§ 8. Події Української революції весни-літа 1917 р.

• Які всенародні зібрання підтримали ідею проголошення автономії України?

• Коли і за яких обставин було створено УЦР?

• Як відбувалася українізація армії?

1. Події Української революції весни-літа 1917 р.

Стосунки між Українською Центральною Радою (УЦР) та Тимчасовим урядом були неоднозначними. На початку березня 1917 р. російські полі тичні сили ставилися до УЦР, як і загалом до українського національного руху, без особливого зацікавлення. Однак перед Всеукраїнським національним конгресом і особливо після його проведення не пропускали нагоди вдатися до випаду проти них. Прохолодне ставлення Тимчасового уряду й активізація російського націоналізму в Україні, передусім чорносотенців, не створювали умов для переговорного процесу. Відтак до І Всеукраїнського військового з’їзду УЦР залишалася нерішучою в її стосунках із Тимчасовим урядом. Натомість у рішеннях з’їзду йшлося про негайну вимогу проголосити національно-територіальну автономію України.

16 травня для переговорів із Тимчасовим урядом щодо визначення статусу України у Петроград прибула делегація УЦР на чолі з В. Винниченком та С. Єфремовим. Делегація домагалась українізації війська, адміністрації, шкільництва. Проте головним її завданням було добитися визнання автономії України. Не порозумівшись із Тимчасовим урядом і Петроградською радою робітничих депутатів, українська делегація наприкінці травня повернулася до Києва.

Унаслідок невдалих переговорів у Петрограді в Україні пожвавився національний рух, основною вимогою якого стало проголошення автономії. Особливо активно її підтримав II Всеукраїнський військовий з’їзд, делегати якого вимагали проголошення автономії без згоди Тимчасового уряду. 10 (23) червня 1917 р. УЦР оприлюднила Універсал «До українського народу на Україні і поза Україною сущого», названий згодом Першим Універсалом. Його зачитав на II Всеукраїнському військовому з’їзді В. Винниченко. Універсал проголошував автономію України у складі Російської держави. Задекларовано, що УЦР буде «творити новий лад вільної автономної України». їй надали функції вищого органу влади до скликання Всенародних українських зборів. Передбачалося формування підпорядкованих УЦР осередків на місцях. Ішлося також про створення української скарбниці та розроблення закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б тільки народові України. Універсал УЦР став провісником неминучої децентралізації Росії.

1. Як російські політичні сили, й Тимчасовий уряд зокрема, ставилися до УЦР?

2. Як невдалі переговори у Петрограді сприяли пожвавленню національного руху в Україні?

3. Коли був оприлюднений І Універсал? Що він проголошував?

Проголошення 1-го Універсалу; м Київ, Софійський майдан

Мовою джерела. Учасник переговорів у Петрограді, один із лідерів УПСР, Микола Ковалевський:

«Наша екскурсія до Петрограда упевнила нас у тому, що новий демократичний режим у Росії не матиме життя. ... Баланс петроградських переговорів виявився цілком негативним. Треба було йти революційним шляхом. І цим шляхом Українська Центральна Рада після деяких вагань пішла».

1. Чому учасник подій вважав, що «демократичний режим у Росії не матиме життя»?

Мовою джерела. Із І Універсалу Української Центральної Ради:

«Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). ... ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.

Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси Українського Народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою ... ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організованим громадянам сел і городів, всім українським громадським управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради».

1. Поясніть за допомогою цитат з документа поняття «автономія».

2. Назвіть орган влади, що мав визначати майбутнє українського народу.

3. Виокремте у поданому документі ознаки українського державотворення.

2. Генеральний секретаріат. II Універсал УЦР.

15 (28) червня УЦР утворила перший національний уряд — Генеральний секретаріат, який очолив В. Винниченко. Проголошення Універсалу, формування Генерального секретаріату й активна підтримка цих актів з боку населення та й армії справили враження і на Тимчасовий уряд. 29 червня до Києва прибула делегація Тимчасового уряду — Олександр Керенський, Михайло Терещенко, Іраклій Церетелі — для переговорів із УЦР. їхнім результатом стало оприлюднення З (16) липня 1917 р. II Універсалу.

Цим актом проголосили взаємне визнання Тимчасового уряду Російської республіки та Української Центральної Ради.

Тимчасовий уряд вважав Генеральний секретаріат «найвищим крайовим органом управління на Україні» і затверджував його склад, а УЦР поповнилася представниками різних етнічних груп. Рада зобов’язалася відмовитися від самочинного проголошення автономії України до встановлення автономного устрою України Всеросійськими Установчими зборами. Українізація війська мала відбуватися під контролем російського командування. Відтак II Універсал став Універсалом компромісу.

Члени Генерального секретаріату УЦР

Однак II Універсал викликав невдоволення серед частини політиків як у Росії, так і в Україні. Зокрема, він спричинив відставку кількох міністрів Тимчасового уряду, незадоволених поступками українцям, що зумовило політичну кризу в Росії. Більшовики намагалися скористатися ситуацією і підняти повстання у Петрограді. Однак їхня спроба виявилася невдалою. Був сформований новий склад Тимчасового уряду, котрий очолив О. Керенський. Не знайшли одностайного схвалення положення II Універсалу і серед українського політикуму. Особливо гостро його критикували самостійники. Дізнавшись про поступки УЦР щодо автономії України на користь Тимчасового уряду, вони вирішили втрутитись у справу. У ніч з 4 на 5 липня самостійники очолили збройний виступ, основу якого становили «полуботківці», і вимагали від УЦР проголосити автономію України. Однак Центральна Рада видала указ про придушення виступу. Його учасників роззброїли підрозділи Київського військового округу і відправили на фронт.

1. Коли було створено перший національний уряд? Хто його очолив?

2. Коли було оприлюднено II Універсал? Чому його називають «Універсалом компромісу»?

3. Які наслідки прийняття II Універсалу в Україні та у Росії?

Володимир Винниченко (1880-1951)

Народився в с. Веселий Кут на Херсонщині (нині с. Григор’ївка Кіровоградської області)

Освіта: юридичний факультет Київського університету. Письменник, драматург, публіцист. Брав участь в організації та діяльності РУП, УСДРП. У період Української революції — заступник голови УЦР. Керівник делегації, яка у травні 1917 р. передала Тимчасовому уряду вимоги ЦР про надання Україні автономії. Автор Універсалів, перший голова Генерального секретаріату. Засудив гетьманський переворот, очолив УНС — опозицію до гетьмана П. Скоропадського. З листопада 1918 р. до початку лютого 1919 р. був головою Директорії УHP. Емігрував. У Відні створив закордонну групу Української комуністичної партії. Написав тритомник «Відродження нації», у якому проаналізував події в Україні 1917-1919 рр„ спогади «Революція в небезпеці», романи «На той бік», «Сонячна машина» тощо. У період «українізації» був одним із найпопулярніших письменників в Україні. У 1933 р. написав відкритого листа до політбюро ЦК КП(б)У, в якому звинуватив Й. Сталіна та його прибічників у репресивній політиці. Помер 1951 р. у Франції.

«Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин...»

Мовою джерела. Із II Універсалу Української Центральної Ради:

«Громадяне землі Української!

... Временне правительство, стоючи на сторожі завойованої революційним народом волі, визнаючи за кожним народом право на самоозначіння і відносячи остаточне встановлення форми його до Учредительного Зібрання, — простягає руку представникам Української демократії — Центральній Раді. ... Ми, Центральна Рада, з задоволенням приймаємо заклик Правительства до єднання і оповіщаємо всіх Громадян України. Українська Центральна Рада, обрана Українським народом ... поповниться на справедливих основах представниками инших народів, що живуть на Україні. ... Центральна Рада виділить наново з свого складу окремий одповідальний перед нею орган — Генеральний секретаріат, — що буде представлений на затвердження Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на Україні.»

1. Визначте політичний статус ЦР та Генерального секретаріату згідно з II Універсалом.

2. Що стало для ЦР визначальним при прийнятті II Універсалу?

3. Політична ситуація в Україні у липні-серпні 1917 р.

Після досягнення угоди з Тимчасовим урядом УЦР, ретельно дотримуючись узятих зобов’язань, почала втілювати здобуті права. Насамперед вона порозумілася із неукраїнською революційною демократією. Представники різних національностей узяли участь у роботі УЦР. Михайло Грушевський привітав їх як товаришів-співробітників і висловив сподівання, що спільна співпраця українців із росіянами, поляками, євреями «виведе Україну на шлях розквіту та повної згоди».

