Глобальні проблеми людства та причини їх виникнення
- 12-01-2022, 20:16
- 382
9 Клас , Географія 9 клас Гілецький
§ 45. Глобальні проблеми людства та причини їх виникнення
СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ
1. Що вам відомо про глобальні проблеми людства?
2. Яка наука цілеспрямовано займається вивченням глобальних проблем?
3. Які глобальні проблеми людства проявилися в Україні?
4. Що таке конверсія?
1. Поняття про глобальні проблеми людства, причини їх виникнення
У другій половині XX ст. перед людством постали проблеми, які науковці визначають як глобальні (від франц. global — загальний, всесвітній). Це проблеми, які стосуються не лише однієї окремо взятої держави, а всіх країн світу або великої групи. Відповідно і для їх розв’язання необхідно докласти зусиль усьому світовому співтовариству.
Усі глобальні проблеми людства можна умовно об’єднати у дві групи. До першої групи ми зараховуємо ті, що стосуються загострення взаємовідносин усередині людської спільноти. Передусім це проблеми війни і миру; тероризму; демографічна та продовольча; подолання відсталості країн, що розвиваються. До другої групи належать глобальні проблеми, які є результатом кризи взаємовідносин між суспільством і природою. Основні серед них — екологічна, сировинна та енергетична.
Отже, глобальні проблеми стосуються майже всіх сфер життя людства. Тому на сучасному етапі головним завданням є усвідомлення кожною людиною сутності глобальних проблем, необхідності здійснення певних кроків, спрямованих на їх розв’язання.
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...
Вчений Костянтин Ціолковський висловив цікаву думку щодо розвитку людства: «Усе у Всесвіті народжується, досягає зрілості, старіє та руйнується. Те ж саме стосується людини й людства.
І все питання лише в тому, на якій із перелічених стадій перебуває нині людство. Якщо воно не зуміє подолати силу тяжіння та не вийде за межі земного простору, то, може, уже близько "старіння", "смерть" людства. Але якщо попереду життя у Всесвіті, то нинішня стадія — це дитинство, а Земля є лише колискою людства».
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...
Дослідженням глобальних проблем людства займається окрема наука, яка виникла на стику географії, економіки, біології, математики, політології, соціології, — глобалістика. Значний внесок у формування її основ зробив український вчений Володимир Вернадський. Він визначив тенденцію перетворення антропосфери в ноосферу, тобто сферу панування людського розуму. Однак людству необхідно докласти ще багато зусиль, щоб вийти на такий високий ступінь розвитку світової цивілізації.
Мал. 1. Порятунок людей після бомбардування сирійського міста Алеппо (2016 р.).
2. Проблема війни і миру. Проблема тероризму
Необхідність збереження миру на Землі та відвернення загрози виникнення ядерної війни залишається головною глобальною проблемою, хоча вона дещо втратила колишню гостроту (мал. 1). Ця тенденція пояснюється закінченням «холодної війни» наприкінці 1980-х рр., реальним скороченням збройних сил, озброєнь і витрат на них у країнах, які були основними супротивниками в колишньому протистоянні. Багато з них провели конверсію (переорієнтацію на виробництво мирної продукції) своїх військово-промислових комплексів, первинні витрати на які часто перевищували витрати на гонку озброєнь.
П’ять держав сьогодні є офіційними членами так званого «ядерного клубу» — США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай. Неофіційно в його рядах перебуває Ізраїль. У 1998 р. Індія та Пакистан випробували ядерну зброю. Сьогодні до цих восьми ядерних країн приєдналася КНДР. Тобто відбувається своєрідне «розповзання» ядерної зброї. Особливо великий ядерний потенціал мають США та Росія — у кожній із цих держав є понад 4 тис. ядерних боєголовок. Це вдвічі більше, ніж арсенал ядерної зброї у всіх інших країнах разом узятих.
Створення так званих без’ядерних зон є одним із засобів часткового розв’язання проблем ядерної зброї. Однак скорочення ядерних арсеналів у масштабах світу поки що не відбувається.
У питанні збереження миру й відвернення загрози світової війни показовим для інших є приклад України. У часи існування СРСР значна частина промислових підприємств радянської України (особливо машинобудування, хімічної промисловості), науково-дослідних інститутів працювали над виробництвом і вдосконаленням зброї. На території України був сконцентрований четвертий за обсягом ядерний потенціал серед країн світу. Після прийняття Декларації про державний суверенітет уряд узяв курс на вивезення ядерної зброї за межі нашої Батьківщини.
Зараз на території України немає жодної ядерної бомби або ракети, за підтримки світової спільноти поступово були ліквідовані пускові шахти для ракет (мал. 2). У результаті конверсії значно скоротилися обсяги продукції військово-промислового комплексу. Однак світ влаштований так, що жодна відносно велика держава не може сьогодні відмовитися від виробництва зброї, утримання армії.
Дуже велику небезпеку в наші дні становить проблема міжнародного тероризму, яка може спровокувати різні конфлікти (терористичний акт у США у вересні 2001 р. певним чином зумовив військові дії проти терористичної організації «Аль-Каїда» в Афганістані). Тероризм може бути як державним, так й індивідуально-груповим. Однак тероризм різних типів зазвичай спрямований або на підтримку існуючого в державі ладу, або на його повалення.
Мал. 2. Шахтно-пускова установка демонтованої ракети з ядерною боєголовкою в Україні.
3. Екологічна проблема
Однією з найважливіших глобальних проблем щодо взаємодії людини з природою вважають екологічну проблему. У другій половині XX ст. «відносини» між суспільством і природою набули особливо великих масштабів. «Тиск» суспільства на природу в результаті збільшення кількості населення, розвитку процесів урбанізації, індустріалізації, інтенсифікації сільського господарства ще більше зріс. Одночасно відбулося помітне погіршення стану природного середовища. У багатьох країнах і регіонах світу негативний антропогенний вплив на довкілля призвів до стану екологічної кризи, для подолання якої недостатньо зусиль окремих держав. Тому є всі підстави вважати проблему охорони довкілля глобальною.
Мал. 3. Великі площі суцільних рубок лісів на острові Суматра в Індонезії.
Умовно проблему погіршення стану довкілля (глобальної екосистеми) можна розділити на дві складові частини: 1) деградація природного середовища в результаті нераціонального природокористування; 2) забруднення довкілля відходами людської діяльності. Прикладами першого можна вважати обезліснення території суходолу та виснаження земельних ресурсів. Площа лісів за останні 200 років скоротилася на 65 % і зараз щорічно зменшується на 20 тис. км2 (мал. 3).
Забруднення географічного середовища — це небажана зміна його властивостей у результаті антропогенного (техногенного) надходження різних речовин і сполук. Кількість цих відходів за останні 30 років виросла з 50 до понад 125 млрд т, що почало загрожувати існуванню людської цивілізації. Техногенне забруднення тією чи іншою мірою стосується всіх компонентів природного середовища, а через них позначається на здоров’ї людини. Багато техногенних домішок в атмосфері, потрапляючи в організм людини безпосередньо через органи дихання, шкіру, а також через воду та їжу, вражають дихальні шляхи, серцево-судинну й нервову системи та інші органи.
Забруднення літосфери, передусім ґрунтового покриву, пов’язане з надходженням у неї металів, радіоактивних речовин, добрив, отрутохімікатів, розробкою родовищ корисних копалин. Зараз тільки 5—10 % усієї сировини, що видобувається й заготовлюється, переходить у кінцеву продукцію, а 90—95 % її в процесі переробки перетворюється на прямі відходи. Для міст, особливо великих, актуальною є проблема твердих відходів (сміття), загальний обсяг яких у світі становить 10—12 млрд т за рік.
Забруднення атмосфери відбувається насамперед у результаті згоряння мінерального палива. Головні забруднювачі атмосфери — оксид вуглецю (175 млн т), оксиди сірки (100 млн т), азоту (70 млн т), радіоактивні сполуки. Майже 2/3 усіх світових викидів в атмосферу припадає на розвинені країни. Із викидами сірчистого газу пов’язане утворення так званих кислотних дощів, що завдають великої шкоди рослинному і тваринному світу, руйнують будівлі, пам’ятки архітектури. Кислотні дощі найбільш поширені в Європі й Північній Америці. Однією з причин глобального потепління вважають викиди в нижні шари атмосфери парникових газів, насамперед діоксиду вуглецю й метану.
Забруднення гідросфери відбувається передусім у результаті скидання промислових, сільськогосподарських і побутових стічних вод, загальний об’єм яких у світі вже досяг 1800 млрд м3 за рік. Використання водних ресурсів для очищення стічних вод стало найбільшою статтею витрат. Це стосується насамперед Азії, Північної Америки та Європи, на які припадає близько 90 % усього світового скидання стічних вод. Дуже великої шкоди завдає нафтове забруднення вод.
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...
За підрахунками вчених, у результаті нераціонального землекористування людство вже втратило майже 2 млрд га колись продуктивних земель, що значно більше від усієї сучасної площі ріллі. Сьогодні внаслідок процесів деградації ґрунтів щорічно зі світового сільськогосподарського обігу вибуває близько 7 млн га родючих земель. Процес деградації ґрунтів особливо активізується в посушливих районах, що займають близько 6 млн км2, і найбільшою мірою характерний для Азії та Африки (опустелювання, вирубування лісів і нераціональне зрошуване землеробство).
Мал. 4. Гасіння пожежі на японській атомній станції «Фукусіма-1» у 2011 р.
Один із найголовніших наслідків екологічної кризи на планеті — збіднення її генофонду, зменшення біологічного різноманіття на Землі. Це відбувається через руйнування середовища існування рослин і тварин, надмірну експлуатацію сільськогосподарських ресурсів, забруднення довкілля. За підрахунками американських вчених, за останні 200 років на Землі зникло близько 900 тис. видів рослин і тварин. У другій половині XX ст. процес скорочення генофонду різко прискорився.
До найнебезпечніших форм забруднення середовища належить радіоактивне забруднення. Незважаючи на визначні успіхи в боротьбі за обмеження випробувань ядерної зброї, окремі країни, як відомо, продовжують їх у відкритому середовищі, створюючи небезпеку широкого рознесення радіоактивних елементів через атмосферу. Розвиток атомної енергетики також створює серйозні проблеми. Підтвердженням такого висновку є аварії на Чорнобильській АЕС та АЕС «Фукусіма-1» (мал. 4), а також проблема утилізації радіоактивних відходів, які залишаються в процесі роботи АЕС. Швидко нейтралізувати або знищити їх неможливо. Завдання зводиться до надійної консервації цих відходів, що потребує значних площ і спеціальних заходів для запобігання витоку радіації.
Усі ці факти свідчать про деградацію глобальної екосистеми й наростання глобальної екологічної кризи. їхні соціальні наслідки вже тепер виявляються в нестачі продовольства, зростанні захворюваності, розширенні екологічних міграцій.
Розв’язання екологічних проблем можливе за допомогою трьох шляхів: 1) створення різних очисних споруд, знищення й переробка сміття тощо; 2) створення та застосування природоохоронних («чистих») технологій виробництва; 3) раціональне розміщення «брудних» виробництв. Найважливішим серед них є другий шлях, оскільки він спрямований на запобігання забрудненню довкілля.
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...
Особливе місце серед глобальних проблем займає проблема забруднення Світового океану. Океан концентрує відходи виробництва, що виносяться річками, а також потрапляють з атмосферними опадами. Крім того, безпосередньо в океанічні води скидаються радіоактивні відходи й різні отруйні речовини. Зрештою в результаті морських катастроф, аварій на морських нафтопромислах, промивання нафтовмісних ємностей у Світовий океан щорічно надходить щонайменше 10 млн т нафтопродуктів. Нафта розливається на багато тисяч квадратних кілометрів, утворюючи тонку плівку, що згубно впливає на морські організми, газообмін Океану з атмосферою та, цілком ймовірно, на клімат.
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...
Унаслідок випробувань ядерної зброї, роботи ядерних реакторів військових підводних човнів і криголамів, скидання контейнерів із відходами АЕС та іншими відходами до Світового океану потрапила велика кількість радіоактивних речовин, що в 30 разів перевищує їх викиди під час аварії на Чорнобильській АЕС.
У наші дні багато країн проводять дедалі активнішу екологічну політику, спрямовану на збереження й поліпшення природного середовища.
4. Сировинна й енергетична проблеми
Останнім часом перед людством постали проблеми надійного забезпечення людства сировиною і паливом, енергією відновлюваних джерел. їх загострення в другій половині XX ст. зумовлене зростаючими масштабами залучення природних ресурсів у виробництво, відносною обмеженістю розвіданих запасів деяких видів палива й сировини, а також неоднаковою забезпеченістю ними окремих країн і регіонів.
Енергетична та сировинна кризи 1970-х — початку 1980-х рр. завдали відчутного удару системі існуючих тоді міжнародних зв’язків і спричинили важкі наслідки в багатьох країнах. Особливо ці кризи зачепили ті країни, які в розвитку своїх національних економік значною мірою орієнтувалися на відносно дешевий і стійкий імпорт енергоносіїв та мінеральної сировини. Передусім ідеться про країни, що розвиваються, які, не маючи запасів власних природних ресурсів, у своєму розвитку зробили ставку на індустріалізацію.
Кризи дали імпульс розвитку енерго- і матеріалозберігаючих технологій, посиленню режиму економії сировини, прискоренню структурної перебудови економіки (за 1970—1980-ті рр. енергомісткість виробництва в розвинених країнах знизилася більш ніж на 1/4). Підвищена увага стала приділятися використанню альтернативних матеріалів і джерел енергії. Під впливом кризи прискорилися великомасштабні геологорозвідувальні роботи, що привели до відкриття нових нафтогазових родовищ, а також запасів інших видів природної сировини. Так, новими великими районами видобутку нафти стали Північне море (мал. 5) та Аляска, мінеральної сировини — Австралія, Канада, ПАР.
Як наслідок, несприятливі прогнози забезпеченості світових потреб в енергоносіях і мінеральній сировині змінилися оптимістичними розрахунками, що базувалися на нових даних. Якщо в 1970-х — на початку 1980-х рр. забезпеченість основними видами енергоносіїв оцінювалася в 30—35 років, то у 2011—2015 рр. вона суттєво збільшилася: нафта — до 52 років, природний газ — до 54 років, вугілля — до 112 років.
Таким чином, глобальної енергетично-сировинної проблеми в розумінні небезпеки абсолютної нестачі ресурсів у світі зараз не існує. Проте сама по собі проблема надійного забезпечення людства сировиною та енергією залишається.
Подальше розв’язання цих проблем пов’язане передусім із використанням досягнень НТР, що дозволяють зменшити втрати палива й сировини, замінити їх штучними продуктами, альтернативними джерелами енергії, у тому числі енергією термоядерного синтезу. Одним із шляхів розв’язання проблеми є раціональне використання мінеральних ресурсів (переважна більшість із яких невідновлювані), яке передбачає комплексне освоєння викопної сировини, тобто таке, коли кожен грам речовини, узятий у природи, має бути використаний. Багато вчених світу пророкують настання ери обігового (тобто повторного) використання ресурсів, коли в економіці головними сировинними матеріалами стануть відходи, а природні запаси відіграватимуть роль резервних джерел постачання.
Мал. 5. Видобуток нафти в Північному морі.
Значно ширше починають використовуватися комплексна переробка мінеральної сировини, ресурсозберігаюча техніка, маловідходні та безвідходні технології. Створення безвідходного виробництва є складним процесом, що вимагає розв’язання ряду взаємозалежних технологічних, економічних, організаційних, психологічних та інших завдань. Однак саме за ним наше майбутнє.
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...
Країни Західної Європи, США й особливо Японія демонструють приклади глибокої утилізації промислових і побутових відходів. При цьому виробництво ними величезної кількості сталі, алюмінію, міді й інших кольорових металів із вторинної сировини допомагає заощаджувати не тільки метал (а отже, мінеральні ресурси), але й енергію. Так, створювані в цих країнах автоматизовані лінії здатні, наприклад, за лічені секунди «розмолоти» автомобіль, відсортувати чорні й кольорові метали, синтетичні матеріали, скло.
ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ
1. Що розуміють під глобальними проблемами людства? Охарактеризуйте основні причини їх виникнення. 2. У чому полягає сутність глобальної проблеми відвернення загрози ядерної війни та збереження миру? Визначте шляхи її розв'язання. 3. У чому полягає сутність розв'язання проблеми тероризму? Визначте шляхи її розв'язання. 4. Визначте сутність і шляхи розв'язання глобальної екологічної проблеми. 5. У чому полягають сутність і шляхи розв'язання енергетичної та сировинної проблем?
ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО
1. За картою атласу визначте, які країни світу здійснюють найбільші витрати на оборону. 2. За картою атласу охарактеризуйте поширення природоохоронних територій у різних регіонах світу. 3. За картою атласу порівняйте екологічні проблеми Африки та Австралії.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Прояв глобальних проблем у своєму регіоні
Визначте, які глобальні проблеми людства торкнулися вашої області, місцевості, населеного пункту. У чому вони проявилися? Які з них відчутні найбільше? Які з них треба розв’язувати в першу чергу? Запропонуйте заходи, спрямовані на подолання цих проблем.
Коментарі (0)