Войти
Закрыть

Фігура та розміри землі

8 Клас

• Фігура та розміри Землі. Земля, попри поширене уявлення, не є абсолютно кулястою. Дослідження нашої планети показали, що вона сплюснута біля полюсів та розтягнута по екватору. Тому за математичну поверхню приймається поверхня еліпсоїда обертання, тобто тіла, що виходить від обертання еліпса навколо його малої осі. Причиною відхилення від кулястої форми є дія відцентрової сили, яка виникає під час обертання Землі навколо своєї осі. На полюсі відцентрова сила дорівнює нулю, на екваторі, де радіус обертання є найбільшим, вона інтенсивніша. Через це речовина «відпливає» від полюсів до екватора: на полюсі земна поверхня осідає, а на екваторі піднімається. Ось чому фігура Землі перетворюється в еліпсоїд обертання - геометричне тіло, утворюване обертанням еліпса навколо його малої осі (мал. 21). Розміри еліпсоїда обертання характеризуються довжиною великої півосі а, малої півосі b і «стисненням» α, де α = (a - b) /a. Через неоднорідність речовинного складу та розподілу маси Земля має невелике сплющення й на екваторі. Крім того, у Південній півкулі між паралелями 50-60° поверхня Землі вища, а в Північній півкулі, на таких самих широтах - нижча за поверхню еліпсоїда. Південний полюс на 30 метрів нижчий, а Північний - на стільки ж вищий від тієї самої поверхні еліпсоїда. Отже, справжня геометрична форма Землі неправильна і її назвали геоїдом, що дослівно означає «землеподібний» (мал. 22). Поверхня геоїда складна й не виражається математичною поверхнею, її також не можна показати математичною формулою....
0 Переглянути

Способи зображення об’єктів на тематичних картах

8 Клас

• Способи картографічного зображення. Для зображення різних географічних об’єктів на картах використовують спеціальні графічні символи, або елементи картографічного зображення, - умовні позначення карти (умовні знаки). Такі символи стають умовним позначенням тоді, коли їм надають певного змістового значення. За допомогою них карта інформує про розміщення об’єктів, дає їхні кількісні та якісні характеристики. Вони є особливою штучною умовною мовою карт, яка дозволяє не тільки передавати певну інформацію про об’єкти картографування, а й показувати їхнє просторове розміщення. Графічні символи створюються за допомогою різних зображувальних, засобів. Це, наприклад, точки, лінії, штрихи та колір. За їхньою допомогою створюють різні за складністю рисунка та особливостями використання графічні символи: значкові - фігурні або геометричні знаки невеликої форми, однакових ширини й довжини, які використовують для зображення об’єктів точкової локалізації (мал. 18, а); лінійні - знаки, витягнуті в довжину з невеликим потовщенням (лінії, стрічки, смуги, стрілки), якими зображують об’єкти лінійної локалізації (мал. 18, б); заповнювальні - знаки з рівномірним зафарбовуванням (штрихуванням) виділених частин території, які використовують для виділення великих за площею територій або їхніх частин (мал. 18, в); буквені та цифрові - це можуть бути окремі букви, цілі або скорочені слова, числа для позначення різних об’єктів (мал. 18, г). Графічні символи розрізняються також за формою (кружок, трикутник, стилізований рисунок), розміром (різний діаметр або товщина лінії), структурою (кружок, розділений на сектори), орієнтуванням (прямокутники, видовжені зліва направо та зверху вниз)....
0 Переглянути

Математична основа карт. Картографічні проєкції

8 Клас

• Математична основа географічних карт. Географічні карти мають свої властивості: усі вони побудовані за певними математичними закономірностями. Так, у процесі їхнього створення використовують власну систему умовних знаків і застосовують картографічну генералізацію, а математичною основою створення карт є масштаб і картографічні проекції. Ви вже вивчали раніше, що кожна карта створена в певному масштабі. Він визначає ступінь зменшення розмірів об’єктів навколишнього світу на картографічних творах. Застосування масштабу пов’язане з бажанням передати на невеликому за площею аркушу паперу просторове розміщення об’єктів на значно більшій за розмірами території. Ступінь зменшення розмірів зображуваної території буде тим більшим, чим більшою є вона сама. Застосовують різні форми позначення масштабу на карті: числовий, іменований та лінійний (мал. 15). Окрім того, масштаби, ураховуючи ступінь зменшення, поділяють на великі, середні та дрібні. Відмінні за масштабом карти мають різні точність і детальність зображення, ступінь генералізації і різноманітне призначення (мал. 16)....
0 Переглянути

Елементи змісту карти. Об’єкти та показники картографування

8 Клас

• Елементи змісту географічних карт. Створення географічної карти називають картографуванням. Воно передбачає вибір тематики карти, розробку змісту, обґрунтування вибору способів картографічного зображення, додаткових елементів тощо. Одним з найважливіших етапів створення карти є визначення змісту карти та її елементів. Зміст карти - це сукупність зображених на ній об’єктів і відомостей про них. Він залежить від теми та призначення карти. Складається з окремих географічних елементів з характерними тільки для них ознаками й властивостями, як-от, рельєф земної поверхні, клімат, внутрішні води, населені пункти, рослинний покрив, господарські об’єкти. Усі ці географічні об’єкти, або об’єкти картографування, відрізняються за просторовим розміщенням, кількістю складових, структурою. Так, це може бути сукупність природних і соціально-економічних компонентів або окремий компонент природи чи економічної діяльності людини, наприклад, клімат, рельєф, ґрунти, водні об’єкти, види господарської діяльності. Географічні об’єкти, що наносяться на карту, можуть бути конкретними та реальними (країна, населений пункт, гори, річка), абстрактними (густота населення, ресурсозабезпеченість країн, водозабезпеченість міст), передбачуваними (запроектоване заліснення території, система розселення)....
0 Переглянути

Елементи географічної карти

8 Клас

• Елементи географічної карти. На уроках географії ви вже користувалися різними географічними картами. Проте незважаючи на велику кількість і різноманітність карт, усі вони побудовані за певними чіткими правилами: під час їхнього створення використовують систему умовних знаків і застосовують картографічну генералізацію. Усі географічні карти мають однакові складові частини, або елементи карти. До них належать: картографічне зображення, математична основа, легенда, допоміжне оснащення й додаткові дані (мал. 12). Картографічне зображення є головним елементом карти й відображає її зміст: інформацію про об’єкти та явища, їхнє поширення, властивості, взаємозв’язки. Наприклад, на загальногеографічних картах (див. QR-код) це може бути рельєф, гідрографічна сітка, населені пункти, адміністративні кордони тощо....
0 Переглянути

Класифікація географічних карт

8 Клас

• Класифікація карт. У зв’язку з існуванням великої кількості різноманітних карт виникла потреба їх класифікувати. Класифікацію здійснюють з метою швидкого пошуку потрібної інформації, створення каталогів, списків карт. Класифікувати карти - означає розподілити їх на види за певною ознакою. Існують різні класифікації географічних карт. Наприклад, карти можна розподілити за об’єктом картографування, тематикою (змістом), зображеною територією, масштабом та призначенням (мал. 8). • Класифікація географічних карт за об’єктом картографування. Усі карти за об’єктом картографування розділяють на три класи: географічні карти (карти Землі), карти планет та інших небесних тіл й астрономічні карти (зоряного неба) (див. QR-код). Географічні карти досить різноманітні. Основними ознаками, за якими їх розрізняють, є тематика, зображення території, масштаб і призначення. Власне, ці ознаки найбільше впливають на зміст конкретної карти. • Класифікація географічних карт за тематикою (змістом). За тематикою (змістом) географічні карти поділяють на загальногеографічні й тематичні. Загальногеографічні карти передають зовнішній вигляд планети, окремих ділянок суходолу чи акваторій. На них зображують географічні об’єкти, які формують насамперед зовнішній вигляд території (рельєф, річки, озера, моря, населені пункти, кордони тощо). Проте жоден із цих об’єктів не виділяється особливо серед інших....
0 Переглянути

Карта та інші геозображення

8 Клас

• Географічні карти як джерело інформації. З курсу загальної географії ви вже знаєте, що географічна карта - це зменшене, узагальнене зображення земної поверхні на площині, побудоване в певній картографічній проекції та масштабі. З давніх часів географічні карти є дуже важливим джерелом географічної інформації. Їх використовують різні науки й багато галузей господарства, вони є незамінними для вивчення розвитку та прогнозування різних явищ. Адже навіть найдокладніший словесний опис не зможе створити такої наочної картини розміщення різноманітних об’єктів і явищ на поверхні Землі, як це зображує звичайна географічна карта. Підраховано, що словесний опис однієї карти шкільного атласу зайняв би 20-25 сторінок, а загалом атласу - до 4000 сторінок. Вивчати географію неможливо без різноманітних географічних карт. За їхньою допомогою формуються вміння орієнтуватися на місцевості, визначати азимут, складати та читати план місцевості й топографічну карту, користуватися масштабом, градусною сіткою, описувати за картою окремі об’єкти, форми поверхні, водойми, розселення різних етносів тощо. Отож можна впевнено стверджувати, що загальні картографічні знання визначають рівень географічної і картографічної культури сучасної людини....
0 Переглянути

Джерела для створення географічних карт та інших геозображень

8 Клас

• Джерела для створення географічних карт та інших геозображень. Для створення географічних карт необхідна велика кількість різноманітної інформації. Її зміст залежить від тематики та призначення карт. Наприклад, для сучасних економічних карт головним джерелом інформації є статистичні дані. Геологічні ж карти використовують матеріали польових геологічних досліджень, аеро- та космічної зйомки тощо. Головні джерела інформації для географічних карт наведено на мал. 2. • Картографічні інтернет-джерела. З розвитком інтернет-картографії для нас як споживачів, а також для професійного використання, з’явилося багато картографічних сервісів, зокрема Google Maps, Google Earth, OpenStreetMap, Earthexplorer та ін. Картографічний інтернет-сервіс - це спосіб надання вебдоступу до карт за допомогою відповідного програмного забезпечення. Користувачі сучасних гаджетів можуть використовувати картографічні сервіси в різних on-line та off-line додатках. Картографічний сервіс створює різні за застосуванням та тематикою карти. Часто їх створюють таким чином, щоб ми могли отримувати дані на свої мобільні пристрої. Розглянемо особливості роботи з деякими з них. Google Maps - один з найвідоміших картографічних сервісів, який існує з 2005 року (мал. З, для збільшення див. QR-код). Його три основні частини знайомі, мабуть, кожному - це безпосередньо самі карти, знімки із супутника та Google Street View (переглядач вулиць). Завдяки останньому ви можете розглянути реальне зображення вулиць населених пунктів, пам’ятки культури, природу тощо, а також маєте змогу завітати до музеїв, ресторанів, компаній, стадіонів у різних містах світу....
0 Переглянути

Зображення України на картографічних творах

8 Клас

• Поява перших картографічних зображень території сучасної України. Як ви вже знаєте, територія сучасної України завжди цікавила дослідників минулого. Не лише описи, а й зображення цих земель трапляються на давньогрецьких і давньоримських картах. У творах таких античних учених, мандрівників, географів, як Анаксимандр, Геродот, Ератосфен, є багато важливої інформації про морське узбережжя України. Згадки про наш край можна знайти у творах візантійських, арабських географів і мандрівників, а також у давньогрецьких морських путівниках - периплах. За часів Київської Русі картографічну інформацію про землі нинішньої України надавали у своїх працях арабський географ Аль-Ідрісі, іспанський монах Беатус. Також вона є на портоланах Чорного моря, картах Птолемея та Касторіуса. • Терени України на арабських картах та картах-портоланах. В епоху середньовіччя картографічна наука почала занепадати. Було відхилено античну гіпотезу про те, що Земля куляста. У Європі карти створювали в монастирях учені-богослови, переважно це були ілюстрації до релігійних книг. Тому культуру стародавніх єгиптян, греків і римлян наслідували араби. Вони удосконалили методи визначення широти та оптичні астрономічно-геодезичні прилади, які використовувалися в картографічній науці. Це, та результати спостережень арабів за зірками, дало змогу підвищити точність карт....
0 Переглянути

Сучасні географічні дослідження

8 Клас

• Географія в Україні у XX ст. Серед визначних постатей географічної науки XX ст. - ім’я академіка Степана Рудницького, якого можна вважати фундатором української наукової школи з географії. У своїй науковій діяльності вчений широко використовував польові географічні дослідження, здійснюючи експедиції в Українські Карпати, на Поділля, Волинь, Придніпров’я і Донеччину, у Крим і на Азовське море. Велику увагу він приділяв розвитку української географічної термінології, географічній освіті - створив для школи перший підручник з географії українською мовою. Особливе значення ученого й у розвитку картографії. Саме завдяки його активній участі побачила світ перша фізична карта України в масштабі 1:1 000 000, виконана українською мовою. В окремих своїх працях приділяв увагу формуванню національних територій України, розкрив географічне місце нашої держави в Європі. Упродовж XX ст. вагомий внесок у дослідження природних та економічних особливостей території нашої держави здійснили: академік Георгій Висоцький (один із засновників ландшафтознавства), академік Петро Погребняк (відомий природодослідник, спеціаліст з лісівництва, ініціатор створення Українського товариства охорони природи), учений Олексій Діброва (розробник схеми економічних районів України), академік Костянтин Воблий (економіст та географ, дослідник промисловості та населення України, засновник кафедри економічної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Володимир Кубійович (автор «Енциклопедії українознавства»), академік Максим Паламарчук (відомий економгеограф, дослідник територіальної організації господарського комплексу України) та багато інших вітчизняних учених. За дорученням Президії Академії наук України академік М. Паламарчук у 1964 р. створив й очолив сектор географії при Інституті геологічних наук Академії наук України. Через численні зміни підпорядкування в 1991 р. відділення географії трансформовано в Інститут географії Національної академії наук України....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 213 214 215 216 217 218 219 220 221 ... 452
Назад

Навігація