Торгівля в Україні
- 13-01-2022, 15:35
- 430
9 Клас , Географія 9 клас Бойко 2022 (повторне видання)
9 Клас , Географія 9 клас Бойко 2022 (повторне видання)
ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ. Україна є активним учасником світового господарства. Вона здійснює зовнішньоторговельні зв’язки з понад 180-ма національними економіками. Важливе значення в міжнародних економічних відносинах України має зовнішня торгівля. На її розвиток упродовж останнього десятиріччя значно вплинули:
1) набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі (2008 р.), що зробило нашу державу рівноправним партнером на світових товарних ринках. Було скасовано окремі обмеження та спрощено умови доступу на зовнішні ринки для низки українських товарів, які є основою експорту країни — продукції сільського господарства, металургії, хімічної і машинобудівної промисловості;
2) підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (2014 р.), складовою частиною якої є угода про «поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі» між ними. Зона вільної торгівлі з ЄС почала діяти від 1 січня 2016 р. Вона надає Україні можливості для модернізації торговельних відносин та економічного розвитку. Угода передбачає взаємне відкриття ринків шляхом поступового скасування мит, надання безмитного доступу певним обсягам товарів, а також масштабне приведення українських торговельних законів, норм і стандартів до чинних в ЄС;
3) криза в українсько-російських економічних і політичних відносинах та пряма військова агресія Росії щодо України, що призвели до радикальних змін української зовнішньої торгівлі. Вони розпочалися у 2013 р., коли напередодні укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Росія в односторонньому порядку запровадила обмеження на імпорт певних українських товарів. Починаючи з 2014 р., в умовах гібридної війни Росії проти України і прямої військової агресії Росії в Криму та на Донбасі, ці обмеження стали взаємними: Україна запровадила економічні й торговельні санкції проти багатьох російських виробників та експортерів товарів і послуг. Це спонукає українських підприємців шукати нові ринки збуту, альтернативні російським, а частково — і джерела постачання низки товарів.
Анексія Росією Криму й окупація за її участі окремих районів Донбасу призвели до насильницького вилучення частини української економіки, порушення усталених господарських
Світ у просторі й часі
Порушення зовнішньоекономічної діяльності
Воєнні дії на Донбасі призвели до порушення зовнішньоекономічних зв’язків України. Так, корпорація «Індустріальний союз Донбасу», якій належить Алчевський металургійний завод, раніше безперешкодно продавала частину продукції своїм заводам у Польщі, а ті, після відповідної переробки, — кінцевим європейським споживачам. Тепер такий міжнародний виробничий ланцюг і експортна діяльність підприємства ускладнені, оскільки завод опинився на непідконтрольній Україні території.
Зв’язків, що позначилося на функціонуванні усієї національної економіки нашої держави, включно із зовнішньоекономічною діяльністю. Загалом експорт продукції підприємствами Донецької області ще у 2015-2016 роках зменшився на 2/3 порівняно з попередніми роками, а з території Луганської області припинився взагалі. Правда, товари з непідконтрольної Україні території вивозять у Росію, але такий «експорт» є незаконним (по суті, це контрабанда) і завдає збитків вітчизняній економіці.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ. До зазначених вище воєнно-політичних подій обсяги зовнішньої торгівлі України (експорту та імпорту) зростали, досягнувши максимуму у передкризовому 2008-му і посткризовому 2012-му роках (мал. 171). Періоди з додатнім сальдо зовнішньої торгівлі (переважання експорту на імпортом) чергувалися з періодами, коли сальдо було від’ємним (експорт поступався імпорту). Перевага імпорту над експортом сягала найбільших значень саме в зазначені пікові роки. Стосовно торгівлі товарами і послугами спостерігається суттєва відмінність: сальдо торгівлі товарами переважно від’ємне, а послугами — лише додатне. Зовнішня торгівля послугами розвивалася швидше, ніж торгівля товарами, і 2016 року досягла 21 % загального обсягу експорту і 12 % обсягу імпорту України.
