Мал. 2. Давньогрецьке місто Єраполіс, залишене людьми в XIV ст. (сучасна Туреччина).

Розвиток суспільства розширив роль міст, збільшилася їхня кількість і число жителів. Вони стали не тільки промисловими, а й культурними, освітніми, курортними й транспортними центрами, їх почали класифікувати за функціями. Великі міста часто є багатофункціональними — виконують кілька функцій як у виробничій сфері, так і у сфері послуг. В останні десятиліття серед функцій найбільших міст зростає роль саме сфери послуг: фінансового та юридичного обслуговування, науки, освіти, культури, туризму, реклами, готельних послуг. Наприклад, у сфері послуг Нью-Йорка працює понад 4/5 усього економічно активного населення міста та передмість, у Лос-Анджелесі та Чикаго — понад 3/4. Розвиток одного з напрямів виробничої або невиробничої сфери, яка стала основою для розвитку господарства, зумовив формування вузькоспеціалізованих міст, серед яких:

• промислові центри (Детройт у США, Саарбрюкен у Німеччині);
• транспортні центри (Суец у Єгипті);
• політико-адміністративні центри (спеціально збудовані міста — адміністративні центри, Оттава — Канада, Канберра — Австралійський Союз, Вашингтон — США, Бразиліа — Бразилія);
• наукові та освітні центри (Оксфорд і Кембридж у Великій Британії, Гейдельберг у Німеччині, Левен у Бельгії);
• центри релігійного паломництва (у мусульман — Мекка та Медина в Саудівській Аравії, у мусульман, християн та юдеїв — Єрусалим в Ізраїлі, у хасидів — Умань в Україні);
• бальнеологічні (Біаріц — Франція, Карлові Вари — Чехія, Мерано — Італія, Трускавець — Україна);
• військові (Гібралтар).

У таких країнах, як Болівія, Бразилія, Гаїті, Ізраїль, Нікарагуа при визначенні статусу міста кількісний критерій не застосовується. Містом вважається центр несільськогосподарського виробництва та послуг.