Войти
Закрыть

Видобування вугілля, нафти та природного газу у світі

9 Клас

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ. Кам’яне вугілля, нафта, природний газ та інші паливно-енергетичні ресурси утворилися осадовим шляхом. Це визначає основну особливість їхнього розташування — здебільшого в районах тектонічних прогинів, які відповідають у рельєфі низовинам і навіть западинам. У таких знижених ділянках рельєфу розміщені, наприклад, родовища нафти та природного газу зони Перської затоки, родовища Західносибірського нафтогазоносного басейну та Мексиканської затоки. Крім цього, у географічному плані істотне значення має територіальний характер розташування родовищ і басейнів паливних ресурсів. Здебільшого вони зосереджені в Північній півкулі. Основною закономірністю розташування не лише паливних, а й усіх мінеральних ресурсів є переважна їх наявність у шести країнах: Австралії, Канаді, Китаї, Південній Африці, Росії, США (мал. 67). Найбільший нафтогазоносний басейн світу розташований у зоні Перської затоки. Тут сконцентровано 371 нафтове та 55 газових родовищ. Запаси «чорного золота» оцінюються в 53 млрд тонн, а блакитного палива — у 26, 7 трлн м3. З усіх нафтових родовищ експлуатується лише 194. Найбільше з них Гавар — родовище-гігант. У зоні Перської затоки розташовується також найбільше у світі морське родовище — Північно-Західний купол....
0 Переглянути

Лісове господарство

9 Клас

ОСНОВНІ ЛІСОВІ ПОЯСИ СВІТУ. Ліси світу утворюють два приблизно однакові за площею й запасами деревини лісові пояси — північний і південний (мал. 59). Північний лісовий пояс має площу близько 2 млрд га і розташований у зоні помірного та субтропічного поясів. На нього припадає 1/2 всіх лісових масивів у світі й майже така сама частка запасів деревини. Цей лісовий пояс на 2/3 складається з хвойних порід, а решта — листяні. Найбільші лісові території розташовані в межах Канади, Росії, Фінляндії, Швеції. Ліси цих країн зазнали інтенсивних лісорозробок цінної деревини хвойних порід. Тепер площа лісового покриву стабілізувалася. У багатьох країнах завдяки раціональному лісовідновленню обсяг приросту деревини перевищує обсяг вирубування. Південний лісовий пояс розташований здебільшого в екваторіальному та субекваторіальному поясах. Ці ліси на 97 % складаються із широколистих порід дерев. Близько половини всієї площі лісового поясу (1 млрд га) охоплюють дуже густі вологі вічнозелені екваторіальні ліси. Для них характерний високий приріст деревини, значно вищий, ніж у помірній зоні. Ліси цього поясу зосереджені в трьох районах: в Амазонії, у басейні річки Конго та в Південно-Східній Азії. Переважна більшість екваторіальних лісів розташовується в 10 країнах: Бразилії, Індонезії, Демократичній Республіці Конго, Перу, Колумбії, Індії, Болівії, Папуа Новій Гвінеї, Венесуелі, М’янмі. Останнім часом площа південного лісового поясу катастрофічно зменшується, а отже, заходи щодо раціонального використання його ресурсів є вкрай актуальними....
0 Переглянути

Зональна спеціалізація сільського господарства

9 Клас

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ЗОНИ. Поліська має невисокі температури, надмірне зволоження, кислі дерново-підзолисті ґрунти. Тут вирощують холодостійкі, вологолюбні, невибагливі до ґрунтів культури: жито, овес, гречку, горох, льон-довгунець, хміль, картоплю. У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство, свинарство. Поліська зона охоплює Волинську, Рівненську, переважну частину Житомирської та частково Київську, Чернігівську та Сумську області. Основні напрями сільськогосподарської спеціалізації: виробництво молока, м’яса, льоноволокна, вирощування картоплі та зерна — відповідно 1/3 та 1/10 загальноукраїнських обсягів. Лісостепова зона має досить високі температури, достатнє зволоження, нейтральні, переважно чорноземні ґрунти. Тут вирощують теплолюбні, вологолюбні, вибагливі до ґрунтів культури: пшеницю, ячмінь, коноплі, цукровий буряк (мал. 55). У тваринництві переважає м’ясо-молочне скотарство, свинарство та ставкове рибництво. Розвиваються шовківництво і бджільництво. Лісостепова сільськогосподарська зона частково охоплює Львівську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Київську, Чернігівську, Сумську, Кіровоградську області, а Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Полтавська, Харківська області повністю лежать у її межах. Степова характеризується високими температурами, недостатнім зволоженням, нейтральними, здебільшого чорноземними ґрунтами. Тут вирощують теплолюбні, посухостійкі, вибагливі до ґрунтів культури: пшеницю, кукурудзу, просо, квасолю, соняшник, тютюн, коноплі, кавуни та дині (мал. 56), на зрошенні — рис і сою. Також розвиваються садівництво, овочівництво та виноградарство. У тваринництві переважають скотарство, свинарство та вівчарство. Степова сільськогосподарська зона охоплює всі південні області — Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську й частково Кіровоградську та АР Крим....
0 Переглянути

