Електроенергетика України
- 8-01-2022, 22:51
- 588
9 Клас , Географія 9 клас Кобернік, Коваленко
§ 21. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ
Пригадайте! 1. Чому неможливе сучасне виробництво без електроенергетики? 2. Що таке енергозбереження? 3. Які чинники визначають розміщення атомних, теплових та гідравлічних електростанцій? 4. Які вам відомі відновлювані джерела енергії? Які переваги й недоліки кожного з них? 5. Які електростанції працюють у вашій місцевості?
Структура електроенергетики України. Електроенергетика є важливим складником паливно-енергетичної промисловості та базовим виробництвом в економіці країни. Вона є однією з найстаріших видів господарської діяльності в Україні. Електроенергетика включає всі типи електростанцій та електромережне господарство. Вони забезпечують виробництво, передачу та розподіл електроенергії між окремими споживачами. Найбільшими споживачами електроенергії в Україні є промисловість (близько 2/3), побут (понад 74), транспорт (майже сільське господарство та будівництво.
Таблиця 8
Структура виробництва електроенергії на електростанціях різних типів в Україні
Виробництво електроенергії в Україні ґрунтується на використанні атомної енергії (АЕС), спалюванні вугілля, мазуту, природного газу (ТЕС), використанні енергії води (ГЕС), сонця (СЕС) та вітру (ВЕС). Значення різних типів електростанцій у ПЕБ України за останні 25 років суттєво змінилося (табл. 8). Тривалий час переважали ТЕС, на які на початку 90-х рр. XX ст. припадало майже 3/4 усього виробництва електроенергії. Через зростання цін на імпортний природний газ, а потім через військові дії і втрату контролю над вугільними шахтами Донбасу значно зросла роль атомної енергетики. Роль гідроенергетики є допоміжною. АЕС та ГЕС перебувають у власності держави. Більшість ТЕС мають приватних власників. Проводяться роботи з розширення видів використання ВДЕ: перш за все вітрової та сонячної.
Україна є великим виробником та одночасно споживачем електроенергії. За останні роки наша держава зменшила виробництво електроенергії на 10%. У 2015 р. було одержано 163,7 млрд кВт • год, що становить 0,8% світового виробництва. За цим показником Україна посіла 23-тє місце в світі та 6-те місце в Європі після Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Іспанії. За споживанням електроенергії на одну особу Україна на 56-му місці в світі (3550 кВт • год за рік на 1 особу) та 33-му в Європі. Через нераціональне використання електроенергії, енергозатратне виробництво, що використовує застаріле обладнання, наша держава є одним з найбільших споживачів електроенергії у Європі. Так, наприклад, Україна споживає вдвічі більше електроенергії з розрахунку на кожний долар ВВП, ніж Німеччина. Тому на державному рівні необхідна програма енергозбереження.
Розміщення електроенергетики в Україні. Атомна енергетика. З 60-70 рр. XX ст. в Україні швидкими темпами розвивається атомна енергетика. Вона має велике значення для країни з обмеженими енергоресурсами.
Керує роботою АЕС державне підприємство «Енергоатом», створене у 1996 р. Це найбільший виробник електроенергії в Україні з часткою 53,7 % від загального її виробництва. У підпорядкуванні компанії - чотири АЕС: Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька. Для обслуговування кожної з АЕС побудовано спеціальні міста енергетиків. Робота «Енергоатома» націлена на подальше зростання виробництва електроенергії на АЕС, збільшення потужності діючих АЕС за умови постійного підвищення рівня безпеки їх експлуатації. За встановленою потужністю ядерних енергоблоків Україна посідає 7-ме місце в світі. На діючих АЕС працюють 15 енергоблоків загальною потужністю понад 13,8 млн кВт (табл. 9). Планується доведення частки виробництва електроенергії на АЕС до 60 %. Це дасть змогу знизити залежність держави від імпортного вугілля на 5 млн тонн на рік.
АЕС споруджені з орієнтуванням на споживача у районах з дефіцитом паливних ресурсів. Тому за сучасних технологій і дотримання норм безпеки атомна енергетика є незамінною для промислового Придніпров’я та південних, бідних на енергетичні ресурси, районів України. Оскільки для роботи АЕС потрібно багато води для охолодження водяної пари у конденсаторі для повторного її використання, їх споруджено біля великих річок.
Таблиця 9
Найбільші електростанції України, що використовують традиційні джерела енергії
Мал. 85. Запорізька АЕС
Найпотужнішою електростанцією Європи та третьою за потужністю серед АЕС у світі є Запорізька АЕС, розташована на березі Каховського водосховища для забезпечення потреб в електроенергії найбільшого промислового району України - Придніпровського (мал. 85). Перший енергоблок був уведений в експлуатацію у 1984 р. Протягом наступних 11 років було введено ще п’ять. Нині діють 6 енергоблоків, кожний з яких має потужність в 1 млн кВт, тобто загальна потужність станції становить 6 млн кВт. Для обслуговування Запорізької АЕС було збудоване місто Енергодар.
Другою за потужністю серед АЕС в Україні є Південноукраїнська АЕС, розташована на березі річки Південний Буг біля міста енергетиків Южноукраїнська Миколаївської області, що обслуговує південні частини країни. Вона почала давати електроенергію у 1982 р. На станції працюють 3 енергоблоки загальною потужністю 3 млн кВт. У 1987 р. було розпочате спорудження 4-го енергоблоку, яке згодом було зупинене.
Найстаріша з нині діючих АЕС України - Рівненська АЕС. Вона працює з 1980 р. біля міста Вараша (до 2016 р. - Кузнецовськ) на березі річки Стир. Нині діють 4 енергоблоки загальною потужністю понад 2,835 млн кВт. Проектування 5-го та 6-го енергоблоків призупинене.
Наймолодша з АЕС України - Хмельницька АЕС. Вона почала експлуатуватися у 1987 р. Була розміщена неподалік від міста Нетішина на річці Горинь. Нині дають енергію 2 енергоблоки загальною потужністю 2 млн кВт. Планується будівництво ще трьох енергоблоків.
У 2000 р. була виведена з експлуатації Чорнобильська АЕС. Вона була однією з трьох найпотужніших АЕС Радянського Союзу. Почала працювати з 1977 р. біля міста Прип’яті Київської області. Мала 4 енергоблоки загальною потужністю 3,8 млн кВт. Споруджувалося ще 2 енергоблоки (роботи припинили у 1988 р.). Під час аварії 1986 р. був зруйнований 4-й енергоблок. Другий блок зупинили у 1991 р., згодом перший - у 1996 р. Останній, 3-й енергоблок, припинив виробляти електроенергію 15 квітня 2000 р. У 2016 р. указом Президента України у зоні відчуження був створений Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, який стане дослідницькою ділянкою для проведення міжнародних наукових досліджень та моніторингу стану довкілля.
Україна має власні ресурси для роботи АЕС. Єдине місто, де видобуваються та збагачуються уранові руди, - Жовті Води Дніпропетровської області. Там працює Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК)». Але більша частина ядерного палива надходить з Росії.
У різних частинах України планувалося будівництво ще чотирьох АЕС. Кримську АЕС біля м. Щолкіного планували запустити у 1989 р. Проектувалося 4 енергоблоки загальною потужністю 4 млн кВт. 1-й блок був готовий на 80%, 2-й - на 18%. Після чорнобильської катастрофи роботи були припинені, а ділянка занедбана. У другій половині 80-х рр. XX ст. велися роботи зі спорудження Чигиринської АЕС у Черкаській області, Одеської та Харківської АТЕЦ, та також міст для роботи енергетиків біля них. Але під тиском громадськості роботи було припинено. Нинішні перспективи розвитку атомної енергетики в Україні вбачаються не у зведенні нових АЕС, а нарощуванні потужності вже існуючих з обов’язковим контролем за надійністю та безпекою їх роботи.
Теплові електростанції. Перші ТЕС було побудовано в Україні ще наприкінці XIX ст. Хоча нині вони поступилися своєю першістю в економіці України АЕС, їх роль залишається важливою. Нині ТЕС дають 41,2% всієї електроенергії країни. У своїй роботі вони використовують різні види палива: вугілля, мазут, природний газ.
Основними в розміщенні ТЕС є чинники споживача та сировинний з перевагою на користь першого. До того ж при виборі місця для будівництва ТЕС обов’язково враховують екологічний чинник. Найпотужніші ТЕС України побудовано на основі форми просторової організації виробництва - концентрації. З 36 нині діючих ТЕС в Україні 14 потужних ТЕС виробляють 85 % електроенергії країни.
Теплова енергетика країни належать 6 основним компаніям, 5 з яких є приватними. До приватної енергетичної компанії ДТЕК входять «ДТЕК Східенерго», «ДТЕК Західенерго», «ДТЕК Дніпроенерго» та «Київенерго». Крім того, власником ТЕС є приватне акціонерне товариство «Донбасенерго». Приватизацію «Центроенерго» було відкладено.
Концентруються ТЕС у великих промислових районах та біля великих міст. Тому основними двома «кущами» зосередження ТЕС в Україні є Донбас та промислове Придніпров’я. Так, на Донбасі працюють Вуглегірська, Старобешівська, Кураховська, Зуївська, Слов’янська, Луганська ТЕС. У Придніпров’ї розміщені Запорізька, Криворізька, Придніпровська ТЕС. Крім того, потужні ТЕС збудовані біля Києва (Трипільська), Харкова (Зміївська), на Вінниччині (Ладижинська). У Прикарпатті діють Бурштинська та Добротвірська ТЕС.
Серед найбільших за проектною потужністю ТЕС України вирізняються Запорізька та Вуглегірська ТЕС, які мають по 7 енергоблоків кожна, загальною потужністю 3,6 млн кВт. Однак через високі ціни на природний газ енергоблоки станцій, що працювали на цьому виді палива, було зупинено. Тому нині ці ТЕС працюють лише на 1/3 від своїх можливостей.
1. Відшукайте на карті зазначені у тексті параграфа ТЕС. З'ясуйте принципи їх розміщення. 2. Поясніть, чому з просуванням зі сходу на захід країни концентрація ТЕС зменшується.
Вуглегірська ТЕС, що розташована на окупованій частині Донбасу, через часті обстріли на деякий час навіть призупиняла свою роботу.
У великих містах працює 21 теплоелектроцентраль (ТЕЦ). Вони крім виробництва електроенергії нагрівають воду для опалювання приміщень холодної пори року. Найбільшими ТЕЦ є Київська-5 та -6, Харківська-5.
ТЕС - це найбільш неекологічний тип електростанцій. Вони викидають до 1/3 усього обсягу шкідливих промислових відходів, поступаючись за цим сумним рекордом лише автомобільному транспорту. Найбільше викидів дають ТЕС, що працюють на вугіллі. Вони є джерелами надходження у повітря оксидів Сульфуру та Нітрогену, які спричиняють кислотні опади, а також вуглекислого газу, леткого попелу, сполук Флуору. Найменше шкодять довкіллю ТЕС, що працюють на природному газі. Вони дають у 5 разів менше викидів, ніж ті, що використовують вугілля. Великі ТЕС скидають у водойми багато відпрацьованої гарячої води, спричиняючи так зване теплове забруднення. Це змінює температурний режим річок та озер, що призводить до цвітіння води, негативно впливає на умови нересту риби.
Мал. 86. Ташлицька ГАЕС
Гідравлічні електростанції (ГЕС) відіграють в економіці України допоміжну роль. Вони дають лише 4,2% електроенергії України. Великі гідроелектростанції (ГЕС) зведено на Дніпрі: Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпровська, Дніпродзержинська, Каховська (див. табл. 12). На Дністрі працюють дві ГЕС: Дністровська-1 та Дністровська-2. Каскад дніпровських
ГЕС та Дністровський гідровузол є власністю державного публічного акціонерного товариства «Укргідроенергія».
Для покриття пікових навантажень працюють ГАЕС: Київська ГАЕС, Дністровська ГАЕС. У 2006 р. на річці Великий Ташлик, лівій притоці Південного Бугу, була введена в експлуатацію найпотужніша в Європі Ташлицька ГАЕС, потужністю 0,9 млн кВт (мал. 86). Вона є частиною великого гідровузла у складі Південноукраїнської АЕС та Олександрівської малої ГЕС. Також ще у 1984 р. було спроектовано Канівську ГАЕС на Дніпрі. Спорудження було розпочате, але у 1992 р. роботи призупинено. Нині йдеться про відновлення цього проекту.
На малих річках діють близько 50 невеликих ГЕС. У Карпатах у місці злиття двох гірських річок споруджена Теребле-Ріцька ГЕС.
1. Оцініть економічну доцільність спорудження ГЕС на рівнинних річках України. 2. Поясніть, які негативні наслідки для природи нашої держави мало спорудження ГЕС.
Відновлювані джерела енергії. В останні десятиліття в нашій державі зріс інтерес до нових типів електростанцій, які використовують невичерпні природні ресурси і не завдають шкоди навколишньому середовищу. Однак нині на них припадає майже 1% виробленої в країні електроенергії, у тому числі 0,6% - на сонячні електростанції та 0,4% - на вітрові.
У південних частинах України почато використання енергії Сонця. Вже працюють 11 сонячних електростанцій (СЕС), які займають значні площі малопридатних для сільськогосподарського використання земель.
Більшість з них розміщені в Одеській області та Автономній Республіці Крим. СЕС в Одеській та Херсонській областях експлуатуються українським приватним підприємством «Соларенерго». Вони були спроектовані та зведені за участі австрійської компанії Activ Solar. Станція «Перово» у Криму є найбільшою СЕС у світі (мал. 87).
Мал. 87. СЕС «Перово»
Мал. 88. Новоазовська ВЕС
Широко використовується вітрова енергетика. Нині у південних та східних частинах країни діють 8 ВЕС, на яких працюють близько 400 вітрових установок (ВЕУ). Перспективним щодо розвитку вітрової енергетики є район Українських Карпат. Найпотужніша з українських ВЕС - Новоазовська на південному сході Донецької області. Вона має фактичну потужність 79,3 тис. кВт та складається з 143 ВЕУ. Власник станції - компанія «Вітроенергопром» планує довести кількість вітрових агрегатів до 468 для досягнення потужності 107,5 тис. кВт.
В Україні є певні можливості для розвитку геотермальної енергетики, що використовує внутрішню теплоту Землі. Великі термальні зони на глибинах менш ніж 4 км є у Карпатах та в Криму. Перша дослідна ГеоЕС зведена біля Ужгорода для теплопостачання теплично-парникового комбінату і тваринницької ферми. Глибина даної системи - 2,3 км, а температура - 124 °С. Перспективні райони для освоєння геотермальної енергії - Львівщина, Закарпаття, Полтавщина, Харківщина, Донеччина, Керченській півострів.
Лінії електропередачі. Основою електроенергетики нашої держави є об’єднана електроенергосистема (ОЕС), яка здійснює централізоване енергопостачання окремих споживачів і взаємодіє з енергосистемами сусідніх країн, забезпечуючи експорт електроенергії з України. Контролює надійну передачу електроенергії від електростанцій до споживачів, а також її експорт Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго». На балансі підприємства - підстанції напругою 220-750 кВ та майже 22,5 тис. кілометрів магістральних та міждержавних ліній електропередачі (ЛЕП) різної напруги: від 35 до 1500 кВ. ЛЕП великої напруги (750-1500 В) забезпечують передачу електроенергії на значні відстані, у тому числі й за кордон.
Через ЛЕП великої напруги значна частка електроенергії постачається до Угорщини, Словаччини та Румунії з Бурштинської ТЕС. З Південноукраїнської АЕС електроенергія експортується до Молдови та Румунії, з Хмельницької АЕС - до Польщі та Білорусі. У зв’язку з економічною кризою Україна скоротила експорт електроенергії удвічі.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Охарактеризуйте значення електроенергетики в господарстві України. Для чого потрібне енергозбереження? 2. Назвіть основні типи електростанцій, що працюють в Україні. Оцініть їх значення в економіці держави та проблеми, що виникають у зв’язку з їх використанням. 3. Назвіть та покажіть на карті найпотужніші електростанції різних типів на території України. Поясніть принципи їх розміщення. 4. Які перспективи розвитку ВДЕ в нашій державі? Які переваги та недоліки ВДЕ? 5*. Поміркуйте, які існують проблеми електроенергетики в Україні? Які можливі шляхи їх подолання? 6*. Поміркуйте, чи доцільно Україні надалі виробляти великі об'єми електроенергії й відправляти її на експорт.
Коментарі (0)