Світове значення машинобудування
- 12-01-2022, 16:58
- 481
9 Клас , Географія 9 клас Надтока, Топузов
§ 30. СВІТОВЕ ЗНАЧЕННЯ МАШИНОБУДУВАННЯ
• Доведіть, що машинобудування є чи не найважливішим видом економічної діяльності.
ЗНАЧЕННЯ МАШИНОБУДУВАННЯ. Роль машинобудування у світі стрімко зростає. Адже завдяки цьому виду економічної діяльності створюються нові прогресивні технології. Деякі з них змінюють «промислове обличчя» світу. Так було з появою першого пароплава, літака, комп’ютера. Нині розпочинається ера робототехніки, яка знову може змінити хід розвитку світової промисловості. Крім цього, машинобудування є певним показником рівня економічного розвитку країни. Наприклад, у Японії частка продукції машинобудування в експорті досягає 64 %, у США й Німеччині — 48 %, Швеції — 44 %, Канаді — 42 %, у Франції, Великій Британії та Швейцарії — понад 30 %. На розвинені країни загалом припадає понад 80 % світового експорту машин й устаткування. У широкій номенклатурі машинобудівної продукції в розвинених країнах ключова роль належить авіаракетно-космічній промисловості, мікроелектроніці, робототехніці, атомно-енергетичній техніці, верстато- й автомобілебудуванню (мал. 137). У машинобудуванні останніми роками триває процес інтернаціоналізації виробництва, впроваджуються гнучкі автоматизовані системи та технології автоматизованого проектування.
Картографічний навігатор
Мал. 137. Карта «Машинобудування світу
Уважно вивчіть карту (мал. 137) та виокремте найбільші машинобудівні райони світу.
Пригадайте з курсу історії, як і коли в різних частинах світу розпочався процес індустріалізації. Якими були його передумови?
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ РІВНЕМ ЕКОНОМІКИ Й РОЗВИТКОМ МАШИНОБУДУВАННЯ. У країнах Західної Європи раніше, ніж в інших регіонах світу, розпочався процес індустріалізації. Тут швидко відбувся перехід від ремесла до мануфактури, здійснилися промисловий переворот і докорінна індустріалізація економіки. Це зумовило провідні позиції країн Європи, а потім США та Японії в царині технології, підвищило конкурентоспроможність продукції за рахунок її здешевлення за одночасного поліпшення якості. Розпочалася торгово-економічна експансія цих країн, що сприяло зміцненню їхнього економічного потенціалу й дало імпульс для подальшого випереджувального розвитку. Нині розрив у продукуванні національного доходу між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, сягає 12 разів і вже протягом кількох десятиріч не знижується.
Мал. 138. Перший електромобіль у світі розробив німецький винахідник Андреас Флокен у 1888 р.
Boeing (США)
Airbus (ЄС)
Rolls-Royce (Велика Британія)
Мал. 139. Провідні авіабудівні компанії світу
У другій половині XX ст. країни, що розвиваються, зробили ривок в індустріалізації, таким чином повторивши з певним відставанням подоланий розвиненими країнами шлях. Передусім це стосувалося легкої й харчової промисловості, видобування корисних копалин і лише в окремих випадках виробництва сільгоспмашин, транспортних засобів, побутової електротехніки, мінеральних добрив. Найвища стадія — випуск обладнання, верстатів, електроніки (Індія, Малайзія, Індонезія тощо). Але доки країни, що розвиваються, піднімаються на черговий щабель, економічно розвинені держави збільшують відрив. Тому проблема зближення рівнів економічного розвитку не така проста, як здається. І машинобудування в ній відіграє важливу, якщо не вирішальну, роль. Поява країн нової індустріалізації — Республіка Корея, Тайвань, Сингапур, Бразилія, Мексика, Аргентина — зумовлена передусім формуванням потужного машинобудування їхніми національними економіками. Стрімке зростання китайської економіки також розпочалося завдяки прогресу машинобудування в цій країні.
Попри це, рівень машинобудування в розвинених країнах є значно вищим, ніж в інших регіонах. Це й обумовлює наявність у світовій економіці трьох основних його центрів:
•Західноєвропейського;
• Північноамериканського;
• Азійсько-Тихоокеанського.