Структура та розміщення тваринництва в Україні

9 Клас

ПІДВИДИ ТВАРИННИЦТВА ТА ЇХ РОЗМІЩЕННЯ. Тваринництво в Україні представлене підвидами діяльності з виробництва продуктів харчування, сировини для легкої та фармацевтичної промисловості. Найголовнішими серед них є: скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство (мал. 51). Менше значення мають конярство, хутрове звірівництво, бджільництво, ставкове рибництво. Структуру, розміщення та спеціалізацію тваринництва визначає кормова база. Основними джерелами кормів є кормові культури (конюшина, люпин, люцерна, кукурудза на силос, кормовий буряк, соя), зернофуражні, природні угіддя (луки й пасовища). У приміських зонах тварин відгодовують відходами харчової промисловості (сироваткою, жомом) і харчовими відходами міст. СКОТАРСТВО. Розведення великої рогатої худоби називають скотарством, яке є провідним підвидом тваринництва. Залежно від виробленої продукції в скотарстві вирізняють кілька напрямів: молочне, молочно-м’ясне, м’ясо-молочне, м’ясне. Напрям скотарства залежить від порід худоби (мал. 49) та кормової бази. Молочне та молочно-м’ясне скотарство притаманне приміським зонам, де воно зорієнтоване на споживача. Молочне скотарство є основою для розвитку молочної-промисловості, що об’єднує виробництво молока та продуктів його переробки. У степовій зоні розвивається молочно-м’ясне, м’ясо-молочне та м’ясне скотарство на грубих кормах. У загальних рисах молочно-м’ясна спеціалізація скотарства простежується в усіх природно-кліматичних зонах України....
0 Переглянути

Рослинництво — провідний вид діяльності сільського господарства України

9 Клас

РОСЛИННИЦТВО ЯК ТРАДИЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ УКРАЇНЦІВ. Корені рослинництва, землеробської культури нашого народу сягають сивої давнини. Наші давні предки, племена трипільської культури, вирощували зернові. Скіфи-орачі вели активну торгівлю пшеницею. Слов’янські племена вирощували пшеницю, жито, бобові методом підсічного землеробства. І скільки існує українська земля, вона асоціюється із землеробством, пшеничними полями, хлібом. У XXI ст. рослинництво в Україні виконує таку саму, як у попередні часи, провідну роль. Частка рослинництва у вартості сільськогосподарської продукції коливається в межах 55-60 %. Найсприятливішими для розвитку рослинництва є степова й лісостепова зони (мал. 45). У структурі посівних площ переважають зернові культури, далі йдуть кормові, технічні та овоче-баштанні. Останніми роками значно зросла частка чистих парів. З огляду екології й агротехніки це явище є доволі позитивним. В Україні ведуться експериментальні роботи щодо вирощування нових сільськогосподарських культур. Наприклад, на Київщині досліджували, як почуватиметься в наших агрокліматичних умовах батат — солодка картопля з Південної Америки. Ця культура виявилася стійкою до наших погодних умов і доволі високоврожайною. Апробовано також 500 сортів бавовнику. Дізнайтеся з інтернет-джерел і підготуйте розповідь про особливості вирощування цих рослин (на вибір) в Україні....
0 Переглянути

Структура сільського господарства України

9 Клас

СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ В УКРАЇНІ. Сільське господарство України має світове значення. Це передусім зумовлюють родючі ґрунти й сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. Сільськогосподарські угіддя охоплюють більш як 70 % площі нашої країни. Розораність території є найвищою у світі — 81 %. Найбільше ріллі — понад 90 % (!) — мають Кіровоградська, Вінницька й Тернопільська області. 33 млн га орних земель створюють основу для масштабного розвитку рослинництва. Продукція рослинницької сфери, а також наявність пасовищ дають змогу розвивати тваринницьку сферу. РОЛЬ КЛІМАТИЧНОГО ЧИННИКА У ФОРМУВАННІ СТРУКТУРИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. Територія України розташована у двох кліматичних поясах: помірному та субтропічному. Клімат помірного кліматичного поясу помірно-континентальної області, у межах якого розташована більша частина площі нашої країни, характеризується яскраво вираженими чотирма порами року. Зима відносно м’яка, із частими відлигами. Середня багаторічна температура січня в м. Києві становить —6 °С. У межах субтропічного кліматичного поясу перебувають південна й південно-східна частини Кримського півострова. Сприятливою для ведення сільськогосподарських робіт є достатня кількість опадів. Найбільше їх випадає в Карпатах — близько 1000 мм на рік, на півночі України — 550 мм, у Центральних районах — 500 мм, а в північних районах Криму — 400 мм на рік....
0 Переглянути

Структура світового сільського господарства

9 Клас

СКЛАДОВІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ. Сільське господарство світу поділяють на три основні види: рослинництво, тваринництво, рибальство. Рослинництво означає вирощування сільськогосподарських рослин, тваринництво — розведення тварин, рибальство — вилов морської та океанічної риби (мал. 34). Рослинництво й тваринництво мають велику кількість підвидів. Наведімо найголовніші з них. Рослинництво поділяється на: • вирощування зернових культур (пшениця, рис, ячмінь, жито, овес, кукурудза, теф, гречка, сорго тощо); • вирощування зернобобових культур (горох, квасоля, сочевиця, соєві боби тощо); • вирощування технічних культур: а) харчових (цукрова тростина, цукровий буряк, крохмаловмісні культури, лікарські рослини); б) текстильних (бавовник, льон, джут, коноплі); в) каучуконосів (гевея); • вирощування овоче-баштанних культур: а) картоплі; б) листових (капуста, салат, шпинат, кріп, листова петрушка тощо); в) плодових (томат, огірок, гарбуз, кабачок, патисон, баклажан, перець); г) цибулинних (цибуля і часник) і коренеплодів (морква, столовий буряк, пастернак, петрушка, селера, ріпа, редиска, редька тощо); д) баштанних (кавун, диня, гарбуз тощо); • вирощування цитрусових культур (апельсин, грейпфрут, мандарин, лимон, бергамот тощо); • вирощування тонізуючих культур (чай, кава, какао, тютюн); • вирощування олійних та ефіроолійних культур: а) олійних (соняшник, рицина, гірчиця, ріпак, кунжут, рижій, коноплі, льон, кокосова пальма, олійна пальма, оливкове дерево); б) ефіроолійних (коріандр, аніс, кмин тощо);...
0 Переглянути

Сільське господарство та його значення в сучасному світі

9 Клас

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. Сільське господарство є одним з видів діяльності національної (світової) економіки і спрямоване на забезпечення населення продовольством і створення сировинної бази для підприємств харчової, легкої та інших промисловостей. Сільськогосподарське виробництво зародилося на нашій планеті ще 20 тис. років тому. У деяких регіонах світу — Близький Схід, Північна Африка — уже близько 10 тис. років тому були осередки землеробства. Пізніше (близько 7 тис. років тому) землеробство та скотарство поширилися в Припонтиді, у межах якої розташована й сучасна територія України. На нашій землі розвиток скотарства й землеробства пов’язують із трипільською культурою. Давні хлібороби землю обробляли мотиками й палицями-копалками із загостреними кінцями. Початок Зеленої революції було покладено в 1943 р. в Мексиці, уряд якої ухвалив відповідну програму й заручився фінансовою підтримкою Фонду Рокфеллера (відомого американського фінансиста й бізнесмена). Найбільших успіхів у цій програмі досяг Норман Борлоуг (нині Нобелівський лауреат), який вивів чимало високоефективних сортів пшениці, зокрема — стійких до полягання. Мексика до початку 50-х років XX ст. повністю забезпечила себе зерном і почала його експортувати. За 15 років урожайність зернових у країні зросла утричі. Цей досвід з успіхом був використаний у Колумбії, Індії, Пакистані та інших країнах. У 80-х роках XX ст. урожайність зернових збільшилася удвічі в Китаї....
0 Переглянути

Сучасні тенденції розвитку світового господарства

9 Клас

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ. Регіональна економічна інтеграція — це процес розвитку економічних зв’язків і розподілу праці національних господарств, який, охоплюючи зовнішньоекономічний обмін і сферу виробництва, веде до тісного переплетення національних економік і створення єдиного господарського комплексу в даному регіоні. Світовий економічний досвід свідчить, що розширення ринку через регіональну інтеграцію може приводити до значної економії на масштабі виробництва для країн-учасниць. При цьому вони одержують додаткові вигоди щодо ефективності виробництва від посилення конкуренції, якщо країни, які беруть участь в інтеграційному об’єднанні, випускають однаковий асортимент продукції. За таких умов скорочуються відносно неефективні виробництва й розширюються конкурентніші. Конкретні форми взаємодії в рамках інтеграційного об’єднання залежать від рівнів економічного розвитку країн-учасниць. Особливості цих країн відповідно впливають на форми, характер і рушійні сили об’єднавчих процесів....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ... 70
Назад

Навігація