За сучасною геосхемою регіонів ООН, у межах Американського регіону виокремлюють 4 субрегіони (мал. 132): Північна Америка (2 держави та 3 залежні територій). Центральна Америка (8 держав), Південна Америка (12 держав та 3 залежні території) та Карибський басейн, або Кариби (13 держав та 13 залежних територій).

Форми державного правління і територіального устрою країн. Америка - регіон «молодої демократії» (мал. 133). Там немає жодної монархії. За формою правління майже три чверті американських країн є республіками. В Америці (подібно до Азії) переважають президентські республіки, в яких президент є не лише головою держави, а й очолює уряд (США, Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі). Парламентських республік, в яких роль президента є переважно представницькою, а уряд очолює прем'єр-міністр, в Америці небагато. Це Домініка та Тринідад і Тобаго. Особливою серед парламентських республік є Куба, в якій єдина політична партія має законодавчу владу. Змішаних республік в Америці дві: Гайана та Суринам.

Мал. 133. Державний лад країн Америки

Десять країн в Америці мають особливу форму правління й традиційно вважають себе державами у складі Співдружності (Брит.). Вони обрали для себе главою держави, символом вищої влади королеву Великої Британії. «Де-юре» вона очолює державу. У країнах є її представник - генерал-губернатор. «Де-факто» ці країни мають власний уряд, який керує державою та самостійно розв'язує всі питання. Таку своєрідну форму правління мають, наприклад, Канада, Беліз, Ямайка, Барбадос, Гренада, Багамські Острови та ін.

За адміністративно-територіальним устроєм більшість держав Америки унітарні, з єдиними органами законодавчої та виконавчої влади, єдиною для всієї країни конституцією та системою державних органів.

Типи країн за рівнем економічного розвитку. В Америці існують поряд країни з різнім рівнем економічного розвитку: від країни-світового лідера за розміром ВВП Сполучених Штатів Америки до однієї з найменш розвинутих країн світу Гаїті (мал. 134).

Мал. 134. Типи та підтипи країн Америки за рівнем економічного розвитку

До типу високорозвинутих країн належать США та Канада. Обидві є країнами «Великої сімки» (G-7). Вони виробляють майже 80% ВВП Американського континенту. Майже всі держави Південної Америки відносять до країн, що розвиваються. Вони різняться за рівнем економічного розвитку. До нових індустріальних країн (НІК) належать Бразилія, Мексика та Аргентина. На них припадає 13,4% ВВП країн Америки. Завдяки передовим технологіям, іноземним інвестиціям і кредитам високорозвинутих країн вони досягли значних успіхів у створенні сучасного промислового виробництва. Показники ВВП на душу населення нижчі, ніж в азійських НІК й становлять 8500-12500 доларів США на рік на людину. Помітним є значний розрив між прибутками найбагатших та найбідніших верств населення. Рівень ІЛР середній або високий.

До нафтодобувних країн в Америці належать Еквадор і Венесуела. Показники ВВП на душу населення коливаються від $6000 до $9000 на рік на людину.

До групи країн-дрібних островів з високими прибутками належать більшість острівних країн Карибського басейну, відомих своїми курортами та банківським бізнесом: зокрема Багамські Острови, Барбадос, Ямайка.

Майже половина Американського регіону - це країни великого потенціалу, які мають значні природно-ресурсні та працересурсні можливості. До них, зокрема, належать Чилі, Перу, Колумбія, Уругвай, Гайана, Суринам, а також країни Американського Перешийку.

До групи найменш розвинутих країн відносять в регіоні лише Гаїті - найбіднішу державу всією Західної півкулі, де 85 % населення живе за межею бідності, а понад 60% громадян є безробітними та неписьменними.

Куба є країною з плановою економікою. В ній збереглася командно-адміністративна економічна система.

Міжнародні організації в Америці. У 1989 р. США і Канада підписали Угоду про Північноамериканську зону вільної торгівлі (прийняте скорочення за англійською назвою - НАФТА). У 1991 р. до них приєдналася Мексика. Метою організації є усунення усіх обмежень у торгівлі між трьома країнами, взаємне відкриття ринків для державних закупівель, спільний захист інтелектуальної власності. Згідно з цією Угодою сформувався найбільший у світі ринок. У стратегічній перспективі НАФТА розглядається як основне ядро Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР).

Найбільш динамічним інтеграційним блоком у Південній Америці є економічний союз МЕРКОСУР («Об'єднаний ринок країн південного конусу»). До нього входять Аргентина, Бразилія, Венесуела, Парагвай та Уругвай. Асоційованими членами є Чилі, Колумбія, Перу, Еквадор, Гайана та Суринам, а спостерігачами - Мексика та Нова Зеландія. Метою угоди є сприяння вільній торгівлі, гнучкому руху товарів, населення та валюти країн-учасників. Для всіх учасників запроваджено єдиний зовнішній митний тариф на продукцію. МЕРКОСУР охоплює майже 30% території та населення Америки та близько 10,7% ВВП регіону. Об'єднання являє собою за розмірами та економічним потенціалом другий (після ЄС) митний союз і третю (після ЄС і НАФТА) зону вільної торгівлі.

З 29 країн-членів НАТО, або Організації Північноатлантичного договору, в Америці розміщуються дві: США і Канада. Решта перебувають на території Європи. Головним принципом організації є система колективної оборони.

1. Схарактеризуйте особливості ЕГП Америки. Як вони впливають на економічний розвиток регіону? 2. Назвіть та покажіть на карті субрегіони Америки та приклади держав і залежних територій, що належать до кожного з них. 3. Наведіть приклади країн з різних субрегіонів Америки, що мають різні форми державного правління, належать до різних типів і підтипів за рівнем економічного розвитку. 4*. Який вплив мають інтеграційні процеси в Америці на економічний розвиток країн регіону?