Для розв’язання проблеми вирівнювання рівня розвитку машинобудування в різних регіонах світу не досить нарощувати, як це здебільшого робиться, виробничі потужності в країнах, що розвиваються. Тут потрібна не лише звичайна допомога заможніших держав, а й «взаємопроникнення» економік, інтернаціоналізація світового господарства. Тому проблема розвитку світового машинобудування є однією з важливих у світовій економіці.
Розміщення машинобудування досить точно відображає розташування великих міст, міських агломерацій і мегаполісів. Так, у США найбільші машинобудівні райони сформувалися на північному сході (мегаполіс Босваш) та в Каліфорнії (мегаполіс Сан-Сан), у Великій Британії — навколо Лондона, у Франції — навколо Парижа. Японський мегаполіс Токайдо також є машинобудівним районом світового значення.
Таке розташування в зоні високоурбанізованих територій дає змогу підвищити ефективність виробництва за рахунок спеціалізації й кооперування підприємств на невеликій площі, використання спільної інфраструктури, економії на транспортних витратах тощо.
НАЙПОТУЖНІШІ МАШИНОБУДІВНИКИ. Виробництво певних видів продукції машинобудування визначає наявність у тій чи іншій країні певної технології.
Однією зі складних і таких, що трапляється в обмеженій кількості країн, є технологія авіабудування. Нею володіють Бразилія, Велика Британія, Італія, Канада,
Китай, Німеччина, Росія, США, Чехія, Франція, Україна, Японія. До найбільших виробників літаків належать такі компанії, як Воеing (США) та Airbus (Європейський Союз), а одним з найбільших виробників авіаційних двигунів є Rolls-Royce (Велика Британія).
Виробництво автомобілів що не рік зростає. Наприклад, у 2014 р. у світі було складено 89,7 млн автомобілів. Найбільше їх виробляють на підприємствах Бразилії, Індії, Китаю, Мексики, Німеччини, Південної Кореї, США, Японії. Лідерами в автомобілебудуванні є концерни General Motors (США), Toyota (Японія), Volkswagen Group (Німеччина) (мал. 140). Нині спостерігається зростання активності автовиробників Південної Кореї, а в першому десятиріччі ХХІ ст. найбільшими темпами розвивалось автомобілебудування Китаю. У виробництві автомобілів задіяно близько 8,3 млн осіб по всьому світу.
Мал. 140. Складання автомобіля на заводі Volkswagen (Німеччина)
Поміркуйте, яким чином Японії вдалося досягти значних успіхів у виробництві автомобілів (мал. 141).
Мал. 141. Марки японських автомобілів
В історії розвитку світового суднобудування відзначаються чіткі періоди зростання й спаду виробництва. Найбільший спад спостерігався в 70-80-х роках ХХ ст. Натомість у 2000-2005 рр. відбувся приріст світових суднобудівних потужностей на 16-25 % щороку.
При розміщенні суднобудівних підприємств у світі здебільшого орієнтуються на такі чинники: природний (наявність корисних копалин і матеріальних ресурсів); демографічний (трудові ресурси); близькість ринків збуту. Важливу роль у розвитку цього виду економічної діяльності відіграє науково-технічний прогрес, спрямований на вдосконалення і впровадження нових способів енерго- й матеріалоощадного виробництва, вдосконаленння й підвищення надійності судноплавного транспорту.
Нині світове суднобудування за обсягами виробництва продукції перебуває на найвищому рівні за останні 20 років. Чимало країн здійснюють реконструкцію своїх корабелень із застосуванням сучасних технологій і програмно-обчислювальних засобів. Визначилася спеціалізація з виробництва суден: Європа — пасажирські та круїзні судна, Китай — танкери, навалювальні судна, Польща — контейнеровози. Найкращих результатів в замовленні й спорудженні суден досягають великі концерни, що успішно діють у Німеччині, США, Японії, Південній Кореї, Китаї, Польщі. Основними типами суден є танкери, щорічний приріст тоннажу яких на найближче десятиріччя оцінюється не менш як 2 %.
Останніми роками судноверфі з Азії виграють 86 % замовлень на спорудження вантажних суден. Ці замовлення були поділені в основному між Південною Кореєю (43 %), Японією (33 %) і Китаєм (10 %). А європейців майже витиснули з цього ринку — їм дісталося лише 4 % замовлень. Таким чином, лише за три десятки років понад 4/5 усього світового суднобудування перемістилося на Схід.
Кожна машинобудівна країна має свій верстатний парк, представлений масою робочого устаткування, що постійно оновлюють внаслідок фізичної спрацьованості й морального старіння. У Японії верстатний парк повністю оновлюється за сім років. Найбільший верстатний парк у світі мають США — 4,8 млн одиниць, у Японії працюють 2 млн верстатів, Німеччині — 1,8 млн, у Великій Британії — 1,1 млн.
Сумарне виробництво верстатів у світі становить 1 млн 200 тис. штук на рік. Трохи більше половини цієї кількості припадає на п’ять країн — Італію, Китай, Німеччину, США та Японію. До «світової десятки» світових виробників входять також Велика Британія, Польща, Росія, Чехія, Швейцарія. Значні обсяги виробництва мають Бразилія, Індія, Румунія, Південна Корея, Тайвань, Україна.
Мал. 142. Промисловий робот KUKA на автомобільному виробництві
Підготуйте короткий виступ про використання промислових роботів.
ЕКОНОМвсесвіт
Наступні 50 років, імовірно, будуть початком ери роботів. Їх сьогодні використовують у складних та небезпечних виробництвах (мал. 142, 143). Вони забезпечують чітку роботу багатьох машинобудівних підприємств, потрібні в генетиці, молекулярній біології тощо. Роботи можуть безпосередньо виконувати команди оператора, працювати за заздалегідь складеною програмою або дотримуватися набору загальних вказівок з використанням технології штучного інтелекту. Це дає змогу полегшити або зовсім замінити людську працю на виробництві, у будівництві, під час роботи з вантажами, шкідливими матеріалами, а також в інших складних або небезпечних для людини умовах. Окремим видом роботів є нанороботи завбільшки як молекула (менше 10 нм), що мають функції руху, обробки й передачі інформації, виконання програм. Нанороботи здатні до створення своїх копій, тобто самовідтворення. Дізнайтесь про розвиток робототехніки й нанотехнології в Україні.
Виробництво комп’ютерної техніки потребує наявності великої кількості висококваліфікованих кадрів. Тому ця промисловість розвивається лише в окремих країнах, а виробників цієї продукції можна буквально перелічити на пальцях. На першому місці Hewlett-Packard(США) із часткою 18,8 %, на другому — Acer (Тайвань) — 12,7 %, на третьому — Dell (США) — 11,6 %, на четвертому — Lenovo (Китай) — 10,1 %, на п’ятому Toshiba (Японія) — 5,7 %. Решта виробників мають набагато менші частки, хоча на них загалом припадає сегмент 41,1 %. Проте цей рейтинг доволі умовний, тому що насправді комплектуючі до кожного з комп’ютерів будь-якої фірми виготовляє обмежена кількість виробників. Ринок виробництва «серця» комп’ютерів — центрального процесора та системних (материнських) плат — монополізований. На ринку процесорів лідирують американські Intel (частка ринку 81,8 %) та AMD (10,4 %). Виробництво комп’ютерної техніки залежить від інформаційних технологій. Вони найліпше розвиваються у трьох країнах, у яких не підлягають оподаткуванню: США, Японія, Індія.
За даними Міжнародної федерації робототехніки (IFR), продаж промислових роботів у світі встановив новий рекорд у 2014 р., уперше перевищивши 200 тис., а зростання порівняно з попереднім роком становило 27 %. Найвищий показник використання робототехніки наявний в автомобілебудуванні та виробництві електроніки (мал. 142, 143). Нові максимуми зафіксовані в усіх регіонах, при цьому в Азії було продано близько 140 тис. промислових роботів. Лідерами з їх виробництва є Китай, Південна Корея, США, Японія та Німеччина.
Робот-робітник
Робот-прибиральник
Мал. 143. Роботизовані помічники людини
ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК
1. У світі є три основні центри машинобудування: Західноєвропейський, Північноамериканський, Азійсько-Тихоокеанський.
2. Від стану машинобудування залежить рівень упровадження технологій у країні.
3. У 2014 р. у світі випущено 89,7 млн автомобілів.
ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ
1. Поміркуйте, чи є відмінність між чинниками розміщення суднобудування й автомобілебудування.
2. Схарактеризуйте особливості розміщення авіабудування у світі.
3. Назвіть найбільших виробників верстатів у світі.
4. Поясніть, чому виробництво комп’ютерної та робототехніки зосереджене лише в кількох країнах.
5. Схарактеризуйте світовий ринок комп’ютерів та назвіть його лідерів.
Коментарі (0)