Геологічна будова (відповіді)

1. Якими способами можна визначити вік порід?
У нинішній час вік гірських порід визначають трьома методами: стратиграфічним, палеонтологічним та абсолютним. Стратиграфічний (лат. "стратум" - шар, "графос” – опис) метод.
2. Породи якого віку дістали найбільше поширення на території України під шаром четвертинних (антропогенових) порід? Де вони залягають?
Найдавнішими відкладами в геологічній будові України є докембрійські (залягають по всій платформі на різних глибинах, в межах Українського щита – виходять на поверхню). Серед палеозойських порід найбільш поширенівідклади кам'яновугільного періоду, які потужною товщею виповнюють Дніпровсько-Донецьку западину, а в Донбасі виходять на поверхню великою суцільною площею.
3. Що таке морена? Як утворилися льодовикові відклади?
Морена — скупчення несортованого уламкового матеріалу, перенесеного і відкладеного льодовиками.
Моренна гряда — валоподібне скупчення продуктів вивітрювання гірських порід, відкладених льодовиком. Моренне озеро — 1. Озеро в западині серед льодовикових відкладів у кінцевій або донній морені континентального льодовика. Розповсюджені в областях давнього зледеніння.
4. Чому леси набули значного поширення на території України?
Припускають, що з поверхні льодовика, який мав кількасот метрів товщини, на сусідні території дули сильні вітри. Вони піднімали піски й суглинки та розвіювали їх на великих територіях. Згодом там нагромаджувалися потужні товщі пилуватої породи жовтуватого кольору – леси.
5. Під час геолого-­розвідувальних бурових робіт на поверхню зі свердловини було піднято різні породи: граніт архейського віку, пісковик кембрійського віку, мергель палеогенового віку, доломіт пермського віку, пісок четвертинного віку, глину юрського віку. Розташуйте ці породи в порядку їх залягання від поверхні углиб надр за умови непорушності залягання шарів.
1) Пісок четвертинного віку.
2) Мергель палеогенового віку.
3) Глина юрського віку.
4) Доломіт пермського віку.
5) Пісковик кембрійського віку.
6) Граніт архейського віку.
ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ
П. Тутковський разом з учнями досліджував Овруцький та Коростенський райони, що на Житомирщині. Особливо їх там цікавила унікальна пам’ятка природи. Використовуючи інтернет ресурси, дізнайтеся, що вони досліджували.
Індивідуально.скачать dle 11.0фильмы бесплатно