Войти
Закрыть

Видобування металічних руд

9 Клас

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ РОДОВИЩ МЕТАЛІЧНИХ РУД. Руди металів доволі нерівномірно поширені в надрах Землі. Потреба людства в них невпинно зростає. Від другої половини XX ст. у промислове використання було залучено майже всі види металів. Для їх отримання застосовують традиційні технології видобування й збагачення РУДИ. Промислові запаси дорогоцінних, рідкісних і рідкоземельних металів зосереджені в незначній кількості країн світу. Окремі з них майже повністю розташовані в одній країні. Так, 97 % відомих промислових запасів рідкісноземельних металів розташовані в Китаї, 95 % платини — у ПАР, 92 % ніобію — у Бразилії. Чорні та кольорові метали широко застосовують у виробництві новітніх електронних виробів (мал. 56). Основою рудної промисловості світу є видобування залізної руди. Широке використання виробів із заліза зумовили значні обсяги її видобування. Запаси залізної руди в надрах Землі більші, аніж запаси інших металів, разом узятих. Це дозволяє постійно збільшувати обсяг її видобування. Закономірності розміщення рудних мінеральних ресурсів значною мірою визначаються тектонічною будовою планети. У розломах давніх кристалічних щитів зосереджені значні запаси рідкоземельних, дорогоцінних металів, ніобію, танталу, цирконію. Найбільший вміст металу мають родовища залізної й марганцевої руд, утворені в докембрії, що приурочені до давніх розломів і западин кристалічних щитів (наприклад, залізорудний басейн Верхнього озера в США). Найменший вміст заліза (до 30 %) — в осадових оолітових конкреціях озерно-болотистого походження (наприклад, Лотаринзький басейн у Франції). Так само утворені великі родовища марганцю осадового походження та в корі вивітрювання. Родовища першого типу утворилися в олігоцені в морських затоках і концентрують майже промислових запасів марганцю (наприклад, найбільше у світі Нікопольське родовище в Україні). У родовищах другого типу, що утворилися в умовах жаркого тропічного клімату, через процеси хімічного вивітрювання частка домішок у руді незначна, що дозволяє отримувати високоякісний марганець (наприклад, родовище Нсута в Гані)....
0 Переглянути

Добувна промисловість України

9 Клас

ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ЯК СЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ. Добувна промисловість України є одним з основних секторів національної економіки. Вона постачає кам’яне вугілля, залізну й марганцеву руди, нерудну сировину (флюси, вапняки, вогнетриви) для чорної металургії, яка є основою вітчизняного експорту та створює вироби з металів, необхідні для машинобудування, транспорту й будівництва. За роки незалежності України видобування більшості видів мінеральної сировини істотно скоротилось, так само як і їхні запаси. Серед нових великих потенційних запасів слід виділити поклади сланцевого газу. Його дві великі ділянки в Донецькій і Львівській областях мають значні, ще не достатньо вивчені потенційні промислові поклади газу. ОСНОВНІ Й ПЕРСПЕКТИВНІ РАЙОНИ ВИДОБУВАННЯ КАМ’ЯНОГО ВУГІЛЛЯ, НАФТИ, ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ. У найближчому майбутньому Україна й надалі імпортуватиме значну частину паливної сировини. Нафти й природного газу в Україні видобувають значно менше від обсягів їхнього споживання. Виділяють три нафтогазові регіони: Східний, Західний і Південний (знайдіть їх на карті шкільного атласу). Промислові запаси природного газу оцінюються майже в 600 млрд м3, нафти — 100 млн т. Найбільше її видобувають у Східному регіоні. Найменш вивченими є шельф Чорного й Азовського морів. Обсяг запасів природного газу в Україні зростає з глибиною залягання (мал. 55). Широкомасштабні геологопошукові роботи проводяться на шельфі навколо о. Зміїний та у Глинсько-Солохівському газонафтоносному районі....
0 Переглянути

Видобування вугілля, нафти і природного газу

9 Клас

ВИДОБУВАННЯ НАФТИ ТА ГАЗУ. Нафта і природний газ — це основний вид паливних ресурсів світу, тому їх видобування доволі поширене. Проте відповідні промислові запаси є в незначній кількості країн. У Венесуелі, Саудівській Аравії, Канаді зосереджено 43,5 % усіх запасів нафти, в Ірані, Росії, Саудівській Аравії — 48,6 % природного газу. За обсягом видобування паливних мінеральних ресурсів лідерами є такі країни, як США, Канада, Австралія, Росія (додаток 1). Більшість розвинених країн світу імпортує паливні ресурси. Тому створено спеціалізовані термінали в морських торговельних портах цих країн, прокладено мережу нафто- й газопроводів. Значні обсяги їх перевезень зумовлені великими потребами сучасного суспільства в енергетичних ресурсах. У світі трубопроводи переважно прокладають від покладів нафти й природного газу на шельфі чи у віддалених континентальних районах (додаток 3) до основних районів споживання й переробки. Магістральні нафто- й газопроводи (наприклад, «Дружба») постачають відповідну сировину для її продажу в розвинені країни світу. (Покажіть їх на відповідній. карті у шкільному атласі.) Найбільше у світі торгують сирою нафтою, значну частину якої перевозять танкерами, тоді як природний газ переважно постачають трубопроводами в межах окремих частин світу. Для транспортування природного газу морським транспортом його необхідно згустити за від’ємної температури (скраплений газ) та під високим тиском подавати в рідкому стані до спеціалізованих морських суден. Найбільшими експортерами природного газу трубопроводами є Росія, а в скрапленому вигляді — Катар (мал. 51)....
0 Переглянути

Поширення мінеральних ресурсів у світі

9 Клас

КЛАСИФІКАЦІЯ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ. Мінеральні ресурси за використанням поділяють на три великі групи: паливні, металеві, неметалеві (мал. 49). Їх розподіл у світі зумовлено геологічною будовою й тектонікою. Тому вони нерівномірно поширені на Землі. Ділянка земної кори, на якій унаслідок геологічних і тектонічних процесів відбулося накопичення певної мінеральної речовини, що за якістю, кількістю та умовами залягання придатна для промислової розробки, називають родовищем певного мінерального ресурсу. Сучасна добувна промисловість представлена великими промисловими підприємствами з видобування та первинного оброблення корисних копалин. Більшість великих нових промислових покладів мінеральної сировини у світі розташована у віддалених районах. Саме тому вони потребують розбудови спеціальної інфраструктури з доставки сировини споживачам. Лише в окремих розвинених країнах світу в господарсько освоєних районах розробляють промислові поклади мінеральної сировини. До таких країн належить й Україна. У більшості розвинених країн Європи припинено видобування корисних копалин через вичерпність їхніх покладів зі значним вмістом корисних речовин, наявність значно дешевших їхніх іноземних аналогів, негативний вплив на екологічний стан довкілля....
0 Переглянути

Лісове господарство

9 Клас

ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО. Лісове господарство — вид економічної діяльності, що займається обліком, відтворенням, охороною та захистом лісів, а також регулює їх використання. Основу лісозаготівельної діяльності становить заготівля й реалізація круглого лісу та товарних дров. Провідна роль у розміщенні підприємств лісового господарства належить сировинному чиннику, велике значення має також транспортний. Заготівля лісу ведеться здебільшого в забезпечених сировиною районах. ОСНОВНІ ЛІСОВІ ПОЯСИ СВІТУ. Основою для розвитку лісового господарства є лісові ресурси. Лісові ресурси — це сукупність матеріальних благ лісу, які можна використовувати без шкоди для навколишнього середовища з найбільшою господарською ефективністю. Усі компоненти лісових ресурсів залежно від їхнього призначення й особливостей застосування об’єднують у групи (мал. 44). Лісами вкрито майже 1/3 поверхні Землі. Їхня площа становить 4,1 млрд га, що відповідає середній лісистості 30,5 %. Цінність лісів полягає в тому, що вони є відновлювальними ресурсами й виробляють майже дві третини органічної речовини планети. Ліси розміщені нерівномірно. Найбільші їхні площі — у Бразилії та Росії (мал. 45). Найнижчі показники характерні для Австралії з Океанією. Усі ліси світу утворюють два великі за протяжністю лісові пояси — північний і південний. Розміщення на Землі цих двох поясів визначає географію лісового господарства....
0 Переглянути

Тваринництво світу. Зональна спеціалізація світового сільського господарства

9 Клас

ТВАРИННИЦТВО. Виробництво продукції тваринництва поширене майже на всій планеті. Основна її частка припадає на країни, розташовані в зоні помірного клімату. Розміщення тваринництва переважно залежить від кормової бази. Основними видами тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свинарство й вівчарство. Найпоширенішим є скотарство. На нього припадає більш ніж половина загального виробництва м’ясних продуктів і майже вся молочна продукція (мал. 42). Найчисельніше поголів’я корів — у Індії. У скотарстві розрізняють три основні напрями: молочне (характерне для густонаселених районів Європи й Північної Америки); м’ясо-молочне (поширене в лісовій і лісостеповій зонах); м’ясне (посушливі райони помірного й субтропічного поясів). Свинарство поширене майже повсюди незалежно від природних умов. Найбільше воно розвинене в країнах з високою густотою населення, за винятком ареалу розселення мусульман і юдеїв, які за релігійними переконаннями не мають торкатись цієї тварини. Для відгодівлі свиней широко використовують відходи харчової промисловості. Воно тяжіє до великих міст, а також до районів інтенсивного картоплярства. Майже половина світового поголів’я свиней зосереджена в Китаї....
0 Переглянути

Сільське господарство світу. Рослинництво

9 Клас

ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СВІТУ. Порівняно з іншими видами економічної діяльності сільському господарству властиве освоєння значних земельних площ, тривалий термін виробничого процесу, велика трудомісткість. Його роль в економіці різних країн і регіонів має значні відмінності. Розрізняють товарне й споживче сільське господарство. Для товарного характерна велика продуктивність, інтенсивність розвитку, високий рівень спеціалізації. Для споживчого — низька продуктивність, екстенсивність розвитку, відсутність спеціалізації. У розвинених країнах переважає товарне сільське господарство. Воно розвивається на основі механізації, хімізації, застосування біотехнологій, новітніх методів селекції. У країнах, що розвиваються, сільське господарство неоднорідне. Воно включає в себе традиційний сектор дрібних приватних селянських господарств і плантаційний експортооєрінтований сектор, що складається з великих господарств, які збувають свою продукцію за кордон. У структурі світового сільського господарства частки землеробства і тваринництва приблизно рівні. Тваринництво переважає в розвинених країнах, а рослинництво — у країнах, що розвиваються. Є два основні типи рослинництва — неполивне та зрошувальне. Останнє поширене у тропіках, сухих субтропіках і субекваторіальних широтах. Найбільші площі зрошуваних земель у Китаї, Індії, Мексиці, Пакистані, Єгипті....
0 Переглянути

Тваринництво України

9 Клас

РОЗВИТОК КОРМОВОЇ БАЗИ ТВАРИННИЦТВА. Розвиток тваринництва залежить від кормовиробництва. Під кормовою базою розуміють обсяг і структуру кормів, систему їх виробництва та використання у тваринництві. У тваринництві використовують різноманітні корми — рослинні, тваринного походження та мінеральні. Корми рослинного походження, у свою чергу, включають концентровані (зерно фуражне, комбікорми, висівки, макуха, шроти та ін.), соковиті (силос, корене- та бульбоплоди, кормові баштанні культури), грубі (сіно, сінаж, солома, полова), зелені (сіяні трави, трави природних лук і пасовищ). Комбіновані корми — це суміш, збалансована за вмістом поживних і мінеральних речовин, вітамінів. Відходи підприємств харчової промисловості (жом, меляса, сироватка), громадського харчування, а також харчові відходи населення використовують як корм для тварин без додаткової переробки. СТРУКТУРА ТА РОЗМІЩЕННЯ ТВАРИННИЦТВА. У структурі валової продукції сільського господарства України тваринництво становить майже 30 %. Основні його види — скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво (мал. 36). Основне завдання тваринництва — виробництво продуктів харчування (м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, мед) і сировини для харчової та легкої промисловості (м’ясо, шкіра, вовна, хутрова сировина, шовк-сирець, віск, пух тощо)....
0 Переглянути

Сільське господарство України. Рослинництво

9 Клас

МІСЦЕ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ. Сільське господарство — один з найдавніших видів економічної діяльності в Україні. На сільське господарство припадає 1,9 % ВВП держави. У ньому зайнято 3,3 млн осіб. Від 2015 р. воно є лідером в експорті товарів — так само як і 100 років тому. Сільське господарство є основою економічного розвитку більшості регіонів нашої держави. СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ В УКРАЇНІ. Сільськогосподарські землі становлять 70,8 % від загальної площі держави, з яких щорічно обробляють понад 32 млн га (мал. 30). Для порівняння: у Польщі під сільгоспвиробництво задіяні вдвічі менші площі — 14 млн га, у Німеччині — 12 млн га, у Румунії — 9 млн га. Земельні угіддя України характеризуються високим біопродуктивним потенціалом, оскільки основна база землеробства розміщується на найбільш родючих ґрунтах світу — чорноземах (більш як 60 % від загальної площі орних земель у державі). Сільськогосподарські угіддя України мають високий ступінь розораності. Це, з одного боку, свідчить про інтенсивне використання землі в сільському господарстві, а з іншого — про необхідність відповідних заходів щодо захисту земель від вітрової та водної ерозії. Структура угідь залежить від зональних особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в сільському господарстві....
0 Переглянути

Сільське господарство та його складові

9 Клас

ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. Сільське господарство — найдавніше й досить поширене заняття людей. Це вид матеріального виробництва з вирощування сільськогосподарських культур і розведення свійської худоби та птиці для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Тільки в чотирьох країнах світу (Сингапур, Кувейт, Бахрейн, Люксембург) частка сільського господарства у ВВП не досягає 1 %. Загалом у світовому сільському господарстві зайнято 1,5 млрд осіб. Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції постійно зростає, але відносно невеликими темпами. Для характеристики рівня його розвитку використовують різні показники (мал. 27). Найчастіше визначають вартість виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на душу населення та показника продуктивності праці. Сільське господарство забезпечує продовольством населення планети, чисельність якого дедалі зростає. Для найбідніших країн воно є основним джерелом валютних надходжень. Такі країни живуть за рахунок експорту сільськогосподарської продукції. Наприклад, Гватемала експортує банани та каву, Чад — бавовну тощо. Сільське господарство забезпечує людей продуктами харчування, тому проблеми в його розвитку є причиною соціальної напруженості й нестабільності в окремих країнах світу. Функціонування товарного сільського господарства зумовлює виникнення проблеми використання природних ресурсів через необхідність збереження екологічної рівноваги. Розорення всієї придатної для посівів площі земель, постійне збільшення поголів’я худоби та птиці зумовлює посилення антропогенного навантаження на довкілля в усьому світі....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 340 341 342 343 344 345 346 347 348 ... 452
Назад

Навігація