Войти
Закрыть

Динаміка кількості населення світу, його відтворення. Механічний рух населення

9 Клас

Протягом багатьох тисячоліть кількість населення світу зростала дуже повільно. Цей процес визначався повного залежністю людства від природи. Саме природне середовище в усіх своїх проявах створювало межі зростання кількості первісних людей. Зміна кількості населення планети, за оцінками вчених, відбувалася таким чином: 15 тис. років тому на Землі проживало 3 млн осіб. За 2 тис. років до н. е. ця цифра вже становила 50 млн. На початку нашої ери кількість жителів планети зросла до 250 млн осіб. Через тисячу років ця цифра досягла 275 млн осіб. У 1800 р. людей стало вже 905 млн (мал. 1). Через 100 років їхня кількість сягнула 1,6 млрд. Далі відбувалося лише прискорення цього процесу: 2 млрд осіб у 1931 р., 3 млрд осіб — у 1961 р. У 2004 р. жителів Землі стало 6,2 млрд. І нарешті, на кінець 2016 р. ця цифра досягла 7,36 млрд осіб. Так, за рік населення світу зростає майже на 78 млн осіб, або на 1,08%. Поясніть, чому кількість населення на Землі почала стрімко зростати, а потім цей процес уповільнився. Вчені прогнозують, що до 2070 р. населення планети зросте до 9,4 млрд осіб, приріст припиниться та почнеться зменшення. До кінця століття очікується, що кількість населення складе близько 9 млрд жителів. 2. ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. Для характеристики процесу відтворення населення використовують різні демографічні показники, головними з яких є коефіцієнти народжуваності, смертності (кількість народжених або померлих за рік на 1000 жителів) і природного приросту населення (різниця між двома попередніми показниками)....
0 Переглянути

Природокористування на сучасному етапі, його наслідки. Шляхи збереження навколишнього середовища

9 Клас

Як бачимо, наша планета має різноманітні природні ресурси. їх вистачить для всіх, треба лише навчитися розумно використовувати ці багатства. Тому дедалі більшої актуальності набуває раціональне природокористування — сфера господарської і наукової діяльності людства, спрямована на вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорону географічного середовища та природних ресурсів. Воно передбачає оптимальність зв’язків суспільства й природи, екологізацію виробничої діяльності, збереження просторової цілісності природи в процесі її господарського використання. Природокористування — використання властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, оздоровчих, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людини. Нераціональне природокористування полягає в негативному впливі людини на природу. Він підриває відтворювальні можливості природи та призводить до промислового забруднення навколишнього середовища, зниження або знищення оздоровчих і естетичних цінностей природи, тобто вичерпання природних ресурсів. Нераціональне природокористування може бути результатом як навмисних, так і ненавмисних дій, а також стихійних явищ. Наведіть приклади навмисних і ненавмисних дій та стихійних явищ, які негативно вплинули на довкілля. Природокористування як діяльність відбувається в умовах наявного у світі або в окремій країні природно-ресурсного потенціалу з використанням можливостей природи певної території, її природних ресурсів. Воно покликане задовольнити матеріальні й нематеріальні потреби суспільства з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу....
0 Переглянути

