, де земна кора змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх сил. Поясніть, що таке денудація, акумуляція та абразія. Наведіть приклади територій України, де відбуваються ці процеси.
Земна кора постійно змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх сил. Внутрішні сили виникають у глибині Землі й зумовлені фізичними та хімічними процесами, які постійно відбуваються у внутрішніх шарах планети. Дія внутрішніх сил проявляється у вертикальних і горизонтальних рухах земної кори, землетрусах і виверженнях вулканів.
Під впливом внутрішніх процесів Землі земна кора, яку ми вважаємо нерухомою, повільно піднімається та опускається. Знахідки міст на дні Середземного моря або забиті в скелі далеко від берега металічні кільця для прив’язування човнів на західному узбережжі Скандинавського півострова переконували людей у цьому.
Унаслідок неотектонічних рухів утворилися відповідні геологічні структури, по-різному відображені в рельєфі України. У межах гірських споруд це брилові, складчасто-брилові, склепінчасто-брилові структури та підняття. Сумарні амплітуди неоген-четвертинних рухів у Карпатах перевищують 2000 м, у Гірському Криму — 1500 м, на платформній частині території сумарні амплітуди піднять сягають 300—350 м. У південній частині Причорноморської западини, Північному Криму, Добруджинському та Передкарпатському прогинах переважають опускання. Вони сягають 300 м в Індольській западині, 250 м — у Сиваській западині, 3000 м — у Передкарпатському прогині. В окремих випадках для неотектонічних рухів характерна успадкованість рухів. Наприклад, новітнє опускання Прикаспійської низовини можна розглядати як продовження опускань, які почалися ще в часи палеозою, тому такі опускання називають успадкованими. Давню успадкованість мають і новітні підняття Донбасу. Швидкість коливальних рухів у горах зараз становить 2—5 мм/рік і більше, а на рівнинах не перевищує 0,5 мм/рік.
Тип морських берегів, наприклад Чорного моря, також указує на характер неотектонічних рухів. Затоплення гирл річок Дніпра, Південного Бугу та утворення естуаріїв свідчить про опускання узбережжя. У результаті цих опускань утворилися бухти Севастополя. Про опускання узбереж свідчать і руїни давніх грецьких міст на дні Керченської протоки.
Мал. 3. Процеси рельєфоутворення.
Стійкі новітні підняття (за даними нівелювань, проведених у різні роки) зі швидкістю 2—4 мм/рік спостерігаються в південній частині Подільської височини, центральній та південно-східній частинах Донецького кряжу та на Приазовській височині. Опускання зі швидкістю до 5 мм/рік характерні для рівнин Полісся та долини річки Прип’ять, південних частин Причорноморської низовини й півночі Кримського півострова. Це свідчить про те, що в геологічному майбутньому Кримський півострів може стати островом. Опускання зі швидкістю до 4,2 мм/рік спостерігається на територіях, де розташований Київ. Українські Карпати і Кримські гори зазнають помірно активних піднять зі швидкістю 2—4 мм за рік. Швидкі сучасні тектонічні рухи зумовлені впливом сейсмічно активних зон: Закарпатської, Кримсько-Чорноморської, Південно-Азовської і зони Вранча, які характеризуються проявом землетрусів з інтенсивністю від 2—5 до 8—9 балів. Українські Карпати пересуваються в північно-східному напрямку зі швидкістю до 2—3 мм/рік, а в межах Закарпатського прогину фіксуються процеси розтягування зі швидкістю 3—9 мм/рік.
В Україні немає діючих вулканів, але чимало згаслих. На Закарпатті існує цілий вулканічний хребет, який саме із цих вулканів і складається, — Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо. Існують такі вулкани і в Криму. Мабуть, найвідоміший серед них — гірський масив Карадаг — давній згаслий вулкан, музей мінералів просто неба (мал. 4).
Мал. 4. Карадаг — «чорна гора» (АР Крим).
Землетруси в Україні трапляються рідко. Ми відчуваємо переважно відгомін потужних землетрусів у зоні Вранча (Румунія). Однак не варто заспокоюватися. Сильні землетруси вже були й, напевно, трапляться знову. Вони можливі в Криму та Українських Карпатах як молодих складчастих спорудах, де тривають процеси горотворення.
Сучасну геодинаміку неотектонічних процесів дозволяють вивчати космічні знімки, для визначення кількісних показників неотектонічних рухів земної кори залучаються методи комп’ютерної обробки емпіричних даних на основі ГІС-технологій.
molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/5/123.pdf — стаття сучасної вченої Г. Саранчук «Неотектонічні і сучасні рухи земної кори».
3. ВПЛИВ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТА ТЕКТОНІКИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. Геологія і тектоніка планети постійно впливають на життя й господарську діяльність людини. В Україні землетруси бувають рідко, що сприяє будівництву й експлуатації різних споруд і транспортних магістралей. А наприклад, у Японії протягом року відбувається декілька тисяч підземних поштовхів, найсильніші з яких руйнують міста й села, забирають життя людей. Раптові опускання або підняття земної кори в океані призводять до виникнення руйнівних цунамі.
Порівняйте умови для життя та господарської діяльності людини в Україні без землетрусів і в Японії — із землетрусами.
Складіть картосхему можливого впливу землетрусів у зоні Вранча на найважливіші господарські об'єкти України.
Із геологічною будовою території пов’язані запаси корисних копалин. Розвиток світового господарства супроводжується все більшими обсягами видобутку із земних надр мінералів і гірських порід, які використовуються для виплавки металів, виробництва будівельних і хімічних матеріалів, опалювання приміщень. Україна належить до країн із великими запасами корисних копалин (світового та європейського значення). Їх видобуток змінює земну поверхню до невпізнання. В Україні передусім це стосується величезних кар’єрів, де видобувають залізну і марганцеві руди. Найглибший залізорудний кар’єр уже має глибину понад 500 м, а найглибша шахта — понад 1,5 км.
Кар'єр Полтавського гірничо-збагачувального комбінату — один із найбільших у світі. Він має глибину близько 300, а ширину 8000 м. У чаші кар'єру проходить 420 км автомобільних (майже відстань від Києва до Тернополя) і 215 км залізничних (майже відстань від Харкова до Дніпра) шляхів для доставки руди на поверхню.
ВИСНОВКИ
- Значний внесок у розвиток географічної науки зробили українські вчені П. Тутковський і В. Бондарчук.
- Неотектонічні рухи — рухи земної кори, які тривають протягом останніх 30 млн років. Південна частина України зараз повільно опускається, а Карпати і Кримські гори — піднімаються.
- З особливостями геологічної будови території пов'язані не тільки основні форми рельєфу, а й родовища корисних копалин.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що опускання однієї частини платформи призводить до підняття її протилежного краю.
- 2. Поясніть виникнення розломів у земній корі.
- 3. Спрогнозуйте можливість землетрусів у різних частинах України.
Коментарі (0)