§ 29. Виробництво машин та устаткування

Ви дізнаєтесь:

• про значення, чинники розміщення та різноманітність продукції машинобудування

Пригадайте:

• форми суспільної організації виробництва
• види продукції машинобудівних заводів

На сьогодні неможливо уявити життя людини без машин. Кожен крок людини пов’язаний із використанням пристроїв та механізмів. Раніше поняття «машина» (у перекладі з латини — пристрій) означало технічний засіб, робота якого ґрунтується на використанні механічного руху. Нині воно значно розширилося. Сьогодні машинами називають не лише автомобілі або вантажівки. До них відносять і різноманітні пристрої: телевізори, комп’ютери, гаджети, побутову техніку, а також найскладніші вироби, створені завдяки науковим досягненням: літаки та морські судна, роботи та автоматизовані виробничі системи, космічні супутники та станції.

1. Роль машинобудування в сучасному світі.

Машинобудування — головна, найбільш комплексна й наукоємна складова промисловості, що виробляє машини, прилади, обладнання й комплектуючі до них.

Машинобудування є провідною складовою всієї промисловості, її основою. Продукція підприємств машинобудування відіграє вирішальну роль у реалізації досягнень науково-технічного прогресу в усіх сферах господарства. Також машинобудування включає не тільки виробництво різноманітної техніки, обладнання та предметів побуту, а й ремонт та обслуговування механізмів, металообробку.

Для економіки країни машинобудування:

• забезпечує різноманітною технікою всі сфери економічної діяльності;
• визначає рівень науково-технічного прогресу та зростання продуктивності праці в усьому господарстві;
• гарантує обороноздатність країни.

Очевидно, що рівень розвитку машинобудування значною мірою визначає й рівень економічного розвитку країни загалом. У розвинених країнах питома вага машинобудування становить 30—50% від загального обсягу виробництва продукції, а машини та обладнання є провідною складовою їх товарного експорту.

Мал. 1. Структура машинобудування.

Майже в кожній країні світу є різні види машинобудування. Однак країн, які здатні забезпечити випуск повного спектра машинного обладнання (від велосипеду до космічного корабля) досить небагато. Це в першу чергу країни «Великої сімки», Китай, Бразилія. Інші країни мають більш вузьку спеціалізацію. Так, наприклад, Норвегія випускає обладнання для освоєння шельфу, гідравлічні турбіни, морські судна. У Словаччині налагоджено виробництво автомобілів та запчастин для них, радіотехніки. Нові індустріальні країни спеціалізуються на випуску транспортних засобів, електроніки, побутової техніки. У найбідніших країнах світу машинобудування може бути представлене лише виробництвом окремих деталей і ремонтними майстернями.

2. Різноманітність підприємств та чинники їх розміщення.

Машинобудування представлене десятками й навіть сотнями різних видів. Зазвичай їх поєднують у три великі складові: загальне, транспортне й точне машинобудування (мал. 1).

Загальне машинобудування забезпечує технікою паливну та енергетичну промисловість (від видобутку палива до його переробки та отримання електричної енергії), металургію, хімічне та інші виробництва, сільське й комунальне господарство. Загальне машинобудування є металомістким, тому воно зазвичай зорієнтоване на райони металургійного виробництва (сировинний чинник) і споживача.

Транспортне машинобудування включає виготовлення та ремонт сухопутних, повітряних і водних транспортних засобів, а також виробництво комплектуючих виробів до них. Транспортне машинобудування вирізняється працемісткістю та тяжіє до великих міст із кваліфікованими кадрами.

Мал. 2. Складальний конвеєр на заводі Г. Форда в Детройті (1923 р.). Конвеєрне складання продукції вперше з’явилося в автомобілебудуванні. Воно докорінно змінило промислове виробництво. На сьогодні масове виготовлення найрізноманітнішої продукції виконується потоковим методом, який заснований на конвеєрній передачі виробів від однієї операції до іншої. Одну операцію виконує конкретний робітник.

Провідне місце в транспортному машинобудуванні належить автомобілебудуванню. Тут працює основна частина зайнятих у транспортному машинобудуванні, а також досягнуто найвищої продуктивності праці (мал. 2). Це одне з найбільш прибуткових виробництв у господарстві, що є потужним стимулом для розширення його географії. Основні напрями сучасного світового автомобілебудування полягають у зменшенні споживання палива й викидів шкідливих речовин, підвищенні комфорту й безпеки, поліпшенні ходових якостей. Результатом цього є створення більш економічних, екологічних, надійних та «інтелектуальних» автомобілів. Серед них гібриди, які працюють як на рідкому паливі, так і з використанням електроенергії, а також електромобілі.

Одним із найстаріших виробництв є залізничне машинобудування. Воно набуло розвитку там, де склалася розгалужена залізнична мережа та є необхідні виробничі потужності. За сучасних умов усе більшого значення набуває виробництво швидкісних потягів, потужних електровозів і тепловозів, що здатні перевозити велику кількість вантажів.

Суднобудування тяжіє до морських і річкових портів. Також для нього велике значення має наявність сировини (сталі) та кваліфікованих трудових ресурсів. Будівництво сучасних суден передбачає не тільки виготовлення корпусу, а і його оснащення технологічно складним обладнанням.

Для розвитку авіакосмічної промисловості надзвичайно важливим є науковий чинник, адже в ній застосовуються високі технології, побудовані на новітніх досягненнях. Саме тому авіакосмічна промисловість розвивається в центрах із потужним науково-виробничим потенціалом та розвиненою науковою базою. Велике значення мають кваліфікація трудових ресурсів та наявність фінансових ресурсів. Не випадково для виробництва найбільш сучасних і дорогих зразків техніки (наприклад, літаків «Аеробус») свої зусилля об’єднують навіть розвинені країни.

Мал. 3. Деталі автомобіля. Сучасні автомобілі мають не тільки традиційні вузли та агрегати (кузов, шасі, двигун, паливна система тощо), а й складні комп’ютерні системи й елементи автоматизації. Це робить їх зручними й безпечними в експлуатації, але водночас досить складними в обслуговуванні.

До точного машинобудування належать електроніка, електротехніка й приладобудування. Для нього характерні низька матеріаломісткість (за винятком окремих виробництв в електротехніці), висока наукоємність і трудомісткість. Слід зазначити, що в електроніці наукоємність значно вища, ніж в електротехніці. Тут технологія пов’язана з виробництвом електронних компонентів, точною механічною обробкою та складанням, при цьому готова продукція має високу транспортабельність (тобто на розташування підприємств мало впливає споживчий чинник).

За короткий період електронна промисловість перетворилася на одну з провідних у світовій промисловості. На межі 1980—1990-х рр. за обсягами виробництва вона випередила автомобільну промисловість, а згодом — хімічну. Високі темпи розвитку пояснюються значним попитом на електроніку, особливо комп’ютери й сучасні засоби зв’язку. В електротехнічній промисловості такі показники має тільки масове виробництво побутової техніки тривалого користування (холодильники, пилососи, мікрохвильові печі, пральні машини, кондиціонери).

3. Спеціалізація та кооперування в машинобудуванні.

Машинобудування є найбільш яскравим прикладом такої форми суспільної організації виробництва, як кооперування. Це зумовлено тим, що його підприємства виробляють технічно складну продукцію. Вона складається із численних деталей, вузлів та інших комплектуючих, які часто різняться за технологією виробництва. Так, за оцінками фахівців, у сучасному автомобілі налічується до 30 тис. деталей, приблизно 300 з яких є особливо важливими в цьому транспортному засобі (мал. 3). Зрозуміло, що жодне, навіть дуже потужне підприємство, не може виготовити все необхідне для такої складної техніки. Тому воно кооперується з десятками, навіть сотнями інших підприємств. Звідси випливає ще одна форма суспільної організації машинобудування — спеціалізація.

Головне

• Машинобудування є однією з високотехнологічних складових промисловості. Йому належить ключова роль у забезпеченні науково-технологічного прогресу та інноваційного розвитку економіки.
• У структурі машинобудування виділяють загальне, транспортне й точне машинобудування.
• Більшість виробництв машинобудівного комплексу належить до працересурсних. Серед інших чинників мають значення сировинний (конструкційні матеріали), споживчий, науковий, транспортний.
• Для машинобудування характерні кооперування та спеціалізація.

Запитання для самоперевірки та колективного обговорення

1. Назвіть структурні ланки машинобудування та види продукції, які вони виробляють. 2. Які чинники відіграють провідну роль у розміщенні підприємств машинобудування? Поясніть їхню роль. 3. Назвіть складові транспортного машинобудування та види продукції, які вони виробляють. 4. На конкретних прикладах доведіть необхідність кооперування у виробництві складної продукції.

Набуваємо практичних навичок

1. Уявіть, що вам потрібно придбати комп’ютер. Яка інформація вам знадобиться для обрання потрібної моделі, де і як ви її знайдете?

2. З’ясуйте переваги конвеєрного виробництва (потоковий метод). Де, крім машинобудування, його можна застосувати?

Вправа для саморозвитку

Напишіть невеликий твір-роздум «Роль машин у житті сучасної людини».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно