Урбанізація. Міські агломерації. Мегаполіси. «Світові міста»
- 20-01-2022, 23:40
- 604
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 68. Урбанізація. Міські агломерації. Мегаполіси. «Світові міста»
1. Наскільки інтенсивнішим є освоєння людиною найбільших рівнин світу порівняно з гірськими районами і чому? 2. Як впливає на розселення населення близькість до теплих і холодних морів?
1. УРБАНІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ПРИЧИНИ. Сучасні науки — географія, соціологія, економіка — дають різні визначення поняття урбанізації. Із точки зору географії урбанізація — це історичний процес підвищення ролі міст, міського способу життя та міської культури в розвитку суспільства, пов’язаний із просторовою концентрацією діяльності у відносно нечисленних центрах переважно соціально-економічного розвитку.
Із точки зору соціології урбанізація — це процес швидкого зростання кількості міського населення, збільшення концентрації населення, робочих місць, виробництва, сфери послуг у головному місті (метрополісі), у той час як навколишні населені пункти втрачають своїх жителів. Цей процес традиційно пов’язаний з індустріалізацією, переселенням сільських жителів у міста через кращі умови життя, можливості працевлаштування, рівень доходів.
СЛОВНИК
Урбанізація — процес підвищення ролі міст і міського населення в розвитку суспільства, поширення міського способу життя.
Urbanization is a process of improvement the role of cities and urban population in society, the spread of urban lifestyle.
Мал. 1. Риси, чинники та наслідки урбанізаційних процесів.
Із точки зору економіки урбанізація — це наслідок того, що містам надаються переваги в державній політиці та інвестиціях, що змушує людей залишати села.
- 1. Використовуючи підходи різних наук до визначення поняття урбанізації, укажіть причини, які зумовлюють і стимулюють цей процес.
- 2. За мал. 1 проаналізуйте, які саме соціальні, політичні, економічні та екологічні наслідки мають процеси урбанізації. Охарактеризуйте їх.
2. МІСЬКІ АГЛОМЕРАЦІЇ. МЕГАПОЛІСИ. СВІТОВІ МІСТА. Навколо великих міст формуються великі скупчення населених пунктів різного розміру та функцій, які вони виконують. Так утворюються міські агломерації.
СЛОВНИК
Селітебні ландшафти — антропогенні ландшафти населених місць: міст і сіл із їхніми будівлями, вулицями, дорогами, садами й парками.
Residential landscapes are anthropogenic landscapes of settlements: cities and villages with their buildings, streets, roads, gardens and parks.
Мал. 2. Види міських агломерацій: а) моноцентрична; б) біцентрична; в) поліцентрична.
СЛОВНИК
Міська агломерація — форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів, об'єднаних функціональними, економічними, трудовими, соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними, екологічними та іншими зв'язками й інтересами.
Urban agglomeration — a form of settlement, territorial cluster settlements united functional, economic, labor, social, cultural and household, recreational, ecological and other connections and interests.
Агломерації бувають моноцентричними (одноцентричними) та поліцентричними (багатоцентричними) (мал. 2). В Україні класичними прикладами моноцентричних агломерацій е Київська та Харківська, де навколо найбільшого міста сформувалися десятки менших міст, селищ міського типу та сіл (мал. 3). Натомість Дніпро разом із Кам’янським і Новомосковськом формують поліцентричну міську агломерацію.
За даним мал. 3 опишіть найбільшу в Україні Київську міську агломерацію.
Нині шість міст світу мають кількість населення понад 20 млн осіб. Навколо них формуються найбільші міські агломерації світу. Якщо раніше найбільшою вважалася агломерація Нью-Йорка, то зараз першість належить міським агломераціям Китаю та Індії (Шанхай, Пекін, Нью-Делі, Колката тощо).
Мал. 3. Київська міська агломерація.
У найбільш густозаселених районах світу великі міські агломерації поступово зростаються між собою, утворюючи мегаполіси. Особливо вони тяжіють до узбереж морів і великих озер. Наприклад, найбільший мегаполіс світу Токайдо виник на Тихоокеанському узбережжі Японії, де на сотні кілометрів від Токіо до Осаки й Кобе утворилося фактично одне величезне місто. У ньому живе понад 60 млн осіб, половина населення Японії. Другий величезний мегаполіс із населенням понад 40 млн жителів — Босваш — виник на північно-східному узбережжі США від Бостона до Вашингтона (мал. 4).
У жовтні 1964 р. мережа швидкісних залізничних ліній «Сінкансен», які здатні розвивати швидкість понад 300 км/год в умовах частих землетрусів і тайфунів (під час випробувань поїзди розвивали швидкість від 443 до 580 км/год), з'єднала міста Осака й Токіо. Перша лінія із 17 станціями мала протяжність 515 км. Поїзд долав цю відстань за дві з половиною години.
Значними мегаполісами світу є Чипітс (район Великих озер у США й Канаді від Чикаго до Пітсбурга), «Блакитний банан» у Європі, Ліверпуль — Лондон у Великій Британії, Сапсан, або Каліфорнійський, на західному узбережжі США від Сан-Франциско до Сан-Дієго, дельта Янцзи в Китаї, дельта Перлинної річки (Чжуцзян) на березі Південнокитайського моря.
Мал. 4. Найбільші мегаполіси світу.
«Світове місто» — місто, яке вважається важливим елементом економічної та політичної системи світу, має потужний економічний і культурний вплив не тільки на регіони його розташування, а й на інші ключові регіони Землі. Уперше цей термін було використано щодо міст Лондон, Нью-Йорк і Токіо в 90-х рр. XX ст. Сучасне світове місто — це не завжди столиця країни.
Назвіть країни, столицями яких є ці міста, знайдіть їх на карті в атласі.
У «світових містах» проводять міжнародні зустрічі й конференції, розміщуються штаб-квартири міжнародних організацій. Ці міста вирізняють певні риси: Токіо (37,4 млн осіб), Делі (28,5 млн осіб), Шанхай (25,5 млн осіб) — найбільшою кількістю населення; Токіо, Гуанчжоу, Сеул — потужністю міської агломерації; Токіо, Осака, Москва, Женева — високою вартістю життя; Дубай, Маямі, Амстердам, Торонто — кількістю іноземців; Токіо, Сеул, Нью-Йорк — пасажиропотоком; Шанхай, Лондон, Нью-Йорк — довжиною метрополітену; Атланта, Пекін, Лондон, Чикаго — потоком авіапасажирів; Москва, Лондон, Нью-Йорк, Гонконг — кількістю мільярдерів; Токіо, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго — обсягами надання послуг і виробництва товарів. Нині перелік світових міст складає понад 150. Найбільше їх на території США, ЄС, Індії та Китаю. За значенням їх умовно поділяють на три типи:
Альфа (44 міста), Бета (63 міста) і Гамма (110 міст). Рейтинг світових міст Альфа++ очолюють Лондон і Нью-Йорк.
Знайдіть на політичній карті «світові міста». У яких країнах вони розташовані?
Серед українських міст до групи «світових» належить лише Київ (70-те місце, тип Бета), а ознаки «світових міст» дедалі більше простежуються в таких містах, як Київ, Одеса, Львів і Харків.
«Світові міста» відіграють головну роль у формуванні сучасної глобальної економічної системи. Їх виокремлення пов’язане з прискоренням темпів глобалізації всіх сфер людської діяльності та різною роллю агломерацій в житті людства. Лондон, Нью-Йорк і Токіо найбільше підпадають під поняття «глобальні міста» — міста-організатори сучасного глобалізованого світу, де визначається стратегія розвитку людства.
3. ВІДМІННОСТІ В РІВНЯХ І ТЕМПАХ УРБАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ. Зараз процес урбанізації особливо яскраво проявляється в країнах, що розвиваються, адже в розвинених країнах він майже досяг свого найвищого рівня. Загалом уже понад 50% населення світу живе в містах. В Україні цей показник перевищив 70%, і найвищий він у Дніпропетровській області — понад 84%.
Найвищий рівень урбанізації характерний для країн Західної Європи, а в столицях Естонії, Латвії, Білорусі та Угорщини зосереджено від 20 до 50 % усього населення країн. Найшвидші темпи зростання кількості міст та міського населення характерні для Індії, Китаю, Мексики, Бразилії, Пакистану, Індонезії тощо.
Причинами швидких темпів урбанізації є концентрація промисловості в містах, розвиток у них медицини, науки та освіти, культурних і політичних функцій, поглиблення територіального поділу праці. Для урбанізації характерні швидкі темпи припливу до великих міст сільського населення в пошуках роботи, за культурно-побутовими та освітніми потребами (табл.).
В Україні урбанізація триває й зараз, незважаючи на зменшення загальної кількості населення. Україна має два міста загальнодержавного, 182 міста обласного та 276 міст районного значення. Два міста — Чорнобиль і Прип’ять — були залишені після аварії на ЧАЕС у 1986 р. через небезпечний рівень радіації.
Схід і південь країни, які на час розпаду СРСР уже мали високий рівень урбанізації, протягом двох останніх десятиліть демонстрували повільніші її темпи порівняно із заходом, де історично переважало сільське населення. У центральних регіонах темпи урбанізації виявилися вищими. На заході та в центрі сільське населення переселялося до міст швидше, тому відносна частка міського населення тут зросла.
Залежно від особливостей соціально-економічного розвитку території рівні й темпи урбанізації в країнах і регіонах світу дуже відрізняються. Чинник природних умов і ресурсів, визначальний в минулому, зараз відійшов на другий план. Зосередження підприємств, науково-дослідних установ, навчальних закладів, житлових масивів на одній території дає значний економічний ефект. Одні й ті самі інфраструктурні елементи (електро-, газо- і водопостачання), дороги, культурні й освітні будівлі використовуються одночасно багатьма підприємствами. Саме це робить міста більш конкурентоспроможними. Відбувається класична в суспільній географії економія коштів, ресурсів і праці за рахунок спільного використання інфраструктури.
За картою урбанізації населення України в атласі визначте регіони, де рівні урбанізації найвищі та найнижчі. Назвіть причини такого рівня урбанізації.
Спрогнозуйте урбанізаційні процеси в Україні в найближчі роки.
У багатьох країнах темпи урбанізації сповільнюються після того, як її рівень досягає 70%. Найвищий рівень урбанізації спостерігається у високорозвинених країнах ЄС: Бельгії (98%), Ісландії (94%), Нідерландах (91,5%). Високий рівень урбанізації в США (82%), Канаді (81,4%), Уругваї (95%), Аргентині (92%). В Азії найвищий рівень урбанізації мають Ізраїль (92%) і Катар (99%). У країнах
Таблиця
УМОВНІ РІВНІ УРБАНІЗАЦІЇ
Африки загалом найнижчий рівень урбанізації, але в деяких країнах спостерігаються її найвищі темпи. В Афганістані (25,5%), Індії (34%), В’єтнамі (36%) усе ще переважає сільське населення. У Китаї, незважаючи на формування потужних міських агломерацій, сільське населення становить 41%.
Поясніть, чому Китай залишається країною зі значною частиною сільського населення.
4. СУБУРБАНІЗАЦІЯ. ХИБНА УРБАНІЗАЦІЯ. Розширюючи власні межі, великі міста поглинають навколишню сільську місцевість, жителі якої залишають роботу в сільському господарстві й влаштовуються на промислові підприємства та у сферу обслуговування. Такий процес приєднання прилеглої до великих міст сільської місцевості називається субурбанізацією. Околиці міст перетворюються на «спальні» райони.
У країнах, що розвиваються, набула поширення так звана хибна урбанізація, коли зростання населення міста за рахунок сільських жителів відбувається швидше, ніж створюється відповідне інфраструктурне забезпечення нових містян. Через це, особливо в країнах із тропічним кліматом, виникають нетрі, де процвітають злочинність, наркоманія, хвороби. Усе частіше вони утворюються навколо великих міст Індії, Бразилії, Єгипту тощо.
СЛОВНИК
Субурбанізація — процес зростання та розвитку приміської зони великих міст унаслідок відпливу населення із самих міст.
Suburbanization is a process of growth and development of the suburban area of large cities, due to the outflow of population from the cities themselves.
ВИСНОВКИ
- Рівень та темпи урбанізації в різних країнах та регіонах світу суттєво відрізняються.
- Найбільший відсоток міських жителів мають економічно розвинені країни.
- Процес приєднання прилеглої до великих міст сільської місцевості називається субурбанізацією.
- У країнах, що розвиваються, набула поширення хибна урбанізація.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що територіальна концентрація господарських об'єктів і населення в містах дає значний економічний ефект.
- 2. Обґрунтуйте зниження темпів урбанізації за досягнення нею рівня в 70%.
- 3. Порівняйте рівень і темпи урбанізації в Україні та світі.
Коментарі (0)