Сільське господарство світу
- 29-01-2023, 00:14
- 260
9 Клас , Географія 9 клас Пестушко, Уварова 2022 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 15. Сільське господарство світу
ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!
- Що впливає на спеціалізацію сільськогосподарського виробництва?
- Яке сільськогосподарське виробництво в Україні є експортоорієнтованим?
• Географія основних зернових і технічних культур. Основою всього сільськогосподарського світового виробництва є вирощування зернових культур - пшениці, рису, кукурудзи, ячменю, вівса та жита. На їхні посіви припадає 1/2 ріллі світу, а в окремих країнах ще більше (наприклад, в Японії 96 %). Зерно - основний продукт харчування, найважливіша частина кормів, а також сировина для низки галузей промисловості. Сучасне виробництво зерна у світі сягає понад 2 млрд т на рік, причому 4/5 припадає на пшеницю, рис, кукурудзу.
Пшениця - лідер світового зерноводства. Завдяки створенню нових сортів нині ареал її оброблення охоплює всі країни світу. У 2019-2020 маркетинговому році найбільші збори пшениці зафіксовано у країнах ЄС, Китаї, Індії, Росії, США, Канаді, Україні, Пакистані, Аргентині, Туреччині. Світовими експортерами пшениці у цьому ж МР були: країни ЄС - 58, 4 млн т, Росія - 58,2 млн т; США - 26,5 млн т; Канада - 25,5 млн т; Україна - 21 млн т; Аргентина - 15,6 млн т; Австралія - 10,1 млн т; Туреччина - 6,9 млн т; Казахстан - 6,2 млн т; Мексика - 1,2 млн т (мал. 28).
Мал. 28. Країни - світові лідери за експортом пшениці, млн т (2019-2020 рр.)
Рис - друга після пшениці за масштабами вирощування культура світу, основний продукт харчування більшої частини населення Землі (особливо густонаселених країн Азії). З рису отримують борошно, крохмаль, його переробляють на спирт, його відходи йдуть на корм худобі.
Попри «розселення» рису по всіх континентах, зони інтенсивного його вирощування сконцентровані переважно у країнах Південної, Східної і Південно-Східної Азії. Особливо виділяється Китай, що удвічі перевершує за обсягом збору наступну за ним Індію. До найбільших виробників рису належать також Індонезія, Таїланд, Японія, Бразилія.
Рис має особливе місце у світовій торгівлі: розвинені країни імпортують рис у невеликій кількості, торгівля рисом іде переважно між країнами, що розвиваються. З розвинених країн рисом торгують переважно США, Японія, Італія та Австралія.
Кукурудза - основна кормова культура для тваринництва і птахівництва, особливо у США і Західній Європі. В Азії, Африці, Латинській Америці, Південній Європі вона, головним чином, продовольча культура, але вона також важлива і як технічна культура. Походить кукурудза з Мексики, звідки після відкриття Нового Світу була завезена в інші регіони світу. Найбільший у світі так званий кукурудзяний пояс розміщений у США. До ТОП-5 найбільших виробників кукурудзи у 2019 році увійшли: США (347 тис. тонн із середньою врожайністю 10,5 т/га), Китай (254 тис. тонн, 6,2 т/га), Бразилія (101 тис. тонн, 5,6 т/га), країни ЄЄ (64,56 тис. т, 7,5 т/га); Аргентина (50 тис. т, 8,2 т/га). Основні експортери кукурудзи - США, Канада, Австралія, Бразилія, Аргентина.
Крім зернових, джерелом продовольства є також олійні, бульбоплідні, цукроносні, тонізуючі, овочеві, плодові культури. З олійних культур у світовому сільському господарстві виділяється виробництво сої, арахісу, соняшнику, ріпаку, кунжуту, гірчиці, оливок, олії з олійної пальми. Нині 2/3 споживаних жирів мають рослинне походження. Головними їх експортерами є країни, що розвиваються, а імпортерами - розвинені країни. Зростання виробництва і споживання олійних за останні десятиліття було пов’язане в розвинених країнах із заміною жирів тваринного походження рослинними, а у країнах, що розвиваються, - зростанням чисельності населення, відносною дешевизною продуктів. Найбільшими виробниками олійних є США, Індія, Китай.
Найпоширенішою культурою з бульбоплодів є картопля, родом з Південної Америки. Тепер це в основному культура помірного поясу Північної півкулі. У світовому виробництві картоплі виділяються Росія, Польща, Китай, США, Індія, ФРН.
СВІТОВІ ЛІДЕРИ
Побутує думка, що кавовий пояс Землі частково або повністю охоплює території понад 80 країн. Але є країни, які вирощують каву у промислових масштабах і в яких кава є однією з найбільших складових ВВП. Таких країн відносно не багато. Це, зокрема: Бразилія - головний постачальник кави на світовому ринку. Нині Бразилія виготовляє третину всієї кави світу. Колумбія - друга за обсягом вирощування кави країна регіону. Саме тут розміщується так званий кавовий трикутник. Кавові дерева ростуть на схилах гірських хребтів Анд на висоті 1500-1800 м над рівнем моря. Клімат Колумбії ідеальний для вирощування найкращих сортів кави, яка без перебільшення є візитівкою цієї латиноамериканської країни. Тут виготовляють близько 15 % кави світу. Сукупна площа кавових плантацій сягає 4,5 млн га. Каву вирощують близько у 300 тисячах фермерських господарств. Колумбійська кава відома своєю насиченістю та винятковим ароматом.
З тонізуючих культур зазвичай вирощують чай, каву і какао. Їх виробництво налагоджено переважно у країнах тропічних і частково субтропічних широт, а площі їх вирощування дуже обмежені.
Плодові та овочеві культури мають чільне місце в господарстві багатьох країн. Найбільші виробники фруктів - це Китай, Індія, Бразилія, США, Італія. Зі зростанням ролі овочів і фруктів у харчуванні (особливо в розвинених країнах) збільшуються обсяги їхнього виробництва та імпорту.
З непродовольчих культур найбільше значення у світовому сільському господарстві мають волокнисті культури і виробництво натурального каучуку.
Основною волокнистою культурою є бавовник, у вирощуванні якого лідирують країни Азії, за ними йдуть країни Америки і Африки. Інші волокнисті культури - льон і джут - мають невеликі площі сільськогосподарських угідь. Майже 3/4 світового виробництва льону припадає на Росію і Білорусь, джуту - на Бангладеш. Особливо високу територіальну концентрацію має вирощування натурального каучуку, 85 % якого виробляють країни Південно-Східної Азії (лідирують - Малайзія, Таїланд, Індонезія) (мал. 29).
Мал. 29. Найбільші світові виробники каучуку (млн т)
• Виробництво продукції тваринництва. Тваринництво розвивається в усіх регіонах світу і є важливою складовою світового сільського господарства (загальний обсяг виробництва понад 12 трлн голів). Серед галузей тваринництва найбільш поширене скотарство. Воно переважає у країнах і регіонах, що мають великі ресурси пасовищ. Худобу м’ясного напрямку розводять переважно у країнах з посушливим і сухим кліматом, наприклад, в Індії, Пакистані, Аргентині тощо. В економічно-розвинених країнах Європи і Північної Америки в умовах більш вологого клімату (лісова і лісостепова природні зони) розводять велику рогату худобу молочно-м’ясного і м’ясного напрямків. Виробництво може бути більш інтенсивним, як, наприклад, у США, і більш екстенсивним, як в Аргентині чи в Австралії. Найбільше поголів’я худоби в Індії, Бразилії, Китаї, США, Аргентині.
До найстабільніших напрямків тваринництва належить свинарство (понад 800 млн голів), оскільки його розвиток можливий усюди при використанні як екстенсивно-пасовищного утримання худоби, так і цілорічного стійлового на привізних кормах і відходах харчової промисловості. Значне поголів’я свиней у Китаї (понад 50 % світового виробництва), багатьох країнах Європи - Франції, Німеччині, Італії, Великій Британії, Росії, Україні, Польщі. Добре розвинене свинарство у США.
Птахівництво - одна з найбільш динамічних галузей світового тваринництва, що розвинена повсюди. Це зумовлено збільшенням попиту на продукцію птахівництва. Значних успіхів досягло спеціалізоване інтенсивне птахівництво м’ясного і яєчного напрямків, яке забезпечує внутрішні потреби багатьох країн світу та постачає продукцію на експорт.
Вівчарство поширене в усіх регіонах світу, проте переважає в напівпустельних і пустельних зонах. Найбільше поголів’я овець в Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Аргентині, Індії. Вівчарство розвинене також в Іспанії, Туреччині, Великій Британії, Китаї, США та в інших країнах.
Риби і морепродуктів у світі отримують удвічі менше, ніж м’яса. Рибальський флот і спеціальні порти з підприємствами з глибокої переробки морепродуктів забезпечують необхідний рівень їх споживання. Нині провідною акваторією рибного промислу є Тихий океан, а країни цього басейну постачають на ринок понад 70 % продукції у світі. Лідери рибальства - Китай, Перу, Чилі.
Значного прогресу досяг розвиток аквакультури. Так, у Норвегії лосося більше вирощують, ніж безпосередньо виловлюють, рибницькі господарства часто самі здійснюють і переробку риби: заморожування, засолення, оброблення, упаковку та інші виробничі операції. Те саме характерно для Данії, що стала одним з найбільших постачальників на експорт форелі у свіжому, замороженому і копченому вигляді.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ
За картою атласу «Світове сільське господарство» визначте країни і регіони світу, де розвивається високотоварне тваринництво.
• Найбільші країни - виробники та експортери сільськогосподарської продукції. Найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції є найбільші за розмірами і чисельністю населення країни. Це, зокрема, Китай, Індія, США, Канада, Бразилія. Незважаючи на значне споживання продукції рослинництва і тваринництва всередині країни, значну частку ці країни постачають на світовий ринок.
Найвищим рівнем розвитку сільського господарства вирізняються Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Нігерія, Пакистан, Туреччина, Аргентина, Японія та ін. (мал. 30).
Мал. 30. Країни світу - лідери з виробництва і експорту окремих видів сільськогосподарської продукції
Китай найбільший не тільки виробник, а й експортер сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур. Країна постачає на світовий ринок рис та іншу продукцію рослинництва.
Індія експортує різноманітну продукцію сільського господарства переважно у країни, що розвиваються. Переважаючою експортною культурою є цукрова тростина.
Найбільшими статтями експорту США є кукурудза, а також продукція тваринництва.
Індонезія є найбільшим експортером натурального каучуку, кави, спецій, какао та іншої продукції сільського господарства.
Бразилія добре відома як лідер з виробництва цукрової тростини, кави, сої, курятини.
Нігерія відрізняється значними експортними обсягами фруктів, бобів і горіхів, а також натурального каучуку.
Пакистан, у якому більшість економічно активного населення зайнята в сільському господарстві, постачає пшеницю і бавовник.
Туреччина є лідером з виробництва і експорту найрізноманітнішої продукції сільського господарства, серед якої насамперед інжир, тютюн, лимони, фісташки, лісові горіхи, помідори, кавуни та ін.
Основними товарами сільськогосподарського експорту Аргентини є продукція тваринництва, а також пшениця, соя, кукурудза.
Японія є одним з найбільших виробників і експортерів риби і морепродуктів.
ГОЛОВНЕ
• Основою світового рослинництва є вирощування зернових культур.
• З непродовольчих культур найбільше значення у світовому сільському господарстві мають волокнисті культури і виробництво натурального каучуку.
• Серед галузей тваринництва найбільш поширене у світі скотарство.
• Напрямком тваринництва, що розвивається найбільш динамічно, є птахівництво.
• Країни з найбільшим обсягом виробництва та експорту сільськогосподарської продукції - це Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Нігерія, Пакистан, Туреччина, Аргентина, Японія.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ
- 1. Які продовольчі культури вирощують у світі у значних обсягах?
- 2. Які напрямки тваринництва розвиваються у світі найбільш стабільно?
- 3. Чому зростають обсяги виробництва овочів і фруктів?
- 4. Поясніть, чому роль Тихого океану в рибному світовому господарстві зростає.
- 5. Використовуючи офіційний сайт Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО, знайдіть актуальну інформацію про тенденції розвитку світового сільського господарства.
ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ
тематичний контроль очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності
Сільське господарство
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Пестушко, Уварова 2022 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)