Сільське господарство світу. Рослинництво
- 12-01-2022, 21:08
- 846
9 Клас , Географія 9 клас Гільберг, Савчук, Совенко
Зверніть увагу!!!
§ 13. Сільське господарство світу. Рослинництво
Назвіть складові сільського господарства. Яке їх значення в економіці країни (світу)? Які чинники впливають на їх розвиток?
ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СВІТУ. Порівняно з іншими видами економічної діяльності сільському господарству властиве освоєння значних земельних площ, тривалий термін виробничого процесу, велика трудомісткість. Його роль в економіці різних країн і регіонів має значні відмінності.
Розрізняють товарне й споживче сільське господарство. Для товарного характерна велика продуктивність, інтенсивність розвитку, високий рівень спеціалізації. Для споживчого — низька продуктивність, екстенсивність розвитку, відсутність спеціалізації.
У розвинених країнах переважає товарне сільське господарство. Воно розвивається на основі механізації, хімізації, застосування біотехнологій, новітніх методів селекції. У країнах, що розвиваються, сільське господарство неоднорідне. Воно включає в себе традиційний сектор дрібних приватних селянських господарств і плантаційний експортооєрінтований сектор, що складається з великих господарств, які збувають свою продукцію за кордон.
У структурі світового сільського господарства частки землеробства і тваринництва приблизно рівні. Тваринництво переважає в розвинених країнах, а рослинництво — у країнах, що розвиваються.
Є два основні типи рослинництва — неполивне та зрошувальне. Останнє поширене у тропіках, сухих субтропіках і субекваторіальних широтах. Найбільші площі зрошуваних земель у Китаї, Індії, Мексиці, Пакистані, Єгипті.
ГЕОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР. Основа рослинництва — зернове господарство. Під зерновими культурами зайнята майже половина оброблюваних земель світу. Вони є основним джерелом рослинних білків у харчуванні та відгодівлі худоби. У розвинених країнах велика частина зерна згодовується худобі (до 75 %), а в країнах, що розвиваються, навпаки, іде на продовольчі потреби (до 90 %). Майже 4/5 світового виробництва припадає на три основні «хліби людства» — пшеницю, рис і кукурудзу (мал. 38). За площею посівів й експорту першість серед зернових культур належить пшениці. Також значні площі зайняті під посівами жита, ячменю та інших зернових культур.
Мал. 38. Структура виробництва зернових культур світу, 2014 р.
Використовуючи карти шкільного атласу, з’ясуйте, у яких природних зонах розміщені основні райони вирощення пшениці у світі. Поясніть чому.
Світові можливості
Найбільшу врожайність пшениці в 2015 р. зафіксовано в Нортумберленді (Англія) — 16,5 т/га.
Дізнайтеся більше
Японські фермери, щоб привабити якнайбільше туристів і мандрівників у свої краї, засівають поля рисом різних кольорів. Після проростання, його паростки утворюють красиві картини (мал. 39).
Мал. 39. Картина на рисовому полі в Японії
Пшениця дає найбільші врожаї на чорноземах. За природними умовами найсприятливіші регіони її вирощування — Степ і Лісостеп, де вона є головною серед продовольчих зернових культур. В областях континентального клімату з холодними зимами (степові провінції Канади, азіатська частина Росії та Північний Казахстан) вирощують яру пшеницю, а помірно-континентального, з м’якими зимами (США, країни Європи та ін.) — більш урожайну озиму. Найбільші у світі виробники пшениці: Китай, Індія, Росія, США, Франція.
Рис вимогливий до ґрунту, теплолюбний і вологолюбний. Поля, на яких вирощують цю культуру, на час вегетації зазвичай затоплюють водою. Без зрошення рис можна вирощувати лише в районах зі значною кількістю опадів (1500-2000 мм). Найбільш сприятливі для рису природні умови — у тропіках і субтропіках. Рис широко культивують у країнах Східної, Південно-Східної та Південної Азії (Китай, КНДР, Республіка Корея, Японія, Таїланд, М’янма, В’єтнам, Лаос, Індія, Пакистан, Індонезія, Філіппіни), де він є основним продуктом харчування. Розвитку рисосіяння тут, крім відповідних природних умов, сприяє висока забезпеченість робочою силою (рис — культура трудомістка). Крім азіатських країн, рис вирощують у США, Бразилії, Єгипті. Головні виробники рису — Китай (понад 1/3 світового виробництва), Індія (1/5), Індонезія, Бангладеш, В’єтнам — є одночасно й великими його споживачами.
Кукурудза — рослина теплолюбна, досить вимоглива до ґрунтів. Серед зернових культур посідає друге місце у світовій торгівлі та відрізняється найбільшою врожайністю. Кукурудза є одночасно продовольчою та кормовою культурою. Тому в країнах розвиненого тваринництва під неї відводять значну частину посівної площі. Переважна частина світового виробництва цієї культури припадає на США, Китай, Бразилію, Аргентину та Мексику. Для власних продовольчих потреб і фуражної бази кукурудзу вирощують також у багатьох європейських (Франція, Угорщина, Румунія, Молдова, Україна, Росія та ін.) й африканських країнах (ПАР, Кенія, Ангола, Мозамбік, Малаві та ін.).
З інших зернових культур найбільш важливі: жито, ячмінь, овес, просо та сорго. Жито добре росте на лісових ґрунтах помірного поясу. Тому 90 % його світового збору припадає на країни Західної та Східної Європи. Ячмінь й овес, як найменш теплолюбні зернові культури, здебільшого вирощують у країнах лісової зони Північної Америки (Канада, США) і Європи (Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща, Естонія, Латвія, Литва, Росія та ін.). Просо й сорго — теплолюбні й посухостійкі, вирощують їх переважно в США (1/4 світового виробництва), у степових і напівпустельних районах Азії (Індія та Китай) й Африки (Північний Судан, Малі, Нігер).
ГЕОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР. Цукрова тростина й цукровий буряк — найважливіші цукроноси; бавовник і льон — основні прядильні культури; соя та соняшник — олійні культури; чай, кава й какао — стимулюючі рослини; гевея — каучуконос тощо.
Цукрова тростина — багаторічна теплолюбна й вологолюбна рослина, яку культивують у тропіках і субтропіках. Головні виробники цукрової тростини — країни Латинської Америки (Бразилія, Куба, Мексика та ін.), Східної й Південної Азії (Індія, Китай, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам та ін.), а також Австралія.
Цукровий буряк — культура менш теплолюбна, ніж цукрова тростина, поширена в помірному поясі. За збором цукрових буряків попереду європейські країни (Польща, Німеччина, Росія, Туреччина, Україна, Франція) і США.
Більшу частину цукру, виробленого у світі, отримують із цукрової тростини. Основні виробники: Бразилія, Індія, Китай, Таїланд.
З волокнистих культур, крім бавовнику й льону, в текстильній промисловості світу використовують джут і сизаль. Бавовник потребує багато тепла, сонячного світла й добре зволожених, багатих на поживні речовини ґрунтів. Найбільше підходять для нього природні умови тропіків і субтропіків. Основні виробники бавовни: Індія, Китай, США, Пакистан, Бразилія та ін.
Льон-довгунець — культура помірного поясу зони широколистих лісів. Основні виробники: Канада, Казахстан, Китай, Росія, США, Індія.
Джут — трав’яниста рослина субекваторіального й екваторіального клімату, його волокна використовують для виготовлення грубих тканин, мотузок, канатів. Виробництво сконцентровано в Китаї, Індії, Бангладеші.
Сизаль — волокно, вироблене з листя трав’янистої тропічної рослини агави. Вирощують у Бразилії та окремих африканських країнах (Танзанія, Кенія та ін.).
Чай, кава, какао — тепло- й вологолюбні рослини, їх переважно вирощують у тропіках і субтропіках, де випадає багато опадів. Найбільші у світі виробники й експортери чаю — Індія, Китай, Шрі-Ланка, Індонезія, Туреччина; кави — Бразилія, Колумбія, Мексика, Ефіопія; какао-бобів — Кот-д’Івуар, Гана, Нігерія, Камерун, Бразилія.
Соя — найважливіша олійна культура, найбільшого поширення набула у США (майже 40 % світового виробництва й експорту соєвих бобів), Бразилії, Аргентині (мал. 40). Велике значення мають інші олійні культури — соняшник (Україна, Аргентина), оливкове дерево (країни Середземномор’я), олійна пальма (країни Західної й Екваторіальної Африки, Індонезія, Малайзія), арахіс (тропічні країни Америки, Азії та Африки), ріпак (Канада, Індія, Аргентина).
Мал. 40. Плантація соїв Індії
Світові можливості
На нашій планеті вирощують понад 6000 сортів яблунь. За кількістю вирощених яблук перше місце посідає Китай.
Із соку гевеї виробляють натуральний каучук. Найбільші у світі плантації гевеї розташовано в Малайзії, Індонезії, Таїланді, Бразилії.
Землеробство поділяється на овочівництво, садівництво, виноградарство. Великі врожаї картоплі збирають у Китаї, Індії, Росії, Україні та США. Найбільші райони світового виробництва цитрусових, інших плодів й овочів — штати Каліфорнія та Флорида в США та країни Середземномор’я.
Велику групу непродовольчих технічних культур становлять ефіроолійні й фарбувальні рослини. Це троянда, герань, лаванда, коріандр, мальва, шафран та ін. Їх використовують як цінну промислову сировину в парфумерній промисловості. До технічних культур належать також тютюн і хміль. За збором тютюну першими є Туреччина, Куба, США, Болгарія, хмелю — Німеччина та Чехія.
Квітникарство спрямоване на задоволення власних потреб країни й на експорт. Провідними у світі «квітникарями» й експортерами квітів є Нідерланди, Колумбія, Філіппіни.
Луківництво є основою для кормової бази тваринництва. Серед кормових культур виділяють багаторічні й однорічні трави — конюшину, люцерну, вику, тимофіївку та ін. Вирощують також кормові коренеплоди — буряк, моркву, брукву, турнепс, топінамбур тощо. Є і кормові баштанні культури. Луківництво розвинене в багатьох країнах світу.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ
- Географія сільського господарства характеризується різноманіттям форм виробництва й аграрних відносин.
- Розрізняють товарне й споживче сільське господарство.
- У розвинених країнах переважає товарне сільське господарство. Воно розвивається на основі механізації, хімізації, застосуванні біотехнологій.
- Основа світового сільського господарства — виробництво зерна.
- Значна частина продовольчих культур надходить на світовий ринок і забезпечує людство продуктами харчування.
- Технічні культури дуже вимогливі до природних умов, їх вирощування трудомістке, а поширення обмежене.
- Технічні культури — сировина для легкої та харчової промисловості. Найбільш важливі з них — волокнисті. Луківництво є основою для кормової бази тваринництва.
Знаю і вмію обґрунтувати
- 1. Поясніть, чим відрізняється товарне сільське господарство від споживчого.
- 2. Протягом тривалого часу основною зерновою культурою у світі був мал. Як можна пояснити втрату ним чільної позиції в сучасних умовах?
- 3. Назвіть райони вирощування ярої й озимої пшениці. Покажіть їх на карті. Поясніть, чому їхні межі не збігаються.
- 4. Схарактеризуйте особливості поширення цукроносних й олійних культур. Установіть чинники, які обумовили розміщення кожної групи культур.
- 5. Наведіть приклади технічних культур. Зазначте країни, де їх вирощують. Заповніть у зошиті таблицю 5.
Таблиця 5
- 6. Назвіть три основні «хліби людства». Чому їх так називають? Покажіть на карті райони їх вирощування.
- 7. Підготуйте повідомлення про одну з волокнистих культур світу. Що з неї виробляють? Які вона має властивості? Чи є у вашому будинку речі, виготовлені з цієї культури? Назвіть їх.
Працюю з картою
Складіть картосхему «Головні країни з виробництва пшениці, рису, кукурудзи у світі». Побудуйте кругову діаграму, яка відображає їхню питому вагу у виробництві цих культур.
Шукаю в Інтернеті
Користуючись ресурсами Інтернету, підготуйте повідомлення про країни, що виробляють найбільше у світі бананів. Поясніть вплив природних чинників на розміщення цих плантацій (мал. 41).
Мал. 41. Плантація бананів у Гватемалі
Генерую ідеї
Які чинники в найближчі десятиліття можуть вплинути на спеціалізацію рослинництва у світі? До яких змін це може призвести? Запропонуйте заходи, які допоможуть уникнути можливих проблем.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Гільберг, Савчук, Совенко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)