Світові природні ресурси. Карти світових природних ресурсів

9 Клас

Велике значення мають паливно-енергетичні ресурси. Забезпечення ними своїх потреб є одним із найважливіших завдань будь-якої держави. Це так звана енергетична безпека країни. Так, найбільші запаси нафти зосереджені в країнах Середнього Сходу та Північної Африки (69,3%). Серед цих країн виділяється Саудівська Аравія — понад 22% світових запасів. На другому місці стоять країни Латинської Америки — 11,3%, у Росії — 4,7%, у США і Канаді — по 3,5%. Основні запаси природного газу зосереджено в країнах Близького та Середнього Сходу (Іран, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія та ін.). Значні запаси є в Росії, США, Канаді, Венесуелі, Індонезії, Азербайджані, на шельфі Північного моря тощо. Основні родовища вугілля розташовані в США, Китаї, Росії, Австралії, ПАР та Україні. Найбільші родовища урану — в Австралії, Казахстані, Росії та Канаді. Пам’ятайте, що треба порівнювати запаси будь-якої мінеральної сировини в тій чи іншій країні або регіоні світу з темпами їх видобутку. Крім того, постійні пошуки нових родовищ змінюють баланс країн у загальносвітовому масштабі. Швидкими темпами людство освоює альтернативні види енергетичних ресурсів: енергію земних надр (Ісландія, Нова Зеландія, США, Росія, Італія), вітру (США, Нідерланди, Бельгія, Данія), Сонця (Німеччина, Китай, Японія, США, Італія, Франція) (мал. 1). Серед мінерально-сировинних ресурсів виділяються запаси руд металів як головних конструкційних матеріалів. На залізні руди багаті такі країни, як Канада, США, Україна (45% розвіданих запасів світу), Китай (43 % світового видобутку), Бразилія, Австралія. Найбільші у світі родовища марганцевих руд (75% від світових) розташовані в Україні. Вони добуваються як шахтним, так і кар’єрним способами (мал. 2). Основні запаси алюмінієвої сировини (боксити, алуніти, нефеліни) зосереджені у Гвінеї (27% світових запасів), Австралії (33% світового видобутку) і Камеруні. Великі поклади бокситів знайдено у В’єтнамі. Ресурси мідних руд розміщено переважно в країнах Африки, Казахстані, США, Польщі, Канаді, Чилі....
0 Переглянути

Поняття про природно-ресурсний потенціал, його оцінка у світі та в окремих регіонах. Світові природні ресурси, їх класифікація

9 Клас

Природно-ресурсний потенціал як важливий чинник розміщення продуктивних сил включає в себе природні ресурси та природні умови. Відповідно до найбільш поширеного трактування під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб суспільства. СЛОВНИК Природні умови — елементи природи, які не використовуються безпосередньо в процесі виробництва, але мають вплив на життєдіяльність людей. Найбільше від природних умов залежать сільське господарство, добувна промисловість, рекреаційне господарство тощо. Природні ресурси — компоненти природного середовища, сукупність об'єктів і систем живої та неживої природи, які оточують людину й використовуються в процесі виробництва благ для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства. їх класифікують за різними критеріями. Природно-ресурсний потенціал — сукупність потенціалів окремих видів ресурсів, тобто природних умов і ресурсів, що використовуються або можуть використовуватися в господарстві....
0 Переглянути

Географічне середовище. Взаємодія суспільства й природи в географічному середовищі в минулому та сьогодні

9 Клас

Ви вже знаєте, що різні країни світу мають різне географічне середовище для свого функціонування. Ви можете самі порівняти особливості географічного середовища для існування та розвитку Японії і Росії, США і Чаду, України і Монголії. Наприклад, у Японії катастрофічно не вистачає самої території для розміщення нових господарських та соціальних об’єктів. Тому японці створюють нове географічне середовище в океані (мал. 1) або шукають можливість освоєння нового середовища на інших планетах. Водночас у сусідній Росії величезні площі майже не заселені й економічно не освоєні. США мають надзвичайно різноманітне та здебільшого сприятливе для суспільного розвитку географічне середовище, а в Чаді панує пустельний клімат і посушливість географічного середовища постійно зростає. Україна взагалі має найкращі природні умови у світі (на думку американського геополітика С. Гантінгтона), а в Монголії пустельність клімату поєднується з його Континентальністю й суворими зимами. За допомогою додаткових джерел знань знайдіть інформацію, яка підтверджує думку С. Гантінгтона про найкращі природні умови в нашій країні. Однак, як ви вже знаєте, результати господарювання в тій чи іншій країні не залежать безпосередньо від особливостей її географічного середовища. У Фінляндії воно менш сприятливе, ніж, наприклад, на більшій частині території Росії, але рівень життя її населення є значно вищим....
0 Переглянути

Тенденції розвитку сучасного світу. Роль географії в територіальній організації суспільства

9 Клас

Сучасний світ сповнений динаміки й гострих суперечностей. Стратегічні напрямки глобальних змін на політичній карті світу ніколи не бувають зрозумілими до кінця. Однак деякі тенденції розвитку сучасного світу стають більш очевидними, коли ми звертаємося до основних закономірностей розвитку людства. Міжнародна інтеграція (економічна, політична, культурна) — об’єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб’єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. У цілому початок XXI ст. ознаменувався перетвореннями, пов’язаними із загостренням боротьби між протилежними тенденціями розвитку суспільства. З одного боку, поширюються глобалізаційні процеси, які охоплюють усі сфери людської діяльності, розвиваються процеси міжнародної інтеграції. З іншого — наростають локальні (місцеві) дезінтеграційні процеси, що, як це не парадоксально, відбуваються паралельно з глобалізацією та інтеграцією. Саме в єдності й боротьбі цих протилежностей і триває розвиток народів і країн у наш час. СЛОВНИК Глобалізація (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі. Фактично саме в основі цих процесів і перебувають просторово-часові закономірності розвитку світу. На наших очах простір усе сильніше глобалізується й інтегрується, а територія, навпаки, усе сильніше розпадається на окремі фрагменти. Прикладом може бути Європейський Союз. Навіть не беручи до уваги вихід із нього Великої Британії, ми бачимо, що просторово це регіональне інтеграційне утворення все тісніше об’єднується, а всередині територіально все більше розпадається. Варто пригадати хоча б намагання створити незалежні держави в Шотландії (Велика Британія), Каталонії та Країні Басків (Іспанія), поділити на дві незалежні держави Бельгію тощо....
0 Переглянути

Об'єкти вивчення економічної і соціальної географії світу. Простір як об'єкт вивчення географії. Методи географічних досліджень

9 Клас

Ви вже знаєте, що всі об’єкти, явища та процеси на нашій планеті існують і відбуваються у двох вимірах — просторі й часі. І коли ви вивчаєте будь-який предмет, теж перебуваєте в цих двох вимірах. Простір — це Сонячна система, планета Земля, Європа, Україна, ваша область, село або місто, вулиця, поверх вашої школи, певна класна кімната та місце, на якому ви в ній перебуваєте. Час — певне століття, рік, місяць, день, година, хвилина, секунда. Таким чином, простір — це географія, час — історія, їх неможливо відокремити один від одного. Недаремно відомий французький географ Елізе Реклю писав, що історія — це географія в часі, а географія — це історія в просторі. Поясніть, як ви зрозуміли вислів Е. Реклю. Економічна і соціальна географія світу вивчає господарство й населення планети. Вони є об’єктом дослідження цієї науки. Однак населення планети та його господарську діяльність вивчають економіка, соціологія, юридичні та інші науки. Предметом вивчення соціально-економічної географії світу є територіальна організація суспільства та господарства. Основні форми територіальної організації суспільства — держава або міждержавні об’єднання. Основною формою господарсько-економічної організації є національне господарство країни, а наднаціонально-господарською — економічний союз кількох країн (наприклад Європейський Союз). Найбільша форма — це світове господарство в цілому....
0 Переглянути

Міжнародні економічні зв’язки України

10 Клас

§ 45. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ • Пригадайте, які ТНК працюють в Україні. • У чому полягає концепція сталого розвитку? МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ. Становлення світового господарства як цілісної системи економік суверенних держав і недержавних утворень (ТНК, регіональних інтеграційних систем, міжнародних економічних організацій, світових міст тощо) відбувається за умов розвинутої торгівлі й руху капіталу, розгалуженого міжнародного поділу і кооперації праці, сформованих систем глобальної інфраструктури (телекомунікації, транспорт, зв’язок). Нині світосистемі притаманна глобальна економічна єдність, сформована в умовах науково-технічної та інформаційно-технологічної революції. Ці революційні перетворення внесли кардинальні зміни в технологію та організацію сучасного виробництва, для якого характерна широка інтелектуалізація (так звана економіка знань), що супроводжується його електронізацією, роботизацією, комп’ютеризацією, розвитком біотехнологій тощо. У ХХІ ст. формується постіндустріальне суспільство, в господарській діяльності якого більшого значення набуває інформаційно-технологічна діяльність і діяльність міжнародної фінансової сфери. Постіндустріальна економіка передбачає наступність і зв’язок з попередньою стадією розвитку світової цивілізації і водночас є якісно новим щаблем розвитку суспільства. Подорож у слово Постіндустріальний розвиток світового господарства і суспільства полягає у всебічному вдосконаленні технологій, зрушеннях у структурі господарства, посиленні ролі третинного сектору, революційних змінах в інформаційно-комунікаційних технологіях, зрештою, зростанні значення мережевих структур у суспільних комунікаціях та організації господарства. Визначальною рисою постіндустріального господарства є володіння знаннями, яке споконвіку було важливим для розвитку суспільства. У часи інформаційно-технологічної революції формується економіка знань, інтелектуальний капітал стає в один ряд з іншими базовими чинниками функціонування економіки — природними ресурсами, працею, капіталом, мистецтвом управління. У сучасній світосистемі встановили зв’язок і взаємовплив між господарством окремих країн і світовим як якісно новою системою. У господарській діяльності окремих країн визначальними чинниками є ті, що формуються під впливом світогосподарських процесів. Глобальне господарство, що склалося, охоплює такі складові: • міжнародну технологічну сферу; • систему міжнародного...
0 Переглянути

Місце України на сучасній геополітичній карті світу

10 Клас

ГЕОПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО СВІТУ. Сучасна геополітична карта світу, що відображає геополітичні регіони, склалася у другій половині ХХ ст. Основними елементами регіонів є незалежні держави, поєднання яких виникли в умовах сусідства у тому чи тому географічному просторі; спільності історичних процесів; культурної, релігійної та мовної близькості. Зв’язки і взаємодія між ними є ситуативними, залежно від того, як складається розподіл геополітичних сил. У геополітиці — це здатність держави захистити або реалізувати свої національні інтереси. Розрізняють геополітичну силу держави кількох видів: економічна, мілітарна, «м’яка сила», «розумна сила» (мал. 189). Подорож у слово Геополітична карта світу — це множина геополітичних регіонів, кожний з яких є територіально-політичною системою, в якій під дією цивілізаційних, історико-культурних, економіко- та політико-географічних передумов сформувалися стійкі соціокультурні, політичні та економічні зв’язки. Подорож у слово Геополітична сила — у значенні «те, що змушує, спонукає чинити так або інак». Нині водночас із державами активно діють і нові «дійові особи»: ТНК, банки, міжнародні економічні, фінансові, мафіозні організації, а акти примусу відбуваються здебільшого не військовою силою. Геополітична структура світу ускладнюється, на політичній сцені виникли нові центри сили і змінилося співвідношення «ваги» геополітичних регіонів. Глобалізація робить господарство світу одноріднішим, але водночас увиразнюються цивілізаційні й культурні відмінності, активізуються сепаратистські рухи. У перебігу змін типів міжнародних систем (однополярна — багатополярна — двополярна) після розпаду СРСР домінують США. Проте нині назріває становлення багатополярної системи і формування нових співвідношень сили на геополітичній карті світу....
0 Переглянути

Південно-Африканська Республіка

10 Клас

МІСЦЕ В РЕГІОНІ ТА СВІТІ. Серед країн Африки, розташованих на південь від Сахари, Південно-Африканська Республіка, або Південна Африка, — єдина в регіоні достатньо розвинена держава. За багатьма показниками соціально-економічного розвитку їй належить одне з чільних місць в Африці. На частку ПАР, яка займає лише 5 % території Африки, припадає 40 % продукції вторинного сектору її економіки. У цілому соціально-економічна ситуація в країні нестійка. Лише 15 % населення має високі статки, тоді як половина населення живе у неймовірних злиднях, що породжує напруженість у суспільстві. Болюча проблема — масове поширення СНІДу. ПАР має протяжну берегову лінію. У країні представлено різноманітні природні зони, від сухої пустелі Наміб до субтропіків на сході та узбережжі Індійського океану. На сході розташовані Драконові гори, що переходять у великі внутрішні плато — Велд. Там поширені савани, південніше — субтропічні ліси і чагарники. Внутрішні райони займає савана Калахарі. НАСЕЛЕННЯ. Кількість населення країни стабільно збільшується. Для ПАР характерні високі показники природного руху населення: природний приріст становить 3 %. Щільність населення країни — 45 осіб/км2. Рівень урбанізації — 65 %. Найбільші міста — Йоганнесбург, Кейптаун, Дурбан, Преторія, Порт-Елізабет. Через поєднання різних культур та різноманіття етнічних груп ПАР називають «країною веселки». В етнічній структурі переважає чорношкіре населення — 80 % (народи банту, зулу, коса, свазі, тсонга, тсвана, ндебеле), 10 % припадає на біле населення, 8 % — вихідців з Азії, помітною є частка індусів — 2 %. Після Індії та Болівії ПАР — третя країна у світі за кількістю державних мов — їх 11....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 374 375 376 377 378 379 380 381 382 ... 452
Назад

Навігація