§ 12. Українська Держава. Гетьман Павло Скоропадський.

• Що зробила УЦР для формування українського війська?

• Коли було створено Кримську Народну Республіку?

• З якою метою УНР підписала Берестейський (Брестський) мирний договір?

1. Становлення Української Держави.

Державний переворот у Києві відбувся за підтримки німецького військового командування. Під контроль Гетьманату перейшли усі найважливіші інституції. 29 квітня 1918 р. П. Скоропадський опублікував «Грамоту до всього українського народу», в якій гетьман так визначив своє політичне завдання: «Створити здібний до державної праці сильний уряд; відбудувати армію і адміністративний апарат... і за їх поміччю відбудувати порядок, опертий на праві». Цю програму позитивно сприйняли великі землевласники, промисловці, чиновництво, міський вищий і середній клас, які стали соціальною опорою нової влади.

Зміни розпочалися зі становлення нового апарату управління, який формувався головно з дореволюційного чиновництва. УЦР і її органи влади на місцях розпустили, Україну перейменували на Українську Державу, замість Української Народної Республіки, а питання про її устрій мав вирішити Український Сейм. До його скликання діяли «Закони про тимчасовий державний устрій України». Згідно із ними, гетьман зосереджував законодавчу владу, затверджував склад уряду, був верховним головнокомандувачем, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан. Новий уряд — Рада Міністрів — складався з помірковано-консервативних чиновників, військових і громадських діячів. Гетьмана підтримали монархічні і деякі чорносотенні організації. Українські соціалістичні партії відмовилися від співпраці з Гетьманатом. Очолив уряд відомий земський діяч, нащадок давнього козацько-старшинського роду Федір Лизогуб. Функції поліції і служби безпеки виконувала Державна варта. Запрацювала судова система. Водночас запровадили цензуру, заборонили проведення зборів, мітингів, маніфестацій, обмежили демократичні свободи. Отже, П. Скоропадський прагнув сформувати нову консервативну модель державної влади, що ґрунтувалася б на приватній власності, дотриманні правових норм і була спроможна зупинити радикалізацію, дезорганізацію та деградацію суспільства.

Як кадровий військовий гетьман намагався створити регулярну армію. Йому спершу довелося долати опір німців, які говорили: «Навіщо вам армія? Ми перебуваємо тут, нічого поганого вашому урядові всередині країни не дозволимо. Створіть собі невеликий загін із двох тисяч осіб для підтримання порядку в Києві». Проте збройні сили Гетьманату почали формувати. Найбоєздатнішими підрозділами стали Сердюцька дивізія, Окрема Запорізька дивізія, Сірожупанна дивізія тощо. Згідно із законом від 16 жовтня 1918 р., відроджували українське козацтво як окремий стан суспільства і резерв національної армії. До нього записували нащадків козаків і селян, які зобов’язалися захищати прикордонні губернії України. У кожному коші передбачали утворити кілька полків, однак їх не встигли сформувати.

1. Коли відбувся гетьманський переворот? Хто став соціальною опорою нової влади?

2. Стисло охарактеризуйте державотворчі процеси, здійснені за П. Скоропадського.

3. Які військові формування створив гетьман? Із якою метою?

Мовою джерела. Із «Грамоти до всього українського народу» (29 квітня 1918 р.):

«Громадяне України!

Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України. Управління Україною буде провадитися через посередство... Кабінету Міністрів...

...Права приватної власності — як фундамент культури і цивілізації відбудовуються в повній мірі. ...Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартості від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів. Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничого класу... В області економічній і фінансовій відбудовується повна свобода торгу і відчиняється широкий простір приватного підприємства.

Гетьман Всієї України Павло Скоропадський».

1. На основі документа з’ясуйте, які завдання намітив П. Скоропадський як очільник держави. Як збирався їх реалізовувати?

Павло Скоропадський (1873-1945)

Народився в м. Вісбаден v Німеччині.

Освіта: Петербурзький пажеський корпус.

Походив із старовинного українського козацького роду Скоропадських. Зробив військову кар’єру, брав участь у російсько-японській війні. Під час Першої світової війни нагороджений Георгієвським хрестом IV ступеня, отримав чин генерал-лейтенанта. Керував Першим Українським корпусом, який був визнаний найкращим військовим підрозділом. У жовтні 1917 р. на з’їзді Вільного козацтва обраний військовим отаманом. У листопаді 1917 р. зупинив вторгнення в Україну більшовиків. З 29 квітня 1918 р. до 14 грудня 1918 р. був гетьманом Української Держави. За час його гетьманування встановлена економічна стабільність в країні. Сприяв розвитку науки і культури. Емігрував до Німеччини. У квітні 1945 р. поранений під час бомбування станції Платлінг поблизу Мюнхена. Помер у лікарні монастиря Меттен.

«Що б не сталося, Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш річку текти назад, так й з народом, його не примусиш відмовитись від своїх ідеалів...»

2. Економічна політика Гетьманату.

Головним пріоритетом економічної політики залишалось аграрне питання. Відразу після ліквідації більшовицької влади великі землевласники почали повертатися до своїх маєтків і за підтримки військ забирати захоплену в них землю. Вимагаючи відшкодування заподіяних збитків, вони нерідко перебільшували їхні розміри, чинили розправи над селянами, що викликало їхнє незадоволення і формувало опозицію новій владі. Разом з тим, у липні 1918 р. уряд опублікував проект аграрної реформи, що передбачала збільшення чисельності заможних селян за рахунок наділення їх державними та викупленими у великих землевласників приватними землями. Однак цей проект реформи не знайшов підтримки. До того ж уряд не пішов далі проголошення реформи і нічого не зробив для її реалізації.

На час приходу до влади П. Скоропадського промисловість перебувала у жалюгідному становищі. Відтік іноземного капіталу після революції, початок військових дій у Росії, соціально-політична нестабільність на теренах України спричинили її занепад. За таких умов уряд вимушений був запровадити державне фінансування фабрик і заводів, залучаючи до співпраці вітчизняних підприємців та інвесторів. Гетьман зауважував, що «тільки розвиток на Україні промисловості в зв’язку з... аграрною реформою... здатні були витворити порядок в народних масах, що вимагають права на краще життя». Задля стабілізації промислового виробництва ліквідовано робітничий контроль на виробництві, заборонено страйки і встановлено 12-годинний робочий день. Налагодилася також робота залізничного транспорту завдяки ремонту локомотивів, відновленню залізничних колій та мостів.

Успішно функціонувала реформована банківська система. Був утворений Український державний банк. Запроваджена ще з ініціативи УЦР грошова одиниця гривня залишалася стабільною. Наприкінці вересня 1918 р. запрацювала митна служба та були відкриті прикордонні пропускні пункти. Ці заходи сприяли стабілізації економічної ситуації загалом.

1. Як вирішували аграрне питання в період Гетьманату?

2. Що було зроблено для розвитку промисловості у країні?

3. Які заходи були здійснені для зміцнення фінансової системи?

Мовою джерела. Із «Грамоти до Українського народу» П. Скоропадського (22 жовтня 1918 р.):

«В області внутрішнього життя Наше правительство видало ряд законів, котрі кладуть міцну основу для майбутньої державності України. ... видано закони про громадянство, ... про заведення двох українських університетів, вироблено законопроект про встановлення Української Академії Наук і Мистецтв; ... за цей час видано більше 400 інших законодавчих актів, метою котрих являлось упорядкування політичного і економічного життя України. Наслідки всіх заходів виявились у загальному підвищенні економічного і культурного добробуту краю, що являється головною запорукою тривалості самої держави».

Ф. Лизогуб і П. Скоропадський

Герб Української Держави

1. Підтвердіть або спростуйте твердження: «За період Гетьманату було впорядковане економічне життя країни».

Мовою джерела. Закон «Про громадянство Української Держави» (2 липня 1918 р.):

«Обіцяю та заприсягаюсь бути завжди вірним Українській Державі як своїй Батьківщині, охороняючи інтереси Держави і всіма силами допомагаючи її славі та розцвіту, не жалкуючи для цього і свого життя. Обіцяю ... щиро виконувати всі обов'язки громадянина, ... завжди маючи на думці, що добро та розцвіт моєї Батьківщини мусить бути для мене вище моїх особистих рахунків».

1. Спираючись на закон, поясніть концепцію побудови Української Держави.

3. Зовнішньополітичні пріоритети Української Держави.