Водночас новий склад Тимчасового уряду вирішив обмежити повноваження УЦР, практично порушивши домовленості, зафіксовані у II Універсалі. 4 (17) серпня 1917 р. він оприлюднив «Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні», що перекреслювала попередню угоду. УЦР згадана в цій інструкції побіжно, наче й не було переговорів із нею у Києві. Генеральний секретаріат перетворено на місцевий орган Тимчасового уряду, тобто ординарний адміністративний апарат, який майже не відрізнявся від губернського правління. Правочинність Генерального секретаріату поширювалася лише на п’ять губерній: Волинську, Київську, Подільську, Полтавську і частково Чернігівську. Була обмежена його компетенція. Поява «Тимчасової інструкції» викликала негативну реакцію в Україні. Проте, з огляду на політичну ситуацію, УЦР прийняла документ.

Однак політика Тимчасового уряду не сприяла стабілізації ситуації в державі. Наростання економічного безладу, загострення політичної боротьби і невдачі на фронтах активізували крайні політичні елементи. Праві сили спробували розв’язати кризу силовими методами. Верхівка армійського генералітету на чолі з верховним головнокомандувачем Лавром Корніловим очолила заколот. 26 серпня 1917 р. Л. Корнілов надіслав у військове міністерство телеграму з вимогою передати йому владу, погрожуючи наступом на Петроград. Але армія за генералами-заколотниками не пішла. В Україні вони також не мали підтримки через загрозу встановлення генеральської диктатури. У Києві з початком заколоту було створено за участю представників різних партій Комітет охорони революції, до якого ввійшли представники Генерального секретаріату, голови виконавчих комітетів рад робітничих і солдатських депутатів, командувач військ Київського військового округу, начальник поліції, представники профспілок та лівих політичних партій. Комітет охорони революції безпосередньо керував організацією відсічі контрреволюційним силам. 30 серпня 1917 р. заколот був придушений. Проте ситуація на осінь 1917 р. залишалася напруженою. Більшість нагальних потреб суспільства чинна влада Росії не вирішувала, що сприяло посиленню позицій більшовиків, котрі пропагували ідеї соціальної рівності та постулювали гасла, які позитивно сприймало населення: припинення війни, передачі влади радам тощо. Більшовики були єдиною партією, яка мала військові загони — Червону гвардію. Її чисельність у жовтні 1917 р. становила в Україні 15 тис.

1. Які умови II Універсалу були втілені у життя відразу?

2. Стисло охарактеризуйте зміст «Тимчасової інструкції...».

3. Охарактеризуйте причини і наслідки корніловського заколоту.

Мовою джерела. З Тимчасової інструкції Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні:

«1. На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний секретаріат, которого призначає Тимчасовий уряд за пропозиціями Центральної Ради.

2. Повноваження Генерального секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську...»

1. В. Винниченко зазначив: «Інструкція була не чим іншим, як цинічним і провокаційним зламанням угоди 3 липня й одвертим бажанням видерти з рук українства всі його революційні здобутки». Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Відповідь обґрунтуйте.

Коли в Україні Українською Центральною Радою було проголошено І Універсал, ...

Німеччина вперше здійснила велике бомбування Лондона.

Фільм «Володимир Винниченко»: https://www.youtube.com/watch?v=uyP5-s-DGIg

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 10 (23) червня 1917 р. — оприлюднено І Універсал;

- 15 (28) червня 1917 р. — створено Генеральний секретаріат:

- 3 (16) липня 1917 р. — оприлюднено II Універсал;

- 4-5 (17-18) липня 1917 р. — відбувся збройний виступ самостійників;

- 4 (17) серпня 1917 р. — оприлюднено «Тимчасову інструкцію»;

- 26-30 серпня 1917 р. — відбувся заколот Л. Корнілова.

2. Поясніть значення понять: універсал, Генеральний секретаріат (ГС).

3. Дайте обґрунтовану оцінку відносин Тимчасового уряду й Центральної Ради.

4. Порівняйте І та II Універсали за таким планом: а) відносини України та Росії, б) правове становище етнічних меншин, в) реакція на Універсали.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно