Войти
Закрыть

Стан довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення

8 Клас

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ. Перетворювати та експлуатувати природу сучасної території України люди почали дуже давно. Сприятливий клімат України, багатство її природи сприяли швидкому збільшенню кількості людей на її території, які займалися землеробством і скотарством. Це спричинило спустошення природної рослинності й збіднення тваринного світу. Вплив людини на природу значно посилився за часів трипільської доби (близько IV ст. до н. е.). Почалося знищення лісів. У XVII—XIX ст. через активний промисловий розвиток (видобуток корисних копалин, виплавка металу, виробництво скла, дьогтю, смоли, поташу) лісистість України стала ще меншою. У другій половині XIX ст. було майже повністю розорано степи півдня країни. Нині в промисловому освоєнні в Україні перебуває близько 3 тис. родовищ корисних копалин, на базі яких працюють понад 2 тис. гірничодобувних та переробних підприємств. Обсяг залучення розвіданих запасів у розробку коливається від 40 до 100%. Аналіз товарної структури експорту України вказує на те, що близько 50 % його припадає на торгівлю мінеральною сировиною (сіль, сірка, руди, шлаки, зола, енергетичні матеріали й некоштовні метали) та виробами з неї (чорні метали, мідь, нікель, алюміній, свинець, цинк, олово)....
0 Переглянути

Природно-ресурсний потенціал і природно-заповідний фонд України

8 Клас

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ. Природно-ресурсний потенціал — важливий чинник розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси (земельні, водні, лісові, мінеральні тощо) і природні умови. За основну територіальну одиницю визначення природно-ресурсного потенціалу беруть адміністративні райони та області. Наприклад, для обчислення потенціалу земельних ресурсів України використано результати проведеної ще в 1988 р. загальної економічної оцінки всіх сільськогосподарських угідь Української РСР. За цими даними найменший потенціал земельних ресурсів має Закарпаття, а найбільший — Дніпропетровська область. За даними Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, вартість природних багатств України в цінах 2019 р. становить 3,58 трлн грн. Для України характерна їх надмірна експлуатація. За даними на мал. 1 проаналізуйте структуру природних багатств України та зробіть висновки. У територіальній структурі виділяють п’ять груп регіонів із різними показниками вартості природних багатств (мал. 2). Найбільш поширеним є визначення природно-ресурсного потенціалу як частини природних ресурсів Землі, що може бути залучена до господарської діяльності за наявних технічних і соціально-економічних можливостей суспільства та за умови збереження середовища життя людини. Проблеми раціонального використання природних ресурсів розглядаються в контексті раціонального природокористування. Україна має сприятливе в природно-ресурсному відношенні фізико-географічне положення, а різноманіттям і багатством мінеральної сировини може забезпечувати збалансований розвиток базових сфер промисловості й агропромислового комплексу. На її території розвідано 117 видів корисних копалин (близько 8,7 тис. промислово освоєних родовищ, 7,5% світових запасів вугілля, 15% залізних, 42,8% марганцевих руд). За запасами окремих корисних копалин Україна випереджає США, Німеччину, Канаду, Велику Британію, Японію, Південну Корею. Україна спроможна забезпечити свої потреби за рахунок власної сировини за умови дбайливого ставлення до надр....
0 Переглянути

Природні умови і ресурси Азовського моря

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АЗОВСЬКОГО МОРЯ. Азовське море омиває береги південно-східної частини нашої держави. За площею воно є одним із найменших на планеті, а за глибиною взагалі посідає останнє місце. Площа Азовського моря становить 39,1 тис. км2. Це приблизно дорівнює площі Нідерландів. Середня глибина Азовського моря — близько 7,4 м, а максимальна — 15 м. Фактично воно є мілководною затокою Чорного моря, з’єднаною з ним вузькою Керченською протокою завглибшки лише 4 м. Більша частина Азовського моря належить Україні. Береги Азовського моря слабо порізані довгими піщаними косами. Найвідомішими серед них є Арабатська Стрілка (довжина 115 км), Бердянська і Федотова коси. Найбільшими затоками вважаються Сиваш (мал. 1), Бердянська, Обитічна, Таганрозька. Найвідоміші лимани — Молочний і Утлюцький. Найбільшими річками, які впадають в Азовське море, є Дон і Кубань. Озеро Сиваш, або, як його ще називають, Гниле море, — це вузька затока на заході Азовського моря, складне поєднання води й суходолу. Запаси солі Сивашу становлять приблизно 200 млн т. Ропа озера (вода з розчиненими в ній солями) містить натрій, калій, магній, бромід магнію, сульфат магнію, хлористий магній та інші солі....
0 Переглянути

Природні умови і ресурси Чорного моря

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЧОРНОГО МОРЯ. Чорне море омиває Україну з півдня. Із Середземним морем воно з’єднується вузькими протоками. У Чорне море впадають одні з найбільших річок Європи — Дунай і Дніпро, що також, як і ізольованість, впливає на природні особливості цієї водойми. Які країни поділяють між собою води Чорного моря? Чорне море є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. В Україні воно омиває прилеглі території Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та Кримський півострів. До його вод також мають вихід Росія, Грузія, Болгарія, Румунія і Туреччина. Довжина берегової лінії в межах України становить 1540 км. Площа водної поверхні Чорного моря перевищує 422 тис. км2. Це трохи більше за площу такої європейської країни, як Швеція. Із заходу на схід море простягається на 1167 км. Найбільша його ширина — 624 км, найменша, від Південного берега Криму до Туреччини, — 263 км. На українській ділянці береги порізані затоками (Каламітська, Каркінітська, Одеська, Феодосійська, Ягорлицька). Існує й декілька лиманів. Серед них найвідомішими є Березанський, Бузький, Дніпровський, Дністровський, Куяльницький, Тилігульський, Хаджибейський. Тут багато бухт, які глибоко вдаються в суходіл. Це захищає їх від вітрових хвиль, а отже, робить зручними стоянками для кораблів....
0 Переглянути

Гірські ландшафти Кримських гір

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ГІР. Кримські гори, які займають близько 1 % території України, розташовані на крайньому півдні країни на Кримському півострові. Вони простяглися із заходу на схід на 180 км від мису Фіолент (поблизу Севастополя або мису Айя в околицях Балаклави) до мису Іллі (неподалік Феодосії). Із півночі на південь ширина гір становить 60 км. Саме географічне положення та геологічна історія цих гір визначають їхні природні особливості. Кримські гори з півночі обмежені степовою зоною, а з півдня — водами Чорного моря. Геологічно вони належать до західної частини великої Кримсько-Кавказької гірської країни (мал. 1). 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ ТЕРИТОРІЇ. Кримські гори молоді. Вони утворилися одночасно з Карпатами. Тут також тривають процеси горотворення, які супроводжуються землетрусами, іноді руйнівними. Ці гори складаються з трьох паралельних пасом: Головного, яке є найвищим і розташовано найпівденніше, Внутрішнього і Зовнішнього. Їхня будова асиметрична: північні схили пологі, південні — круті. Головне пасмо майже кілометровою стіною обривається в бік Чорного моря....
0 Переглянути

Гірські ландшафти Українських Карпат

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. До Українських Карпат, крім власне Карпатських гір, відносять Передкарпатську підвищену рівнину (Передкарпаття) та Закарпатську низовину (Закарпаття). Щоб позначити цю територію на контурній карті, достатньо провести лінію по Дністру або використати саму річку як розмежувальну лінію від кордонів із Польщею до кордонів із Молдовою. Українські Карпати — це частина гірської системи Карпат, розташована на заході України (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області). Довжина від Сяну до витоків Сучави становить 280 км, ширина — понад 100 км. Площа — більш ніж 24 тис. км2. Гірські хребти простягаються з північного заходу на південний схід. Вони розділені поздовжніми улоговинами й розмежовані глибокими поперечними долинами. За допомогою мал. 1 назвіть гірські хребти Українських Карпат, які послідовно змінюються в напрямку з південного заходу на північний схід. Із точки зору сучасного географічного районування Українські Карпати — це центральна частина Східних Карпат у межах сучасного державного кордону України. Вона включає східну частину Бескидів, Горгани, Чорногору та східну частину Вигорлат-Гутинського хребта, Рахівський масив і Чивчини. Термін «Українські Карпати» більше політико-ідеологічний, ніж географічний. Радянські політики почали його використовувати з вересня 1939 р. За допомогою знань з історії України поясніть, чому в радянській політиці з'явився термін «Українські Карпати»....
0 Переглянути

Дослідження, використання, значення та охорона рівнинних ландшафтів України

8 Клас

КОМПЛЕКСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНИХ ЗОН УКРАЇНСЬКИМИ ВЧЕНИМИ. Комплексні дослідження природних зон України здійснюються вже понад століття. Вони були започатковані ще в працях В. Докучаева, який детально описував природу українських степів. Саме тоді вчений висунув ідею єдності та взаємозв’язку всіх компонентів природи ландшафтів. Пізніше цю ідею розвинули Г. Танфільєв і Г. Висоцький. Зокрема Г. Висоцький зробив значний внесок у розробку принципів фізико-географічного районування. П. Тутковський і С. Рудницький започаткували комплексні фізико-географічні дослідження території України. У другій половині XX ст. ландшафтознавчі дослідження поєднувалися з розробкою принципів і методів фізико-географічного районування. Вони проводилися в найбільших університетах України та наукових установах Академії наук. У цьому напрямі працював і відомий географ-геоморфолог, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член-кореспондент ПАН України О. Маринич (мал. 1). Він відомий працями з фізичної географії Полісся, ландшафтознавства, фізико-географічного районування України тощо. У незалежній Україні вчені (М. Гродзинський, Г. Денисик, В. Пащенко, П. Шищенко, О. Топчієв, В. Гриневецький та інші) розробили нові напрями ландшафтознавства. У наш час у дослідженні природних зон України відбувається поєднання сучасних дистанційних методів дослідження з використанням ГІС-технологій. Розширюються польові дослідження, особливо антропогенних ландшафтів....
0 Переглянути

Степова зона

8 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ СТЕПОВОЇ ПРИРОДНОЇ ЗОНИ. Степова природна зона в Україні найбільша за площею та займає приблизно 40% території країни (мал. 1). Вона простяглася від межі з лісостепом до узбережжя Чорного й Азовського морів, від дельти Дунаю до відрогів Середньоросійської височини, від державного кордону з Молдовою і Румунією на південному заході до кордону з Росією на північному сході. Степи охоплюють більшу частину Кримського півострова до передгір’їв Кримських гір і поділяються на три природні підзони через відмінності температури, вологи та ґрунтово-рослинного покриву. 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ ТЕРИТОРІЇ. Геологічну основу степу складають Придобруджинський прогин, Причорноморська западина, південно-східна частина Українського щита, південна частина Дніпровсько-Донецької западини, південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву, Донецька складчаста споруда, Причорноморський прогин Скіфської плити. Між містами Дніпро й Запоріжжя річка Дніпро прорізає кристалічні породи Українського щита та поділяє його на дві частини, що лежать в основі: на лівому березі — Приазовську височину (найвища точка Бельмак-Могила — 324 м), а на правому — відроги Придніпровської височини. Обидві частини дуже розчленовані ярами, балками та долинами невеликих річок, які спрямовані до Азовського й Чорного морів завдяки напрямку похилу поверхні. У межах Причорноморської низовини поширені палеоген-неогенові (глини, вапняки, пісковики) та четвертинні відклади завтовшки до 10—25 м — леси — материнські гірські породи родючих чорноземів. За тематичними картами в атласі визначте, які форми рельєфу відповідають названим у тексті тектонічним структурам, установіть їхнє взаємне розташування. Рельєф, що відповідає цим тектонічним структурам, на більшій частині степової зони рівнинний, а у Придніпров’ї та Приазов’ї доволі одноманітний. Проте тут зустрічаються степові блюдця (поди), які за формою нагадують величезні тарілки. Це замкнуті й безстічні зниження майже ідеально круглої форми діаметром від десяти до кількох сотень метрів і завглибшки від кількох десятків сантиметрів до чотирьох метрів. Багато їх у басейні Сіверського Дінця, північно-західній частині Причорноморської низовини. Після танення снігів, злив та інтенсивного зрошування тут утворюються невеликі тимчасові озера. Природу цього загадкового явища до кінця не вивчено....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 120
Назад

Навігація