Узагальнення

• За напрямком перебігу реакції поділяються на необоротні й оборотні .

• Необоротні реакції відбуваються в напрямку утворення продуктів реакції, зворотна взаємодія утворених продуктів неможлива.

• Оборотні реакції — це реакції, у яких одночасно відбувається взаємодія реагентів з утворенням продуктів реакції і взаємодія продуктів реакції з утворенням реагентів.

• В оборотній реакції взаємодію реагентів називають прямою реакцією , а взаємодію продуктів реакції — зворотною реакцією.

• Хімічна (динамічна) рівновага — це стан оборотної реакції, за якого швидкості прямої й зворотної реакцій зрівнюються. У стані хімічної рівноваги реакція продовжується, але без видимих ознак взаємодії речовин.

• За постійних зовнішніх умов (незмінних температурі, тиску, концентрації речовин) рівновага оборотної реакції може зберігатися дуже довго. Щоб порушити рівновагу, необхідно змінити умови.

• Згідно з принципом Ле Шательє, якщо реакція у стані хімічної рівноваги зазнає певної дії, то рівновага зміститься так, щоб зменшити вплив цієї дії.

• До умов зміщення хімічної рівноваги оборотних реакцій на основі принципу Ле Шательє належать: зміна концентрації реагенту чи продукту реакції; зміна температури (підвищення для ендотермічного і зниження для екзотермічного процесу); зміна тиску (якщо в ході реакції змінюється об'єм системи).

• За рівняннями хімічних реакцій здійснюють різноманітні розрахунки: маси, об’єму, кількості реагентів і продуктів реакції. Одержані результати обчислень становлять теоретичний вихід продукту реакції. На виробництві через неминучі втрати практичний вихід продукту реакції менший за теоретичний.

• Відносний вихід продукту реакції — це відношення маси, об’єму, кількості речовини практично добутого продукту до теоретично обчислених. Відносний вихід позначають η.

• Обчислюють відносний вихід продукту реакції за формулами:

• Суть гідролізу солей полягає у хімічній взаємодії катіонів чи аніонів солі з катіонами Гідрогену Н+ або гідроксид-аніонами ОН-, утвореними внаслідок дисоціації молекул води.

• Гідролізу піддаються солі, утворені сильною основою і слабкою кислотою чи навпаки — слабкою основою і сильною кислотою, а також солі, утворені двома слабкими електролітами. Гідроліз солі, утвореної двома сильними електролітами, не відбувається.

• Середовище розчину солі, що піддається гідролізу, легко виявити за допомогою індикаторів кислотного і лужного середовища.

• Розрізняють два типи гідролізу: 1) за катіоном (катіон металічного елемента солі з гідроксид-аніоном води утворює йон слабкого електроліту, середовище розчину солі — кислотне); 2) за аніоном (аніон кислотного залишку солі з катіоном Гідрогену води утворює йон слабкого електроліту, середовище розчину солі — лужне).

• Гальванічний елемент — це пристрій, що перетворює хімічну енергію в електричну. Унаслідок окисно-відновних хімічних реакцій у ньому виробляється електричний струм.

• У гальванічному елементі потік електронів спрямований від більш активного металу до менш активного. Особливістю гальванічного елемента є те, що два метали в ньому перебувають на відстані один від одного (не контактують) і занурені в розчини електролітів, які з'єднані електролітичним ключем.

• Сучасні гальванічні елементи — батарейки, акумулятори — широко використовуються у побутових приладах, портативних вимірювальних приладах, рухливих дитячих іграшках тощо.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно