Японська модель наукових парків передбачає будівництво нових міст — так званих технополісів, у яких зосереджені наукові дослідження та новітнє наукоємне промислове виробництво (мал. 3).

В Україні процес створення технопарків було започатковано ще наприкінці 1990-х рр. У 2002 р. їх було зареєстровано 16, але сьогодні визначальну роль у виробництві високотехнологічної експортної продукції (понад 98%) відіграють три:

• Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона (Київ), останніми всесвітньо відомими розробками якого є високочастотне зварювання м’яких тканин людини (мал. 4), технології та машини для стикового контактного зварювання надміцних залізничних рейок тощо;
• Інститут фізики напівпровідників ім. В. В. Лашкарьова (Київ), що розробляє енергозберігаючі (у тому числі світлодіодні) джерела світла (мал. 5);
• «Інститут монокристалів» (Харків), який спеціалізується на розробці та застосуванні матеріалів, що є основою електронної, лазерної, медичної та інших новітніх видів сучасної техніки (мал. 6). Подальший розвиток технопарків в Україні сприятиме зростанню конкурентоспроможності її економіки, збільшенню експортного потенціалу країни, загальноекономічному піднесенню.

4. Охорона здоров’я.

Велике значення для розвитку держави мають не лише рівень розвитку науки та освіченість населення, а й здоров’я нації.

Більшість країн світу забезпечують систему охорони здоров’я за рахунок загального оподаткування або внесків у систему медичного страхування. У першому випадку основним постачальником медичних послуг виступає держава. Така система охорони здоров’я отримала розвиток у Великій Британії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канаді, Норвегії, Португалії, Швеції. Страхова система охорони здоров’я набула поширення в багатьох країнах світу. У європейському регіоні вона представлена в Німеччині, Австрії, Бельгії, Нідерландах, Франції та ін. Розмір страхових внесків у різних країнах складає від 1 до 19% від заробітної плати.

У розвинених країнах витрати на охорону здоров’я становлять 9—11% ВВП. Медичні заклади цих країн активно залучають досягнення науки та новітні технології діагностування на ранніх етапах захворювання, проведення найскладніших операцій, лікування небезпечних хвороб.

Мал. 3. Технополіс Цукуба — місто- «мозок» Японії, розташоване за 56 км на схід від Токіо. У цьому місті зосереджено 30 із 98 провідних державних дослідних лабораторій Японії, що робить його одним із найбільших наукових центрів світу.

Мал. 4. Високочастотне зварювання м’яких тканин людини, за оцінкою американських вчених, є «проривом у хірургію XXI століття». На сьогодні цим методом в Україні успішно прооперовано понад 130 тис. хворих.

Мал. 5. Освітлення вечірнього Києва та багатьох інших українських міст виконане із застосуванням світлодіодної техніки, розробленої в Інституті фізики напівпровідників ім. В. В. Лашкарьова.

Мал. 6. Великий адронний колайдер. Для здійснення наукових досліджень НТК «Інститут монокристалів» (Харків) створив 22 тис. детекторів із радіаційно стійкої пластмаси. Їхня технологія є унікальною.

У країнах, що розвиваються, витрати на охорону здоров’я становлять 4—7%, у найбідніших — менше ніж 2%, на одного лікаря припадає 5—50 тис. осіб. Слабкий розвиток охорони здоров’я призводить до високої смертності, особливо дитячої, поширення інфекційних захворювань, низької середньої очікуваної тривалості життя.

В Україні більшість медичних послуг надається державними закладами охорони здоров’я, де обслуговування безкоштовне. Витрати на охорону здоров’я становлять 3,7% ВВП країни. Цих коштів недостатньо для забезпечення високої якості лікувально-профілактичних заходів. Тому із 2017 р. в Україні розпочалося запровадження страхової моделі медицини.

Забезпеченість населення лікарями в Україні є близькою до середнього значення в Європі й становить приблизно 30 на 10 тис. осіб. Водночас доступність медичних послуг є нерівномірною. Найвища концентрація закладів охорони здоров’я зосереджена у великих містах, зокрема Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові. На рівні світових стандартів працюють спеціалізована дитяча лікарня «Охматдит», Національний інститут раку та онкологічний центр ядерної медицини в Києві, Інститут медичної радіології та Інститут патології хребта та суглобів у Харкові, Інститут очних хвороб і тканинної терапії в Одесі.

Головне

• Освіта та наука здійснюють визначальний вплив на зростання конкурентоспроможності країни та її соціально-економічний розвиток.
• Технопарки та технополіси створюють основи нової наукоємної економіки, умови для прориву на світовий ринок високих технологій.
• Ефективне використання наукових відкриттів та високий рівень освіти забезпечують інноваційний шлях розвитку економіки.
• Україна має великий потенціал у науковій та освітній сферах.
• У різних країнах світу спостерігаються суттєві відмінності в показниках витрат на охорону здоров’я та доступності медичних послуг.

Запитання для самоперевірки та колективного обговорення

1. Охарактеризуйте роль науки та освіти в соціально-економічному розвитку суспільства. 2. Які чинники впливають на розвиток науки та освіти в країні? 3. Наведіть приклади країн, у яких витрати на наукові дослідження є найбільшими. 4. Назвіть основні центри освіти та науки в Україні. 5. Що таке технопарки? Чим діяльність технопарків є вигідною для країни? 6. Які країни мають найбільшу кількість технопарків? 7. Наведіть приклади технопарків України. 8. Назвіть найвідоміші центри охорони здоров’я в Україні.

Поміркуйте

1. Чому забезпечення здоров’я нації є одним із головних завдань державної політики?

2. Які проблеми заважають Україні стати державою з інноваційною економікою?

3. Чи можливе в Україні будівництво технополісу за японською моделлю? Якщо так, то обґрунтуйте його доцільність та місце розташування.

Вправа для саморозвитку

Дослідіть географію найбільших технопарків та технополісів світу. Підготуйте повідомлення про один із них (за вибором).