§ 7. Динаміка кількості населення світу, його відтворення. Механічний рух населення

1. Які статистичні дані потрібні для характеристики кількості населення України? 2. Який природний приріст населення характерний для України?

1. ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ.

Протягом багатьох тисячоліть кількість населення світу зростала дуже повільно. Цей процес визначався повного залежністю людства від природи. Саме природне середовище в усіх своїх проявах створювало межі зростання кількості первісних людей. Зміна кількості населення планети, за оцінками вчених, відбувалася таким чином: 15 тис. років тому на Землі проживало 3 млн осіб. За 2 тис. років до н. е. ця цифра вже становила 50 млн. На початку нашої ери кількість жителів планети зросла до 250 млн осіб. Через тисячу років ця цифра досягла 275 млн осіб. У 1800 р. людей стало вже 905 млн (мал. 1). Через 100 років їхня кількість сягнула 1,6 млрд. Далі відбувалося лише прискорення цього процесу: 2 млрд осіб у 1931 р., 3 млрд осіб — у 1961 р. У 2004 р. жителів Землі стало 6,2 млрд. І нарешті, на кінець 2016 р. ця цифра досягла 7,36 млрд осіб. Так, за рік населення світу зростає майже на 78 млн осіб, або на 1,08%.

Поясніть, чому кількість населення на Землі почала стрімко зростати, а потім цей процес уповільнився.

Вчені прогнозують, що до 2070 р. населення планети зросте до 9,4 млрд осіб, приріст припиниться та почнеться зменшення. До кінця століття очікується, що кількість населення складе близько 9 млрд жителів.

2. ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ.

Для характеристики процесу відтворення населення використовують різні демографічні показники, головними з яких є коефіцієнти народжуваності, смертності (кількість народжених або померлих за рік на 1000 жителів) і природного приросту населення (різниця між двома попередніми показниками).

У світі переважають два типи відтворення населення. Для одного з них характерні невисокі показники народжуваності, а також низькі показники смертності. У деяких країнах із цим типом смертність перевищує народжуваність, і кількість населення зменшується. Такий тип характерний для економічно розвинених країн, а також країн Східної Європи. Другий тип відтворення властивий країнам Азії, Африки та Латинської Америки. Для нього характерні високі показники народжуваності, зниження смертності й високі темпи приросту населення.

СЛОВНИК

Природний рух населення — співвідношення між кількістю народжених і кількістю померлих у країні, регіоні, світі.

Відтворення населення — процес зміни поколінь у результаті природного руху (приросту чи зменшення) населення.

Мал. 1. Зростання кількості населення світу та окремих регіонів за останні 300 років розвитку людської цивілізації.

Найвищий природний приріст населення спостерігається в Африці (Нігер, Уганда, Малаві) — понад 33 особи на 1000 осіб населення. Найнижчий (від’ємний) характерний для країн Східної Європи та Балканського півострова (Україна, Болгарія, Сербія). Тут смертність перевищує народжуваність на 4—6 осіб на 1000 осіб. Цей процес має назву депопуляція, або вимирання нації.

Спробуйте назвати причини депопуляції населення в окремих країнах світу.

3. МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ.

Механічний рух населення, або міграції, — це переселення людей або з однієї країни до іншої (зовнішні), або з однієї частини країни в іншу (внутрішні).

Поняття «еміграція» та «імміграція» вам уже знайомі з попереднього курсу географії, а з історії ви знаєте про Велике переселення народів і про те, що люди постійно переміщувалися планетою. Повсюдне розселення людей на Землі — це також наслідок міграцій (мал. 2).

Масового характеру міграція набула за часів капіталізму. Її осередком стала Європа. За 100 років — із 1815 до 1915 р. — із Європи в інші частини світу переселилося до 40 млн осіб; більшість із них — до Північної Америки (США, Канада). Значні міграційні потоки спрямовувалися також до країн Південної Америки, Австралії, Нової Зеландії, деяких країн Африки. З Африки насильно вивозили мільйони рабів до Америки.

Мал. 2. Міграції населення.

СЛОВНИК

Еміграція (від латин. emigratio — виселення) — вимушена або добровільна зміна місця проживання людей, переселення з країни їхнього народження в інші країни з економічних, політичних або релігійних причин.

Імміграція (від латин. immigro — вселяюся) — в'їзд громадян інших держав у країну на довгострокове перебування або постійне проживання, зумовлений економічними, політичними, релігійними або особистими причинами.

Пригадайте, із якою метою в XIX ст. відбувалося насильницьке вивезення рабів до Америки.

Наприкінці XX ст. міжнародна міграція робочої сили набула значних масштабів. На початку 1990-х рр. у країнах Заходу вже налічувалося понад 25 млн мігрантів. Більше половини з них опинилися в багатих країнах ЄС. У Швейцарії мігранти становлять понад 25% економічно активного населення, у Німеччині — понад 10%. Досить привабливими для мігрантів є США, нафтодобувні країни Перської затоки, ПАР. Значна кількість людей виїхала за кордон і з України.

На карті світу знайдіть країни, де існує численна українська діаспора. Що ви про неї знаєте? Як вона утворилася?

Мал. 3. Основні потоки та причини міграцій у світі.

Поряд з економічними причинами міграції населення все помітнішими стають і політичні чинники. Упродовж десятиліть люди намагалися залишити такі країни, як СРСР, Куба, Камбоджа, НДР тощо. Крах комуністичної системи в цих країнах та зникнення «залізної завіси», тобто закритих кордонів, спричинили нову хвилю міграцій (мал. 3).

Поясніть, як міграції впливають на кількість населення окремих країн.

У наш час найбільш поширеними стають вимушені міграції. Таких мігрантів називають біженцями. Розрізняють різні типи біженців, зокрема, екологічні (у випадку техногенних або природних катастроф; наприклад, Чорнобильська катастрофа викликала переселення сотень тисяч людей), військові (військово-політичні події на сході України спричинили переселення до інших регіонів понад 2 млн осіб). Велику хвилю міграцій до країн ЄС викликали воєнні дії в Сирії, Іраку, Афганістані та деяких країнах Африки. Нині у світі кількість біженців уже сягнула декількох десятків мільйонів людей.

Причини внутрішніх міграцій переважно такі самі, як і зовнішніх: економічні, політичні, релігійні, екологічні. До внутрішніх міграцій належать здебільшого переселення із села до міста, переїзд із депресивних (занедбаних) територій на ті, що швидко освоюються. Вони характерні для всіх держав. Особливого розмаху внутрішні міграції набули в країнах, що розвиваються.

Міграції значно впливають на структуру населення, соціальну й господарську сфери, майже на всі сторони життя.

За допомогою мал. 3 та політичної карти світу назвіть країни, із яких і до яких спрямовані основні потоки мігрантів. Назвіть причини утворення цих потоків.

ВИСНОВКИ

• У минулому відбувалося стрімке зростання кількості населення Землі; сьогодні цей процес сповільнився. На кінець 2016 р. на планеті проживає близько 7,36 млрд осіб.

• Процес відтворення населення характеризують за демографічними показниками: це коефіцієнт народжуваності, смертності та природного приросту населення. У світі переважають два типи відтворення населення — перший із невисокими показниками народжуваності, а також низькими показниками смертності; другий із високими показниками народжуваності, зниженими — смертності та високими темпами приросту населення.

• Найвищий природний приріст населення спостерігається в Африці, а найнижчий (від'ємний) — у країнах Східної Європи та Балканського півострова.

• Міграції впливають на структуру й майже всі сторони життя населення. Зовнішні та внутрішні міграції здебільшого відбуваються з однакових причин: економічних, політичних, релігійних, екологічних.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. За допомогою статистичних даних атласу назвіть кількість населення окремих країн світу. Визначте країни з найбільшою кількістю населення.

2. Охарактеризуйте основні причини зовнішніх міграцій. Покажіть на карті атласу найбільш густозаселені регіони та країни світу.

3. Назвіть типи відтворення населення. Наведіть приклади країн, для яких вони характерні.

4. Поясніть, хто такі біженці. Охарактеризуйте причини, які змушують людей залишати свої домівки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно