§ 17. Мінеральні ресурси. Ресурсозабезпеченість

Ви дізнаєтесь:

• про класифікацію мінеральних ресурсів
• що таке ресурсозабезпеченість та як її обчислюють
• від чого залежить ресурсозабезпеченість країн світу

Пригадайте:

• відомі вам корисні копалини, які мають широке застосування в різних сферах господарської діяльності

Мінеральні ресурси люди почали використовувати з давніх часів. І в наші дні попит на мінеральну сировину залишається дуже високим. Видобуванням із надр Землі та первинною переробкою корисних копалин займається сукупність виробництв, які відносять до добувної промисловості. На суходолі видобуток корисних копалин ведеться шахтним, кар’єрним способами та буровими свердловинами; у морських акваторіях — буровими свердловинами, драгами та спеціальними підводними апаратами.

1. Види мінеральних ресурсів та закономірності їх розміщення.

Мінеральні ресурси, або корисні копалини — це група природних речовин мінерального походження, що використовуються для виробництва енергії, різних матеріалів шляхом їх видобутку та переробки в певних видах господарської діяльності.

Без корисних копалин неможливий розвиток більшості виробництв: металургії, хімічної та будівельної промисловості, енергетики, машинобудування тощо. Щорічний обсяг видобутку корисних копалин перевищує 300 млрд т, що становить близько 40 т сировини на одного жителя планети.

За господарським призначенням корисні копалини поділяють на такі групи:

• паливні (горючі). Це насамперед нафта і природний газ, а також вугілля, горючі сланці, торф. Усі вони мають осадове походження, тому, як правило, утворюються в осадовому чохлі платформ у межах тектонічних западин та крайових прогинів;
• рудні (металеві). Розрізняють руди чорних металів (залізні, марганцеві, хромові), кольорових металів (алюмінієві, мідні, нікелеві, свинцево-цинкові та інші), рідкоземельних металів (вольфрамові, молібденові), благородних металів (золото, срібло, платина), радіоактивних металів (уранові, торієві та інші). Вони мають переважно магматичне та метаморфічне походження, тому пошуки руд ведуть на щитах давніх платформ або в областях складчастості;
• нерудні (неметалеві). Це найрізноманітніша як за походженням, так і за сферами використання група корисних копалин. Серед них розрізняють хімічну сировину (сірка, кам’яна сіль, калійні солі), будівельну сировину (піски, крейда, глини, граніти, мармури), сировину для металургійної промисловості (кварцити, глини, флюсові вапняки), напівкоштовне та коштовне каміння (алмази, смарагди, рубіни, опали, гірський кришталь) тощо.

2. Поняття про ресурсозабезпеченість.

Мінеральні ресурси відносять до невідновлюваних природних багатств нашої планети. Тому дуже важливо знати їх запаси та ощадливо використовувати.

Співвідношення між розвіданими запасами мінеральних ресурсів та обсягом їх використання називають ресурсозабезпеченістю. Існує кілька способів обчислення ресурсозабезпеченості. Перший потребує вихідних даних про запаси ресурсу та його щорічний видобуток (споживання):

Ресурсозабезпеченість (кількість років) = Запаси / Щорічний видобуток.

Одиницею вимірювання ресурсозабезпеченості в цьому випадку є кількість років, на які вистачить ресурсу при збереженні темпів видобутку.

Інший спосіб показує, яка кількість ресурсу припадає на одного жителя планети, країни, регіону:

Ресурсозабезпеченість (запаси на одну особу) = Запаси / Кількість населення.

Показник ресурсозабезпеченості із часом може змінюватися (мал. 1). Неощадливе використання та збільшення обсягів видобутку корисних копалин призводить до стрімкого скорочення запасів мінеральної сировини або взагалі до повного виснаження родовищ (мал. 2).

Розвиток нових методів геологічних досліджень, проведення геолого-розвідувальних робіт на нових територіях (наприклад на шельфі океану), навпаки, може збільшити ресурсозабезпеченість країни. Із метою збереження запасів природних речовин розробляють синтетичні замінники найбільш дефіцитних корисних копалин, застосовують вторинну сировину.

3. Ресурсозабезпеченість країн світу.

Розміщення мінеральних ресурсів на планеті є дуже нерівномірним. Це обумовлено відмінностями в кліматичних та тектонічних процесах, різними умовами утворення корисних копалин у минулі геологічні епохи. Як результат, між країнами та регіонами існують відмінності в їх ресурсозабезпеченості.

Мал. 1. Причини зміни ресурсозабезпеченості.

Мал. 2. Науру — невелика острівна держава в Тихому океані. На початку XX ст. там були знайдені великі запаси фосфоритів, які широко використовують для виробництва мінеральних добрив. Майже 80% території острова було залучено у виробництво. Через величезні обсяги видобутку запаси фосфоритів швидко вичерпалися, а краєвиди острова, вкритого вапняковими зубцями, стали нагадувати поверхню Місяця.

Держав, що мають у своєму розпорядженні промислові запаси майже всіх видів мінеральної сировини, небагато. Це США, Китай і Росія (див. таблицю). Величезними запасами корисних копалин володіють Індія, Бразилія, Австралія. Більшість країн мають поклади світового значення одного або кількох видів мінеральних ресурсів. Так, Чилі відома родовищами міді та молібдену, Марокко — фосфоритів, Гвінея — алюмінієвих руд — бокситів. Важливе значення для країни має комплексність певних видів сировини. Наприклад, у надрах України зосереджені всі необхідні складові для розвитку чорної металургії: запаси залізних та марганцевих руд, коксівного вугілля, флюсових вапняків, вогнетривких глин тощо.

Таблиця

МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ОКРЕМИХ КРАЇН СВІТУ

У світі є країни, що мають обмежений мінерально-сировинний потенціал. Проте деяким із них, наприклад Японії, Сінгапуру, Ізраїлю, це не завадило досягти успіхів в економічному розвитку. І навпаки, чимало країн, наприклад ДР Конго, Ангола, Габон, володіючи значними запасами цінних мінеральних речовин, мають низький рівень економічного розвитку. Отже, великий мінерально-ресурсний потенціал не завжди є визначальною умовою економічного процвітання. Уміння грамотно та максимально ефективно розпоряджатися наявними багатствами не менш важливе, ніж володіння ними.

Головне

• Мінеральні ресурси (корисні копалини) є основою для розвитку промисловості. За господарським призначенням корисні копалини поділяють на паливні (горючі), рудні та нерудні. Розміщення мінеральних ресурсів у земній корі підпорядковане геологічним закономірностям.
• Ресурсозабезпеченість країн залежить не лише від запасів мінеральної сировини, а й від масштабів її споживання. Обсяги видобутку корисних копалин зростають, а ресурсозабезпеченість знижується, тому постає питання їх ефективного та раціонального використання.

Запитання для самоперевірки та колективного обговорення

1. Які ресурси називають мінеральними? На які групи поділяють мінеральні ресурси за використанням у господарстві? 2. Що таке ресурсозабезпеченість? Як її визначають? 3. Як може змінюватися ресурсозабезпеченість? Які чинники впливають на її зміни? 4. Чим пояснюється різна ресурсозабезпеченість країн світу корисними копалинами?

Поміркуйте

1. Як можна пояснити вислів геологів, які стверджують, що їм сьогодні «доводиться йти все далі, а копати все глибше»?

2. Чому далеко не всі країни, у яких зосереджено великі запаси мінеральних ресурсів, мають високий економічний розвиток?

Практичне завдання

Ознайомтеся з прикладом обчислення ресурсозабезпеченості США в параграфі та за даними таблиці (с. 89) обчисліть ресурсозабезпеченість країн вугіллям, нафтою та залізною рудою двома способами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Довгань, Стадник 2022 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)