Гірські ландшафти Кримських гір
- 20-01-2022, 23:26
- 378
8 Клас , Географія 8 клас Масляк, Капіруліна 2021 (поглиблене вивчення)
§ 55. Гірські ландшафти Кримських гір
Пригадайте, яка рослинність характерна для зони субтропічного середземноморського поясу Європи.
1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ГІР. Кримські гори, які займають близько 1 % території України, розташовані на крайньому півдні країни на Кримському півострові. Вони простяглися із заходу на схід на 180 км від мису Фіолент (поблизу Севастополя або мису Айя в околицях Балаклави) до мису Іллі (неподалік Феодосії). Із півночі на південь ширина гір становить 60 км. Саме географічне положення та геологічна історія цих гір визначають їхні природні особливості. Кримські гори з півночі обмежені степовою зоною, а з півдня — водами Чорного моря. Геологічно вони належать до західної частини великої Кримсько-Кавказької гірської країни (мал. 1).
2. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ ТЕРИТОРІЇ. Кримські гори молоді. Вони утворилися одночасно з Карпатами. Тут також тривають процеси горотворення, які супроводжуються землетрусами, іноді руйнівними.
Ці гори складаються з трьох паралельних пасом: Головного, яке є найвищим і розташовано найпівденніше, Внутрішнього і Зовнішнього. Їхня будова асиметрична: північні схили пологі, південні — круті. Головне пасмо майже кілометровою стіною обривається в бік Чорного моря.
Мал. 1. Кримські гори.
СЛОВНИК
Денудація — сукупність процесів руйнування гірських порід водою, вітром, льодовиками тощо і перенесення продуктів руйнування до нижчих ділянок (рівнів) земної поверхні.
Denudation — a set of processes of destruction of rocks by water, wind, glaciers, etc. and the transfer of destruction products to the lower parts (levels) of the earth's surface.
За допомогою мал. 1 визначте середні висоти кожного із цих трьох паралельних пасом.
Кримські гори складені юрськими та тріасовими породами: пісковиками, сланцями, вапняками. Головне пасмо утворене тектонічними рухами земної поверхні та руслами річок. Воно розбите на окремі гірські масиви: Ай-Петрі, Бабуган-Яйла, Ялтинська Яйла, Демерджі, Чатирдаг, Карабі-Яйла, які височіють над Південним берегом Криму в середньому на 800 м (мал. 2).
Мал. 2. Гірські масиви Криму: а) Демерджі; б) Ай-Петрі.
У формуванні рельєфу Кримських гір основна роль належить тектонічним і денудаційним процесам. У районі Бахчисарая ними утворені долини, каньйони та своєрідні гори-останці: Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Мангуп-Кале тощо. На Південному березі Криму трапляються вулканічні породи. Вони утворюють масив Карадаг, гори Аюдаг, Кастель тощо. У приморській зоні хвилі інтенсивно розмивають пухкі породи, зносячи їх у море. Тому берегова смуга міст і пляжі курортів постійно змінюються. Від руйнування береги захищають гідротехнічними спорудами. Будують підпірні стіни, що запобігають зсувам, а також бони й хвилеломи, що зменшують руйнівну силу морських хвиль.
3. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ КРИМСЬКИХ ГІР. Клімат Кримських гір у різних їх частинах доволі сильно відрізняється. Так, у Кримській передгірній лісостеповій області, яка охоплює Зовнішнє й Внутрішнє пасма, у північній частині гір річна сума опадів становить близько 550 мм. Влітку середні температури досягають +22...+24 °С, взимку — до -2 °С. Коефіцієнт зволоження наближається до 1.
Зовсім інший клімат на Головному пасмі. За рік тут випадає до 1000 мм (на заході) і до 600—700 мм (на сході) опадів. Приблизно 50—60% вологи осідає у вигляді снігу в зимовий період. На висогогірних безлісих яйлах клімат доволі прохолодний. Середні температури липня — +15...+16 °С, січня — -4 °С. Коефіцієнт зволоження — понад 1. Надлишок вологи розтікається струмками й річками та просочується через водопроникні породи в глиб гірського масиву, утворюючи численні підземні печери.
Кримська південнобережна субтропічна середземноморська область є найтеплішою природною областю України. Середні температури липня становлять +23,5...+24 °С, січня — +2...+4 °С. Це єдина частина України, де температури найхолоднішого місяця року є додатними. Річна кількість опадів становить від 577 мм біля Ялти до 323 мм біля Судака. Коефіцієнт зволоження — менше 1.
4. ҐРУНТИ КРИМСЬКИХ ГІР. У різних частинах Кримських гір ґрунти різняться. У Кримській передгірній лісостеповій області дерново-карбонатні ґрунти чергуються з чорноземами.
Пригадайте, під якою рослинністю формуються дерново-карбонатні та чорноземні ґрунти.
Область Головного гірсько-лучно-лісового пасма має різноманітні ландшафти. На північному схилі під дубовими лісами утворилися бурі гірські ґрунти. На висоті 800 м і вище сформувалися бурі гірсько-лісові й дерново-буроземні ґрунти. Верхній ландшафтний пояс Головного пасма на гірсько-лучних чорноземоподібних ґрунтах і гірських чорноземах утворюють гірсько-лучні степи.
На південному схилі Кримських гір широколисті ландшафти утворюють низькогірний ярус із дуба пухнастого й скельного на бурих гірських лісових ґрунтах.
Кримська південнобережна субтропічна середземноморська область має ширину від 2 до 8 км. Тут колись переважали сухі ліси й чагарники, які в умовах недостатнього зволоження й теплого клімату сформували своєрідні коричневі ґрунти.
5. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ КРИМСЬКИХ ГІР. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ. Загалом рослинність і тваринний світ Кримських гір дуже відрізняються. На півночі в передгір’ї були поширені лучні степи, чагарники й низькорослі дубові ліси, на що нині вказують відповідні ґрунти. Починаючи приблизно із 400—500 м, на північних схилах гір колись повністю панували ліси з пухнастого й скельного дуба. Із висоти 700—800 м діброви змінюють грабові й букові ліси. На висоті 1000 м і вище на межі з яйлинським поясом розкинулося приземисте букове криволісся. Верхній ландшафтний пояс Головного пасма утворюють гірськолучні степи.
За даними мал. 5 (с. 176) охарактеризуйте вертикальну поясність Кримських гір.
Мал. 3. Нікітський ботанічний сад навесні.
На сухих південних схилах Головного пасма на кам’янистих урвищах поширені напівчагарники. У карстових лійках та улоговинах росте бук, на скелястих кручах зустрічається тис ягідний. Тут також ростуть дуби пухнастий і скельний та бук.
Рослинність Кримських гір є найбагатшою в Україні й налічує понад 3 тис. видів рослин. Із них близько 240 видів є ендеміками Криму (кизильник кримський, підсніжник складчастий тощо) й одночасно реліктами (тис ягідний, сосна кримська). Саме в Криму існує найбільша кількість ендемічних рослин і тварин.
На Південному березі Криму в минулому панували дуб пухнастий, ялівець деревоподібний, фісташка дика, суничне дерево, скумпія, плющ, ломиніс тощо. На багатьох площах природна рослинність замінена парковою, рослинами, завезеними з різних частин світу. Тут прижилися кипарис, азалія, лавр, інжир, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна, секвоя тощо.
Тваринний світ Кримських гір також доволі багатий і різноманітний. У гірських лісах знайшли притулок кабан, козуля, благородний олень, білка, куниця кам’яна, борсук. У печерах живуть кажани. Звичайними є такі птахи, як чорні дрозди, вівчарики, зяблики, сойки, яструби, канюки, сови. Рідкісними птахами Кримських гір є орли-могильники й чорні грифи. В ущелинах серед каміння та в лісах можна зустріти плазунів: полоза леопардового, мідянку, жовтобрюха, гекона кримського. До членистоногих належать сколопендра, фаланга, скорпіон.
У Кримських горах чітко проявляється вертикальна поясність. Передгірний пояс із підняттям угору представлений степовими, лісостеповими і широколисто-степовими ландшафтами. Потім іде низькогірний пояс (від 450 до 1000 м). На північному боці поширені дубово-лучні ландшафти, а з південного боку, тобто від чорноморського узбережжя, середземноморські ландшафти з дуба пухнастого й скельного, сосни кримської, а також грабово-букових лісів.
Середньогірський пояс (1000—1300 м) зайнятий широколисто-лісовими і хвойно-широколистими лісами. Ще вище розташовані яйлинські гірсько-лучні ландшафти з чагарниковою і трав’яною рослинністю.
6. ЗМІНА ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ КРИМСЬКИХ ГІР. Природа Кримських гір дуже змінена людиною через її активну діяльність. Видобуток гірничо-будівельної сировини здійснюється тут переважно відкритим способом, що руйнує природне середовище.
У Кримських горах зосереджено близько 120 природоохоронних об’єктів. Найвідомішими з них є заповідники Карадазький, «Мис Мартьян», Ялтинський гірсько-лісовий, Кримське заповідно-мисливське господарство, заказники «Великий каньйон Криму», «Новий Світ» тощо. Під захистом перебувають пам’ятки природи (Демерджі-Яйла, гора Кішка тощо).
До визначних пам’яток садово-паркового мистецтва належать Лівадійський, Масандрівський, Гурзуфський, Фороський, Місхорський парки. Найбільшою науковою установою з акліматизації тропічних і субтропічних рослин є Нікітський ботанічний сад (мал. 3).
Більшість парків Південного берега Криму створені в пейзажному стилі, який максимально враховує навколишні природні ландшафти. Ці парки — неймовірне поєднання рослин з усієї планети. Тут ростуть кавове дерево, кедр гімалайський, ліванський і атласький, італійська сосна пінія, магнолія крупноквіткова, секвоядендрон, пальми, кипариси тощо.
ВИСНОВКИ
- Схили Кримських гір є асиметричними.
- У формуванні рельєфу Кримських гір основна роль належить тектонічним і денудаційним процесам. Вулканічні ландшафти типові для масиву Карадаг.
- Рослинність Кримських гір є найбагатшою в Україні.
- У Криму багато визначних пам'яток садово-паркового мистецтва.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що клімат Південного берега Криму не є суто середземноморським.
- 2. Обґрунтуйте своєрідність природи Кримської південнобережної області.
- 3. Спрогнозуйте природні зміни в Криму через глобальне потепління.
- 4. Порівняйте природу Криму і Карпат.
- 5. Складіть опис одного з природних парків Криму.
- 6. Проаналізуйте причини різкого погіршення екологічної ситуації в Криму.
Коментарі (0)