Мал. 171. Зовнішня торгівля України товарами і послугами, млрд дол. США (2000-2016 рр.)
На динаміку зовнішньої торгівлі України впливають глобальні та внутрішні чинники. Це загальносвітові економічні кризи, воєнно-політичні події в Україні, загальний стан економіки держави, нестабільність світових цін на основну експортну продукцію країни. Зокрема, різке падіння обсягів зовнішньої торгівлі у 2009 році було спровоковане глобальною економічною кризою, а падіння у 2014-2016 рр., попри воєнні події, зумовлене різким зниженням світових цін на метал, сільськогосподарську сировину і продовольство. До цього додалося погіршення фінансово-економічного стану вітчизняних підприємств (що послабило їх здатність представляти свою продукцію на зовнішніх ринках), скорочення реальних доходів населення і зменшення його купівельної спроможності (призвело до зменшення обсягів імпорту багатьох видів товарів і послуг), відсутність суттєвих змін в організації зовнішньої торгівлі на рівні підприємств-експортерів та імпортерів і держави загалом.
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ І ПОСЛУГАМИ. За 2019 р. обсяг експорту товарів з України становив 50,1 — (2020 р. — 49,2) млрд дол. США, а обсяг імпорту в Україну — 60,8; (2020 р. — 59,3) млрд доларів. У міжнародному поділі праці Україна виділяється сировинними, капітало- та матеріаломісткими виробництвами (видобувна промисловість, сільське господарство). Структура експорту країни доволі недосконала, бо майже 4/5 у ній — це сировинні товари та продукція їх первинної переробки (мал. 172). Основу експорту становлять дві категорії товарів: сільськогосподарська сировина і продовольчі товари — понад 45 % (зернові культури — кукурудза, пшениця, ячмінь; насіння соняшнику й соняшникова олія тощо) та гірничо-металургійна продукція — майже 30 % (руди, чорні метали та вироби з них).
Експорт агропромислової продукції потіснив із провідних позицій металургійну продукцію лише останніми роками — після подій на Сході України.
Рекорди світу
У 2015 р. Україна посіла 3-тє місце у світі за експортом зернових. Зокрема, наша країна експортувала 18,5 млн тонн кукурудзи. Більшу її частину експортують морем — величезними суднами-зерновозами, тому що так зручніше й дешевше. Якщо всю цю кукурудзу завантажили б у вагони-зерновози, то знадобився б потяг завдовжки 3,7 тис. км — як відстань від Києва до столиці Іспанії Мадрида.
Донедавна чорні метали були постійним лідером у валютних надходженнях від експорту товарів. Частка в експорті машин, устаткування і транспортних засобів становить 11 % (мізерна питома вага серед них продукції високих технологій).
Сьогодні в імпорті товарів чільні позиції належать машинам, транспортним засобам й устаткуванню (понад 30 %), продукції хімічної промисловості та мінеральним продуктам, насамперед паливу. Водночас імпорт палива (природного газу, нафти, вугілля) різко скоротився внаслідок меншого його споживання. Оскільки відбулося урізноманітнення зовнішніх джерел отримання енергоносіїв, зменшилася залежність України в паливі від Росії — донедавна єдиного постачальника газу і нафти національній економіці.
Рекорди світу
Український мед їдять в усьому світі! У 2016 р. Україна експортувала майже 40 тис. тонн цього солодкого продукту (на більш як 70 млн дол. США). Найбільшими споживачами нашого меду є Німеччина (майже 37 % від загального експорту), США (20 %), Польща (майже 17 %).
Мал. 172. Товарна структура зовнішньої торгівлі України (2020 р.)
Мал. 173. Країни, у які спрямовані найбільші обсяги експорту товарів з України, млрд дол. США (2016 р.)
Мал. 174. Основні торговельні партнери України в експорті товарів, млрд дол. США (2020 р.)
