Метеорологічна служба. Синоптична карта
- 20-01-2022, 22:11
- 474
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 35. Метеорологічна служба. Синоптична карта
Назвіть прилади, які використовують для проведення метеорологічних спостережень. Укажіть особливості проведення цих спостережень.
1. ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ДЕРЖАВНИХ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ. Вчений, винахідник, громадський діяч і просвітитель Василь Каразін був не тільки одним з ініціаторів створення першого в Європі Міністерства народної освіти, засновником Харківського університету, а й організатором створення мережі метеорологічних станцій (мал. 1).
Інструментальні метеорологічні спостереження в Україні були вперше проведені в Харкові (1738—1741 рр.), Сновську Чернігівської області (1769—1782 рр.), Києві (1770—1771, 1799—1802 рр.). Перша метеорологічна станція в Україні була створена в Херсоні в 1808 р. Регулярні спостереження розпочалися в 1811 р. на метеорологічній станції в селі Кручик під Харковом, у 1812 р. — у Києві, у 1825 р. — у Херсоні. Перша в Україні метеорологічна обсерваторія була створена в Луганську в 1836 р. У подальшому аналогічні обсерваторії були створені в Одесі (1839 р.) та Дніпрі (1841 р.), у морських портах Миколаєва (1824 р.), Херсона (1825 р.).
Питаннями впливу кліматичних чинників на розвиток сільського господарства, проблемами розвитку агрокліматичного районування займався Павло Колосков.
Організатором метеорологічної служби в Україні був Борис Срезневський, видатний метеоролог і кліматолог, академік, директор Київської метеорологічної обсерваторії (мал. 2). Вивчаючи клімат України, він підготував першу схему кліматичного районування України, досліджував проблеми посух і злив, винайшов нові метеорологічні прилади тощо.
Обґрунтуйте необхідність розвитку державних метеорологічних спостережень в Україні.
2. МЕТЕОРОЛОГІЧНА СЛУЖБА СЬОГОДНІ. Для багатьох напрямів господарської діяльності людини та її здоров’я важливо знати, яка погода чекає на нас найближчим часом, завтра, наступного тижня. Це необхідно спеціалістам різних сфер — військовим, рятувальникам, авіаторам, агрономам, тим, хто працює на присадибній ділянці, відпочиває чи подорожує. Складання прогнозу погоди на найближчий час або віддалену перспективу — це завдання метеорологічної служби. В Україні існує близько 200 стаціонарних метеорологічних станцій, де за допомогою приладів вісім разів на добу визначають температуру й вологість повітря, напрямок і силу вітру, атмосферний тиск, хмарність тощо. Ці дані метеостанції країни передають у Київ до Українського гідрометеорологічного центру. Сюди ж надходять дані постійних спостережень за погодою, які проводять за допомогою метеорологічних супутників. За цими даними створюють синоптичні карти, на основі яких складають прогнози погоди (мал. 3).
Пересування повітряних мас в атмосфері Землі не підкорюється законам про державні кордони країн, тому міжнародне співробітництво в галузі синоптичної служби, метеорології і кліматології є особливо важливим. Із метою координації дій метеорологів усього світу для забезпечення більшої точності прогнозів погоди були створені Всесвітня метеорологічна організація і Всесвітня служба погоди. Україна входить до їхнього складу.
Мал. 1. В. Каразін (1773—1842).
Мал. 2. Б. Срезневський (1857—1934).
Офіційний сайт Українського гідрометеорологічного центру: meteo.gov.ua/.
Мангеймське метеорологічне товариство, створене в 1780 р., першим організувало спостереження за погодою на 40 станціях по всьому світу. На основі цих спостережень у 1820 р. німецький фізик, метеоролог і астроном Генріх Вільгельм Брандес, якого вважають засновником синоптичної метеорології, створив перші синоптичні карти Європи — «графіки погоди». Такі графіки почали складати в багатьох країнах.
3. СИНОПТИЧНА КАРТА. Карти, на яких за результатами роботи мережі метеорологічних станцій у певний момент цифрами та спеціальними символами нанесені результати метеорологічних спостережень, називаються синоптичними (мал. 3). Їх складають для прогнозування погоди. На них позначають розташування атмосферних фронтів, області дії циклонів та антициклонів, температуру повітря, напрямок і швидкість вітру, види атмосферних опадів. За ними визначають можливість настання ясної чи хмарної погоди, утворення опадів, зміни температур, наслідки переміщення циклонів та антициклонів і вірогідні шляхи їх розвитку на найближчі дні.
Мал. 3. Синоптичні карти.
- 1) Розгляньте мал. 3. Поясніть, чим відрізняються умовні знаки синоптичної та кліматичної карт. Чому інформація синоптичної карти має постійно оновлюватися?
- 2) За даними мал. 3 охарактеризуйте погоду в Україні та в окремих її частинах.
Карти прогнозу погоди в Україні на п'ять днів: температура, опади, вологість, хмарність у режимі реального часу: meteopost.com/weather/maps/.
Творцем першої справжньої синоптичної карти можна вважати французького вченого, математика й астронома Урбена Леверьє, директора Паризької обсерваторії. У. Леверьє готував для імператора Наполеона III план роботи, один із розділів якого був присвячений метеорології (розширення використання телеграфного зв'язку для передачі відомостей про погоду). На виконання плану не вистачало фінансування. Під час морської облоги Севастополя 14 листопада 1854 р. стався шторм, і буря розбила 40 кораблів (у тому числі кілька французьких). У. Леверьє зібрав і наніс на карту інформацію про стан погоди в період від 12 до 16 листопада й довів, що за допомогою такої карти можна передбачити виникнення штормів. 19 лютого 1855 р. У. Леверьє продемонстрував Наполеону III першу карту погодної обстановки, сформовану за даними, отриманими в реальному часі. Імператор наказав фінансувати створення карт, які чотири роки по тому назвали синоптичними. Це був початок існування Всесвітньої служби погоди.
Першу синоптичну карту України було складено 21 червня 1921 р. Інформацію на перші синоптичні карти наносили вручну, що вимагало певних умінь, досвіду й багато часу. Сьогодні ці карти обробляють за допомогою комп’ютерних систем, які дозволяють за лічені секунди проводити розрахунки, на які раніше синоптики витрачали години. Це значно полегшує процес прогнозування погоди й підвищує його точність.
ВИСНОВКИ
- Перші інструментальні спостереження за погодою в Україні почали проводити у XVIII ст.
- Серед ініціаторів запровадження метеорологічних спостережень були В. Каразін, П. Колосков, І. Срезневський.
- Сучасна метеорологічна служба в Україні складається із близько 200 стаціонарних станцій.
- Постійні спостереження за погодою ведуть метеорологічні супутники та стаціонарні метеорологічні станції, за даними яких Український гідрометеорологічний центр у Києві складає синоптичну карту та робить прогноз погоди.
- Синоптична карта — це настільна книга синоптика. Знаючи синоптичну метеорологію й аналізуючи цю карту, синоптики визначають поточну погоду та прогнозують її на найближчі години.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що метеорологи світу дійсно потрібні (за даними відеоматеріалів meteo.gov.ua/ — Навіщо світу потрібні метеорологи).
- 2. Порівняйте дані синоптичних карт (мал. 3). Чим вони відрізняються?
- 3. Складіть прогноз погоди на найближчі кілька днів для вашого населеного пункту за даними різних сайтів та перевірте їх правильність у процесі власних спостережень за погодою.
Коментарі (0)