§ 46. Культура України в роки Другої світової війни.

• З якою метою здійснювали евакуацію?

• Коли в окупованому Києві утворилася Українська національна рада?

• Яке мистецтво називають пропагандистським?

1. Освіта й наука.

Під час війни тисячі українських шкіл окупанти спалили чи пристосували нових потреб: перетворили на склади і стайні або переобладнали під госпіталі й казарми. Багато вчителів пішло на фронт, учні старших класів працювали в тилу на виробництві. Окупаційна влада дозволяла лише початкову освіту для дітей віком 9-12 років, але й то не скрізь. У таких школах вивчали Закон Божий, німецьку мову, арифметику, географію та історію України. Середню освіту надавали гімназії та професійно-фахові училища. Така освіта була уся платною. Частину українських шкіл вивезли у Росію та інші радянські республіки. Класи у таких школах не освітлювали й не опалювали. За кожною партою сиділо кілька учнів, що спричиняло тісняву. Підручників і посібників катастрофічно не вистачало. Замість зошитів писали у газетах, поміж рядочками чи впоперек. Відбудова шкіл у районах, визволених від німецьких окупантів, розпочалася з вересня 1943 р. Ремонтували вцілілі приміщення, облікували дітей шкільного віку, укомплектовували школи педагогічними кадрами. Для працюючої молоді відкривали робітничі школи.

Більшість закладів, які надавали вищу освіту, було перевезено з України углиб СРСР. Там вони відновили свою діяльність. У Казахстані Харківський, Київський та Одеський університети об’єднали у єдиний Український державний університет, який діяв аж до повернення в Україну. Найбільше абітурієнтів під час війни вступали до медичного, авіаційного, педагогічного інститутів. Кілька десятків приміщень інститутів та університетів зруйнували окупанти. У жовтні 1944 р., коли завершувалось очищення території усієї У країни від нацистських окупантів, понад сто вишів відновили роботу.

Для радянської влади важливо було зберегти науково-дослідні центри України, тому їх евакуювали одними з перших. Увесь науковий потенціал було спрямовано на задоволення воєнних потреб. На базі Академії наук УРСР було створено Науково-технічний комітет сприяння обороні на чолі з Олександром Богомольцем. Українські науковці плідно працювали навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини. Було розроблено технологію виплавлення броньованих сталей (Микола Доброхотов); метод автоматичного зварювання під флюсом, який використали під час збирання корпусів танків Т-34 (Євген Патон); теорію крила з урахуванням аеродинаміки, що сприяло розвитку військової авіації; висококалорійний терміт для мін і снарядів; радіолокатор: досконаліші конструкції торпед; прилад для знешкодження морських мін. Щоб допомогти пораненим, зменшити їхні страждання та сприяти швидшому одужанню, українські науковці винайшли сироватку для лікування ран (Олександр Богомолець): створили препарат для згортання крові (Олександр Палладій); вивчали ранові інфекції (Микола Стражеско); розробили метод пересадки рогівки ока пораненим бійцям (Володимир Філатов). АН УРСР повернулася до Києва з евакуації у березні 1944 р.

1. Як функціонували школи під час війни?

2. Які спеціальності були популярними серед абітурієнтів під час війни?

3. Які відкриття українських науковців сприяли переможному завершенню війни?

Руїни Львова під час війни

Мовою джерела. Запис у «Щоденнику» Олександра Довженка від 6 листопада 1943 р.:

«Україна поруйнована, як ні одна країна в світі.

Поруйновані й пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура.

Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю. У нас нема майже вчених, обмаль митців...»

1. Поясніть вислів «Молох війни», використовуючи цитату і світлину поруч.

2. Література. Театр.

Спілка письменників України була евакуйована в м. Уфа, приблизно половина її членів пішла на фронт добровольцями. Українські письменники, які залишилися під окупацією, активно долучилися до Руху Опору. Щоправда, хто до радянського, а хто — до націоналістичного. Справжнім героєм українського націоналістичного підпілля був поет Олег Ольжич (Кандиба). З його ініціативи у Києві було утворено Українську національну раду, зорганізовано Спілку українських письменників на чолі з Оленою Телігою. Письменники, які увійшли до цієї Спілки, були переважно членами ОУН. Уже у лютому 1942 р. їх розстріляли нацисти у Бабиному Яру. Серед розстріляних — Олена Теліга, Іван Ірлявський, Іван Рогач, Орест Чемеринський. Через два роки у німецькому концтаборі Заксенгаузен по-звірячому закатували Олега Ольжича, на той час — Голову Проводу українських націоналістів ОУН (м). Їх убили тільки тому, що вони палко любили Україну й мріяли відродити на своїй землі державність. Невтомним оборонцем української культури та українських втікачів від більшовиків був професор Володимир Кубійович, який у 1940-1944 рр. очолював Український Центральний Комітет (УЦК) у Кракові. Завдяки його зусиллям у Західній Україні було відновлено УАПЦ, відкрито українські школи, створено найбільший український видавничий осередок часів Другої світової війни «Українське видавництво» у Кракові-Львові. Важливим джерелом інформації про хід воєнних подій на території України були «Краківські вісті». У Львові друкувалися революційний романтик

Аркадій Любченко, символіст і неоромантик Тодось Осьмачка, неокласик Юрій Клен. Гнітюче враження від сплюндрованої війною України лягло в основу його третьої частини «Попелу імперій». У 1944 р. опублікував свій пригодницький роман з автобіографічними елементами «Звіролови» («Тигролови») письменник Іван Багряний.

Київські артисти виступають перед танкістами 3-го Українського фронту

В евакуації видавали журнали «Україна», «Українська література», «Перець», книжкові серії «Фронт і тил», «За Вітчизну», де друкували твори українських письменників. Перемога у війні потребувала великої концентрації людських сил. Щоби пробудити та підсилити патріотичні почуття, були написані твори «Ми йдемо на бій», «Перемагать і жить» Павла Тичини; «Слово про рідну матір» Максима Рильського; «Клятва», поема «Данило Галицький» Миколи Бажана; «Любіть Україну» Володимира Сосюри; збірка оповідань і нарисів «Земля батьків» Юрія Яновського; оповідання «Мати» й кіноповість «Україна в огні» Олександра Довженка. Згодом окремих з цих письменників почала нещадно критикувати радянська влада. Гарного настрою бійцям додавали сатиричні твори Остапа Вишні, який 1943 р. був звільнений із ГУЛАГу. Особливого звучання набув публіцистичний жанр: багато письменників стали військовими кореспондентами.

В окупованому Львові діяв Львівський оперний театр. Очолював колектив Володимир Блавацький, який плідно співпрацював із Йосипом Гірняком, провідним майстром «Березіля». У вересні 1943 р. вперше на українській сцені В. Блавацький зіграв роль Гамлета у постановці Й. Гірняка. Постановка була присвячена Лесю Курбасу і Миколі Кулішу, розстріляним органами НКВС. Українські театри, а їх в евакуації налічувалося понад п’ятдесят, створювали фронтові бригади. Найкращі актори піднімали бойовий дух воїнів на передовій. У Ворошиловграді (нині Луганськ) у 1941 р. утворився фронтовий музично-драматичний колектив. Він виступив із 300 спектаклями і концертами у військових частинах та госпіталях. 22 бригади Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка дали майже тисячу концертів на фронті. Загалом за час німецько-радянської війни 1941-1945 рр. було створено 100 концертних бригад.

1. Назвіть українських письменників націоналістичного підпілля.

2. Які глибоко патріотичні твори написали українські радянські письменники?

3. Як українські театри піднімали бойовий дух солдатів?

Вояки УПА

Київ у листопаді 1943 року

Гойдайте ж кличний дзвін!

Крешіть вогонь із кремнів!

Ми ж радістю життя вас напоївши вщерть —

Без металевих слів і без зітхань даремних

По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

Олена Теліга

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Володимир Сосюра

1. Який головний заклик поезій О. Теліги та В. Сосюри?

2. Як пов’язані фото з поезіями?

3. Дайте власні назви світлинам.

3. Мистецтво, яке працювало на перемогу.

Коли людині радісно — вона співає, коли людині боляче й сумно — вона теж співає. Воєнні пісні, що проникали у глибину душі, стали особливо популярними у часи важких випробувань. У цих піснях — тривога жінок, які проводжали коханих у бій; надія матерів, котрі чекали повернення синів і дочок; біль дітей, які змалку зіткнулися з нечуваною жорстокістю. До нашого часу збереглося багато пісень УПА, зокрема «Там, під Львівським замком», «Гей, там далеко на Волині», «Ах, лента за лентою». За походженням повстанські пісні переважно були народними, хоча, безперечно, первісно мали авторів. Варіанти текстів, а часом і нот, збереглися в зошитах вояків і збірниках, укладених ще за часів існування УСС, відтак були видозмінені чи доповнені. Нині ці пісні переспівують сучасні виконавці. Саме цей мелос найвиразніше відображає національну ідею боротьби за незалежність, таку, за яку варто платити навіть власним життям. Більшість пісень, що їх слухали й співали українці, які воювали у Червоній армії, спершу були віршами, і лише деякі відразу покладені на музику. До прикладу, «Хусточка червона» (сл. Андрія Малишка), «Партизанська дума» (сл. Михайла Стельмаха, муз. Платона Майбороди). У роки війни українські композитори створили низку визначних творів: кантату «Україно моя» написав Андрій Штогаренко; до творчості Тараса Шевченка звернулися композитор Михайло Вериківський, який написав оперу «Наймичка», та Юрій Мейтус і Всеволод Рибальченко, спільним творінням яких стала опера «Гайдамаки».

Спілка художників УРСР тоді діяла в Узбекистані. Головна тема у творчості українських художників — захист Вітчизни. Найпоширенішими в той час були графічні твори — плакати, політичні карикатури, гравюри, листівки. Василь Касіян створив серію плакатів «Гнів Шевченка — зброя перемоги». Популярністю користувалися пропагандистські плакати Олександра Олександрова «Розчавимо фашистську гадину!», Василя Корецького «Україна вільна» і гравюри Олександра Довгаля. Талановитим пропагандистом українського націоналістичного підпілля був Ніл Хасевич. Він керував друкарнею повстанців, працював художником і редактором, готуючи ілюстрації до сатиричних журналів У ПА «Український перець» та «Хрін», оформляв летючки, листівки, підпільні видання, випустив альбом карикатур.

Розвивалося документальне кіно. При штабах усіх фронтів було створено спеціальні групи кінооператорів. За роки війни вони відзняли 300 документальних фільмів і кіносюжетів. Зокрема, українець Олександр Довженко зняв кінофільми «Битва за нашу радянську Україну» (1943 р.), «Перемога на Правобережній Україні» (1945 р.). Українські кіностудії було евакуйовано до Середньої Азії: Київську — до Ашхабада (нині Ашгабат) (Туркменістан), Одеську — до Ташкента (Узбекистан). Українські режисери відзняли кінофільми «Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в окопах України» тощо. Уже згаданий О. Довженко у 1943 р. завершив кіноповість «Україна в огні», в якій відображена велика віра митця у незламність сили і непохитність духу українського народу, його спроможність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом. Проте у січні 1944 р. на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) кіноповість розкритикував Иосиф Сталін. Твір «Україна в огні» заборонили друкувати й знімати за ним кіно. Мабуть, кіноповість була занадто українською, а тоталітарний режим не міг допустити пробудження української самосвідомості.

1. Які музичні твори були написані у роки війни?

2. Назвіть, чим уславилися Василь Касіян та Ніл Хасевич.

3. Які фільми під час війни відзняв Олександр Довженко?

Мовою джерела. Уривки з кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні»:

Про партійну номенклатуру

«Вони були раді, що від’їжджають з небезпечного міста на схід, що машина справна. Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя. Вони виросли в атмосфері легкого успіху й радощів».

Про рядових бійців

«Все віддали. Все до останньої нитки. Поквиталися з життям, з війною, з ворогами на всю силу. Не мудрували, не ховались по резервах і тилах, не обростали родичами на простих своїх артилерійських постах. Не видушували з малих своїх талантів великої користі, нехтували талантом, не любили виставляти на показ ні в цілому вигляді, ні в пораненому, ні в яких доблестях, мало дорожили своїм».

1. Поміркуйте. Чому кіноповість «Україна в огні» з волі Й. Сталіна заборонили у СРСР?

Напис на плакаті: «Воля народам! Воля людині!» Автор Н. Хасевич

Напис на плакаті: «...І вражою злою кров’ю волю окропіте!» Автор В. Касіян

Напис на плакаті: «Розчавимо фашистську гадину!» Автор О. Олександров

1. Проаналізуйте плакати різних авторів. Яка мета створення цих плакатів?

Коли в Україні у Бабиному Яру нацисти розстріляли українську поетесу Олену Телігу, ...

у м. Петрополіс (Бразилія) покінчив з життям австрійський письменник, єврей за походженням, Стефан Цвейг.

Шкільництво на Галичині під час німецької окупації 1941-1944 рр.: http://territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=279

Пісні Української Повстанської Армії: https://porokhivnytsya.com.ua/2017/08/24/pisni_o-u-n_u-p-a/

Україна в огні. Олександр Довженко: https://www.youtube.com/watch?v=pl_Wu7nHGEU

Підсумуйте свої знання

1. Пригадайте назви пропагандистських плакатів, створених під час війни. Який плакат намалювали б ви? Що було б на ньому зображене?

2. Назвіть пісні, популярні в роки німецько-радянської війни.

3. Складіть історичну довідку «Українська освіта під час окупації».

4. Обґрунтовано доведіть, що українські науковці теж зробили свій внесок у перемогу над нацизмом.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно