§ 23. Географія легкої і харчової промисловості світу

1. Які підприємства харчової промисловості працюють у вашому регіоні? 2. Чи експортується їхня продукція? Яку сировину вони використовують?

1. ГЕОГРАФІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ.

Легка промисловість охоплює текстильну, трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву та інші галузі. У своєму розміщенні вона орієнтується на споживача, жіночі трудові ресурси і джерела сировини.

Поясніть, чому саме споживчий, сировинний чинники та чинник трудових ресурсів є головними в розміщенні підприємств галузі.

Найважливішою галуззю легкої промисловості є текстильна, що виготовляє тканини з різної сировини. Останнім часом у розвинених країнах ця галузь занепала. Проте в азіатських і латиноамериканських країнах відбувся її швидкий розвиток.

Мал. 1. Австралійські вівці до та після стрижки.

За випуском тканин із хімічних волокон провідні позиції зберігають розвинені країни (США, Японія, Німеччина, Південна Корея, зараз до них приєдналася Індія). Бавовняні тканини в основному виробляють країни, що розвиваються (Єгипет, Бразилія, Туреччина, Китай). Понад 60% усіх потужностей із виробництва вовняних тканин також зосереджено в розвинених країнах. Головними експортерами вовни традиційно виступають Австралія (мал. 1), Нова Зеландія, Аргентина. Лляні тканини виготовляють в обмеженій кількості Білорусь, Литва, Росія, Чехія, Україна тощо. Виробництво тканин із натурального шовку після занепаду почало знову відроджуватися (Китай, Індія, Японія).

Продукція швейної промисловості має широкий попит, тому галузь процвітає, хоча й змінює свою територіальну орієнтацію на країни, що розвиваються. Це пов’язано з дешевою надлишковою пропозицією жіночої праці. Проте розвинені країни залишаються центрами швейної промисловості «високої» моди. Всесвітньовідомими будинками моди, де виробляються ідеї і стратегія розвитку галузі, стали «Версаче», «Шанель», «Діор», «Валентіно», «Ніна Річчі» в Парижі (мал. 2), «Прада», «Гуччі», «Дольче і Габана» в Римі й Мілані тощо. Сюди ж слід віднести Лондон (законодавець молодіжної моди) і найбільший центр швейної промисловості світу Нью-Йорк.

Мал. 2. Тиждень моди в Парижі (літо-осінь 2016 р.).

Трикотажне виробництво випускає білизну, шкарпетки й панчохи, верхній в’язаний одяг тощо. У розміщенні воно орієнтується на країни, що розвиваються (дешевий трикотаж). Дорогий трикотаж виробляють економічно розвинені країни (мал. 3).

Значних просторово-територіальних змін зазнала й взуттєва промисловість. Триває процес її переміщення до країн, що розвиваються (через їхню дешеву робочу силу). Зараз на країни Азії припадає вже понад 60 % світового виробництва взуття (мал. 4), хоча ще наприкінці XX ст. головними його виробниками були США та європейські країни. Зараз США виготовляють менше ніж 6% взуття світу.

Перегляньте вдома свій гардероб. Чи є там речі, вироблені в названих країнах?

Мал. 3. Фабрична машина з виробництва трикотажу.

Мал. 4. Виробництво взуття в Китаї.

Важливою галуззю легкої промисловості залишається хутрова. Провідні виробники хутра — США, Китай, Росія. Вироби з хутра виготовляють країни Європи, Туреччина, Ліван тощо. Килими серед розвинених країн виробляють США, Бельгія і Велика Британія, а серед країн, що розвиваються, — Індія та Іран (всесвітньовідомі перські килими).

2. ГЕОГРАФІЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ.

Харчова промисловість належить до найрізноманітніших складових світового господарства. Зараз вона швидко розвивається. Основною базою харчової промисловості є багатопрофільне сільське господарство. На розміщення підприємств галузі впливають сировинний і споживчий чинники. Наприклад, у розвинених країнах Європи та світу структура харчування, а відповідно, і харчової промисловості змінюється під впливом пропагованого нині здорового способу життя.

Щодо розміщення різні виробництва харчової промисловості можна об’єднати у дві групи. Перша група представлена підприємствами, які орієнтуються на довізну сировину. Тому вони розміщуються в портах, залізничних вузлах, великих містах. Сировина й готова продукція цих галузей транспортабельні і не потребують швидкого споживання. Це цукрорафінадні заводи, кондитерські фабрики, борошномельні підприємства, заводи з випуску різноманітних напоїв. Усі вони орієнтуються на довізну сировину, наприклад концентрований апельсиновий сік із Бразилії, сухе молоко та яєчний порошок з України, зерна кави з Колумбії тощо. Для них характерні значні масштаби виробництва.

Проаналізуйте географію виробництва продуктів харчування, які продаються в найближчому до вас супермаркеті або продуктовому магазині. Зробіть висновки.

Другу групу галузей складають менші за обсягами виробництва підприємства — маслоробні, сироварні, цукрові, консервні, м’ясо-переробні, що орієнтуються на місцеву сировину. Сюди також зараховують хлібопекарні, виробництво харчових напівфабрикатів, які в розміщенні тяжіють до споживача.

Сьогодні головними виробниками і споживачами продукції харчової промисловості є розвинені країни світу. Лідером тут є США, які демонструють світу сталу тенденцію до постійного збільшення виробництва продуктів харчування. За програмами ООН США є основним постачальником продуктів харчування до країн із їх гострою нестачею.

У розвинених країнах наявні всі п’ять стадій просторово-територіального і технологічного переміщення сільськогосподарської продукції від поля й ферми до споживача: виробництво — обробка — пакування — транспортування — реалізація. У багатьох країнах, що розвиваються, сільськогосподарська продукція потрапляє до споживачів у необробленому вигляді.

Таблиця 1

КРАЇНИ СВІТУ ЗА РІВНЕМ ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ (за даними ВООЗ)

Розгляньте дані таблиці 1 та зробіть відповідні висновки.

Таблиця 2

КРАЇНИ ЄВРОПИ ЗА ЧАСТКОЮ ВИТРАТ СІМЕЙ НА ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ, РЕСТОРАНИ, КАВ'ЯРНІ Й ГОТЕЛІ (2016 р.) ТА ВВП НА ОДНУ ОСОБУ ЗА ПКС (2015 р.)

За даними таблиці 2 зробіть висновки щодо роботи харчової промисловості країн. Чи можна прослідкувати зв'язок між рівнем доходів на одну особу, рівнем економічного розвитку країн і рівнем харчування їхніх громадян?

3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ ТА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ.

Легка промисловість інтенсивно розвиватиметься, пересуваючись з одного регіону світу до іншого залежно від економічної ситуації та попиту населення. Загалом цей напрямок до країн, що розвиваються, збережеться й надалі. У той самий час розвинені країни намагатимуться зосередити на власній території випуск дорогої продукції, а також диктувати світову моду на потрібні їм види товарів. Відбуватиметься й інтенсивне переоснащення підприємств цієї галузі під впливом НТП.

Завданням харчової промисловості було і залишається вирішення однієї з глобальних проблем людства — продовольчої. Для цього потрібне не лише нарощування обсягів виробництва основних продуктів харчування, а й раціональне, у тому числі географічне використання наявних продовольчих ресурсів. Вирішити це питання самостійно намагаються навіть ті країни, агрокліматичні ресурси яких є вкрай обмеженими. Наприклад, в Об’єднаних Арабських Еміратах продукція рослинництва вирощується в теплицях зі спеціальним обладнанням, що не тільки збільшує вологість повітря, а й знижує його температуру. На розвиток галузі також впливатиме запровадження нових технологій виробництва харчових продуктів із різноманітної сировини.

ВИСНОВКИ

• Текстильна, трикотажна, швейна, шкіряна, взуттєва та інші галузі є складовими легкої промисловості, яка в розміщенні орієнтується на споживача, жіночі трудові ресурси і джерела сировини.

• Кожне із цих промислових виробництв зазнало просторово-територіальних змін, пов'язаних із переміщенням до країн, що розвиваються, які мають дешеву робочу силу.

• Харчова промисловість складається з великої кількості галузей, основою яких є багатогалузеве сільське господарство. За розміщенням усі галузі можна об'єднати у дві групи: ті, що орієнтуються на довізну сировину, і ті, що тяжіють до споживача. Промисловість вирішує одну з глобальних проблем людства — продовольчу.

• У розвинених країнах, на відміну від країн, що розвиваються, наявні всі п'ять стадій просторово-територіальної і технологічної організації переміщення сільськогосподарської продукції від поля й ферми до споживача: виробництво — обробка — пакування — транспортування — реалізація.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поясніть особливості розміщення підприємств харчової та легкої промисловості у світі.

2. Чому легка промисловість орієнтується на споживача, жіночі трудові ресурси й джерела сировини?

3. Назвіть та покажіть на карті атласу країни-лідери з виробництва окремих видів продукції легкої промисловості.

4. Охарактеризуйте тенденції розвитку харчової промисловості світу.

5. Поясніть, чому в багатьох країнах, що розвиваються, сільськогосподарська продукція потрапляє до споживачів у необробленому вигляді.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно