Войти
Закрыть

Третинний сектор економіки. Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Америки

10 Клас

Третинний сектор економіки. У багатьох країнах Америки сфера послуг розвивається досить динамічно. Проте найбільше значення вона має у найбільш економічно розвинутих постіндустріальних країнах регіону (США, Канада) або у державах Карибського басейну й Центральної Америки. У першій групі країн наявний широкий спектр послуг: наукові, освітні, фінансові, торговельні, страхувальні, транспортні, туристичні, медичні, телекомунікаційні, індустрія розваг та ін. Друга група країн має вужчу спеціалізацію третинного сектору економіки. Оскільки це острівні або приморські країни, що розташовані на перехрестях торговельних шляхів, у них розвинулись транспортні послуги. Найбільшим морським флотом серед країн світу вирізняються Панама та Багамські Острови, які є країнами «дешевого (зручного) прапору». Сприятливі умови реєстрації під прапором цих держав надають податкові пільги, що приваблює іноземних судновласників. Свій прапор також «продають» Антигуа і Барбуда, Сент-Вінсент і Гренадини, Барбадос, Беліз, Гондурас, Бермудські острови (Брит.). Другим напрямом спеціалізації невеликих країн є банківські послуги. Так, на Кайманових островах (Брит.) зареєстровано близько 500 банків. Там свої філії мають 40 з 50 найбільших банків світу. На Багамських Островах діють відділення понад 400 банків, у Панамі - майже 140 банків із понад 30 країн світу. Ще однією спеціалізацією є міжнародний туризм. Щорічно район Карибського моря відвідують близько 20 млн осіб....

Особливості економіки країн Америки. Первинний та вторинний сектори економіки

10 Клас

Особливості сучасного розвитку країн Америки. Сучасний розвиток економіки країн Північної та Центральної і Південної Америки має суттєві відмінності. На країни Північної Америки припадає майже 80% ВВП регіону та 26,5% світового ВВП. Це найпотужніший в економічному аспекті регіон світу, що посідає 1-ше місце в світі за виробництвом продукції багатопрофільної обробної та добувної промисловості, а також за виробництвом продукції сільського господарства. Країни Центральної та Південної Америки дають близько 20% ВВП регіону та 6,9% світового ВВП. На Бразилію, Мексику та Аргентину припадає 75% продукції обробної промисловості Центральної та Південної Америки. По-перше, економіка держав є багатоукладною, тобто в ній існує багато форм власності. Помітний значний розрив між прибутками найбагатших та найбідніших верств населення. У промисловості поряд з великими сучасними підприємствами збереглися кустарні, в яких зайнято до 40% робітників. На економіку Колумбії та Болівії істотно впливають незаконне виробництво й контрабанда наркотиків (кокаїну). По-друге, залишається великою залежність економіки латиноамериканських країн від іноземного капіталу США, Японії та ряду країн Європи. Іноземний капітал має міцні позиції також у нафтовій, гірничорудній промисловості, сільському господарстві. За обсягами прямих приватних іноземних інвестицій у регіоні є лідерами Бразилія та Мексика. Найбільшими країнами-«донорами» капіталів є США (45 % інвестицій). Велика Британія, Японія....

Природні умови і природні ресурси. Населення Америки

10 Клас

Природні умови. Америка - найбільш різноманітний за природними умовами регіон, який простягається від арктичних пустель та тундри на півночі Канади, через вологі екваторіальні ліси Бразилії, до степів та напівпустель Аргентини. Рельєф регіону достатньо різноманітний. На заході, від Канади до Чилі, тягнеться пояс сейсмічно активних гір Кордильєри - Анди. На сході США розташовані давні зруйновані гори Аппалачі. Ділянки давніх платформ, що розташовані в центральній частині Північної Америки (між Кордильєрами та Аппалачами) та східній частині Південної Америки, зайнято величезними рівнинами. У Канаді Лаврентійська височина на півдні переходить на території США у Центральні та Великі рівнини. На півночі Південної Америки Орінокська низовина (у межах Колумбії та Венесуели), лісисте Гвіанське плоскогір'я змінюються на півдні на важкодоступну, порослу екваторіальними лісами, Амазонську низовину та вкрите саванами та рідколіссям Бразильське плоскогір'я (на території Бразилії). Ще південніше лежать безкраї степи (пампа) Ла-Платської низовини в Парагваї та Аргентині, що поволі переходять у напівпустельне плато Патагонії. Територія Америки лежить у межах усіх кліматичних поясів. Вони дзеркально повторюються від екватора в бік полюсів: від екваторіального (на території Бразилії) на північ до арктичного (на півночі Канади) та на південь до помірного (на території Аргентини та Чилі)....

Сучасна політична карта Америки

10 Клас

Особливості економіко-географічного положення Америки. Америка - найбільший з регіонів світу. Він велетенською дугою, довжиною понад 14 тис. км, тягнеться через Західну півкулю Землі з півночі на південь від холодних островів Канади та Гренландії до суворого архіпелагу Вогняна Земля. Загальна площа Америки становить 42,4 млн км2, тобто 28,3% суходолу планети. Його офіційне відкриття приписують Христофору Колумбу, європейці там побували принаймні ще за 500 років до нього. В Америці проживає 996,4 млн осіб, або 13,8% населення світу, а виробляється 33,4% світового ВВП (мал. 131), з яких 73,4% припадає на США. Політико-географічне положення Америки визначається наявністю вії межах єдиної у світі наддержави США, що є провідним геополітичним осередком. Ця наймогутніша в економічному та військовому аспектах країна володіє ядерною зброєю й виступає гарантом миру та безпеки в регіоні та світі. Сусідство із США призвело до проникнення їх монополій у національні економіки країн регіону ще наприкінці XIX ст. Сполучені Штати є осередком Організації американських держав (ОАД), що об'єднує 30 країн регіону. Усі суверенні країни Америки є членами ООН. У країнах Америки розміщено штаб-квартири ряду міжнародних організацій. Найбільше їх зосереджено у Вашингтоні, Нью-Йорку, Монреалі, Монтевідео, Лімі. Так, у Нью-Йорку розміщується штаб-квартира ООН, у Вашингтоні - штаб-квартири Світового банку та Міжнародного валютного фонду....

Острівні країни Океанії

10 Клас

Держави та залежні території, що входять до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії. Безкраї простори Тихого океану зайнято тисячами невеликих островів. Частина з них безлюдні, найбільші - заселені людьми. За етнічним складом населення та історико-географічними умовами серед них виокремлюють три субрегіони: Полінезію, Мікронезію та Меланезію (див. мал. 116). Мікронезія («дрібні острови») - центральна й найменша за площею суходолу частина острівної Океанії, що розташована найближче до Азії. До її складу входять понад 1,5 тисячі дрібних островів переважно вулканічного походження. Там розташовано 5 суверенних держав та 3 залежні території США. Меланезія («чорні острови») - західна й найбільша за площею суходолу частина Океанії. 85,6 % Меланезії займає Папуа-Нова Гвінея. Усього в субрегіоні є 4 суверенні держави, а також залежні території Франції - Нова Каледонія. Полінезія («багато островів») - східна й найбільша за акваторією частина Океанії, що складається з кількох сотень островів вулканічного та коралового походження. На них існує 3 суверенні держави (Самоа, Тонга та Тувалу) та 8 залежних територій, що перебувають під контролем різних країн. Усі острівні суверенні держави Океанії є членами ООН. Членами Співдружності Націй є 9 країн, що перебували у складі колоніальної імперії Великої Британії: Вануату, Кірибаті, Науру, Папуа-Нова Гвінея, Самоа, Соломонові Острови, Тонга, Тувалу, Фіджі....

Австралія: економічний розвиток країни

10 Клас

Особливості сучасного розвитку країни. За невеликий історичний проміжок часу Австралія пройшла значний шлях економічного розвитку, перетворившись з аграрно-сировинного придатка Великої Британії на розвинуту індустріально-аграрну країну. Причинами швидкого зростання стали: розвинуті економічні відносини, завезені переселенцями, багатство природних ресурсів і відсутність війн. Провідними експортними сферами діяльності залишаються гірничодобувна промисловість (експортує 50-90 % видобутої сировини) та сільське господарство. Держава володіє електростанціями і мережею електропередачі, іригаційними спорудами, автомобільними й залізничними шляхами, газо- і водопостачанням, телефонним і поштовим зв'язком, міським транспортом, а також водосховищами, частиною радіо- і телекомунікацій, земельними ресурсами. Майже усі сфери економіки контролюються потужними монополіями, зокрема промислове виробництво, сільське господарство, банківська справа, страхування та інші фінансові операції, оптова й роздрібна торгівля, а також газети, радіо і телебачення. Домінуючі складники третинного сектору. Важливе значення мають фінансові послуги. Австралійська валюта є в обігу не лише всередині країни, а й у ряді інших країн Океанії (Кірибаті, Науру, Тувалу). Мельбурн - найбільший фінансовий та банківський центр в Австралії. Австралійська фондова біржа у Сіднеї - найбільший бізнес-майданчик країни з торгівлі акціями....

Австралія: основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці, система розселення

10 Клас

Місце країни у світі та регіоні. Австралія є однією з високорозвинутих країн. Це 14-та за розмірами ВВП економіка світу й 13-та - за ВВП на душу населення. Протягом останніх років за індексом людського розвитку (ІЛР) Австралія є першою у світі, посідаючи найвищі позиції за якістю життя, охорони здоров’я, економічної свободи, захисту громадянських свобод і політичних прав. Австралія є регіональним лідером, очолюючи організацію Форум тихоокеанських островів. Австралія надає допомогу багатьом країнам, що розвиваються. Уряд Австралії виступає за підтримку добросусідських відносин з іншими країнами-регіональними лідерами: Китаєм, Японією, Індонезією. Посилюються зв'язки з країнами АСЕАН та Новою Зеландією. Пріоритетними залишаються стосунки з традиційними союзниками країни - США та Великою Британією. Австралія й нині живе, наче озираючись на Велику Британію. Проте поступово Австралія торує свій особистий шлях, позбуваючись колишніх традицій. Так, у країні відбувся перехід від британської системи мір та вагів до метричної, здійснено заміну австралійського фунта на австралійський долар, а британського гімну «Боже, бережи королеву!» власним австралійським «Вперед, прекрасна Австраліє!»....

Індія: економічний розвиток країни

10 Клас

Особливості структури економіки країни, що розвивається. Індія є аграрно-індустріальною країною зі значним контрастами економічного розвитку. Сучасна Індія з країни легкої та харчової промисловості перетворилася на країну з розвинутою важкою промисловістю та високотехнологічними виробництвами (мал. 113). За виробництвом деяких видів продукції Індія успішно конкурує з провідними країнами світу. Водночас майже усюди поширені кустарні ремесла: ручне ткацтво, ручна обробка рису та інших зернових, кустарне виробництво цукру, гончарство, обробка шкур, виробництво сірників тощо. Уряд країни виділяє 5 пріоритетних напрямів розвитку економіки та соціальної сфери. Перший - це сільське господарство; другий - випереджальний розвиток електроенергетики, в т. ч. атомної. Третім пріоритетним напрямом розвитку є інвестиції в освіту і охорону здоров’я. Четвертий напрям - прискорений розвиток інформаційних технологій як ядра нової економіки. Нарешті, п'ятий - пріоритетна увага до промислових виробництв, що їх називають стратегічними: оборонно-промисловий комплекс, електроніка, авіабудування, аерокосмічна промисловість, телекомунікації. Уряд країни проводить політику економічної лібералізації. Істотним джерелом надходжень твердої валюти є капіталовкладення індійської діаспори....

Індія: основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці, система розселення

10 Клас

Місце країни у світі та регіоні. Індія є однією з країн-велетнів світу в географічному та демографічному сенсі. Водночас вона є достатньо типовою країною, що розвивається, з притаманними їй контрастами розвитку. З одного боку, Індія посідає 7-ме місце у світі та 3-тє в Азії (після Китаю та Японії) за ВВП, 6-те місце в світі та 4-те в Азії - за золотовалютними резервами. За військовою потужністю Індія - четверта держава світу, а в Азії - друга після Китаю. З іншого боку, країна перебуває у другій сотні за ВВП на душу населення, значна частина її населення залишається неписьменною та перебуває за межею бідності. Реформи, що почалися в Індії у 1991 р., перетворили економіку країни на одну з тих, що розвиваються найбільш швидкими темпами у світі. У XIX - першій половині XX ст. Індія разом з Пакистаном та Бангладеш входили до складу великої колонії Британська Індія. Після її розпаду у 1947 р. було утворено дві держави за релігійною ознакою. До 1950 р. Індія була домініоном Великої Британії, а потім проголошена республікою, яка стала членом Співдружності Націй. Сучасна Індія є важливим регіональним економічним та політичним лідером. У 1974 р. Індія здійснила підземні випробовування ядерної зброї й стала, таким чином, новим членом «ядерного клубу», а у 1980 р. приєдналася до світового «космічного клубу». Особливості індійської економіки забезпечено дією низки чинників, які визначають місце країни в міжнародному поділі праці (мал. 109)....

Китай: економічний розвиток країни

10 Клас

За загальною кількістю фабрик і заводів Китай посідає 1-ше місце в світі. Активно розвиваються металургійне, автомобільне та фармацевтичне виробництва. Створено такі сучасні галузі, як електроніка, нафтохімія, авіабудування, металургія рідкісних і розсіяних металів. Китай є надпотужним виробником абсолютної більшості видів промислової продукції у світі: коксу, чавуну, сталі та сталевих труб, алюмінію, цинку, олова, нікелю, автомобілів, телевізорів, радіоприймачів, мобільних телефонів, пральних і швейних машин, велосипедів, годинників, фотоапаратів, мінеральних добрив, цементу, бавовняних і шовкових тканин, взуття. Електроенергетика. За загальною кількістю виробленої електроенергії Китай вийшов на 1-ше місце в світі. Він виробляє 23,8% електроенергії. Проте через швидкий розвиток економіки електроенергії та енергоносіїв власного видобутку не вистачає. У країні переважають теплові електростанції, що дають 81 % електроенергії (мал. 104). У паливно-енергетичному балансі левова частка належить кам'яному вугіллю. Частки нафти та природного газу є незначними. Бурхливе економічне зростання робить Китай все більш залежним від імпортних енергоносіїв. Якщо наприкінці XX ст. Китай забезпечував енергоресурсами не лише себе, а й Японію та Республіку Корею, то нині навпаки - він став другим у світі (після США) імпортером нафти. Величезний китайський споживчий ринок суттєво впливає на світові ціни на енергоресурси та енергетичну політику інших країн....

Навігація