Войти
Закрыть

Типи економічних систем та типізація країн світу

9 Клас

Національна економіка кожної країни є певним чином організованою. Спосіб організації економічного життя називають економічною системою. Основними ознаками, за якими розрізняють економічні системи, є власність на засоби виробництва (підприємства, природні ресурси) та спосіб управління господарською діяльністю. Відповідно до цих ознак виокремлюють традиційну, командно-адміністративну, ринкову та мішану економічні системи. Традиційною економічною системою називають такий тип економіки, де економічне життя ґрунтується на давніх традиціях, звичаєвому праві, обрядах. Саме ними визначається, що виробляти, як розподіляти та споживати. Такі економічні системи дуже пасивні щодо використання досягнень технічного прогресу, нових форм економічних взаємовідносин. Виробництво матеріальних і нематеріальних благ у країнах із традиційними системами господарювання здійснюється зазвичай за допомогою примітивної техніки з широким застосуванням ручної некваліфікованої праці. Наслідком таких підходів до організації господарювання є економічний застій, бідність і зубожіння основної частини населення. Командно-адміністративна економіка — це система, у якій майже всі засоби виробництва є державною власністю, а економічна діяльність регулюється шляхом всеохоплюючого планування та централізованого управління. Тому таку економічну систему ще називають плановою. Одним із головних недоліків командно-адміністративної системи є відсутність достатньої матеріальної зацікавленості працівників підприємств в економному витрачанні ресурсів, забезпеченні високої якості продукції, прагненні вдосконалення виробництва. Планування спричиняє диспропорції у виробництві, коли одних товарів у державі виробляється набагато більше за реальні потреби, а інші перебувають у дефіциті....
0 Переглянути

Спеціалізація території та світове господарство

9 Клас

На ранніх етапах розвитку людського суспільства існувало тільки натуральне господарство, яке передбачало виготовлення кожною людиною, родиною або жителями одного поселення всього необхідного для власного споживання. Таке господарювання було не дуже ефективним, оскільки більшість людей мають вроджений хист тільки до певних видів діяльності. Із часом люди усвідомили переваги поділу праці, тому в давніх поселеннях одні продовжили займатися землеробською працею, а інші проявили свої здібності в різних ремеслах. У результаті виникла потреба в обміні виробленою продукцією, тобто в торгівлі, почало формуватися товарне господарство. Його основною ознакою було саме те, що продукція вироблялася передусім для обміну, тобто продажу. Торгівля сприяла зміцненню економічних зв’язків між виробниками різної продукції, сусідніми поселеннями, окремими територіями країни, у яких формувалася своя господарська спеціалізація. Під цим поняттям розуміють певний перелік товарів, який у межах території вироблятиметься не тільки для власного споживання, а й для продажу в інших поселеннях або місцевостях. Спеціалізація територій країни (районів, регіонів, населених пунктів) була пов’язана з відмінностями в природних умовах, забезпеченості конкретними природними ресурсами, трудових навичках населення тощо. Тобто на тих територіях, де були більш сприятливі умови, вдавалося виробляти продукцію з меншими витратами, а тому саме на її виробництві вони почали спеціалізуватися....
0 Переглянути

Чинники розміщення та форми просторової організації національної економіки

9 Клас

Щоб виробничі підприємства функціонували найефективніше, їх необхідно розташовувати на тій чи іншій території так, щоб досягти найменших витрат на виробництво готової продукції, а також на її транспортування до споживачів. Причини, які сприяють зменшенню витрат і забезпечують ефективне функціонування й розвиток підприємства, називають чинниками розміщення виробництва. Для кожного виду економічної діяльності визначальними є один-два або більше чинників. Правильне врахування їх при заснуванні нового підприємства (або переобладнанні застарілого) гарантує високу прибутковість та розвиток виробництва. Серед чинників розміщення виробництва виділяють: 1) природні (сировинний, паливний, водний, природних умов); 2) техніко-економічні (паливно-енергетичний, сировинний, транспортний, споживчий, науковий); 3) демографічно-соціальні (працересурсний, споживчий, екологічний); 4) геополітичні (військово-стратегічний). Під сировинним чинником у групі природних необхідно розуміти природну сировину (залізну руду, глину, деревину тощо), а в групі техніко-економічних — матеріали, які вироблені на підприємствах (метал, пластмасу), що йдуть на виготовлення конкретних кінцевих виробів. Деякі підприємства використовують паливні ресурси, забираючи їх безпосередньо із природного середовища. Однак більшість виробництв потребують палива, яке пройшло певну переробку або перетворене на електричну енергію. Тому в групі техніко-економічних чинників перебуває паливно-енергетичний чинник....
0 Переглянути

Секторальна модель економіки та суспільна організація виробництва

9 Клас

Національне господарство кожної країни є системою, яка має певну структуру, тобто передбачає наявність складових частин і зв’язків між ними. За сучасними підходами головними складовими частинами економіки більшості держав світу є три сектори, які, у свою чергу, складаються з видів економічної діяльності (мал. 1). Під видами економічної діяльності розуміють сукупність підприємств і установ, що задовольняють однорідні потреби суспільства (промисловість — у виробництві промислової продукції, транспорт — у переміщенні вантажів і населення, освіта — у здобутті загальної і професійної освіти тощо). Раніше їх ще називали галузями господарства. До первинного сектору належать: сільське й лісове господарство, добувна промисловість, а також мисливство та рибальство. Усі вони безпосередньо взаємодіють із природою, здійснюючи заготівлю сировини або палива природного походження, а також перетворюють деякі з них на напівфабрикати для подальшої переробки. До вторинного сектору, відповідно, належать ті види господарської діяльності, що використовують паливо й сировину, які заготовлені або перетворені на напівфабрикати в первинному секторі, для вироблення кінцевих товарів. Це передусім переробна промисловість та будівництво, яке займається спорудженням житлових будинків, заводів, шляхів сполучення тощо....
0 Переглянути

Національна економіка та економічний розвиток

9 Клас

Національна економіка — це історично обумовлена сукупність видів господарської (економічної) діяльності певної держави, взаємопов’язаних між собою поділом праці. Поділом праці називають процес відокремлення різних видів трудової діяльності, який упродовж історії людства відбувається безперервно. Він відображає певний рівень розвитку господарства на конкретному історичному етапі. Так, відокремлення скотарства від землеробства, яке відбувалося 4—5 тис. років тому, назвали першим великим суспільним поділом праці. Із того часу одні давні народи почали займатися землеробством і перейшли до осілого способу життя в малих або великих поселеннях. Інші своїм основним видом господарської діяльності обрали тваринництво — приручення й розведення свійських тварин, що спонукало людей до кочового способу життя. Із часом люди усвідомили переваги поділу праці, коли кожен виробляє той продукт, для створення якого в нього є певні вроджені здібності. Тому одні продовжили займатися землеробською працею, а інші проявили себе в різних ремеслах. Відокремлення ремесла від сільського господарства, яке відбувалося в II—І тис. до н. е., увійшло в історію як другий великий суспільний поділ праці. Другий поділ праці сприяв активізації обміну виробленою продукцією. Тому майже одночасно з другим відбувався і третій великий суспільний поділ праці. Він полягав у відокремленні торгівлі від ремесла та землеробства, що започаткувало формування товарного господарства. Його основною ознакою було саме те, що продукція вироблялася не тільки для власного споживання, а передусім для обміну, тобто продажу. Другий і третій поділи праці сприяли прискоренню розвитку міських поселень як осередків ремесла й торгівлі....
0 Переглянути

Вступ

9 Клас

У попередніх курсах ви вивчали в основному природу Землі — окремих її оболонок (літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери), географічної оболонки в цілому, а також у межах материків і океанів, своєї країни, місцевості. Ту частину географії, яка вивчає природу Землі, називають фізичною географією. Проте в курсі 8 класу частина навчального матеріалу підручника була присвячена вивченню населення нашої держави та світу в цілому. А населення є об’єктом вивчення економічної і соціальної географії, яку ще називають соціально-економічною або суспільною. Така назва цієї частини географії пов’язана з тим, що об’єктом її вивчення є суспільство — сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. Суспільство розвивається за своїми законами, які в багатьох випадках дуже відрізняються від тих, що діють у природі. Однак для забезпечення власних потреб люди тісно взаємодіють із навколишньою природою, створюючи в процесі господарської діяльності технічні об’єкти (житлові будинки, мости, заводи) (мал. 1). Частина природних об’єктів була видозмінена людиною тільки частково та пристосована для задоволення власних потреб (насаджені лісосмуги, парки, кар’єри, засіяні поля) (мал. 2). Такі об’єкти називають техногенними. Сукупність технічних і техногенних об’єктів у географічній оболонці ще називають техносферою. Усі об’єкти техносфери створені у процесі господарської діяльності людини. Під господарською діяльністю, або працею, розуміють цілеспрямовану діяльність людей зі створення матеріальних і духовних цінностей, які необхідні для задоволення потреб кожної людини й суспільства в цілому....
0 Переглянути

Географія 9 клас Гілецький

9 Клас

Шкільний курс географії 9 класу «Україна і світове господарство» продовжує вивчення цієї складної та водночас цікавої науки. Цього року ви опануєте знання з економічної географії, дізнаєтеся про те, як у світі взаємопов’язані господарство та природа. Підручник, який ви тримаєте в руках, допоможе вивчати й досліджувати економіку нашої держави в системі світового господарства. Він складається із п’яти розділів, які охоплюють по декілька тем. Зміст кожної з них зазвичай розкривається у двох-п’яти параграфах. Параграф розрахований на вивчення здебільшого за один, рідше — за два уроки. На початку кожного параграфа містяться запитання під рубрикою «Спробуйте відповісти». Вони спрямовані на те, щоб ви використали раніше здобуті знання або пригадали певні відомості, які стануть вам у пригоді в процесі опрацювання нового навчального матеріалу. Матеріал кожного параграфа для полегшення роботи з ним поділено на змістові частини. Найважливіші поняття, терміни та географічні назви, на які треба звернути увагу або запам’ятати, у тексті виділено жирним шрифтом або курсивом. Важливими для сприйняття навчального матеріалу є таблиці, фотографії, структурні схеми, діаграми, картосхеми. Вони дозволять вам краще уявити той чи інший географічний об’єкт або явище, активізувати зорову пам’ять у процесі навчання. Поряд із малюнками під рубрикою «Чи відомо вам, що...» розміщено цікаві факти, які стосуються теми, доповнюють її, привертають увагу до питань, що можуть стати для вас предметом творчого пошуку....
0 Переглянути

Додатки

9 Клас

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) — об’єднання основних нафтовидобувних країн, що розвиваються (Алжир, Венесуела, Індонезія, Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія). Заснована 1960 р., нині ОПЕК контролює більше третини світового видобутку нафти. Організація координує нафтову політику (регулювання видобутку, експорту, цін тощо), підвищення прибутків, сприяє освоєнню національних запасів нафти в інтересах її членів. Додаток 3 ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ ПІДРОЗДІЛІВ ООН. Постійні органи, штаб-квартири та допоміжні офіси міжнародних організацій формують мережу організаційних центрів. Основні осередки міжнародних організацій розташовані в США та країнах Західної Європи: Нью-Йорк — штаб-квартира ООН, Женева — ВООЗ, Париж — ЮНЕСКО, Брюссель — НАТО, Відень — МАГАТЕ....
0 Переглянути

Словник термінів і понять

9 Клас

Аутсорсинг — вид діяльності, коли компанія передає частину своїх завдань або процесів стороннім виконавцям на певних умовах. Бюджет — затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків на певний термін. Валовий внутрішній продукт — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва, яка відображає сукупність усіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих економікою країни протягом певного часу. Валовий національний продукт — сукупна ринкова вартість обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг, вироблених і реалізованих лише національними виробниками (без іноземних виробників, що працюють на території країни) протягом певного часу. Вид економічної діяльності — сукупність підприємств, які виробляють однорідну продукцію або надають однорідні послуги. Глобалізація — загальносвітовий процес поглиблення економічних, фінансових і соціокультурних зв’язків між усіма країнами світу. Експорт — сукупність товарів і послуг, що їх продають зарубіжним країнам. Імпорт — сукупність товарів і послуг, які надійшли до країни. Інвестиції — довгострокове вкладання коштів. Індекс людського розвитку — інтегральний показник, що розраховується щороку для порівняння країн за показниками рівня життя, грамотності, освіченості й довголіття. Каботаж — судноплавство між портами однієї країни....
0 Переглянути

Узагальнення

9 Клас

Шановні дев’ятикласники! Ви завершили вивчати курс «Географія: Україна і світове господарство». Узагальнення до курсу допоможуть вам ліпше запам’ятати й зрозуміти найголовніше з вивчених тем. • Роль економічної і соціальної географії значно посилюється у зв’язку зі світовими процесами глобалізації та національної ідентифікації, зі стрімким науково-технічним прогресом. • Кожна освічена людина повинна добре орієнтуватися в економічних та фінансових питаннях, які постають у сучасному світі, й особливо в питаннях, що стосуються економіки та соціальної сфери її країни. • Глобалізація та науково-технічний прогрес впливають на створення нових елементів виробничих сил, змінюють характер праці людини, зумовлюють створення новітніх засобів виробництва, видів енергії тощо. • Для сучасних національної і світової економік характерні випереджувальні темпи розвитку трьох основних видів економічної діяльності: машинобудування, електроенергетики та хімічної промисловості. • Швидкими темпами розвиваються інформаційні технології та принципово нові рішення у сфері транспорту. • За класифікацією ООН, розрізняють країни з розвиненою ринковою економікою, перехідною економікою, економікою, що розвивається. • Основними категоріями, що характеризують господарство, є його видова й територіальна структури....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 344 345 346 347 348 349 350 351 352 ... 452
Назад

Навігація