Коли йдеться про масовий випуск технічно складної продукції, наприклад автомобілів, постає завдання налагодити зв’язки з підприємствами, які можуть постачати окремі деталі, вузли та механізми. Тому однією з форм просторової організації виробництва є кооперування — виробничі зв’язки підприємств із метою спільного виробництва кінцевої продукції (у нашому випадку — автомобіля).

Іноді виникає потреба випускати на одному підприємстві різну продукцію шляхом комбінування різних виробництв на основі комплексного використання сировини або відходів виробництва. Наприклад, відходи чорної металургії можуть використовуватися для виробництва будівельних матеріалів. Це дозволяє розширити сировинну базу промисловості й зменшити кількість відходів, які забруднюють навколишнє середовище. Отже, комбінування полягає в поєднанні взаємопов’язаних, але різнорідних виробництв на одному підприємстві (мал. 3).

Мал. 3. Металургійний комбінат «Арселор Міттал Кривий Ріг». Підприємства, для яких характерне комбінування різних виробництв, часто називають комбінатами. На них продукція одного виробництва стає сировиною або матеріалом для іншого. Так, до складу металургійного комбінату «Арселор Міттал Кривий Ріг» входять коксохімічне, гірничодобувне і металургійне виробництва.

Мал. 4. В останні два десятиліття в Київській промисловій агломерації підвищилася роль харчової, хімічної, целюлозно-паперової промисловості й виробництва будівельних матеріалів.

У процесі децентралізації, який відбувається в Україні, постає необхідність просторового розосередження (дисперсії) виробництва. Особливо це потрібно в районах, де обласні центри з потужною промисловістю межують із менш розвиненими сільськими районами. Прикладом такої області є Харківська. Це сприятиме економічному розвитку окремих областей та районів країни.

2. Форми просторової організації національної економіки.

Просторовою (територіальною) структурою економіки (господарства) називають сукупність певним чином розташованих і взаємопов’язаних територіальних елементів економіки. Серед усталених територіальних елементів важливу роль відіграють форми просторової організації національної економіки. У промисловості це промислові пункти, центри, вузли, агломерації та райони.

Промисловий пункт — це населений пункт, у якому розташоване одне промислове підприємство. Якщо в населеному пункті є кілька промислових підприємств, не поєднаних між собою виробничими зв’язками, він стає промисловим центром. Сукупність розташованих неподалік один від одного промислових центрів, що мають загальну інфраструктуру і тісні виробничі зв’язки, утворює промисловий вузол. Ви вже знаєте, що за наявності центрів концентрації, які формуються в найбільших містах, спостерігається агломерування. У такому разі вузол перетворюється на промислову агломерацію. Найбільш потужною промисловою агломерацією України є Київська (мал. 4).

Промислові центри, вузли та агломерації є складовою частиною промислового району. Це територіально цілісна частина господарства країни, яка спеціалізується на виробництві певної промислової продукції. В Україні налічуються чотири багатопрофільні промислові райони: Придніпровський, Донецький, Прикарпатський і Прибузький.

Певні особливості мають форми просторової організації сільського господарства. Їх формування тісно пов’язане з окремими видами промислової діяльності, які переробляють сільськогосподарську продукцію (насамперед із харчовою промисловістю). Разом вони утворюють агропромислові пункти, центри, кущі, вузли та зони. Так, агропромисловий кущ передбачає компактне розміщення агропромислових пунктів (населений пункт, де переробляється один вид сировини) і центрів (населений пункт, де переробляються кілька видів сировини) із прилеглими районами, які виробляють сільськогосподарську продукцію, що здебільшого є сировиною для промисловості. Агропромисловий вузол утворює система компактно розташованих пунктів, центрів, кущів навколо обласного або районного центру. Відмінності спеціалізації сільського господарства в Україні дозволяють виділити три сільськогосподарські зони. Вони становлять території, які спеціалізуються на виробництві тієї чи іншої продукції рослинництва й тваринництва.

3. Економічні райони.

Найвищою формою просторової організації національної економіки є економічний район. Це частина країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, територіальну цілісність та пов’язана з іншими районами через територіальний поділ праці та обмін продукцією. Усі економічні райони утворюють єдиний господарський комплекс України.

Ознакою економічного району є його комплексність — просторова й функціональна взаємопов’язаність усіх сфер господарської діяльності, які утворюють територіальну систему. У її межах підприємства спільно використовують природні умові та ресурси, транспортні магістралі, кооперуються між собою. Це підвищує економічну ефективність виробництва.

В Україні розрізняють дев’ять економічних районів.

Головне

• Під формою суспільної організації виробництва розуміють певний спосіб організації господарської діяльності населення.
• До основних форм суспільної організації виробництва належать: концентрація, дисперсія, агломерування, спеціалізація, комбінування, кооперування.
• Форми просторової організації національної економіки — сталі територіальні елементи економіки (господарства). У промисловості це промислові пункти, центри, вузли, агломерації та райони, у сільському господарстві — сільськогосподарські зони.

Запитання для самоперевірки та колективного обговорення

1. Назвіть основні форми організації виробництва та розкрийте їх зміст. 2. На виробництві якої продукції спеціалізуються підприємства вашого населеного пункту (області)? 3. Поясніть сутність основних форм просторової організації промисловості та сільського господарства. 4. Наведіть конкретні приклади до кожної з основних форм просторової організації економіки.

Поміркуйте

Які переваги має масове виробництво продукції порівняно з одиничним? (Візьміть до уваги потрібне обладнання та необхідність його повторного налагоджування, кваліфікацію працівників, час та витрат на виготовлення одиниці продукції.)

Практичне завдання

Опрацюйте пункт 1 параграфа, дослідіть переваги й недоліки основних форм організації виробництва та заповніть таблицю.