§ 6. Карта та інші геозображення

ПРИГАДАЙТЕ

• Які особливості зображення земної поверхні на глобусі?
• Які ви знаєте приклади використання карт у своєму гаджеті?

• Географічні карти як джерело інформації. З курсу загальної географії ви вже знаєте, що географічна карта - це зменшене, узагальнене зображення земної поверхні на площині, побудоване в певній картографічній проекції та масштабі.

З давніх часів географічні карти є дуже важливим джерелом географічної інформації. Їх використовують різні науки й багато галузей господарства, вони є незамінними для вивчення розвитку та прогнозування різних явищ. Адже навіть найдокладніший словесний опис не зможе створити такої наочної картини розміщення різноманітних об’єктів і явищ на поверхні Землі, як це зображує звичайна географічна карта. Підраховано, що словесний опис однієї карти шкільного атласу зайняв би 20-25 сторінок, а загалом атласу - до 4000 сторінок.

Вивчати географію неможливо без різноманітних географічних карт. За їхньою допомогою формуються вміння орієнтуватися на місцевості, визначати азимут, складати та читати план місцевості й топографічну карту, користуватися масштабом, градусною сіткою, описувати за картою окремі об’єкти, форми поверхні, водойми, розселення різних етносів тощо. Отож можна впевнено стверджувати, що загальні картографічні знання визначають рівень географічної і картографічної культури сучасної людини.

Навчальні карти й атласи. Як відомо, існують різні за призначенням географічні карти. Навчальні географічні карти використовують як наочні посібники для вивчення географії та інших дисциплін. Шкільні навчальні карти відрізняються від інших картографічних зображень детальністю й характером оформлення залежно від рівня підготовки та віку учнів/учениць. Географічні карти виконують різну роль у навчанні. Стінні карти використовують усі учні класу, тому написи на них зроблені зазвичай великими літерами. Настільні ж призначені для індивідуальної роботи в школі та вдома, тому вони детальніші.

Географічні атласи - це систематизовані зібрання карт, які об’єднані певною ідеєю і виконані за єдиною програмою як цілісні твори. Їхньою особливістю є узгодженість, взаємодоповнюваність, внутрішня єдність карт, яка проявляється в співставних способах зображення, проекціях, масштабах, генералізації, змісті та доцільності. Це дає змогу порівнювати окремі території, які зображено на картах атласу.

Як і карти, атласи досить різноманітні. Їх можна класифікувати за територіальним охопленням (атласи світу, окремих країн та регіонів, областей), призначенням (навчальні, краєзнавчі, туристичні, науково-довідкові, транспортних шляхів, екологічні), змістом (загальногеографічні, тематичні, комплексні).

• Географічні зображення. У наш час традиційні географічні карти перестали бути єдиним джерелом інформації для пізнання навколишнього світу, їх доповнюють аеро- і космічні фотознімки, електронні карти й атласи, фотокарти, блок-діаграми, рельєфні карти й стереомоделі, картографічні анімації, віртуальні зображення тощо. Сукупність таких джерел інформації об’єднують терміном географічні зображення (геозображення).

Геозображення - це просторова, масштабна, узагальнена модель земних (планетних) об’єктів або процесів, представлена в графічному (образному) вигляді. Розробкою геозображень займається наука геоіконіка.

Геозображення бувають пласкі (двовимірні), об’ємні (тривимірні), динамічні (три- та чотиривимірні). До пласких геозображень належать різні типи географічних й електронних карт, плани, аеро- і космічні знімки, телевізійні й гідролокаційні зображення.

Об’ємні геозображення дають змогу зорово відтворювати об’ємні географічні об’єкти. Прикладами таких зображень є рельєфні карти й глобуси, блок-діаграми, стереоскопічні моделі, фізіографічні панорами, а також об’ємні голограми.

Динамічні геозображення поверхні Землі надають можливість спостерігати зміни об’єктів та явищ не лише в просторі, а й у часі. Це можуть бути пласкі або об’ємні картографічні фільми, кіноатласи, анімація, динамічні блок-діаграми, стереофільми та інше. Ці зображення дають змогу простежити динаміку певного явища в певному часовому проміжку. Прикладом слугує анімаційна карта погоди з рухомими умовними знаками температурного режиму, атмосферних фронтів, хмарності, опадів.

Рельєфні (об’ємні) карти виготовляють із пластику або іншого матеріалу, на який нанесено зображення місцевості. На них досить наочно та об’ємно відтворено рельєф, дотримано співвідношення горизонтального та вертикального масштабів. Об’ємний рельєф поверхні надає такій карті реалістичного вигляду (мал. 5 і QR-код).

Мал. 5. Рельєфна карта України

Зазвичай ці карти охоплюють порівняно невеликі ділянки земної поверхні, на них зображують переважно гірську місцевість з її елементами: хребтами, долинами, вершинами, перевалами тощо.

За допомогою сучасних комп’ютерних технологій створюють цифрові моделі рельєфу, які є основою для тривимірних моделей. Їхнє поєднання з картографічною основою або аерокосмічними знімками дає змогу створювати карти або макети окремих місцевостей. Саме такі карти детально знайомлять з рельєфом території.

Глобус є особливим картографічним посібником, моделлю Землі чи інших планет. На ньому земна поверхня зображена без спотворень, витримано єдиний масштаб, а також без викривлень передано контури та напрями. Його, як і географічні карти, використовують для створення правильного уявлення про форму та розмір різних географічних об’єктів, при вивченні географічних координат, ознайомленні з картографічними проекціями.

Основні властивості глобуса такі: він відтворює кулястість Землі; передає взаєморозміщення земної осі, полюсів, меридіанів, паралелей тощо; має єдиний масштаб; підтримує правильне співвідношення різних частин земної поверхні; зберігає форми всіх фігур земної поверхні.

Глобуси бувають географічні (земні) та астрономічні (планетні, небесної сфери); загальногеографічні й тематичні (політичні, кліматичні, геологічні, тектонічні тощо). За розмірами їх поділяють на великі (діаметр понад 120 см), середні (60-120 см), малі (менше за 60 см).

Блок-діаграми - це тривимірний картографічний малюнок, що сполучає перспективне зображення будь-якої поверхні з поздовжніми й поперечними вертикальними розрізами (мал. 6). За тематикою розрізняють блок-діаграми геологічні, геоморфологічні, ґрунтові, кліматичні, океанологічні тощо, а за способом побудови - профільні й ізолінійні.

Іноді блок-діаграми будують у вигляді серії вертикальних перерізів, роблячи в них вирізи, зображують окремі частини блоку відокремленими. Сучасні геоінформаційні системи дають змогу створювати електронні блок-діаграми, які, завдяки комп’ютерним технологіям, можна розглядати з різних ракурсів (мал. 7).

ВАША ДУМКА

Чи погоджуєтеся ви з тим, що електронні карти та атласи мають більше переваг у порівнянні з друкованими аналогами? Аргументуйте свою відповідь.

Мал. 6. Блок-діаграма

Мал. 7. Цифрова модель земної поверхні

• Значення карт. Сьогодні неможливо уявити галузь людської діяльності, у якій певною мірою не використовувалися б географічні карти.

Під час розв’язання різних навчальних і практичних завдань важливим джерелом інформації була й залишається географічна карта. Знання карти, уміння нею користуватися дає кожній людині змогу розв’язувати важливі проблеми. Вона не тільки містить інформацію про об’єкти і явища, а також є наочним посібником, що допомагає створити уявлення про їхнє просторове розміщення, територіальні зв’язки, визначити природні особливості території. За картами однієї території, створеними в різний час, можна визначити закономірності її зміни в часі й просторі. Вони також є незамінними для вивчення розвитку різних явищ та їхнього прогнозування. Географічні карти виконують функції, серед яких можна виокремити такі:

• комунікативна - передача інформації про явища та процеси, які відбуваються в природному середовищі та соціумі;
• освітня - отримання інформації про навколишній світ користувачем;
• наукова - важливий засіб наукових досліджень;
• оперативна - вчасне реагування на зміни в природному та соціально-економічному середовищі, коригування дій під час розв’язання різних завдань.

Карти - це надійні путівники на суші й океані, у туристичних походах, для польоту літака та в пішохідному маршруті. У військовій справі вони є основним джерелом інформації про місцевість та обов’язковим посібником для керування діями військ та організації їхньої взаємодії. Сьогодні оптимальність прокладання залізничних колій, автомагістралей, трубопроводів визначають не в польових умовах, а здійснюють за топографічними картами в проектних установах.

Карта слугує наочним посібником, об’єктом вивчення й джерелом знань. Вона є моделлю різних природних і суспільних просторових явищ.

ПІДСУМУЄМО!

• Географічна карта - це зменшене, узагальнене зображення земної поверхні на площині, побудоване в певній картографічній проекції та масштабі.
• Шкільні навчальні карти відрізняються від інших картографічних зображень детальністю й характером оформлення залежно від рівня підготовки та віку учнів/учениць. Географічні атласи - це систематизовані зібрання карт, які об’єднані певною ідеєю і виконані за єдиною програмою як цілісні твори.
• Прикладами географічних зображень є: аеро- і космічні фотознімки, електронні карти й атласи, фотокарти, блок-діаграми, рельєфні карти й стереомоделі, картографічні анімації, віртуальні зображення.
• Геозображення бувають пласкі (двовимірні), об’ємні (тривимірні), динамічні (три- та чотиривимірні).

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Географічна карта, навчальні карти, атлас, рельєфна карта, глобус, блок-діаграма.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Що таке навчальні карти й атласи та які вони бувають?
• 2. Чи зрозуміли? Які бувають геозображення?
• 3. Чи можете застосувати? Складіть перелік карт, що необхідні для вивчення цієї теми.
• 4. Чи можете проаналізувати? Чим відрізняються між собою різні геозображення й коли їх доречніше використати в навчанні?
• 5. Чи можете оцінити? Наведіть приклади, за якими можна оцінити роль супутникових геозображень для господарської діяльності людини та її повсякденного життя.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (поглиблене вивчення)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)