Войти
Закрыть

Масштаб та його види

6 Клас

Масштаб. Слово масштаб німецького походження й означає «мірна паличка». Яку роль відіграє масштаб під час складання карти? Зрозуміло, що під час складання планів місцевості, а особливо карт великих територій, без зменшень не обійтися. Адже нікому не потрібна карта, яка за площею дорівнює зображеній на ній місцевості. Скласти її важко й у кишеню не покладеш, а головне, осягнути її поглядом неможливо. Тому коли креслять карту, відстані на місцевості зменшують. Однак зменшують не «на око», а в певну кількість разів. Масштаб — це ступінь зменшення довжин ліній на карті (плані, глобусі) порівняно з їх дійсними розмірами на земній поверхні. Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані чи карті менша за відстань на місцевості. На плані, карті чи глобусі обов’язково зазначений масштаб. Без нього важко розібратися з відстанями на карті. Існує кілька способів запису масштабу. Види масштабів. Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаби. Числовий масштаб — це відношення чисел. Наприклад, відношення 1:5000 показує, що на плані всі лінійні розміри зменшені в 5000 разів. Користуючись числовим масштабом, вимірювання можна проводити в будь-яких лінійних вимірах. З курсу природознавства ви знаєте, що лінійних мір є кілька. Наприклад, якщо на карті масштабу 1:25 000 виміряний відрізок має довжину 1 см, то йому на місцевості відповідає лінія довжиною 25 000 см. Якщо ж на цій карті виміряти відрізок довжиною 1 дюйм (2,54 см), то на місцевості йому відповідатиме 25 000 дюймів....

Способи зображення поверхні Землі

6 Клас

Способи зображення місцевості. У людини завжди існувала потреба розповісти про те, де вона була та що бачила. Ще в давнину люди супроводжували свої розповіді малюнками. Певну місцевість можна відтворити, зобразивши її особливості й усе, що на ній знаходиться. Уже в Стародавніх Греції та Римі вимірювали землю, визначаючи межі між володіннями. Ці описи супроводжувалися схематичними кресленнями, які поступово перетворювалися на чіткі, побудовані за певними законами топографічні карти. У цей період і зароджуються науки топографія та картографія. Слово топографія в перекладі з грецької мови означає «опис місцевості». Наука топографія детально вивчає особливості земної поверхні, щоб показати її на площині у вигляді карт або планів. Топографи на планах і картах зображують порівняно невеликі ділянки земної поверхні, не беручи до уваги кулястість Землі. Якщо ж потрібно зобразити великі ділянки Землі або всю нашу планету на площині, то за цю справу беруться картографи. Картографія — наука про географічні карти, їх створення та роботу з ними. Слово картографія також складне. Перша його частина — карта — у перекладі з латинської означає «аркуш, напір». Друга частина вам уже відома. Отже, ця наука вивчає способи зображення поверхні земної кулі на аркуші паперу, тобто на площині. Перенести кулясту поверхню на площину — досить складна справа....

Що таке азимут

6 Клас

Азимут. Якщо необхідно визначити напрямок із великою точністю, у цьому допоможе азимут. У перекладі з арабської це слово означає «шлях, напрямок». Ви, напевне, звернули увагу на те, що шкала компаса ділиться на 360°. Відлік значення азимута починається від північного напрямку й ведеться за годинниковою стрілкою. Отже, азимут — це кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на місцевості (мал. 22). Як і будь-який кут, азимут вимірюється в градусах. Азимут напрямку на північ — 0°, на схід — 90°, на південь — 180°, на захід — 270°. Азимут напрямку на який-небудь об’єкт визначається так. Установіть і зорієнтуйте компас за сторонами горизонту. Тепер потрібно намітити напрямок на об’єкт, який вас цікавить. На деяких компасах є спеціальний приціл (візир), за допомогою якого можна визначити цей напрямок дуже точно. За шкалою компаса встановіть, на яку кількість градусів цей напрямок відхиляється від північного. Це значення кута в градусах і буде азимутом на об’єкт. За допомогою азимута можна вибрати потрібний напрямок руху й чітко йому слідувати. Рух за азимутом. Припустимо, ви отримали завдання пройти 11,5 км за азимутом 135°. Саме в цьому напрямку знаходиться об’єкт, який вас цікавить. Наприклад, там закопаний старий піратський скарб. Як це зробити? Нічого складного. Скарб, можна сказати, уже майже у ваших руках. Потрібно тільки зорієнтувати компас, визначити напрямок, який відповідає куту 135° від напрямку на північ, і йти в цьому напрямку. Щоправда, доведеться йти 11,5 км не одну годину. Невже для того, щоб не збитися з курсу, весь час потрібно не спускати очей із компаса? Це незручно, а до того ж можна спіткнутися, упасти, розбити компас і втратити будь-яку надію дістатися заповітного скарбу. Ні, компас може спокійно лежати в кишені. Дивитися на нього необов’язково. А як же витримати потрібний азимут? Дуже просто. Під час визначення напрямку, у якому потрібно рухатися, знаходять попереду який-небудь помітний орієнтир, його напрямок повинен збігатися з азимутом....

Орієнтування на місцевості

6 Клас

Що означає — зорієнтуватися на місцевості? Уміння орієнтуватися, тобто знаходити напрямки й шляхи на місцевості, визначати географічне положення щодо сторін горизонту — усе це необхідне як у повсякденному житті, так і в багатьох професіях. Саме слово орієнтування походить від латинського слова орієнс, яке в перекладі означає «схід». Стародавні народи Середземномор’я за основний напрямок уважали схід. Так і виникло слово орієнтування. Визначення напрямків словами ліворуч, праворуч, уперед, назад неточне й у географії не застосовується. Наприклад, якщо ви ходите до школи однією вулицею, то по дорозі певні об’єкти будуть ліворуч від вас, а повертаючись із школи, ті самі об’єкти ви побачите праворуч. Якщо ж напрямок на ці об’єкти визначаємо за сторонами горизонту, то в обох випадках він матиме однакове позначення. І навіть коли для визначення напрямків використовуємо сторони горизонту, потрібно пам’ятати про відносність слів на заході, на сході, на південь, на північ. Наприклад, Київ щодо Львова знаходиться на сході, а щодо Харкова — на заході. Отже, зорієнтуватися на місцевості — це значить визначити своє місцеперебування щодо сторін горизонту. Пригадайте, що таке горизонт. Горизонт. Видиму частину земної поверхні у вигляді кола, на яке нібито спирається небосхил, називають горизонтом (мал. 18). Лінію злиття небосхилу й горизонту називають лінією горизонту. Ви вже вивчали основні й проміжні сторони горизонту. Пригадайте їх. Основні сторони горизонту — північ, південь, захід, схід. Проміжними сторонами горизонту є: північний схід, південний схід, південний захід, північний захід (мал. 19)....

Сучасні географічні дослідження

6 Клас

Освоєння полярних широт. Початок XX ст. ознаменувався освоєнням полярних широт і відкриттям Північного й Південного полюсів. Кілька разів американські (Джорж Де-Лонг), норвезькі (Фрітьоф Нансен, Руаль Амундсен), російські (наш співвітчизник Георгій Седое) дослідники намагалися досягти Північного полюса. Лише в 1909 р., з восьмої спроби, це вдалося зробити американському морському офіцерові Роберту Пірі. Він першим досяг точки Північного полюса. Умови для дослідження в Антарктиді були значно складнішими, ніж у північній полярній області — Арктиці. Сильні морози, вітри, снігові бурі, гірські хребти материка, укриті товстим шаром льоду, тріщини — ці перешкоди були на кожному кроці мандрівників. Однак Антарктида приваблювала своєю унікальною природою, рослинним і тваринним світом, рідкісними мінералами та корисними копалинами. Капітан Роберт Скотт керував Британським центром наукових досліджень в Антарктиді в 1901-1904 рр. Під час експедиції дійшов до 82° 17' пд. ш. Пізніше Р. Скотт удруге спробував досягти Південного полюса. 2 листопада 1911 р. його експедиція вирушила в дорогу. Через кілька сотень кілометрів він відправив на базу кількох чоловік. До полюса дійшли п’ятеро учасників експедиції. Трохи раніше (19 жовтня 1911 р.) у тому ж напрямку вирушила й норвезька експедиція під керівництвом полярного дослідника Руаля Амундсена. Він досяг полюса 16 грудня 1911 р. і в січні 1912 р. повернувся на базу на узбережжі (мал. 15). Учасникам експедиції Р. Скотта не пощастило: експедиція дісталася Південного полюса на місяць пізніше — 17 січня 1912 р. Через великий холод і виснаження всі учасники експедиції загинули. Пошуковий загін знайшов тіла загиблих лише в листопаді 1912 р. Потрібно зазначити, що в допоміжній команді Р. Скотта був і наш земляк — полтавчанин Антон Омельченко....

Навколосвітні подорожі й експедиції. Географічні товариства в різних країнах світу

6 Клас

Перша навколосвітня подорож. Збіднілий португальський дворянин Фернан Магеллан, який уже плавав до Індії й мав звання капітана, уважав, що материк Америка можна обійти з півдня й вийти в новий океан. 20 вересня 1519 р. п’ять кораблів, що мали екіпаж 265 осіб, під керівництвом Ф. Магеллана вирушили з Іспанії в невідому подорож. Вони перетнули Атлантичний океан, досягли берегів Південної Америки й стали просуватися на південь, шукаючи вихід у невідомий океан. У березні 1520 р. мореплавець вирішив стати в одній із бухт на зимівлю. У серпні кораблі відновили рух на південь. 21 жовтня 1520 р. протоку було знайдено. Пізніше її назвали Магелланова. У новий океан вийшло лише три судна (одне розбилося, друге повернулося в Іспанію). Подорож невідомим океаном тривала 100 днів. Закінчилися продукти, люди хворіли на цингу, 19 чоловік померло. За весь період плавання судна мореплавців не потрапили в жодний шторм, тому Магеллан назвав океан Тюсий. 6 березня 1521 р. експедиція досягла Маріанських островів, після чого взяла курс на Філіппінські. Тут Ф. Магеллан необачно втрутився у війну місцевих вождів і був убитий. Експедицію завершив Хуан Елькано, якому вдалося дістатися Молуккських островів («Острови прянощів»). Одне судно довелося спалити, оскільки воно стало ненадійним, інше потрапило в полон до португальців. Тільки «Вікторія» з 18 особами на борту 6 вересня 1522 р. повернулася на батьківщину з великим скарбом — прянощами....

Початок доби великих географічних відкриттів

6 Клас

Відкриття Америки. Вам уже відомо, що першими відкрили Америку нормани ще 999 р., але про це європейці так і не довідалися. Удруге відкрив Америку Христофор Колумб. Він народився в м. Генуї. У 1476 р. переїхав до Португалії. Тут у нього виникла ідея досягти Індії західним шляхом. На той час європейці вже знали, що Земля має форму кулі. «Якщо це так, — розмірковував X. Колумб, — то до берегів Індії можна дістатися, пливучи з Європи на захід». Він розповів про свій задум португальському королю, але той ним не зацікавився. Тоді X. Колумб переселився в Іспанію. Там йому вдалося переконати впливових людей та іспанського короля підтримати цей проект. У серпні 1492 р. на трьох каравелах — «Пінта», «Нінья» й «Санта-Марія» (мал. 10) — команда X. Колумба вирушила з порту Палос на захід до вже відомих Канарських островів. Звідти мореплавці розраховували потрапити в Індію. Майже два місяці кораблі пливли Атлантичним океаном, але очікуваної землі не було, хоча за попередніми підрахунками мореплавці сподівалися значно раніше дістатися берегів Індії. Лише 12 жовтня 1492 р. черговий матрос із «Пінти» побачив землю. Це був маленький острів із групи Багамських островів. Христофор Колумб назвав його Сан-Сальвадор («Святий спаситель»). Він був упевнений, що досяг берегів Індії (мал. 11). З легкої руки мандрівника відкриті ним острови стали називати Вест-Індія (Західна Індія), а їхніх мешканців індійцями....

Відкриття нових земель у VІІІ-ХV ст.

6 Клас

Нормани. Значний внесок у відкриття нових земель зробили нормани (вікінги) — давньоскандинавські племена, які населяли північ Європи. Вони займалися переважно полюванням і рибальством. Згодом почали шукати й освоювати нові землі для поселення. Судна норманів були пристосовані до морських плавань (мал. 9), вони організовували бойові дружини й робили розбійницькі набіги на узбережжя Північного й Балтійського морів, Атлантичного океану та Середземного моря. У IX ст. нормани відкрили о. Ісландія й заснували там колонію. У 982 р. ісландець Ейрік Рудий, разом із командою, що налічувала 32 особи, вирушив шукати нові землі. Після тривалого плавання на захід мореплавці побачили узбережжя, укрите зеленими луками. Цю землю Ейрік назвав Гренландія, що в перекладі означає «Зелена країна». Переселенці почали обживати нову територію. У 999 р. син Ейріка, вікінг Лейв, прозваний Щасливіш, теж вирушав на південь у пошуках нових земель. Через кілька днів мореплавці побачили пагорби, порослі лісом. Вірогідно, це був о. Лабрадор. Так, задовго до X. Колумба було відкрито Північну Америку. Однак про це європейці не довідалися. Мабуть, нормани приховували свої відкриття. Подорож Марко Поло. Італієць Марко Поло народився в родині багатих купців із Венеції. У 1271 р. разом із батьком він вирушив у тривалу й небезпечну подорож до Китаю. Там хлопця взяли на службу, що тривала 17 років. За цей час молодий венеціанець побував в усіх частинах Китаю, у Бірмі, повернувся до Венеції в 1295 р. У цей час вона воювала з Генуезькою республікою за сфери впливу. Під час бойових дій Марко Поло потрапив у полон. Там він познайомився з письменником Рустачано, який запропонував за розповідями Марко ІІоло написати книжку. Так була надрукована «Книга про різноманітність світу» Марко Поло. У ній подано опис усіх країн, де побував мандрівник, звичаїв, традицій, способу життя місцевих жителів, казкових багатств Сходу. Книжка принесла Марко Поло європейську славу, а купців спонукала шукати нових шляхів до країн Сходу....

Уявлення про Землю в давнину

6 Клас

Уявлення єгиптян, вавилонян, індійців, греків, римлян, слов'ян про Землю. Правильне уявлення про форму Землі склалося в людей не відразу. Давні єгиптяни вважали, що всю небесну сферу підтримує богиня неба, а Сонце мандрує по небозводу на човні. Жителі Стародавнього Вавилону сприймали Землю як гору, на схилі якої вони жили. З півдня її оточувало море. За їхніми уявленнями, на море спирається тверде небо, по якому рухається Сонце, а під землею — безодня. Уночі Сонце спускається в цю безодню, а вранці піднімається зі сходу (мал. 3). Давні індійці уявляли Землю у вигляді опуклого диска, який підтримують чотири слони, що стоять на спині величезної черепахи, а та, у свою чергу, — на змії (мал. 4). Багато тлумачень щодо форми й руху Землі та Сонця зробили вчені Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Давньогрецький поет Гомер у своїх творах описував Землю як диск, що нагадує щит воїна, над диском була розташована мідна небесна сфера, по якій рухалося Сонце. Давньогрецький учений Анаксімандр уявляв Землю як зріз циліндра. Середину Землі займає суходіл у вигляді круглого острова, оточеного океаном. У середині острова розташований морський басейн, який поділяє острів на дві частини: Європу й Азію. Учений Піфагор, який жив пізніше Анаксімандра, уявляв Землю кулею, що розміщена в центрі Всесвіту. Давньогрецький учений Арістотель перший звернув увагу на те, що тінь від Землі, яка падає на Місяць під час його затемнення, завжди кругла. Цей факт був доказом кулястості Землі....

Географія — наука про природу Землі

6 Клас

Географія в минулому й у наш час. Географія — це наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію людей і природи. Вона зародилася ще в період становлення людського суспільства. Людей завжди цікавило все, що відбувалося навколо. Вони прагнули пізнати не лише свою місцевість, а й далекі землі. Першими відкривачами нових земель були мореплавці й купці. Після подорожей вони розповідали про природу, людей, рослини та тварин тих країв, де побували. Так виникло слово географія, що в перекладі з грецької мови означає «землеопис» (гео — земля, графо — пишу). Уперше його застосував давньогрецький учений Ератосфен. Освоєння нових земель тривало не одне тисячоліття. Спочатку географія була наукою описовою. Крок за кроком накопичувались описові географічні знання. Учених завжди цікавило, чому на Землі відбуваються ті чи інші явища. Сучасній науці відомо майже 15 тис. напрямів пізнання, серед них понад 80 — географічних. Сучасна географія — це система наук. У ній виокремлюють фізичну, економічну та соціальну географію. Фізична географія вивчає природу земної поверхні й природні закономірності, економічна — господарство різних країн і регіонів, соціальна — життя людей, їхню зайнятість, побут, відпочинок. Географічні науки з кожним роком розширюють сферу свого дослідження. Сучасні географи вирішують складні наукові та практичні завдання, вивчають взаємозв’язки природи й суспільства заради збереження сприятливих умов життя на Землі....

Навігація