Помітних змін упродовж останніх років (особливо під впливом політичних чинників) зазнала географічна структура української торгівлі товарами. Хоча Росія досі посідає чільні місця в експорті українських товарів та імпорті товарів в Україну (мал. 173, 174), але її частка у зовнішній торгівлі нашої держави різко зменшилася (від 40 % до 12 % у 2016 р.). Відбулася переорієнтація торговельних потоків з міждержавних об’єднань, створених на пострадянському просторі (СНД та ЄврАзЕС), на ринки країн ЄС (понад 40,7 % всього торгового обігу (ЄС)). Найбільшими зовнішньоторговельними партнерами України у ЄС є Німеччина, Польща, Італія, Угорщина, Франція, Іспанія. Серед лідерів також Китай і США, сусідні країни Білорусь і Туреччина, а в експорті — Єгипет, Індія, Туреччина.
Помітною у міжнародній торгівлі України є торгівля послугами: у 2020 р. майже 11,2 млрд дол. США в експорті й понад 5,2 млрд — в імпорті. Найбільшу частку в загальному обсязі експортованих Україною послуг становлять транспортні (понад половину загальної вартості), телекомунікаційні, комп’ютерні, інформаційні, ділові. В імпорті переважають транспортні, фінансові, туристичні послуги. Основними партнерами в експортно-імпортних операціях у сфері послуг є Росія, США, Швейцарія також низка європейських країн: Німеччина, Велика Британія, Кіпр, Бельгія, Естонія, Австрія, Франція, Польща, Нідерланди.
РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ. Поширення торговельних закладів роздрібної торгівлі залежить від щільності населення: найбільша їх кількість зосереджена на густозаселених територіях, насамперед у великих містах і міських агломераціях. На розвиток роздрібної торгівлі впливають: 1) купівельна спроможність та вподобання населення; 2) розвиток матеріально-технічної бази торгівлі та стан забезпечення її товарами; 3) державна правова політика у торговельній сфері.
Останніми десятиріччями роздрібна торгівля в Україні зазнає суттєвих змін під впливом глобалізаційних процесів. Характерною ознакою її розвитку є збільшення кількості великих торговельних закладів. Водночас активно розвивається мережа невеликих торговельних об’єктів, які розташовані в житлових масивах міст (формат «магазин біля будинку»).
Сьогодні покупцям-споживачам завдяки сучасним інформаційним технологіям доступні різні види продукції, товари різноманітних торгових марок і брендів, способи їх купівлі та доставки. Однією з основних форм організації роздрібної торгівлі стала торговельна мережа — сукупність стаціонарних, пересувних, віртуальних закладів роздрібного продажу товарів і послуг, які об’єднані за територіальною ознакою і мають єдині принципи управління, асортиментну і цінову політику, однотипну назву. Торговельна мережа надає можливість покупцю швидко, зручно, з мінімальною затратою сил і часу (недалеко від місця роботи і житла) отримувати потрібні товари і послуги в умовах вільного вибору з широкого асортименту. Стаціонарними закладами торговельної мережі є міні-маркети, супермаркети, гіпермаркети, дискаунтери тощо. В Україні функціонує кілька міжнародних торговельних мереж (німецька METRO Group, австрійська BILLA, американсько-нідерландська SPAR, французька Auchan), низка національних, регіональних і місцевих мереж. Найбільшими серед національних є Сільпо, Велика Кишеня, АТБ-Маркет, Фора, Амстор, ЕКО-Маркет, Наш Край та ін.
Швидкими темпами в Україні розвивається інтернет-торгівля: кількість інтернет-магазинів перевищує 10 тис. Основними причинами її розвитку є: невеликі витрати часу і коштів на створення інтернет-магазину; нижча ціна на товари, тому що ланцюг постачання є коротким; мінімальні витрати на діяльність інтернет-магазину.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Поміркуйте, як глобалізаційні процеси позначилися на роздрібній торгівлі в Україні. Заклади торгівлі яких міжнародних, національних і місцевих мереж є у вашому населеному пункті? Чи задовольняють вони попит споживачів?
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Проаналізуйте діаграми на мал. 172, 173, 174. Назвіть:
Коментарі (0)