Зовнішньополітичний курс Гетьманату був регламентований умовами Берестейського (Брестського) договору, дотримання якого вимагало німецьке командування.

Однак навіть за такої ситуації вдалося досягти певних успіхів на дипломатичній ниві. Одним із головних завдань зовнішньої політики уряду була боротьба за міжнародне визнання Української Держави.

Міністерство закордонних справ, яке очолював Дмитро Дорошенко, упродовж восьми місяців діяло активно. Українську Державу визнали тридцять країн, з-поміж яких Румунія, Швейцарія, Польща, Фінляндія тощо. Були встановлені дипломатичні відносини із Німеччиною, яка разом із Австро-Угорщиною стали головними торговельними партнерами. У серпні 1918 р. була підписана угода, за якою до Центральних держав мали відправляти третину зібраного врожаю і металопродукції, 10% виробленого цукру. Натомість Україна отримувала кредит — мільярд німецьких марок, союзники зобов’язувалися поставляти вугілля, нафтопродукти, сільськогосподарську техніку та промислове устаткування. Українській Державі підпорядкували також частину кораблів, які, за умовами Берестейського (Брестського) миру, перейшли до Центральних держав.

П. Скоропадський з групою українських офіцерів. 1918 р.

Була врегульована проблема Криму, який визнали автономною частиною Української Держави. Цьому рішенню передували гострі суперечності. Так, у травні 1918 р. з дозволу німців було сформовано уряд Криму на чолі з генералом Сулейманом Сулькевичем. Він відновив дію законів Російської держави, виданих до більшовицького перевороту в Петрограді, й оголосив свій уряд гарантом самостійності Криму, допоки його державна незалежність не буде розв’язана на міжнародному рівні. П. Скоропадський вважав, що Крим повинен бути у складі Української Держави, однак Сулейман Сулькевич протидіяв цьому. Тому в серпні 1918 р. гетьман установив блокаду півострова, внаслідок якої його економічне життя було паралізоване. Уряд півострова змушений був розпочати переговори. Згідно із прийнятими рішеннями, Крим приєднувався до Української Держави і йому надавали широку автономію. Умови договору мали затвердити Курултай кримськотатарського народу і представники інших національних та громадських організацій півострова. Однак незабаром Крим окупувала Добровольча армія генерала А. Денікіна.

Ще одним вектором зовнішньополітичної діяльності стало врегулювання відносин із Росією. Однак переговори у Києві з російською делегацією під орудою Християна Раковського виявилися малопродуктивними, позаяк вона свідомо затягувала перемовини, вичікуючи поразки Німеччини. Відтак східні кордони Української Держави залишалися невизначеними, а майнові претензії — неврегульованими. А 13 листопада, після підписання Комп’єнського перемир’я, що поклало край Першій світовій війні, більшовицька Росія анулювала Берестейський (Брестський) мирний договір з Німеччиною і відмовилася від зобов’язань визнати Україну незалежною та суверенною державою. Гетьманат не визнали також країни Антанти, які орієнтувалися на відновлення «єдиної і неділимої Росії».

1. Якими успіхами відзначилося зовнішньополітичне відомство Української Держави?

2. Коли Крим було приєднано до Української Держави? За яких обставин це відбулося?

3. В яких відносинах перебувала Українська Держава з Росією та країнами Антанти?

Коли в Україні П. Скоропадський видав указ про відродження українського козацтва, ...

в Австро-Угорській імперії цісар Карл І оприлюднив маніфест, в котрому визнав право народів, що населяли імперію, на самовизначення.

Фільм «Гетьман П. Скоропадський»: https://www.youtube.com/watch?v=564YGNMocv0

Левчук Д. Гетьман Павло Скоропадський у світлі історичних фактів: http://booklya.com.Ua/books/46547/#search

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 29 квітня 1918 р. — П. Скоропадський оприлюднив «Грамоту до всього українського народу»;

- 29 квітня 1918 р. — встановлення Гетьманату, проголошення Української Держави на чолі з П. Скоропадським;

- 16 жовтня 1918 р. — прийняття закону про відродження українського козацтва.

2. Поясніть значення понять: Українська Держава, Рада Міністрів.

3. Підготуйте есе на тему: «Кроки Української Держави на шляху до її становлення».

4. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Української Держави.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно