Войти
Закрыть

Зовнішні процеси Землі: органічне вивітрювання і діяльність людини

6 Клас

• Наскільки живі організми видозмінюють земну поверхню. Живі організми, особливо мікроорганізми, відіграють важливу роль у процесах вивітрювання гірських порід, взаємодіючи з ними й спричиняючи органічне вивітрювання - руйнування, розчинення й перетворення мінералів і гірських порід. Різноманітні живі організми, як-от лишайники або дерева, виділяють кислоти, які здатні впливати на гірські породи. Крім того, рослини також сприяють фізичному вивітрюванню, оскільки їхні коріння та насіння проникають у тріщини і, проростаючи, поглиблюють їх. Рослинність, що накопичується, сприяє заростанню озер, заповнюючи їх органічною масою. Унаслідок цього на місці озерних улоговин виникають вирівняні грудкуваті поверхні. На болотах завдяки рослинам часто виникають купини і торф'яні горби, а на річках - маленькі штучні споруди: греблі і хатинки бобрів (мал. 64). У земній поверхні тварини утворюють численні порожнини - нори й горбики заввишки подекуди до 4-5 м при діаметрі 15-20 м. На узбережжях теплих морів із черепашок тварин із часом формуються черепашкові пляжі, а в самих водах тропічних морів унаслідок накопичення відмерлих вапнякових коралів утворюються коралові рифи (мал. 65)....
0 Переглянути

Зовнішні процеси Землі: робота вітру, вод і льодовиків

6 Клас

• Як змінює земну поверхню Сонце. Під впливом сонячної енергії відбувається фізичне вивітрювання - руйнування мінералів і гірських порід унаслідок коливання температури повітря. Різких змін температури повітря не витримують навіть найпотужніші гірські системи. Гірські породи, з яких вони складаються, то розширюються під час нагрівання, то стискаються внаслідок охолодження. Спочатку від скель відламуються великі брили, уламки яких нерідко, сповзаючи схилами гір, утворюють своєрідні «річки». Поступово ці уламки перетворюються на щебінь, пісок і пил. • Про скульптора на ім’я «вітер». Побачити наслідки діяльності вітру можна там, де рослини не створюють на поверхні суцільного покриву. Обточуючи і шліфуючи виступи твердих порід, вітер часто є «автором» різноманітних примхливих витворів (мал. 62). Він також видуває з порід дрібні частинки, залишаючи на поверхні заглиблення, схожі на лунки. Потім увесь подрібнений матеріал переносить на великі відстані і відкладає, створюючи, зокрема, піщані гори - бархани і дюни. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Вітряні міста. Вони не позначені на картах, але все ж існують, продовжуючи вражати дослідників. Вітряні міста - це сукупність на обмеженій території численних форм вивітрювання, які є примхливі й дуже нагадують рукотворні вироби - стовпи, башти, столи, голки, піраміди, кулі тощо. Подекуди вітер спромігся так обробити скелі, що вони стали схожі на будинки і навіть давні замки, серед яких можна розпізнати вулиці і провулки. Але й до сьогодні в цих містах продовжує жити лише їхній творець - вітер....
0 Переглянути

Внутрішні процеси Землі: вулканізм і вулкани

6 Клас

• Як і де проявляється вулканізм. Вулканізм - це сукупність явищ, пов'язаних з переміщенням речовини мантії в глибинах Землі та її виверженням з надр на поверхню суходолу або морське дно. Розплавлена речовина мантії - магма (з грецької - «густа мазь») піднімається під величезним тиском до земної поверхні каналом, що називається жерло. На земній поверхні магма зазвичай утворює конусоподібні гори - вулкани (від латинського слова вулканус - «вогонь, полум'я»). Жерло вулкана закінчується чашоподібною лійкою - кратером (мал. 59), який заповнений лавою. Так називають магму, вивержену на поверхню. На схилах великих вулканів можна виявити бічні кратери. Виверження вулкана супроводжується сильними вибухами, з кратера разом із лавою виривається вогняна суміш газів, попелу, водяної пари, великих уламків гірських порід - вулканічних бомб (мал. 60). На земній кулі налічують до 850 діючих вулканів. Щорічно на планеті стається понад 30 вулканічних вивержень. Лише у XX ст. на Землі зареєстровано понад 1500 вивержень. І їхня кількість збільшується, що свідчить про посилення активності земної кори. Є вулкани, про виверження яких не збереглося ніяких відомостей. Про їхнє активне життя в минулому свідчить конусоподібна форма гори та кратер на вершині. Це згаслі вулкани. Вулкани здебільшого виникають на межі літосферних плит, утворюючи величезні за протяжністю вулканічні пояси. Один з таких, що сформувався довкола Тихого океану, отримав назву «Вогняне кільце». Місця розташування вулканів часто майже збігаються з епіцентрами землетрусів....
0 Переглянути

Внутрішні процеси Землі: землетруси

6 Клас

• Чому виникають землетруси. Землетруси - це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, які відбуваються внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії. Місце розривів і зміщень у земній корі називають вогнищем землетрусу, яке може виникнути на різній глибині. Однак здебільшого вогнища землетрусів перебувають на глибині від 10 до 70 км. Ділянку земної поверхні, розташовану над вогнищем, називають епіцентром землетрусу (мал. 57). У цьому місці інтенсивність поштовхів найбільша. Що далі від епіцентру, то вона менша. Інтенсивність землетрусів вимірюють у балах за дванадцятибальною шкалою (див. Додаток). Що сильніші руйнування спричинив землетрус, то більше балів він отримує. У далекому минулому люди не розуміли причини землетрусів. Наприклад, грецькі селяни вважали, що землетрус - це руйнування будівель підземних велетнів, які, маючи неймовірну силу, глибоко під землею споруджували собі помешкання, кладучи скелю на скелю. Іранці й таджики пояснювали землетруси в горах витівками злих духів, які живуть у надрах землі. Нині добре відомо, що землетруси є одним зі свідчень рухів земної кори й зумовлені передусім процесами, які відбуваються в надрах планети....
0 Переглянути

Внутрішні процеси Землі: рухи земної кори

6 Клас

• Які є свідчення горизонтальних рухів земної кори. Здається, побачити те, що відбувається в земних глибинах, неможливо. Проте насправді прояв внутрішніх процесів Землі можуть спостерігати тисячі людей, наприклад, під час виверження вулканів чи потужних землетрусів. Будь-які гори також є наслідком внутрішніх процесів Землі. Отже, земна кора рухається. Головна причина рухів земної кори - це переміщення речовини мантії, зумовлені внутрішньою енергією планети. Горизонтальні рухи земної кори - це прояв внутрішніх процесів Землі. Вони дуже повільні і часто невідчутні. Однак про те, що вони відбуваються, свідчать обриси нинішніх материків і океанів. До того ж за умов вічного спокою земної кори гірські породи завжди залягали б лише горизонтально (мал. 54). Тим часом їхні шари часто нахилені під певним кутом, а нерідко на гірських крутосхилах або на високих схилах річкових долин шари гірських порід перекручені і зім'яті у складки (мал. 55). Складки утворюються внаслідок зустрічних горизонтальних переміщень шарів гірських порід. І навпаки, коли окремі ділянки земної кори розтягуються, утворюються розломи - велетенські тріщини (мал. 56). • Які наслідки вертикальних рухів земної кори. Вертикальні рухи земної кори - це також прояв внутрішніх процесів Землі. Вони надзвичайно повільні, і на рівнинах їх можна визначити лише за допомогою спеціальних приладів. Саме так, наприклад, було з'ясовано, що Придніпровська височина щороку підіймається на 9,5 мм. Крайній північний схід Східноєвропейської рівнини, навпаки, опускається майже на 12 мм за рік....
0 Переглянути

Будова літосфери

6 Клас

• Чому літосфера рухома. Земна кора не є суцільною. Вона розділена розломами на окремі величезні блоки - літосферні плити, які вглиб сягають верхніх шарів мантії. Найбільші плити - Євразійська, Африканська, Північноамериканська, Південноамериканська, Індо-Австралійська, Антарктична, Тихоокеанська (мал. 52). Майже всі вони складаються як з материкової, так і з океанічної кори. Земна кора легша від мантії. Тому вона наче «плаває» на астеносфері. Отже, літосферні плити повільно, але безперервно рухаються в горизонтальному напрямку під дією внутрішніх сил Землі. • Як утворилися материки та океани. Звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Понад півмільярда років тому існував тільки один материк - Пангея, що грецькою мовою означає «вся земля», та один океан (мал. 53). Пізніше внаслідок руху літосферних плит Пангея розкололася, і в Північній півкулі виник величезний суходільний масив - материк Лавразія. До нього входили нинішня Євразія і Північна Америка. Водночас у Південній півкулі утворився материк Гондвана, який об’єднував сучасні території Африки, Південної Америки, Антарктиди, Австралії і частину Південної Азії....
0 Переглянути

Внутрішня будова Землі

6 Клас

• Як побудована наша планета. Дослідивши земну поверхню, люди замислились: а що міститься глибоко в надрах нашої планети? Відповідь на це запитання вчені змогли отримати лише тоді, коли навчилися спостерігати за «земними хвилями» - коливаннями в товщі Землі. Такі коливання відбуваються, наприклад, під час землетрусів. Чутливі спеціальні прилади засвідчили, що хвилі в надрах нашої планети поширюються з різною швидкістю. Це означає, що Земля утворена шарами різної щільності. Земля складається з трьох головних шарів. Внутрішній і найщільніший шар - це так зване ядро, проміжний - мантія і зовнішній - земна кора, що є найменш щільною (мал. 50). МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ За малюнком 50 визначте потужність різних внутрішніх шарів Землі і з’ясуйте, які з них складають найбільшу та найменшу частину планети. Ядро розташоване далеко в надрах земної кулі і починається на глибині 2900 км від поверхні. Це приблизно дві відстані від крайньої західної (у Закарпатті) до крайньої східної (у Луганській області) точок України. Ядро, що охоплює всю центральну частину земної кулі, також неоднорідне. Існує внутрішнє тверде ядро і зовнішнє розплавлене ядро....
0 Переглянути

Визначення географічних координат за допомогою градусної сітки

6 Клас

• Яких правил треба дотримуватися, визначаючи географічні координати. Щоб знайти географічні координати, потрібно дотримуватися певного порядку дій з картою. Наприклад, нам необхідно визначити координати точки А. Спочатку знаходимо «квартал» карти, у якому вона розміщена. Далі визначаємо, якими паралелями і меридіанами вона обмежена та в яких півкулях розташована (мал. 49). Для визначення географічної широти точки А обчислюємо відстань у градусах між крайніми паралелями (у наведеному на малюнку прикладі це 10°). Наша точка розміщена посередині між паралеллю 40° і 50°. Отже, широта точки А дорівнює 45° пн. ш. Для визначення географічної довготи точки А обчислюємо відстань у градусах між крайніми меридіанами (у нашому прикладі також 10°). Точка А розташована ближче до 70°. Визначаємо на око, що географічна довгота точки становить приблизно 68° сх. д. Відстань між точками можна визначити не тільки в градусах, а й у кілометрах. Для цього варто знати, що дуга одного градуса будь-якого меридіана становить у середньому 111 км, а дуги одного градуса паралелей - різні. Для розрахунків скористайтеся таблицею або даними, вміщеними в атласі....
0 Переглянути

Географічні координати

6 Клас

• Що таке географічні координати. Будь-яка точка на Землі має свої географічні координати - географічну широту і географічну довготу. Вони визначають її положення на земній поверхні відносно екватора і початкового меридіана. Географічна широта - це відстань у градусах від екватора до точки, координати якої потрібно визначити (мал. 48, а). Географічна широта буває північною (пн. ш.), якщо об’єкт розміщений північніше екватора, та південною (пд. ш.), коли об’єкт розміщений південніше екватора. Екватор - це початок відліку географічної широти, тому його широта становить 0°. Кінцеві точки, до яких можна визначити широту, - це Північний та Південний полюси. Їхня географічна широта становить 90° відповідно північної і південної широти. Отже, географічна широта на Землі може змінюватися в інтервалі від 0° до 90°. Усі точки, розміщені на одній паралелі, мають однакову географічну широту. Географічна довгота - це відстань у градусах від початкового меридіана до точки, координати якої треба визначити (мал. 48, б). Вона може бути східною (сх. д.), якщо об'єкт розміщений на схід від початкового меридіана, і західною (зх. д.), якщо об'єкт розміщений на захід від початкового меридіана. Початковий меридіан - це початок відліку географічної довготи і має довготу 0°. Оскільки вся земна куля має 360°, то в кожній з півкуль - Східній чи Західній - довгота може бути в інтервалі від 0° до 180°. Усі точки, розміщені на одному меридіані, мають однакову географічну довготу....
0 Переглянути

Градусна сітка на глобусі та географічній карті

6 Клас

• За допомогою яких ліній на карті визначають напрямки північ - південь і схід - захід. Ще в давнину місце перетину лінії руху Сонця по небосхилу з лінією горизонту називали точкою півдня, а протилежну їй - точкою півночі. Лінія між цими точками дістала назву меридіан, що в перекладі з латинської мови означає «полуденний». Отже, меридіанами на глобусі й карті називають лінії, які точно проходять з півночі на південь або полуденні лінії. Усі меридіани сходяться у двох точках - Північному і Південному полюсах Землі (мал. 45). Меридіанів можна провести безліч. Проте на глобусах і картах показують зазвичай тільки ті меридіани, які відповідають цілому числу градусів. Меридіани відраховують від початкового (нульового) меридіана, який проходить через Гринвіцьку обсерваторію, що поблизу Лондона. Минуло близько 120 років від дня встановлення нульового меридіана - початку відліку довготи і часу на нашій планеті. Нульовий меридіан і меридіан 180° разом узяті ділять земну кулю на дві півкулі - Східну і Західну. Який меридіан є початковим? У різні часи початковий меридіан проводили через острів Родос, через Канарські острови та через Паризьку обсерваторію. Єдиний початковий меридіан через Гринвіцьку обсерваторію затверджено 1883 року на конференції Європейської комісії з вимірів. Цей вибір не був випадковим. До того часу вже кілька десятиліть морські судна багатьох країн світу орієнтувалися за меридіаном саме цієї обсерваторії. Пізніше, у 1884 році, у Вашингтоні на спеціальній міжнародній конференції за нульовий пункт відліку географічної довготи був прийнятий Гринвіцькій меридіан....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 134 135 136 137 138 139 140 141 142 ... 452
Назад

Навігація